МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПРИРОДНИЧИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА З БОТАНІКИ.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ

Кривий Ріг

2017

УДК 378.016 : 58

Євтушенко Е.О., Гнілуша Н.В.

Курсова робота з ботаніки. Методичні рекомендації з підготовки та захисту. – Кривий Ріг: ДВНЗ «КДПУ», 2017. – 34 с.

Укладачі: Е.О. Євтушенко – к. б. н., доцент; Н.В. Гнілуша – к.п.н., доцент

Рецензенти:

Ющук Є.Д. – к.б.н., доцент кафедри ботаніки та екології;

Качинська В.В. – к.б.н., доцент кафедри ботаніки і екології

Наведено основні вимоги до написання курсових робіт з курсу «Ботаніка с основами геоботаніки», викладені послідовні етапи їх підготовки характеристику основних структурних компонентів, наведено приклади оформлення та процедуру захисту. Подана орієнтовна тематика курсових робіт, які виконуються студентами, що спеціалізуються на кафедрі ботаніки та екології природничого факультету Криворізького державного педагогічного університету.

Положення методичних рекомендацій є обов’язковими для студентів природничого факультету КДПУ.

Рекомендовано до друку Вченою радою природничого факультету Криворізького державного педагогічного університету

(протокол № 7 від 23.03.2017 року)

ЗМІСТ

Вступ. Мета і значення курсових робіт 4

Вибір та обґрунтування теми досліджень 5
Вимоги до написання курсових робіт 6
Організація і послідовність виконання курсової роботи 7
1. 1. ВСТУП 9
2. 2. РОЗДІЛ І. Огляд літературних джерел 10
3. 3. РОЗДІЛ ІІ. Матеріали та методи дослідження 11
  1. 3.1. Матеріали дослідження 11
  2. 3.2. Умови проведення дослідження 11
  3. 3.3. Методика проведення дослідження 11
4. РОЗДІЛ ІІІ. Результати дослідження 12
5. ВИСНОВКИ 12
6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 12
7. ДОДАТКИ 13
Вимоги до оформлення курсової роботи 13
Підготовка, захист та критерії оцінювання курсових робіт 19
Орієнтовна тематика курсових робіт, які виконуються по кафедрі ботаніки та екології 20 Список використаної літератури 28

Додатки 29

ВСТУП. МЕТА І ЗНАЧЕННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Здійснюючи професійну підготовку фахівця-біолога, необхідно серйозну увагу приділяти вивченню студентами практичних основ проведення наукових досліджень у галузі обраної спеціалізації. Зокрема, майбутні біологи повинні мати грунтовні знання зі спеціальних, професійно орієнтованих дисциплін, однією з яких є «Ботаніка з основами геоботаніки». Володіючи набутими спеціальними знаннями, майбутній спеціаліст з біології зможе професійно застосовувати необхідні знання для роботи у науково-дослідних організаціях та під час викладання біології (ботаніки) у загальноосвітніх школах.

Відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів денної та заочної форми навчання на природничому факультеті Криворізького державного педагогічного університету з курсу «Ботаніка з основами геоботаніки» виконуються курсові роботи (2 семестр «Анатомія і морфологія рослин» і 4 семестр «Систематика рослин» – денна та заочна форми навчання).

Курсова робота – це самостійне навчально-наукове дослідження, що виконується з певного навчального курсу або з певних його розділів з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, отриманих студентами за час навчання.

Згідно з Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України курсова робота виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових робіт має відповідати завданням навчальної дисципліни «Ботаніка з основами геоботаніки» і тісно пов’язуватися з практичними потребами фахової підготовки вчителя біології. Вона затверджується на засіданні кафедри ботаніки та екології.

1.ВИБІР ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕМИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Теми курсових робіт, керівництво, рецензування і, за потреби консультування обговорюються на засіданні кафедри ботаніки та екології до 20 вересня. Не пізніше 25 вересня деканат природничого факультету готує витяг із протоколу засідання вченої ради факультету про призначення керівників та закріплення за студентами факультету тем курсових робіт і подають його до навчально-методичного відділу для підготовки наказу по інституту.

