Лабораторний практикум
Самостійна робота студентів
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 1921
Програма вивчення нормативної навчальної дисципліни «Екохімія і моніторинг навколишнього середовища» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра спеціальності 014.06 Середня освіта (Хімія).
Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливість хімічного контролю об’єктів довкілля, сутність їх моніторингу для оцінки стану об’єктів навколишнього середовища та екологічний контроль за впливом на якість довкілля різних хімічних виробництв.
Актуальність проблем екології та охорони навколишнього середовища, погіршення стану природних об’єктів, необхідність моніторингу та хімічного контролю довкілля, затвердження української національної екологічної програми – все це створило умови для розвитку дочірньої науки – екохімії. Виробнича діяльність людини призвела до такого забруднення довкілля – атмосфери, вод, ґрунтів, – що природа сама не може впоратися і досягти рівноваги. Необхідне втручання людини з двох позицій. По-перше, це оцінка стану об’єктів навколишнього середовища, по-друге, екологічний контроль нових виробництв. Оцінкою стану довкілля, проблемами прогнозування та попередження займаються екохімія та моніторинг.
Вони мають свої особливості, пов’язані з багатьма природознавчими науками, перш за все з екологією. Сучасні фахівці-хіміки повинні бути обізнаними з питань контролю об’єктів як для вирішення практичних проблем з аналізу об’єктів довкілля, так і прогнозування їх подальшого стану та планування його поліпшення.
Міждисциплінарні зв’язки: екологія, моніторинг навколишнього середовища, аналітична хімія, аналітична хімія навколишнього середовища, загальна хімія, неорганічна хімія, фізколоїдна хімія, біологічна хімія, біоорганічна хімія, фізіологія.
Метою викладання дисципліни "Екохімія" є:
- продовження вивчення дисциплін хімічного циклу з встановленням особливостей хімічних процесів у природі, аналізу природних об’єктів;
- сприяння розвитку творчого мислення, стимулювання наукового пошуку у студентів;
- здійснення формування професійних компетентностей майбутнього хіміка, вчителя хімії, вчителя екології, лаборанта еколого-хімічної лабораторії тощо.
Якість знань з цієї дисципліни залежить від опорних хімічних знань про хімічні речовини, процеси, закономірності перетворення речовин, опорних екологічних знань про будову біосфери, організацію життєвих форм тощо. Саме розуміння особливостей перебігу процесів у природі дає змогу студенту прогнозувати відповідні напрямки перетворення речовин. Тому головними завданнями курсу є:
1. Набуття студентами знань про:
- особливості хімічного складу природних об’єктів;
- природні процеси, що відбуваються за участю природних складованих, при наявності забруднювачів;
- систему моніторингового контролю за станом природних об’єктів;
- показники, що визначають якість об’єкта довкілля;
- особливості хімічного контролю природних об’єктів.
2. Оволодіння навичками, що
- необхідні у практичній діяльності хіміка, вчителя хімії для вирішення професійних проблем;
- необхідні для виконання експериментальних робіт, пов’язаних з організацією робочого місця, етапів підготовки необхідних реактивів та проведення дослідів для навчання, аналізу та дослідження, утилізації витрачених реактивів;
- необхідні при відборі проб зразків природних об’єктів, їх пробопідготовці, проведенні хімічного аналізу;
- необхідні для науково обґрунтованого прогнозування наслідків порушення правил поводження з хімічними речовинами чи експлуатації промислових агрегатів тощо;
- необхідні для здійснення контролю за станом природного об’єкту та передбачення в ньому подальших змін.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
- основи хімічних знань, екологічної науки та моніторингу довкілля;
- фундаментальні розділи математики, в обсязі, необхідному для володіння математичним апаратом природничої галузі знань, здатність використовувати математичні методи в обраній професії;
- про хімічні речовини та їх перетворення, закономірності протікання хімічних реакцій, фактори впливу на них;
- про методи спостереження, опису, ідентифікації, класифікації хімічних об’єктів;
- про основні методи фізико-хімічного аналізу для встановлення якісного та кількісного складу речовин;
- про сучасні досягнення хімічної науки, розуміння її ролі в науковому світогляді;
- про хімічне виробництво, його вплив на навколишнє середовище та профілактичні заходи запобігання надзвичайним ситуаціям;
- про хімічні речовини – забруднювачі навколишнього середовища, їх трансформацію;
- про основи прикладної екології, принципи оптимального природокористування;
- про принципи моніторингу, оцінки ступеня забруднення навколишнього середовища;
- соціальні та екологічні наслідки своєї професійної діяльності;
уміти:
