1 грудня, починаючи з 1988 року, світова спільнота щорічно відзначає Всесвітній День боротьби зі СНІДом. Його мета – привернути увагу громадськості і нагадати суспільству, що ВІЛ/СНІД є однією з самих глобальних проблем людства.
Увесь світ сьогодні мобілізується в боротьбі з пандемією коронавірусу. На тлі цього важливо не забувати, що, на жаль, є й інші загрози. І деякі з них не менш серйозні, ніж Covid-19.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом – це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.
ВІЛ — це абревіатура, яка означає «вірус імунодефіциту людини», що прямо вказує на його дію проти захисної системи організму.
Збудник ВІЛ-інфекції належить до ретровірусів. Він гине при 56˚С через 30 хвилин, а при температурі кип’ятіння — через 1–3 хвилини.
Потрапляючи в організм людини, вірус атакує Т-лімфоцити – клітини, що відповідають за розпізнавання чужорідних тіл та їхнє пригнічення.
Т-лімфоцити бувають різними. Т4-лімфоцити або «хелпери» — це помічники, які допомагають боротися з інфекцією – саме їх ВІЛ уражає найперше. Коли кількість Т4-лімфоцитів у 1 мкл крові сягає менше ніж 200 одиниць, людина отримує ВІЛ-позитивний статус і стає вразливою до будь-яких хвороб.
Інший різновид лімфоцитів – Т8 – працює для «вимкнення» імунної системи після того, як вона зробила свою роботу. У здорової людини Т4-клітин удвічі більше, ніж Т8. У ВІЛ-інфікованої на останніх стадіях розвитку інфекції баланс зміщується в інший бік. Це означає, що імунітет людини не лише не може протистояти захворюванням, але й «вимикається» під дією Т8-лімфоцитів.
Потрапляючи до організму людини, вірус імунодефіциту розвивається в декілька етапів. Спочатку він активно розмножується, а приблизно через 28 днів починається вироблення антитіл. До кінця третього місяця їх стає достатньо для підтвердження інфекції за допомогою тесту. Цей час називають «періодом вікна», і він особливо небезпечний для оточення: людина ще не знає, що інфікована, але вже може передавати вірус іншим.
На наступних етапах інфекція «заспокоюється» й переходить у латентну фазу, яка може тривати до 7–12 років, а може заявити про себе й через 4 місяці. Увесь цей час кількість Т-лімфоцитів активно зменшується.
СНІД — це остання фаза розвитку ВІЛ-інфекції. Слово розшифровується, як синдром набутого імунодефіциту. Це означає, що імунна система людини практично втратила будь-яку здатність опиратися захворюванням. Захисні клітини більше не виробляються, а їхній запас критично знижується. В результаті навіть легка інфекція може стати для людини критичною.
Головне, що слід пам’ятати: між інфікуванням ВІЛ і розвитком СНІДу може пройти багато років безсимптомного перебігу. Якщо розпочати АРВ-терапію (антиретровірусна терапія, що стримує вірус) на ранніх етапах, можна підтримувати імунну систему та призупинити розвиток хвороби, поки вона не переросла в СНІД. Приймаючи терапію, можна жити з ВІЛ абсолютно повноцінно й щасливо аж до глибокої старості.
Україна посідає одне з перших місць за кількістю ВІЛ-інфікованих осіб у європейському регіоні: приблизно кожен сотий громадянин 15-50 років має позитивний ВІЛ- статус, а нові випадки реєструють щодня. У 2020 році кожного місяця фіксували в середньому 1300–1400 нових випадків інфікування ВІЛ. СНІД виявляли щомісяця у 200–400 українців і ще близько 200 людей помирали від СНІДу.
Основними шляхами інфікування ВІЛ залишаються незахищений секс та вживання ін’єкційних наркотиків за допомогою нестерильного інструментарію.
За даними ВООЗ сьогодні у світі більше 38 мільйонів людей живуть із ВІЛ. Зафіксовано понад 690 тисяч смертельних випадків, пов’язаних із вірусом. Але ці дані значно відрізняються від тих, що були на початку епідемії. Зокрема, завдяки антиретровірусній терапії з 2003 до 2015 року включно вдалося скоротити смертність від захворювань, пов’язаних із ВІЛ-інфекцією, на 43%.
Перші симптоми та ознаки
На ранніх стадіях ВІЛ, як правило, не має жодних симптомів. До появи перших видимих ознак може минути 7-10 років.
Проте буває, що на ранній стадії проявляються симптоми, які дуже схожі на застуду:
- втома і сонливість;
- підвищена температура тіла;
- підвищене потовиділення;
- активний розвиток грибкових інфекцій.