Студенти денної і заочної форм навчання зі здобуття освітнього ступеня «бакалавр» напряму підготовки «Біологія», які виконують курсові роботи на кафедрі ботаніки та екології природничого факультету, проводять дослідження флори і рослинності у природних умовах, а також експериментальні дослідження у науково-дослідних лабораторіях природничого факультету, в школах або у виробничих умовах. Дослідження виконується особисто студентом під керівництвом наукового керівника.

Керівництво курсовими роботами здійснюється найбільш кваліфікованими викладачами.

Обов’язки наукового керівника курсової роботи:

-надавати допомогу у виборі теми, розробці плану роботи, підборі літератури, методології, методів дослідження та ін.;

- визначати поетапні терміни виконання роботи;

- контролювати виконання курсової роботи;

- аналізувати та оцінити зміст роботи, висновки й результати дослідження;

- скласти письмовий відгук на роботу.

Тематика курсових робіт складається передбачуваними науковими керівниками з урахуванням кафедральної науково-дослідної теми та тематичного плану дисципліни «Ботаніка з основами геоботаніки», іншими членами кафедри. Їх перелік вивішується для ознайомлення на дошці інформації та оголошень в паперовому варіанті та інтернет-сторінці кафедри в електронному.

Студентові надається право вибору теми дослідження із даного переліку та дозволяється запропонувати свою тему із її обґрунтуванням і доцільністю її виконання в межах визначеної для написання курсової роботи дисципліни.

Науковий керівник разом зі студентом визначає тему курсової роботи. Тема повинна бути актуальною, важливою для науки і практики, конкретною, чіткою з визначенням місця її виконання, має визначати предмет дослідження і конкретизувати умови його вивчення. Подальша її зміна або коригування можлива лише з дозволу наукового керівника при достатньому обґрунтуванні змін студентом.

2. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Курсова робота допомагає студентові системно показати теоретичні

знання з вивченої дисципліни, оволодіти первинними навичками дослідної роботи: збирати дані, аналізувати, творчо осмислювати, формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмету дослідження. Тут є слушна нагода проконтролювати знання і вміння студента, правильно організувати дослідну роботу, оформити її результати і показати готовність до виконання підсумкової роботи з фаху. Виконання курсової роботи повинно сприяти поглибленому засвоєнню лекційного курсу і отриманню навичок у галузі вирішення практичних завдань. Це потребує від студента не тільки знань загальної і спеціальної літератури з теми дослідження, а й умінь проводити біологічні польові і лабораторні дослідження, пов'язувати питання теорії з практикою, робити узагальнення, формулювати висновки та пропозиції. Курсова робота може представляти частину майбутньої кваліфікаційної роботи. Якщо допускається написання першої курсової роботи з модуля «Анатомія і морфологія рослин» як розгорнутого аналітичного огляду літератури за темою дослідження, то друга курсова робота з модуля «Систематика рослин» обов’язково повинна містити дослідницьку частину із обговоренням результатів і висновками. В останньому випадку загальна структура курсової роботи повинна відповідати структурі випускної роботи із врахуванням того, що загальний обсяг курсової роботи становить 25-30 сторінок.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота має свою специфіку, її деталі потрібно узгоджувати з науковим керівником щодо структури, методики її написання та оформлення.

Раціонально організувати роботу над курсовою роботою, правильно розподілити свій час, адекватно розробити обрану тему допоможе наступний алгоритм її виконання:

- вибір теми;

- пошук і добір літератури по темі, її вивчення;

- формулювання мети і завдань роботи;

- вибір об’єкту і методів дослідження;

- складання попереднього плану, узгодження його з керівником;

- виконання дослідної роботи;

- аналіз результатів дослідження;

- написання розділів і підрозділів;

- редагування вступу, формулювання висновків і рекомендацій;

- оформлення списку використаних джерел і додатків;

- літературне й технічне оформлення роботи, виправлення помилок;

- рецензування, підготовка до захисту й захист курсової роботи.