- з’ясовувати екологічні проблеми виробництв певних продуктів хімічної технології та пропонувати можливі методи їх вирішення, використовуючи основні поняття хімії, хімічної технології, промислової екології;
- з’ясовувати антропогенні складові біосфери і довкілля на основі уявлень про їх природний склад, характеризувати біосферні процеси, антропогенні зміни геооболонок, складові техносфери, базуючись на сучасних стратегіях розвитку цивілізації;
- використовувати теоретичні знання й практичні навички з хімії та фізики для дослідження хімічних, біохімічних екологічних процесів;
- працювати з хімічним посудом та лабораторним обладнанням; використовувати хімічне обладнання у професійній діяльності;
- визначати методи очистки повітря, води, ґрунтів від різних типів забруднення, визначати способи мінімізації забруднення навколишнього середовища, використовуючи знання про будову, склад, джерела та критерії забруднення;
- визначати роль металів, неметалів та їх сполук у функціонуванні біосфери на основі їх фізико-хімічних властивостей, розповсюдження у природі, біогеохімічних циклів їх перетворення, токсикологічної характеристики;
- встановлювати екологічні проблеми техногенезу на основі аналізу техногенної діяльності людини;
- здійснювати розрахунки, використовуючи основні закони хімі,ї аналізувати, інтерпретувати результати досліджень;
- оцінювати відповідність санітарно-гігієнічних умов праці основним законодавчим актам про охорону праці на основі гігієнічної класифікації шкідливих речовин;
- характеризувати роль хімії у рішенні екологічних проблем на основі уявлень про хімічну промисловість в системі "природа-виробництво", поняття "навколишнє середовище";
- обґрунтовувати необхідність впровадження альтернативних джерел енергії, враховуючи екологічні проблеми використання традиційних видів палива;
- застосовувати основи ділового спілкування, працювати в команді, вести дискусію;
- організувати роботу відповідно до вимог безпеки життєдіяльності й охорони праці;
- визначати вимоги законодавчих і нормативних актів з охорони праці в межах функціональних обов’язків фахівця;
- обґрунтовувати раціональні методи нормалізації умов праці у конкретній виробничій ситуації;
- провести інструктаж на робочому місті з питань техніки безпеки та безпеки життєдіяльності;
- визначати профілактичні заходи запобігання надзвичайним ситуаціям, на основі властивостей речовин та особливостей дії їх на організм людини визначати послідовність дій при наданні першої долікарській допомоги та надавати її потерпілим, застосовувати засоби захисту від дії отруйних речовин на основі аналізу впливу хімічних факторів небезпеки на організм людини.
Матеріали для самостійної роботи студентів
Лабораторний практикум
Презентації
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 1790
Навчальна дисципліна передбачена структурно-логічною схемою підготовки бакалавра за освітньою програмою “Хімія. Інформатика”. Органічна хімія – фундаментальна наука, яка займає важливе місце в ряду хімічних дисциплін, та є найбільш складною через необхідність знання класів сполук, функціональних груп та закони, що впливають на властивості сполук.
Метою вивчення курсу "Органічна хімія"є:
- продовження вивчення дисциплін хімічного циклу з встановленням особливостей будови, властивостей, закономірностей хімічного перетворення та використання органічних речовин
- забезпечення знаннями про взаємозв’язки між будовою, властивостями та використанням органічних речовин, організацію та виконання етапів безпечного синтезу та вивчення властивостей характерних представників для розвитку зацікавленості предметом науки
- здійснення формування професійних компетентностей майбутнього хіміка, вчителя хімії, лаборанта хімічної лабораторії тощо.
Якість знань з цієї дисципліни залежить від формування образних уявлень про хімічну, електронну та просторову будову органічних молекул та її впливу на властивості речовин. Саме розуміння особливостей будови речовини дає змогу студенту прогнозувати її хімічні та фізичні властивості.
Тому головними завданнями курсу є
- розвинути і поглибити знань про органічні речовини;
- опрацювати різні завдання курсу, щоб усвідомити генетичні ланцюжки між органічними речовинами різних класів та їх шляхи синтезу з неорганічних сполук;
- навчитися планувати етапи органічного синтезу, виходячи з основних теоретичних відомостей про будову та властивості, умови перетворення органічних сполук.
Мета і завдання курсу сприяють розвитку загальних компетентностей:
- ЗК1 Здатності діяти відповідально і свідомо на засадах поваги до прав і свобод людини та громадянина; реалізовувати свої права і обов’язки як члена суспільства.
- ЗК2 Здатності до міжособистісної взаємодії, спілкування з представниками фахових та інших професійних груп різного рівня; працювати в команді.
- ЗК3 Здатності виявляти повагу, цінувати, зберігати та примножувати українську національну культуру, багатоманітність і мультикультурність у суспільстві; моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій; здатність до вираження національної культурної ідентичності, творчого самовираження; здатність діяти на основі етичних міркувань, мотивів (культурна компетентність).
- ЗК5 Здатності учитися, застосовувати отримані знання і навички у практичних ситуаціях та продовжувати навчання із значним ступенем автономії.
- ЗК 6 Здатності до пошуку, збирання, інтерпретації та застосування даних з різних джерел.
- ЗК 7 Уміння виявляти, ставити та розв’язувати проблеми професійного характеру.
- ЗК 8 Здатності планувати власну діяльність, керувати часом, критично оцінювати, аналізувати та забезпечувати якість виконуваних робіт.
- ЗК 9 Здатності спілкуватися з професійних питань, у тому числі іноземною мовою, усно та письмово.
- ЗК 10 Здатності до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.
Спеціальних компетентностей:
- СК1 Здатності до формування в учнів ключових і предметних компетентностей та здійснення міжпредметних зв’язків, відповідно до вимог стандарту базової середньої освіти.
- СК 5 Забезпечення охорони життя і здоров’я учнів (у тому числі з особливими потребами), їхньої рухової активності в освітньому процесі та позаурочній діяльності.
- СК 8 Здатності користуватися символікою і сучасною термінологією хімічної та інформаційної мов.
- СК 9 Здатності розкривати загальну структуру хімічних наук на основі взаємозв’язку основних учень про будову речовини та хімічний зв’язок, про періодичну зміну властивостей хімічних елементів та їх сполук, про класифікацію хімічних сполук, про спрямованість (хімічна термодинаміка), швидкість (хімічна кінетика) хімічних процесів та їх механізми, про розчини, а також інформатики.
- СК 10 Здатності характеризувати досягнення хімічної технології та сучасний стан хімічної промисловості, їх роль у суспільстві.
- СК 11 Здатності застосовувати основні методи дослідження (в тому числі із застосуванням інформаційних технологій та спеціального ПО) для встановлення складу, будови і властивостей речовин, інтерпретувати результати досліджень.
- СК 12 Здатності чітко і логічно відтворювати основні теорії і закони хімії, оцінювати нові відомості та інтерпретації в контексті формування в учнів цілісної природничо-наукової картини світу відповідно до вимог державного стандарту в загальній середній освіті в освітній галузі Природознавство.
- СК 14 Здатності безпечного поводження з хімічними речовинами, інформаційними технологіями, робочими станціями тощо, беручи до уваги їх хімічні властивості.
- СК 15 Здатності оцінювати здобутки хімії (хімічні відкриття, рівень технічної бази для синтезу та дослідження хімічних сполук та процесів) та інформатики на певних історичних етапах та їх вплив на науково-технічний прогрес та подальший розвиток хімії зокрема.
Очікувані результати навчання
- ПР 1. Знає основні історичні етапи хімії.
- ПР 5. Оперує базовими категоріями та поняттями спеціальності (хімії та інформатики)
- ПР 11. Знає хімічну термінологію та сучасну номенклатуру, основний понятійний апарат хімічної науки (алкани, алкени, алкіни, ароматичні вуглеводні, вуглеводи, оптична ізомерія, хімічний зв’язок тощо).
- ПР 12. Знає та розуміє основні концепції, теорії та загальну структуру хімічних наук; теоретичні основи стереохімії (на прикладі понять енантіомерія, епімерія, аномерія органічних речовин).
- ПР 13. Знає вчення про періодичну зміну властивостей хімічних елементів та їх сполук, про будову речовини, розуміє взаємозв’язок між ними та уміє висловлювати судження про залежність властивостей речовин від їх будови.
- ПР 14. Знає головні типи хімічних реакцій та їх основні характеристики, а також основні термодинамічні та кінетичні закономірності й умови проходження хімічних реакцій.
- ПР 15. Знає класифікацію, будову, властивості, способи одержання органічних речовин (низькомолекулярних та високомолекулярних сполук, у тому числі біополімерів) та розуміє генетичні зв’язки між ними.
- ПР 16. Знає методи хімічного та фізико-хімічного аналізу, синтезу хімічних речовин, у т.ч. лабораторні та промислові способи одержання важливих хімічних сполук.
- ПР17. Уміє застосовувати знання сучасних теоретичних основ хімії для пояснення будови, властивостей і класифікації органічних речовин, періодичної зміни властивостей хімічних елементів та їх сполук, утворення хімічного зв’язку, направленості (хімічна термодинаміка) та швидкості (хімічна кінетика) хімічних процесів, процесу розчинення та кількісних характеристик розчинів.