Такі ознаки досить швидко зникають і хвороба переходить у наступні фази, приймаючи один з двох сценаріїв:
- затихає й не проявляється роками, періодично нагадуючи про себе деякими симптомами;
- переходить у гарячкову фазу: температура тіла підвищується, додаються розлади ШКТ, сильний головний біль, проблеми зі шкірою, висипи.
Симптоми ВІЛ-інфекції у жінок і чоловіків загалом схожі. До суто «жіночих» проявів можна віднести:
- посилення будь-яких вагінальних інфекцій;
- болючі менструації;
- велику кількість слизоподібних виділень в середині менструального циклу;
- анорексію (спостерігається і в чоловіків).
Вірус передається такими шляхами:
- статевий акт без презерватива з ВІЛ-позитивною людиною, яка не приймає терапію;
- ін’єкції спільною голкою (переважно під час приймання наркотичних речовин);
- переливання донорської крові та трансплантація органів;
- від матері до дитини при пологах та грудному вигодовуванні;
- нестерильні інструменти в салонах тату, пірсингу, манікюру
- медичні інструменти в закладах охорони здоров’я, якщо на них були залишки крові ВІЛ-інфікованої людини.
ВІЛ не передається:
- повітряно-крапельним шляхом (при чханні, кашлі, розмові);
- через обійми, рукостискання, поцілунки, під час користування поручнями в громадському транспорті;
- при спільному користуванні предметами побуту (посудом, постільною білизною, рушниками, туалетом, душем);
- через укуси тварин і комах.
Якщо ви знаєте, що у вашому оточенні є людина, яка живе з ВІЛ, не бійтесь з нею спілкуватись!
Заходи профілактики
Рекомендуємо:
- вести обережне статеве життя з використанням презервативів;
- слідкувати за дотриманням стерилізації інструментів;
- не використовувати повторно голки, шприці, леза;
- перевіряти донорську кров на наявність вірусу.
Для дискордантних пар (пари, де один з партнерів – ВІЛ-позитивний) крім презервативів рекомендована доконтактна профілактика: приймання спеціальних препаратів ВІЛ-негативним партнером для зниження ризику передачі вірусу.
10 фактів про хворобу:
1. Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини – ВІЛ, призводить до смертельної хвороби – синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). ВІЛ та СНІД - невиліковні.
2. Людина, уражена вірусом, може виглядати здоровою і почуватися добре довгі роки, навіть, якщо вона є носієм вірусу.
3. Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.
4. Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.
5. Молоді люди, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом, також становлять групу високого ризику щодо ВІЛ-інфікування.
6. Найбільш уразливі молоді люди, які вживають наркотики ін’єкційна, або мають сексуальні контакти з ін’єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може також передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров’ю.
7. Ризик інфікування при статевих контактах зменшується, якщо партнери використовують презерватив.
8. Тест на ВІЛ здійснюється системою охорони здоров’я і, в першу чергу, центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватися до та після тестовим консультуванням.
9. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах тощо.
10. Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, – це порушення прав людини.
://www.youtube.com/watch?v=dzZZJhfQKyo
Молодь повинна знати про загрозу, пов’язану з поширенням цієї хвороби, та цінувати найдорожче, що є в житті – здоров’я, адже, хто попереджений – той захищений. Саме тому, надзвичайно важливим є профілактичні бесіди про те, як саме вірус потрапляє в організм людини, про шляхи передачі ВІЛ/СНІДу, а також про умови, за яких інфекція не передається. Кожній людині необхідно усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, оскільки він може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю.
Ми повинні зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної недуги.
Телефон довіри з питань спід
питань ВІЛ/СНІД
https://helpme.com.ua/pro-nas/pro-proekt/
У нашому місті усі охочі можуть пройти тестування на ВІЛ-інфекцію в закладах охорони здоров’я та дізнатися про свій ВІЛ-статус. Ви можете звернутися до закладів охорони здоров’я: до свого сімейного лікаря або до Криворізького центру СНІД та кабінетів «Довіра».
Кабінети «Довіра»:
Криворізька міська лікарня №1 – вул. Святогергіївська, 8А;
Криворізька міська лікарня №16 – вул. С.Колачевського, 55;
м. Кривий Ріг, Нікопольське Шосе, 4Г – амбулаторна допомога хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД. Телефон реєстратури 063-258-63-42
м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 25 – медична допомога хворим з дерматовенерологічними захворюваннями. Телефон реєстратури 097-609-75-68,
м. Кривий Ріг, вул. Кемерівська, 35 - фтизіопульмонологічна амбулаторна та стаціонарна допомога дорослим та дітям. Телефон реєстратури 098-037-54-50.
Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб - досвід, гідний довіри!
Website – https://medcenter-dnepr.pp.ua/
Instagram – www.instagram.com/dnepr.center/
Facebook – Дніпропетровський обласний медичний центр соціально значущих хвороб