Підготовчий етап роботи над курсовою роботою починається з вибору теми, її осмислення й обґрунтування. Тема вибраного дослідження повинна відрізнятися актуальністю, науковою новизною й практичною значимістю. Під час з’ясування об’єкта, предмета й мети дослідження необхідно враховувати, що між ними й темою курсової роботи існують системні логічні зв’язки.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і вимагає вивчення. Об’єкт дослідження ні в якому разі не слід ототожнювати з досліджуваним матеріалом (мікроорганізмами, рослинами та ін.). Об’єктом дослідження є вся сукупність відношень різних аспектів теорії і практики науки, яка слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта і є складовою останнього. Таким чином, об’єкт і предмет дослідження як категорія наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка знаходиться на титульному аркуші як її назва.

Так, наприклад, об’єктом дослідження може бути будова рослини; біорізноманіття флори певного регіону.

Предметом дослідження може бути анатомо-морфологічна будова рослини ( кореня, листка, стебла та ін.); біоморфологічний аналіз флори.

Мета курсової роботи повинна бути тісно пов’язана з назвою її теми. Відповідно до мети студент має визначити основні завдання, які слід розв’язати в процесі виконання роботи.

Другий етап починається з аналізу літератури за темою курсової роботи. Виконання завдань дослідження неможливо без ознайомлення з основними літературними джерелами по темі курсової роботи. Для цього необхідно використати різні джерела: каталоги й картотеки кафедр і бібліотек вищого навчального закладу, а також провідних наукових бібліотек, виноски й посилання в підручниках, монографіях, словниках та ін., покажчики змісту спеціальних періодичних видань, електронні каталоги бібліотек, пошукові системи Інтернету.

Читаючи видання, необхідно уважно стежити за ходом авторської думки, уміти відрізняти головні положення від другорядних та ілюстративного матеріалу. Із проаналізованих літературних джерел необхідно законспектувати найбільш важливі положення, надати повний бібліографічний опис з метою включення його до списку літератури.

Ознайомлення з літературними даними за темою дослідження дозволяє усвідомити сучасний стан наукових розробок, на основі чого остаточно формулюються мета і завдання дослідження.

Важливим етапом є вибір методів дослідження, які повинні відповідати меті дослідження, сучасному стану розвитку біології (ботаніки) і бути доступними. Якщо робота пов’язана із проведенням вимірів певних параметрів об’єкту, тоді обов’язковою є статистична математична обробка одержаних даних з метою з’ясування істотності різниці між варіантами.

Після вибору матеріалу і методів дослідження можна переходити до виконання експериментальної (дослідної) частини роботи. Первинні дані при потребі об’єднують, оформлюють у формі таблиць, рисунків, графіків, діаграм, всебічно аналізують.

Результати оформляють у вигляді курсової роботи, готують виступ до захисту (презентацію). Апробацію результатів дослідження необхідно здійснити у публікації тез доповідей у фахових конференцій та у наукового виданні «Екологічний вісник Криворіжжя».

Проаналізований і систематизований матеріал викладається відповідно до змісту у вигляді окремих розділів і підрозділів. Кожен розділ висвітлює самостійне питання, а підрозділ – окрему частину цього питання.

На заключному етапі передбачається редагування вступу і основного тексту, написання висновків до курсової роботи, оформлення списку літератури й додатків, доопрацювання роботи з урахуванням зауважень наукового керівника, підготовка роботи до захисту.

Логічним завершенням курсової роботи є висновки. Головна їх ціль – підсумки проведеної роботи. Висновки краще робити у вигляді окремих лаконічних висловів. Дуже важливо, щоб вони відповідали поставленим завданням. У висновках необхідно вказати не тільки те позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й недоліки і проблеми практичного характеру, а також конкретні рекомендації.

3.1.ВСТУП

Мета «Вступу»: 1) показати теоретичну та прикладну актуальність проблеми, що розробляється; 2) висвітлити рівень з’ясованості даного питання, посилаючись на два-три джерела літератури оглядового характеру останніх років видання; 3) відзначити недостатню вивченість окремих розділів проблеми і підкреслити актуальність і наукову новизну власних досліджень автора.