- ПР18. Здатний виконувати хімічний експеримент як засіб навчання.
- ПР19. Уміє аналізувати склад, будову речовин і характеризувати їх фізичні та хімічні властивості.
- ПР 20. Характеризує речовини і хімічні реакції в єдності якісної та кількісної сторін.
- ПР 21. Володіє різними методами розв’язування розрахункових і експериментальних задач з хімії.
- ПР 22. Уміє переносити систему наукових хімічних знань у площину навчального предмета хімії, чітко і логічно розкривати зміст шкільного курсу хімії основної школи.
Презентації до лекцій
Готуємось до іспитів
Завдання та матеріали для студентів
Лабораторний практикум
Для студентів груп БП
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 3173
Програма вивчення варіативної навчальної дисципліни «Механізми органічних реакцій» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра спеціальності 6.040101 Хімія, 014 Середня освіта (Хімія)
Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості хімічних перетворень за участю органічних молекул, розгляд основних механізмів їх взаємодій, основи органічного синтезу.
Міждисциплінарні зв’язки із загальною хімією, органічною хімією, стереохімією та органычним синтезом.
Механізми органічних реакцій – практичне застосування теоретичних основ органічної хімії, оскільки розглядає та надає відповіді на питання щодо різної поведінки сполук з однаковими функціональними групами у присутності різних реагентів. Цей курс розвиває уявлення про складні механізми реакцій між органічними речовинами та дає теоретичне підґрунтя для синтезу органічних сполук. Теоретична органічна хімія ще не досягла такого рівня, щоб давати надійні пророкування поведінки дуже складних за будовою сполук, але дає широке розуміння можливих ускладнень, які можна попередити та уникнути.
Метою навчальної дисципліни "Механізми органічних реакцій" є:
- продовження вивчення дисципліни органічна хімія з встановленням закономірностей хімічного перетворення, що визначаються особливостями будови та реакційної здатності органічних речовин;
- забезпечення знаннями про взаємозв’язки між будовою, зовнішнім оточенням, силою реагенту тощо та використання їх в організації й виконанні етапів органічного синтезу;
- здійснення формування професійних компетентностей майбутнього хіміка, вчителя хімії, лаборанта хімічної лабораторії тощо.
Якість знань з цієї дисципліни залежить від формування образних уявлень про хімічну, електронну та просторову будову органічних молекул та її впливу на властивості речовин. Саме розуміння особливостей будови речовини дає змогу студенту прогнозувати її хімічні та фізичні властивості, визначати швидкість та напрям хімічного перетворення. Тому головними задачами курсу є:
1. Набуття студентами знань про:
- реагенти у органічних реакціях;
- фактори, що впливають на перебіг органічних реакцій;
- способи теоретичного обґрунтування механізмів взаємодії в органічній хімії.
2. Оволодіння навичками, що
- необхідні для проведення аналізу щодо можливого механізму певної взаємодії;
- необхідні для проведення певних етапів синтезу важливих органічних речовин;
- необхідні для використання теоретичних основ органічної хімії, фізики, геометрії для рішення задач з синтезу речовин.
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен
знати:
- особливості органічних речовин у порівнянні з неорганічними;
- ознаки класифікації хімічних перетворень з ними;
- зміст явищ ізомерії, гібридизації, таутомерії, розрізняти їх та використовувати при поясненні причин зміни реакційної здатності органічних речовин;
- особливості будови органічних сполук, зв’язок між їх структурою та властивостями;
- визначення механізмів хімічних реакцій;
- методи добору умов для синтезу сполук.
уміти:
- використовувати структурні та просторові формули сполук для пояснення механізму реакції;
- прогнозувати перебіг реакцій, що характеризують властивості речовин;
- проводити лабораторні досліди, пояснювати сутність конкретних реакцій та їх ефекти;
- робити ґрунтовні висновки щодо ймовірного механізму перетворення;
- визначати силу реакційної здатності у порівнянні з іншими речовинами;
- встановлювати кислотні та сон вовні властивості органчних речовин, передбачати зростання чи зменшення їх сили у наслідок дії різних чинників;
- володіти прийомами охорони праці та техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії.
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 1621
Методичні матеріали
Самостійна робота студентів
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 712
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 507
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 554
Матеріали до лекцій
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 902
Неорганічний синтез
Лабораторний практикум
Самостійна робота студентів
Органічний синтез
Лабораторний практикум
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 1520
- Автор: Кафедра хімії та методики її навчання
- Перегляди: 435
