У межах традиційної просвітницької роботи кафедри української філології, 12 квітня 2026 року доцент Наталя Мельник  узяла участь у програмі ТРК Рудана «Постфактум».

Говорила про символічне значення Великодня, поєднання язичницького і християнського в уявленнях про це свято як цілковиту перемогу весни над зимою, світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю; символіку яйця; магічні знаки Писанки; сучасне трактування весняних великодніх перетворень.

Розповідала про зв’язок Писанки з давніми українськими віруваннями, народним календарем, сонячним циклом та її обрядовий статус.

Окрема подяка –  колегам із бібліотеки КДПУ, зокрема Олені Лебедюк, за чудову тематичну виставку видань, присвячених традиціям святкування Великодня та писанкарства, що створила особливу атмосферу під час розмови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 215

09-10 квітня 2026 року у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Культура мови в українському суспільстві», у якій взяли участь викладачі кафедри української філології проф. Людмила Білоконенко та доц. Ганна Асмаковська.

Під час пленарного засідання науковці з різних регіонів України виголосили доповіді, присвячені мовним нормам, її динамічним змінам, особливостям функціювання у різних типах дискурсу, проблемам лексичної варіативності, термінології та ін.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 425

07 квітня 2026 року відбулася година спілкування зі студентами 2-го курсу (групи УАФ-24, УМЛ-24, УПФ-24), присвячена Всесвітньому дню здоров’я. До заходу приєдналися завідувач кафедри української філології проф. Тетяна Мішеніна, куратори академічних груп доц. Наталя Шарманова, доц. Ганна Асмаковська.

Цьогоріч було вирішено відійти від традиційних форматів і поглянути на здоров’я крізь призму професійної сфери – філології. Основним лейтмотивом заходу стала теза про те, що мова не лише відображає наш стан, а й активно його конструює.

Обговорення теми зустрічі розпочалося з лінгвістичного практикуму «Метафори здоров’я», де студенти разом із викладачами аналізували різні типи метафор, звернувши увагу на те, як часто мовці несвідомо використовують мілітарні метафори, описуючи боротьбу з хворобами як справжню війну. Студенти відзначили, що такі мовні конструкції можуть як мобілізувати внутрішні ресурси, так і створювати зайву психологічну напругу.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 418

З 30 березня по 02 квітня 2026 року студенти-філологи гуманітарного факультету та викладачі кафедри української філології долучилися до триденного наукового  інтенсивну, організованого  Радою молодих учених Інституту української мови НАН України для студентів та молодих дослідників.

День 1. Зустріч під назвою «Пиши, цитуй, скорочуй: ефективні алгоритми наукового опрацювання інформації», яка засвідчила великий інтерес до культури наукового тексту.

Спікер заходу: Олександр Миколайович Богомолець-Бараш – доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови НАН України. Доповідач закцентував на практичних аспектах опрацювання джерельної бази, окреслив методи запобігання надмірному цитуванню та надав рекомендації щодо формування чіткої архітектоніки наукової роботи.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 433

01 квітня 2026 року відбулася гостьова лекція-тренінг «Самореалізація майбутнього викладача в умовах дистанційного навчання», присвячена професійному становленню молодого викладача / викладачки та особливостям його / її самореалізації в умовах дистанційної освіти.

Спікер – Сергій Кузютічев, аспірант Української державної льотної академії, викладач та співзасновник освітніх курсів з підготовки до НМТ/ЗНО. Онлайн-захід відвідали студенти-філологи гуманітарного факультету і викладачі кафедри української філології. У межах лекції було розглянуто засадничі аспекти професійної діяльності сучасного педагога, зокрема: концептуалізацію самореалізації викладача в умовах викликів XXI століття; аналіз переваг та ризиків дистанційного навчання; огляд інструментарію для оптимізації освітнього процесу та саморозвитку; стратегії побудови ефективної онлайн-комунікації зі студентством; алгоритми моделювання індивідуальної траєкторії фахового зростання. Практичний блок передбачав інтерактивну взаємодію: виконання ситуативних вправ та розробку персональної моделі професійного успіху.

Лекція-треніг була орієнтована на розвиток цифрової компетентності та пошук інноваційних шляхів саморозвитку в академічному середовищі. Здобувачі освіти поділилися своїми враженнями від заняття:

Леонова Діана (група УАФ-22):  «Сьогоднішня зустріч із Сергієм Кузютічевим стала для мене не просто джерелом нової інформації, а моментом глибокого переосмислення власної діяльності як педагога в епоху цифровізації. У світі, де технології стають основним простором для роботи та спілкування, питання самореалізації майбутнього професіонала набуває абсолютно нових відтінків. Головним інсайтом лекції для мене стала теза про те, що сучасний фахівець – це не лише носій знань, а й творець власної цифрової ідентичності. Самореалізація в такому середовищі вимагає від нас бути мультифункціональними: поєднувати глибоку методичну базу з навичками контент-мейкера, адміністратора та психолога. Найбільше відгукнулася ідея про гнучкість та адаптивність, адже успіх сьогодні залежить від готовності постійно експериментувати з новими форматами, не втрачаючи при цьому якості та людського обличчя освіти. Дискусія про фактори, що допомагають або заважають нам у цьому процесі, змусила замислитися над «екранним бар'єром» – як професійно зростати в мережі, зберігаючи справжні емоційні зв'язки з учнями та власний внутрішній баланс. Ця лекція надихнула мене переглянути свою персональну формулу успіху, де цифрові інструменти мають стати не обмеженням, а потужним важелем для трансляції автентичності. Це була надзвичайно змістовна зустріч, яка додала впевненості у тому, що цифрова еволюція – це простір безмежних можливостей для тих, хто готовий вчитися протягом усього життя та залишатися вірним своїм цінностям у будь-якому середовищі».

Золотарьова Аліна (група УМЛ-22): «Лекція пана Сергія на тему «Самореалізація майбутнього професіонала в умовах цифрового середовища» була змістовною, актуальною та практично орієнтованою. Особливо сподобалося, що матеріал подано доступно й структуровано, із акцентом на реальні труднощі, з якими стикається сучасний студент і майбутній фахівець. Цінним було висвітлення ролі цифрових інструментів у професійному зростанні. Від прослуханого матеріалу я замислилася над власною освітньою траєкторією та тим, наскільки ефективно мною використані можливості цифрового середовища для саморозвитку. Загалом лекція залишила позитивне враження та стала хорошою мотивацією до подальшого професійного розвитку».

Висловлюємо щиру вдячність Сергієві Кузютічеву за проведення змістовної лекції-тренінгу. Захід став потужним стимулом для здобувачів освіти, надавши їм дієві інструменти для академічного зростання, вдосконалення цифрових компетенцій та стратегічного планування професійного майбутнього в умовах сучасних освітніх трансформацій.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 288

У межах міжуніверситетської співпраці 27 березня 20026 року кафедра української філології долучилася до науково-методичного семінару «Викладання української мови та літератури: сучасні підходи, нові смисли, ефективні практики», модерованого кафедрою філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка».

У центрі уваги – актуальні проблеми викладання української мови та літератури в закладах вищої освіти та загальноосвітніх закладах.

Ось декілька аспектів живого діалогу учасників семінару:

• Формування комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти засобами інноваційних форматів;
• Фольклор як моноліт української ментальності;
• Етновизначальні маркери сучасної лірики про повномасштабну війну (на матеріалі антологій);
• Принцип наступності а державній мовній політиці України: історичний аспект;
• Мова як простір мислення: що ми насправді формуємо на уроках української;
• Від підручника до онлайн-фестивалю: як зацікавити Шевченком.

Під час роботи семінару ділилися досвідом, обмінювалися ідеями, шукали нові підходи до викладання української мови та літератури.

Вдячні колегам за професійний діалог, можливість визначити нові вектори розвитку, адекватні сучасним викликам! Спільний пошук нових шляхів у викладанні справді надихає!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 402

25 березня 2026 року відбулася гостьова лекція Віталія Мудракова, кандидата філософських наук, доцента, дослідника Коледжу імені Фрідріха Ніцше Фонду «Ваймарська класика», ФРН, на тему «Переклад: від філософської складності до філологічної точності» – на прикладі книги Маркуса Габріеля «Моральний поступ у темні часи», організована Хмельницьким національним університетом. Академічний захід відвідали здобувачі освіти гуманітарного факультету Криворізького державного педагогічного університету бакалаврського та магістерського рівнів, які навчаються за ОП «Українська мова та література, зарубіжна література», ОП «Українська мова та література, зарубіжна література. Психологія», ОП «Українська мова та література, зарубіжна література. Англійська мова», а також аспіранти та викладачі кафедри української філології.

Здобувачі освіти залишили про відвіданий академічний захід свої відгуки:

Горіна Дарія (група УАФ-22): «Щиро дякую за можливість відвідувати подібні заняття. Такі заходи є дуже корисними й актуальними, адже вони розширюють кругозір і дозволяють бути в курсі сучасних наукових тенденцій, зокрема у сфері перекладознавства. Віталій Мудраков подає матеріал цікаво і доступно, що викликає інтерес до теми перекладу і його особливостей. Це важливий досвід, який мотивує до подальшого навчання і самовдосконалення».

Чіпижна Дар’я (група УПФ-24): «Дуже дякую за сьогоднішнє гостьове заняття! Лекція Віталія Мудракова була надзвичайно цікавою. Було дуже корисно послухати про специфіку перекладу філософських текстів із німецької мови. Спікер чудово показав, як важко, але важливо знаходити баланс між філософською глибиною тексту та філологічною точністю. Дуже надихаюча зустріч!».

Котомова Анастасія (група УПФ-24): «Сьогоднішня лекція була змістовною та корисною для розуміння особливостей перекладу філософських текстів. Обговорення показало складність передачі не лише лексичного змісту, а й смислової структури тексту, а також різниць між культурами та мовами. Для мене, захід сприяв формуванню загальних і спеціальних компетенцій, необхідних для освітніх програм, і дав змогу зорієнтуватися щодо фахівців, до яких можна звертатися за консультаціями з перекладу. Щира дяка спікерам та організаторам за продуктивну зустріч!»

Лисицина Софія (група УМЛ-22): «Участь в академічному заході стала для мене цінним досвідом і нагодою по-новому осмислити роль перекладу в сучасному гуманітарному просторі. Особливо відгукнулася думка про переклад не лише як технічний процес, а як складну інтерпретаційну діяльність, що вимагає глибокого розуміння змісту, контексту та авторської позиції. Робота з філософським текстом, зокрема працею Маркуса Габріеля, продемонструвала, наскільки важливими є точність, уважність до мовних нюансів і відповідальність перекладача за передачу складних ідей. Водночас це ще раз підкреслило, що переклад завжди містить елемент особистісного бачення, адже перекладач неминуче взаємодіє з текстом крізь призму власного досвіду й світогляду. Для мене, як для людини, яка здебільшого працює з художньою літературою, це була можливість розширити власні уявлення про межі й можливості перекладу, а також побачити, як філологічна точність стає ключем до осмислення філософської глибини. Щиро дякую за можливість долучитися до обговорення та отримати нові інсайти!».

Маріненко Аліна (група УАФм-25): «Сьогоднішня зустріч залишила глибокий інтелектуальний післясмак. Обговорення навколо книги Маркуса Ґабріеля стало не просто презентацією перекладацького досвіду, а справжньою дискусією про відповідальність слова. Такі заходи надихають на глибше вивчення сучасної літератури та перекладацьких стратегій. Вони вкотре доводять, що українська наукова спільнота інтегрована в європейський інтелектуальний контекст і готова до складних діалогів про етику, цінності та майбутнє».  

Слєсарєв Дмитро (аспірант кафедри української філології): «Лекція на тему «Переклад: від філософської складності до філологічної точності» залишила позитивне враження. На прикладі книги Маркуса Габріеля «Моральний поступ у темні часи» було показано, що переклад філософських текстів вимагає глибокого розуміння змісту. Лекція також є корисною для написання дисертації, оскільки звертає увагу на точність роботи з термінами та смислами. Це важливо під час аналізу текстів і перекладу запозичень, де навіть незначні зміни можуть впливати на інтерпретацію. Отримані зауваги можна використати для більш уважного добору відповідників і кращого розуміння контексту. Відвіданий академічний захід  був корисним і допоміг краще зрозуміти особливості перекладу філософських текстів.

Студенти-філологи та викладачі гуманітарного факультету щиро дякують панові Вітаю Мудракову за глибоке занурення у проблематику лекції, де на прикладі праці Маркуса Габріеля «Моральний поступ у темні часи» вдалося простежити складний шлях від абстрактних філософських смислів до ювелірної філологічної точності перекладу. Усі слухачі мали змогу простежити, як універсальні етичні категорії М. Габріеля знаходять своє адекватне відображення в українському слові, зберігаючи при цьому ідейну гостроту та термінологічну чіткість.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 330

20 березня 2026 року на базі КЗО «Криворізький ліцей «КОЛІЯ» Дніпропетровської обласної ради» відбувся XVI обласний конкурс учнівської молоді «КОЛІЯ».

У роботі журі (секції «Барвінкова країна») взяли участь доценти кафедри української філології Наталя Мельник та Інна Онікієнко.

Наукові та творчі роботи презентували учні 8-11 класів гімназій та ліцеїв області. Тематика пошукових робіт учасників засвідчила різноманітність наукових інтересів здобувачів освіти, їх уміння і навички глибокого аналізу сучасних філологічних проблем. Ось деякі з них:

• Образ України у воєнній літературі ХХІ століття (Красицький Давид, 9 клас);
• «Образи дітей війни в малій прозі регіональних письменників» (Саченко Аліна, 8 клас);
• Лінгвістичні аспекти англомовних рекламних слоганів (Шостакович Дар'я, 9 клас);
• «Слово року» як відображення соціально-культурного концепту світобачення (на матеріалі словників Cambridge, Oxford, American dialect society) (Бережной Лев, 10 клас);
• «Щоб не плакать, я сміялась»: як поетична формула Лесі Українки стала секретом сили сучасної українки (Тутова Валерія, 8 клас);
• Особливості художнього перекладу англійської поезії (Черкас Анастасія, 9 клас);
• Редуплікація в брендингу та поп-музиці: чому бренди та пісні люблять такі шаблони як «TIKTOK», «KITKAT» або «LULU» (Константінова Яна, 11 клас).

Юні науковці презентували нові горизонти розвитку філології, засвідчили  великий інтелектуальний потенціал України.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 270

Науково-методичні семінари кафедри вже багато років залишаються незмінним майданчиком для професійного становлення молодих дослідників. Традиція публічного представлення аспірантських пошуків на таких засіданнях є фундаментальною складовою академічної культури нашого університету, що забезпечує високу якість філологічних студій. Багаторічний досвід проведення таких семінарів підтверджує, що саме в живому діалозі між молодими науковцями та досвідченими науково-педагогічними працівниками кафедри народжуються найбільш перспективні ідеї та верифікуються результати дисертаційних праць.

У 2025-2026 н.р. відповідно до плану роботу НМС кафедри було заслухано аспірантські доповіді, які прийнято вважати важливим етапом апробації дисертаційної наукової розвідки і які дають змогу здобувачеві рівня PhD офіційно зафіксувати свої наукові здобутки.

Аспірантка Поліна Чевердак здійснює наукове дослідження на тему «Концептосфера буття у романах Вікторії Амеліної» (наук. кер. проф. Л. Білоконенко). Виступ на науково-методичному семінарі кафедри мав на меті репрезентувати стан опрацювання теоретичних положень роботи, потрактування основних підходів до розуміння концепту, продемонстрував глибоке критичне мислення здобувачки та рівень готовності до написання практичного розділу дисертації.  

Аспірант Кирило Слободянюк працює над темою «Прецедентні феномени в жанрі сучасного українського фентезі» (наук. кер. проф. Л. Білоконенко). У своєму виступі здобувач акцентував на витлумаченні поняття «фентезі» як жанру літератури, його особливостей з-поміж інших жанрових зразків сучасної української літератури, продемонстрував уміння вести наукову дискусію, окреслив власну дослідницьку позицію. Особливу увага приділено здатності цього жанру до ревіталізації міфологічних та фольклорних структур, які в сучасному українському контексті стають основою для формування новітніх прецедентних смислів.

Аспірант Дмитро Слєсарєв досліджує тему «Комунікативно-прагматичний потенціал запозичень у тревелогах Макса Кідрука» (наук. кер. доц. Н. Шарманова). У виступі на семінарі здобувач висвітлив теоретичне підґрунтя роботи: комплексний аналіз запозиченої лексики як дієвого інструменту реалізації авторської інтенції в межах сучасного тревелогу. Звернено увагу на специфіку комунікативно-прагматичних функцій англіцизмів та екзотизмів, що слугують засобами створення ефекту автентичності, динамізації розповіді та формування особливого інтелектуального дискурсу.

Аспірант Данило Мигуль проводить науковий пошук у межах дисертаційної теми «Процес термінологізації в українських технічних текстах у галузі штучного інтелекту: корпусний аналіз» (наук. кер. доц. Н. Березовська-Савчук). Виступ на НМС кафедри було присвячено репрезентації опрацьованих матеріалів щодо механізмів термінологізації як процесу набуття загальновживаними словами специфічних денотативних значень у межах сучасного дискурсу штучного інтелекту. Особливу увагу зосереджено на методологічних засадах корпусного аналізу, що дає змогу об’єктивно простежити динаміку формування галузевої терміносистеми та виявити закономірності функціонування нових лексем у технічних текстах.

Виступи аспірантів були динамічними, сприяли зародженню наукової дискусії та пошукам шляхів розв’язання тої чи тої філологічної проблеми.  Участь у таких дискусіях на НСМ кафедри допомагає молодому науковцю відточити навички наукової полеміки й аргументованого захисту власних поглядів, а поради досвідчених фахівців дозволяють вчасно виявити слабкі місця в методології дослідження та скоригувати вектор подальшої роботи. Варто також відзначити, що підготовка виступів та їх публічна презентація сприяють вдосконаленню культури академічного мовлення, що є професійним обов'язком кожного дослідника-філолога. Такий вид наукової комунікації виховує академічну відповідальність та забезпечує дотримання графіку підготовки дисертації. Успішна презентація на рівні кафедри готує аспірантів до публічних виступів на різноманітних наукових заходах, а також  додає їм упевненості перед майбутнім захистом у спеціалізованій вченій раді.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 330

19 березня 2026 року на базі КЗО «Криворізький ліцей «Гранд» Дніпропетровської обласної ради відбувся ІІ етап обласного літературного конкурсу для талановитої молоді «Небо для тих, хто має крила».

У межах  угоди про співпрацю в роботі журі взяла участь кандидат філологічних наук, доцент кафедри української філології Наталя Мельник.

У конкурсі взяли участь 178 здобувачів  освіти, які представляли: Чумаківський ліцей Томаківської селищної ради; Гімназію № 1 з дошкільним відділенням Павлоградської міської ради; КЗ «Христофорівська гімназія Лозуватської сільської ради; Марганецький ліцей № 10 Марганецької міської ради; Ліцей № 17 Павлоградської міської ради; ЗСО «Військова гімназія» Солонянської селищної ради; Зайцівську гімназію Кислянського ліцею Зайцівської сільської ради; Орлівщинський ліцей Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області; Марганецьку гімназію № 5 Марганецької міської ради; Биківську гімназію Божедарівської селищної ради Кам’янського району; Миколаївський ліцей Губининської селищної ради; ЗЗСО «Військова гімназія» Солонянської селищної ради Дніпропетровської області; Ліцей «Генеза» П’ятихатської міської ради; КЗ «Ліцей № 38 імені І. О. Секретнюка»  Кам’янської міської ради; КЗ Ліцей № 39 Кам’янської міської ради; КЗПО «ЦДТЮТ «Терноцвіт»;  Криворізьку гімназію №93 Криворізької міської ради; Криворізьку гімназію № 126 Криворізької міської ради; Криворізький ліцей № 119 Криворізької міської ради;  Криворізький ліцей № 127 КМР; КЗО Криворізький ліцей «Гранд» ДОР.

Поетичні та прозові твори учасників конкурсу проілюстрували не лише великий тематичний діапазон, глибокий ідейний зміст, а й уміння юних авторів презентувати свою творчість.  Переважна більшість творів – про любов до України, своєї родини; про те, як людина / дитина живе в умовах війни; про єдність і взаємодопомогу людей у час тяжких випробувань; про  любов до тварин і необхідність їх захисту, турботи про них.

Надзвичайно важко було читати і слухати твори, присвячених пам’яті загиблих рідних.

Попри складні умови війни, обстріли, відсутність електроенергії, тривоги, небезпеки, конкурс відбувся, а його учасники продемонстрували свій творчий потенціал, патріотизм і незламність. Усі вони переможці.

Небо – справді для тих, хто має крила!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 476