У вступі:

- обгрунтовується актуальність теми, її наукове та практичне значення;

- оцінюється сучасний стан розробленої проблеми на основі аналізу вітчизняної і зарубіжної наукової літератури із зазначенням провідних напрямів, вчених і фахівців у даній предметній галузі;

- характеризується об’єкт та предмет дослідження;

- зазначається мета і завдання дослідження;

- коротко перераховуються методи, якими користувались під час виконання дослідження;

- вказується теоретична та практична цінність роботи.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінки. У вступі розкривається сутність наукової проблеми та її значущість, стан розробки й обґрунтування необхідності проведення дослідження.

3.2. РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Даний розділ передбачає стан вивчення проблеми дослідження і обґрунтування необхідності подальших досліджень.

Якщо, наприклад, досліджується конкретна польова, плодова чи ягідна культура, то в стислій формі описують морфологічну будову рослин, їх біологічні особливості і вимоги до навколишнього середовища та умов вирощування. На основі літературних джерел необхідно висвітлити вимоги культури до тепла, світла, вологи, грунту.

Протилежні думки та результати досліджень, що містяться в різних літературних джерелах, необхідно детально проаналізувати. Виклад доцільно вести в дискусійному плані, протиставляючи погляди різних авторів і супроводжуючи їх власними коментаріями.

У цьому розділі обов’язковими є посилання на авторів (джерела), що є у бібіліографічному списку. Для якісного огляду літератури студент повинен опрацювати не менш як 20-25 джерел: навчальних посібників, монографій, збірників наукових праць, науково-теоретичних журналів, матеріалів тематичних наукових конференцій.

3.3. РОЗДІЛ П. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.3.1. Матеріали дослідження

В цьому розділі описують матеріал дослідження. Матеріалом дослідження слугують результати польових, лабораторних досліджень проведених in situ, аналітичних узагальнень на основі опрацювання конспектів флор, продромусів, тощо. Наприклад, матеріалом курсової роботи можуть бути зібрані в польових дослідженнях рослини певного виду, видів та різноманітність їх типів суцвіть, анатомічні відмінності ксерофітних і мезофітних рослин, геоботанічні описи фітоценозів, популяційна, таксономічна, екологічна структура рослинних угруповань, тощо, рідкісні рослини певних місцезростань, інтродуковані рослини певної території, та ін.

3.3.2.Умови проведення дослідження

У цьому підрозділі коротко інформують про природно-кліматичні умови зони, території, де проводились польові дослідження.

Природно-кліматичні умови повинні включати геологічну, рельєфну, кліматичну, ландшафтну характеристики, поверхневі і підземні води, грунтовий покрив, флору і фауну території дослідження з відповідною меті дослідження деталізацією. Якщо завдання дослідження вимагали проведення лабораторних досліджень, або постановки експерименту, то зазначають в яких умовах це відбувалося.

3.3.3. Методика проведення дослідження

У підрозділі описують методологію дослідження, яка повинна включати загальновизнані загальнонаукові та спеціальні методики ботаніки, описані у наукових монографіях, методичній літературі та збірниках наукових праць. Відповідність методики завданню дослідження визначає репрезентативність одержаних результатів і об’єктивність їх подальшої інтерпретації.

У цьому підрозділі описують методику польових і лабораторних досліджень (ботанічних, морфологічних, анатомічних, геоботанічних, та ін.), алгоритми аналітичних досліджень.

Якщо робота присвячена дослідженню флори, в цьому підрозділі описують маршрутний метод, метод пробних площадок, трансектів, катен, екологічних рядів, методику виготовлення гербаріїв та ін. Обов’язковим є використання математичних методів опрацювання одержаних результатів (відсоткових вміст, середнє арифметичне, похибка середньої, довірчі інтервали, тощо)

3.4. РОЗДІЛ Ш. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У цьому розділі викладають матеріал у вигляді текстового аналізу одержаних даних дослідження. Отримані дані групують у відповідні таблиці і здійснюють текстовий аналіз іх вмісту, порівнюючи та пояснюючі контрастні, мінімальні та максимальні значення показників .

Результати власних досліджень не лише детально описують, але й аналізують, порівнюючи із даними літературних джерел.

3.5. ВИСНОВКИ

Даний розділ є підсумком виконаної курсової роботи. Висновки повинні охоплювати основні результати проведених досліджень та їх практичне значення. Формулюють їх конкретно, викладаючи у логічній послідовності, у вигляді окремих пунктів.

