9 листопада 2024 року під час відпустки викладачі кафедри туризму та економіки КДПУ Володимир Казаков і Вікторія Пацюк дослідили потенціал містечка Солотвино для цілей індустріального туризму. Це туристичне місце більш відоме як стадий курортний центр на базі прісних і солоних озер, навколо яких розбудувався цілий рекреаційний комплекс з численних готелів, зон відпочинку, магазинів і пляжів.

Але! Солотвино передусім – це шахтарська історія місцевого солерудника. Солотвинський солерудник — одне з найстаріших підприємств Закарпаття, історія якого починається ще з часів Римської імперії. Промисловий видобуток солі розпочався тут у 1778 році на шахті «Крістіна». Загалом на родовищі просвердлено дев’ять шахт. У 1995—1996 роках і 2001 році після паводків почалося затоплення шахт №8 і №9, де діяли алергологічні медичні заклади, однак вони продовжували працювати. У 2005 році в Солотвино активізувалися зсувні та карстові процеси, що пошкодили житлові будинки, дороги й іншу інфраструктуру, а шахти №8 і №9 були повністю затоплені. У 2009 році вода дісталася і до підземних відділень алергологічних лікарень. Солотвинський солерудник довгий час був містоутворюючим підприємством, проте видобуток солі тут повністю припинили у 2007 році.

Щиру допомогу у вивчені гірничої індустріальної спадщини Солотвино надали: місцева влада в особі начальника відділу Влад Марії Василівни та спеціаліста (молода панянка Валентина) управління культури Солотвинської ОТГ та колишні шахтарі солерудника – пан Юрій та пан Костянтин. В ролі гіда виступив гірник зі стажем пан Юрій, який багато років пропрацював на шахті №8.

Місцева влада розуміє, що туризм у Солотвино має наразі сезонність – люди до містечка їдуть на літній теплий відпочинок. Сталість розвитку туристичного сектору можна досягти розширенням пропозицій для потенційних туристів. Саме індустріальна спадщина Солотвинського солерудника може стати тим магнітом, який відкриє шлях до індустріального туризму. Для цього тут є всі передумови. Проте й зробити потрібно багато: від планування до проєктування туристичної зони і маршрутів, ревіталізації закинутих шахт і споруд, пошук інвесторів, маркетинг тощо. Сьогодні народився задум Програми розвитку туристичного кластеру на базі залишків промислових об’єктів солерудника та виробничого простору площею 85 гектар.

Попередньо туристичними локаціями Солотвинського кластеру індустріального туризму можуть стати: залишки видобувних шахт №8, №9 та 2-х вентиляційних – копри, наземні споруди, підйомна машина; наземна споруда і ствол водовідливного шурфу №12; 4 великі провальні лійки з мальовничими озерами (у тому числі й провалля шахти №7 відоме ще з 1953 року); безліч невеликих і дрібних просадок над підземними виробками; місця старих шахт («Крістіна», «Альберт», «Кунігунда Микола», «Йосип», «Старий Людвиг»), стара водонапірна вежа. Тут цілком реально розробити екскурсійний маршрут, наповнити його різними атракціями, а колишню виробничу територію за можливістю максимально регенерувати.

Між кафедрою туризму та економіки КДПУ та управлінням культури Солотвинської ОТГ досягнута попередня домовленість щодо початку підготовки проєкту потенційного розвитку індустріального туризму на базі об’єктів індустріальної спадщини колишнього Солотвинського солерудника.

Здобуті знання будуть важливими й для читання нормативних туристичних дисциплін таких як «Індустріальний туризм», «Туристичні ресурси України», «Організація екскурсійної діяльності», «Туроперейтинг», «Курортологія», «Рекреалогія і рекреаційні комплекси» та ін.

Фотоальбом по Солотвино знятий 9 листопада 2024 року: