ОЛІМПІАДА
з філософії 2025
«Філософські рефлексії щодо людського розуму і тіла: філософія, медицина, штучний інтелект і постгуманізм»
Шановні студенти! Повідомляємо, що другий тур олімпіади з філософії відбудеться 03.04.2025 о 15.00. Формат проведення – онлайн як Zoom-конференція.
Join Zoom Meeting
https://kdpu-edu-ua.zoom.us/j/87563295603?pwd=SndaQ29SYTMxeVhTT0V5Z1lCbVRJQT09
Meeting ID: 875 6329 5603
Passcode: 036760
Другий тур буде проведений у форматі дискусії за двома наведеними нижче питаннями. Просимо Вас підготуватися до дискусії: письмово сформулюйте Вашу позицію, продумайте аргументи за і проти, підкріпіть Ваш погляд прикладами. Зверніть увагу, що Вам потрібно вміти обґрунтувати різні, можливо, навіть протилежні позиції до кожного з питань. Вам доведеться виробити спільну стратегію на захист певної позиції разом з іншими учасниками і зробити це так, щоб використати увесь відведений Вам час.
Особливу увагу журі звертає на філософську складову аргументів. Максимальний бал за дискусію отримає той учасник, який буде наводити концепції філософів, обґрунтовувати свою думки, покликаючись на відомі уявні експерименти, правильно використовувати філософські терміни й поняття, а також прояснювати їх під час дискусії, використовувати пропоновану філософську літературу.
ХІД ОЛІМПІАДИ
15.00 Відкриття олімпіади. Вітальне слово.
15.10 Розподіл учасників за першим дискусійним питанням. Учасників випадковим чином буде розподілено на дві кімнати в zoom, перша група учасників буде аргументувати за натуралістичний підхід до здоровʼя і проти холістичного, друга група буде аргументувати за холістичний підхід до здоровʼя і проти натуралістичного. У груп буде 10 хвилин на підготовку спільної стратегії. По закінченню 10 хвилин кімнати закриваються і учасники працюють разом.
15.20 Виступ першої групи. 10 хвилин.
15.40 Виступ другої групи. 10 хвилин.
15.50 Дискусія. Учасники ставлять питання до протилежної позиції, намагаються її спростувати і захистити свою позицію. 15 хвилин.
16.05 Розподіл учасників за другим дискусійним питанням. Учасників випадковим чином буде розподілено на дві кімнати в zoom, перша група учасників буде аргументувати за доцільність використання ШІ в ролі повноцінного лікаря і проти людської відповідальності за результати, друга група буде аргументувати за відповідальність людини щодо рішень ШІ як діагноста чи хірурга і проти використання ШІ як повноцінного лікаря. У груп буде 10 хвилин на підготовку спільної стратегії. По закінченню 10 хвилин кімнати закриваються і учасники працюють разом.
16.15 Виступ першої групи. 10 хвилин.
16.25 Виступ другої групи. 10 хвилин.
16.35 Дискусія. Учасники ставлять питання до протилежної позиції, намагаються її спростувати і захистити свою позицію. 15 хвилин.
16. 50 Підведення підсумків олімпіади. Заключне слово.
ПИТАННЯ ДО ОЛІМПІАДИ
- Феномен здоров’я у філософському дискурсі: сутність, основні підходи та перспективи. Філософія як засіб підтримки суспільного і духовного здоров’я.
Що таке здоров’я? Це питання здається очевидним – здоров’я означає, що ми не хворіємо. Але чи справді все так просто? Сучасна медицина має чіткі критерії: норма рівня цукру в крові, частота серцевих скорочень, відсутність патологій. Якщо всі показники в межах норми, значить, людина здорова. Але уявімо людину з хронічною хворобою, яка, попри діагноз, веде активне, насичене життя. Вона щаслива, соціально реалізована, відчуває себе повноцінною – можливо, навіть здоровішою за когось, хто не має медичних діагнозів, але постійно відчуває втому, стрес чи незадоволення. Чи можемо ми сказати, що вона нездорова лише тому, що її аналізи не ідеальні? Або розглянемо протилежний варіант: всі показники організму в нормі, але людина почуває себе погано, а лікарі лишень розводять руками.
Натуралістичний підхід стверджує, що здоров’я – це об’єктивний, біологічний стан організму, незалежний від почуттів людини. Його класична концепція сформульована Крістофером Бурсом у біостатистичній теорії: «Здоров’я – це відсутність хвороби, де хвороба є статистичним відхиленням від нормальної функціональної організації типового представника виду». Якщо людина має порушення певних фізіологічних функцій, вона вважається хворою, незалежно від того, як вона себе почуває. Цей підхід дозволяє медицині бути точною та науково обґрунтованою: лікар спирається не на суб’єктивні відчуття пацієнта, а на об’єктивні показники його тіла. Однак чи означає це, що людина, яка почувається добре, але має «ненормальні» аналізи, є хворою?
Холістичний підхід навпаки пропонує розглядати здоров’я як здатність досягати життєвих цілей. Леннарт Норденфельдт формулює це так: «Людина є здоровою, якщо вона має здатність за стандартних умов досягати своїх життєво важливих цілей». З цієї перспективи здоров’я – це не тільки біологічні показники, а й соціальне, психологічне й навіть екзистенційне благополуччя. За такої логіки людина з порушенням слуху, яка має повноцінне життя, не є хворою, а ось той, хто не має жодних фізичних патологій, але перебуває в глибокій депресії, – цілком може вважатися нездоровим.
Уявімо, що в майбутньому медицина стане абсолютно точною. Завдяки біохакінгу, генетичному редагуванню та постійному моніторингу стану організму людина зможе підтримувати всі свої показники в межах норми. Але чи означатиме це, що всі будуть почуватися здоровими? Чи може здоров’я бути не тільки об’єктивним станом, а й суб’єктивним відчуттям?
Питання для дискусії: Якщо медицина стане настільки точною, що зможе визначати здоров’я виключно через біологічні показники, чи варто залишати місце для суб’єктивного та соціального розуміння здоров’я? Сформулюйте свої аргументи за і проти натуралістичного (біомедичного) та холістичного (соціокультурного) підходів до розуміння здоров’я.
2. Етичні аспекти використання штучного інтелекту у біоетиці та медицині
Уявіть, що в недалекому майбутньому штучний інтелект зможе повністю замінити лікаря. Вже сьогодні медичні експертні системи ставлять діагноз на основі обробки великої кількості параметрів організму, а роботизовані хірургічні системи виконують найтонші операції, недоступні скальпелю в людській руці. Поки що вони це роблять під керівництвом лікаря, але з розвитком сенсорів і алгоритмів, цей недолік можна буде усунути. Уявіть собі сімейного лікаря, який завжди вільний для прийому, завжди радий вам допомогти і не пропустить жодного показника вашого організму! Розмови про етику, відповідальність, доцільність медичного втручання просто зникнуть, оскільки штучний інтелект як лікар не буде обтяжений субʼєктивністю, втомою чи моральними дилемами. Він буде лікувати на основі всього досвіду людства і людство тільки виграє від цього.
Питання для дискусії: уявіть, що з часом штучний інтелект стане більш ефективний у діагностиці й оцінці стану пацієнта, а відсоток його неправильних діагнозів буде такий самий, або й менший, аніж у людини-лікаря. Чи погодитесь ви з вище наведеним текстом? Чи залишиться етичний аспект у такому разі? Сформулюйте свої аргументи за і проти використання штучного інтелекту в ролі повноцінного лікаря.
Орієнтовна література:
Соціально-філософські та етичні проблеми медицини / Навч. Посібник. за заг. ред. А. П. Алексеєнко. Харків. Колегіум. 2010. 340с. https://repo.knmu.edu.ua/bitstreams/33b96577-8f61-48f9-a5ee-3494a34d5df1/download
Біланов О. С. Філософські підходи до розуміння категорій «здоров’я»/ «хвороба». International Journal of Innovative Technologies in Social Sciencе. 4(25), May 2020. С.8-11. https://rsglobal.pl/index.php/ijitss/article/view/1350
Царенко Л. Г. Українські традиційні моделі здоров’я. Психологічний часопис. 2015. №2 (2).
https://www.researchgate.net/publication/326511558_UKRAINSKI_TRADICIJNI_MODELI_ZDOROV'A
Лаврова Л. В. Натуралістичні підходи до формування філософії здоров’я. Культурологічний альманах. Вип. 4, 2022
https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/43247/Lavrova_Kutsyi.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Осетрова О. Феномен здоров’я як індикатор особистісного та суспільного благополуччя: аспекти філософії, сихоаналізу, суїцидології, соціальної роботи. Epistemological studies in Philosophy, Social and Political Sciences. 2023, 6 (2)
https://visnukpfs.dp.ua/index.php/PFS/article/download/1142/1564
Євтушенко І. В. Психологічне здоров’я: поняття, критерії та рівні. Вісник післядипломної освіти. Вип. 25(54) Серія «Соціальні та поведінкові науки».с.56-66.
DOI https://doi.org/10.58442/2522-9931-2023-25(54)56-69
http://umo.edu.ua/images/content/nashi_vydanya/visnyk_PO/25_54_2023/Social/Bulletin_25_54_Social_and_behavioral_sciences_Ievtushenko.pdf
Rudnick A. Health as Balance: A Conceptual Study. Health. Vol.9.№7.July 2017. https://www.scirp.org/journal/paperinformation?paperid=77471
Boorse, C. 1975. Health as a Theoretical Concept. Philosophy of Science, 44, pp. 542–573.
https://bioetyka.uw.edu.pl/wp-сontent/uploads/2014/10/06_BoorseHealthConcept.pdf
Сепетий Д. П. Поняття здоров'я та хвороби: натуралізм, нормативізм та аргумент від драпетоманії / Д. П. Сепетий // Філософія релігії та медицини в постсекулярну добу : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті св. Луки (В. Ф. Войно-Ясенецького). К.: НМУ ім. О. О. Богомольця, ВР ІФ ім. Г. С. Сковороди НАНУ, 2021. С. 131-134. http://dspace.zsmu.edu.ua/handle/123456789/15022
Боецій С. Розрада від філософії. — Київ: Основи, 2002. https://shron1.chtyvo.org.ua/Boetsii_Severyn/Rozrada_vid_filosofii.pdf
Марків О.Т. Здоровʼя людини як фундаментальна цінність культури. Гілея. 2009. Вип. 27. С. 176-182. https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/26113/Markiv_Zdorovia%20Tsinnist.pdf;jsessionid=CA2F6EC2D1E66FA2B9C7F43A1D28A397?sequence=1
Путров С.Ю. Здоровʼя в контексті предметного самовизначення філософії. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2013. № 55. С. 152-162. https://old-zdia.znu.edu.ua/gazeta/VISNIK_55_152.pdf
Jeste DV, Lee EE. The Emerging Empirical Science of Wisdom: Definition, Measurement, Neurobiology, Longevity, and Interventions. Harv Rev Psychiatry. 2019 May/Jun;27(3):127-140. https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC6519134/
Raabe, P.B. (2020). Philosophy Revalued in Mental Healthcare. Synthesis philosophica, 35 (2), 379-392. https://hrcak.srce.hr/file/369181
Reiss, Julian and Rachel A. Ankeny, "Philosophy of Medicine", The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2022 Edition), Edward N. Zalta (ed.), URL = https://plato.stanford.edu/archives/spr2022/entries/medicine/
Saad, J.M., Prochaska, J.O. A philosophy of health: life as reality, health as a universal value. Palgrave Commun 6, 45 (2020). https://doi.org/10.1057/s41599-020-0420-9
Оцінювання учасників:
- Призове місце у конкурсі постерів – 5 балів.
- Доповідь, участь у обговоренні – до 10 балів.
Електронна пошта оргкомітету: пошта – briux.m@gmail.com