3.6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Це перелік не менше 20-25 бібліографічних джерел у курсовій роботі, які охоплюють наукові праці, монографії, методичну і довідкову літературу та ін.

Список повинен містити бібліографічний опис джерел, використаних студентом під час роботи над темою. Бібліографічний список складають в алфавітному порядку згідно вимог.

3.7. ДОДАТКИ

Додатки є необов’язковим продовженням курсової роботи. Розміщують їх у порядку появи посилань у тексті. У додатках подають громіздкі таблиці, флористичні списки, матеріали статистичної обробки даних, фотографії рослин, клітин, органоїдів та інший допоміжний матеріал, необхідний для доповнення текстової частини.

Таблиці, ілюстрації, що є у тексті додатків, нумерують у межах кожного додатка. Наприклад: перший рисунок Додатка В позначається як «Рисунок В.1.» тощо.

4. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота має бути виконана комп’ютерним способом. Робота оформлюється на білих аркушах формату А4 (210 х 297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці, 14-м кеглем шрифту Times New Roman.

Обсяг основного тексту курсової роботи бакалавра – до 25-30 сторінок. До основного обсягу роботи не входять додатки, список використаної літератури і джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених структурних одиниць підлягають суцільній нумерації. Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 30 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє –не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм. Окремі слова та формули, що вписуються до надрукованого тексту, мають бути чорного кольору та мати близьку до основного тексту густоту.

Оформлення заголовків. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки. Заголовки структурних частин – ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, СПИСОК ДЖЕРЕЛ ФАКТОЛОГІЧНОГО МАТЕРІАЛУ, ДОДАТКИ – не нумерують, друкують великими літерами по центру рядка без крапки в кінці. Відстань між заголовком та наступним або попереднім текстом має бути не менше двох рядків. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки підрозділів друкують на окремому рядку маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Не можна розміщувати заголовок у нижній частині сторінки, якщо після нього залишається тільки один рядок тексту.

Нумерація. Розділи, підрозділи, пункти і підпункти нумеруються арабськими цифрами без знака №. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, розділених крапкою, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). У кінці номера підрозділу має бути крапка. Потім у тому ж рядку наводиться заголовок підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу і порядкового номера пункту, розділених крапками. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводиться назва пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами у правому верхньому кутку зі збереженням наскрізної нумерації усього тексту.

Титульний аркуш також підлягає нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації. Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Основними видами ілюстративного матеріалу є креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік. На всі ілюстрації (власні та запозичені) мають бути покликання в роботі. Усі ілюстрації, які виносяться на захист, необхідно навести в основній частині кваліфікаційної роботи або в додатках. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок.

Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, ураховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці. Цифровий матеріал, здебільшого, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути покликання в тексті. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому кутку над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2.» (друга таблиця першого розділу). Якщо в розділі є лише одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл. » і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж. табл. 1.2.». Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву наводять жирним шрифтом. Текст у таблиці варто друкувати кеглем 12 з одинарним інтервалом. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули та рівняння. Формули та рівняння наводять безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються, посередині рядка з полями зверху та знизу не менше одного рядка. Їх нумерують у межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера, між якими ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули чи рівняння в круглих дужках, наприклад: (3.1.) (перша формула третього розділу). При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, що мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, уписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Пояснення кожного символу необхідно починати з нового рядка. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (–), множення. Нумерувати слід лише ті формули, на які є покликання в тексті, інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формулу взято в рамку, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише тоді, коли це передбачено правилами пунктуації, а саме: а) у тексті перед формулою є узагальнювальне слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі. Розділовими знаками між формулами, які йдуть одна під одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Покликання. При написанні курсової роботи студент повинен покликатися на цитовану літературу, або на ту літературу, звідки взято ідеї, висновки, задачі, питання, вивченню яких присвячена робота. Покликатися слід на останні видання публікацій. Покликання на літературу в тексті роботи розмішують у квадратних дужках, наприклад [12, с. 387]. Тут «12» – це номер у списку літератури тієї публікації, на яку покликається автор, а через кому подається номер сторінки в цій публікації, на якій розміщено цитований текст. Покликання на фактологічне джерело, на відміну від покликання на літературу, розміщується не в квадратних, а в круглих дужках. Для підтвердження власних аргументів покликанням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи того друкованого твору слід наводити цитати. Науковий етикет потребує точно відтворювати цитований текст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором. Загальні вимоги до цитування такі: а) текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться в тій граматичній формі, у якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання.

Наукові терміни, запропоновані іншими авторами, не виділяються лапками, за винятком тих, що викликали загальну полеміку. У цих випадках використовується вираз «так званий»; б) цитування повинно бути повним. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками в ламаних дужках: «…». Вони ставляться в будь-якому місці цитати (на початку, усередині, наприкінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається; в) кожна цитата обов’язково супроводжується покликанням на джерело; г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні покликання на джерело; д) якщо необхідно засвідчити позицію щодо окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання; е) коли студент (автор роботи), наводячи цитату, виділяє в ній деякі слова, то робиться спеціальне застереження, тобто після тексту, який пояснює виокремлення, ставиться крапка, потім дефіс і вказуються ініціали автора, а весь текст застереження вміщується у круглі дужки. Варіантами таких застережень є, наприклад: (курсив наш – М. Х.), (підкреслено мною – М. Х.), (розбивка моя – М. Х.). Додатки. Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи покликань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А». Один додаток позначається як додаток.

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному

аркуші під назвою роботи друкують великими літерами слово «ДОДАТКИ».

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи

й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед

кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад,

А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу

додатка В. Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у

межах кожного додатка, наприклад: Рис. Д. 1.2. – (другий рисунок першого

розділу додатка Д); формула (А.1.) – перша формула додатка А.

5. ПІДГОТОВКА, ЗАХИСТ ТА КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

Виконана курсова робота підписана студентом за 2 тижні до дати закінчення навчання здається на кафедру і після реєстрації передається науковому керівнику для рецензування. Впродовж 5 днів викладач перевіряє і у своїй рецензії зазначає позитивні сторони й недоліки курсової роботи, оцінює ступінь самостійності формулювання основних положень та висновків, наявність елементів творчого пошуку й новизни, величину масиву опрацьованої інформації, дотримання вимог щодо змісту й оформлення роботи, а також робить висновок щодо допуску до захисту з попередньою оцінкою за семидесятибальною (70 балів) шкалою. У разі незадовільної оцінки робота повинна бути перероблена з урахуванням зауважень рецензента. Вдруге робота здається з попередньою рецензією.

Порядок захисту курсової роботи:

1. Виступ автора (до 10 хвилин), в якому розкривається основний зміст роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації.

2. Відповіді автора на запитання щодо досліджуваної проблеми членів комісії та присутніх на захисті студентів.

3. Оцінювання членами комісії змісту та захисту курсової роботи

студента.

ВАЖЛИВО, що порушення термінів подання роботи на кафедру автоматично означає зниження оцінки:

Робота, подана із запізненням на 1 тиждень оцінюється максимально 35

балами, подана на 2 тижні пізніше – 25 балами.

Для оцінювання курсової роботи використовуються наступні критерії:

1.Максимальна кількість балів 100.

2.Критерії оцінювання курсової роботи та їх бальна оцінка

Критерії оцінки змісту та підготовки до захисту курсової роботи
1	Теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат	5
2	Аналіз провідних концепцій при висвітленні проблеми	5
3	Методика дослідницької, експериментальної роботи	10
4	Статистична та математична обробка даних	10
5	Самостійний і творчий підхід до аналізу одержаних результатів	10
6	Планомірний і систематичний характер роботи студента над темою	10
7	Загальне оформлення курсової роботи	5
8	Оформлення бібліографії	5
9	Змістовні додатки	5
10	Своєчасність здачі курсової роботи	5
Всього		70
Критерії оцінки комісією захисту курсової роботи
1	Складність, актуальність, повнота розкриття теми	10
2	Логічність викладу	5
3	Грамотність викладу та культура оформлення	5
4	Компетентність, етика та володіння матеріалом	10
Всього		30
Загалом		100

6.ОРІЄНТОВНА ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬСЯ ПО КАФЕДРІ БОТАНІКИ ТА ЕКОЛОГІЇ

6.1.Анатомія та морфологія рослин

Анатомічна будова листків покритонасінних рослин
Анатомічна будова хвойних рослин
Анатомічні особливості будови листків …………..(назва виду), що зростають в різних умовах.
Анатомічні особливості будови представників рослин різних екологічних груп по відношенню до освітлення
Анатомічні особливості будови представників рослин різних екологічних груп по відношенню до зволоження
Анатомічні особливості насіння та специфіка їх проростання
Анатомія підземних органів вищих судинних рослин
Анатомо-морфологічна будова (структура) метаморфованих органів рослин
Анатомо-морфологічна будова та значення квітів і суцвіть
Анатомо-морфологічні особливості будови представників рослин *** (різних екологічних груп)
Анатомо-морфологічні особливості комахозапильних рослин
Анатомо-морфологічні особливості насіння та специфіка їх проростання
Анатомо-морфологічні пристосування рослин до характеру освітлення
Будова та функції нектарників квіткових дводольних рослин
Вегетативне розмноження вищих рослин різних життєвих форм
Вплив екологічних факторів на анатомію пагонів ………..(виду).
Вплив екологічних факторів на анатомію пагонів сосни
Екологія цвітіння вибраного ентомофільного виду
Екологія цвітіння дикоростучих злаків
Життєва форма рослин та екологія ……….(виду).
Життєві форми видів роду ......... (будь-який рід покритонасінних, що є складовою флори Дніпропетровської області).
Загальна характеристика структурної організації кореневих систем сучасних рослин
Закономірності галуження пагонів представника родини ..........
Кактуси: анатомо-мофрологічні особливості.
Корінь та кореневі системи: морфологія та функції
Метаморфоз як адаптивна властивість рослинного організму
Метаморфози вегетативних органів вищих рослин
Метаморфози вегетативних органів вищих рослин: багатоманітність та значення
Мінливість вегетативних органів представників родини ......
Мінливість репродуктивних органів представників родини ......
Морфологічна будова та значення квітів і суцвіть
Морфологічна класифікація суцвіть
Морфологічна та екологічна класифікація суцвіть
Морфологічна характеристика кореневої системи однодольних рослин
Морфологічний аналіз, еволюція та спеціалізація квіток
Морфологічні особливості вітрозапильних рослин
Морфологічні особливості квіткових рослин різних життєвих форм
Морфологічні особливості комахозапильних рослин
Морфологічні пристосування квіткових рослин до способів запилення
Морфологія і багатоманітність апокарпних плодів
Морфологія і метаморфози листка….. (видів родини)
Морфологія та багатоманітність апокарпних плодів
Особливості анатомічної будови вегетативних органів рослин
Особливості проростання насіння та розвитку проростків представників родини ......
Особливості ритмів сезонної вегетації рослин
Пагін та пагонові системи: морфологія та значення
Пагонова система вищих рослин
Плоди родини ............. та їх еволюція.
Порівняльна анатомія листка залежно від інтенсивності освітлення
Порівняльна морфологія та анатомія підземних органів видів відділу Magnoliophyta
Порівняльна морфологія та анатомія підземних органів видів відділу Pinophyta
Порівняльна морфологія та анатомія підземних органів насіннєвих рослин
Порівняльна морфологічна характеристика автохорних та алохорних рослин
Порівняльна характеристика моно- та симподіальної моделей пагоноутворення трав’янистих багаторічників
Порівняльна морфологічна характеристика насіння однодольних і дводольних рослин
Порівняльний аналіз структури та мінливості підземних органів судинних спорових рослин
Пристосування рослин з двостатевими квітками, що запобігають самозапиленню
Розвиток та функціональна організація квітки ….. (видів родини)
Специфіка морфогенезу дерев родини ….
Специфіка росту та будова пагону в залежності від положення в просторі
Суцвіття родини ............. та їх еволюція.
Суцвіття як особливий тип пагонових систем
Формування бруньок та ритміка розвитку представників родини .........

6.2. Систематика рослин

Синьо-зелені водорості водойм Дніпропетровщини (іншої області, окремої річки, озера тощо) та їх характеристика.
Гриби-паразити рослин (окремої таксономічної групи або окремого регіону) та боротьба з ними.
Гриби-паразити рослин обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Гриби-паразити тварин (окремої таксономічної групи або окремого регіону) та боротьба з ними.
Гриби-паразити людини та боротьба з ними.
Шапкові гриби хвойних лісів Дніпропетровщини (іншої області, регіону тощо).
Шапкові гриби хвойних насаджень обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Шапкові гриби листяних (березових, дубових, тополевих, вільхових) обраного культурфітоценоза Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Шапкові гриби листяних насаджень обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Сумчасті гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Сумчасті гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Афілофорові гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Афілофорові гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Агарикові гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Агарикові гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Гастероміцети Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Гастероміцети обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Сажкові гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Сажкові гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Іржасті гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Іржасті гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Незавершені гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Незавершені гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Мукоральні гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Мукоральні гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Гриби степових схилів (оз.Солоне, балка Червона).
Гриби степових ділянок Кривого Рога (оз.Солоне, балка Червона).
Цвілеві гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Цвілеві гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Борошнисторосянні гриби Кривого Рога (іншої області, регіону тощо).
Борошнисторосянні гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога
Мікобіота м. Кривого Рога (іншого міста).
Мікобіота обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Гриби тропічних лісів Землі.
Їстівні гриби Криворіжжя (іншої області, регіону тощо).
Їстівні гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Отруйні гриби Криворіжжя (іншої області, регіону тощо)
Отруйні гриби обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Галюціногенні гриби.
Гриби Криворіжжя (іншої області, регіону тощо), що включені до Червоної книги України.
Діатомові водорості р. Інгулець (іншої річки, озера, Чорного моря, Азовського моря) та їх характеристика.
Діатомові водорості обраного культурфітоценоза Кривого Рога.
Одноклітинні зелені водорості р. Інгулець (іншої річки, озера, Чорного моря, Азовського моря) та їх характеристика.
Одноклітинні зелені водорості обраного культурфітоценоза Кривого Рога та їх характеристика.
Нитчасті водорості водойм Криворіжжя(іншої області, регіону тощо).
Планктонні водорості Криворіжжя (іншої області, регіону тощо).
Бентосні водорості Криворіжжя (іншої області, регіону тощо).
Червоні водорості Чорного моря (Азовського моря, Сивашів тощо).
Зелені водорості Криворіжжя (іншої області, ботанічного саду тощо).
Водорості Криворіжжя, що включені до Червоної книги України.
Лишайники Криворіжжя (іншої області, ботанічного саду тощо).
Епіфітні лишайники м. Кривий Ріг (іншого міста, Ботанічного саду, окремого парку, ботанічного саду тощо).
Ліхеноіндикація м. Кривий Ріг (іншого міста, району чи області).
Ліхенобіота культурфітоценоза Кривого Рога.
Лишайники соснових насаджень Кривого Рога.
Лишайники Криворіжжя, включені до Червоної книги України.
Лишайники родини … в ліхенобіоті Криворіжжя.
Лишайники роду … в ліхенобіоті Криворіжжя.
Анатомічні особливості мохів родини … в звязку з умовами зростання.
Епіфітні мохи м. Кривий ріг (іншого міста, окремого парку, ботанічного саду тощо).
Таксономічна структура бріофлори Дніпропетровської області (степової зони України, іншої області, регіону тощо).
Еволюційно-географічна структура бріофлори Дніпропетровської області (степової зони України, іншої області, регіону тощо).
Біоморфологічна структура бріофлори Дніпропетровської ї області (степової зони України, іншої області, регіону тощо).
Екологічна структура бріофлори Дніпропетровської області (степової зони України, іншої області, регіону тощо).
Ценотична структура бріофлори Дніпропетровської області (степової зони України, іншої області, регіону тощо).
Мохоподібни родини … в бріофлорі Дніпропетровської області (степової зони України, іншої області, окремого парку, ботанічного саду тощо).
Мохоподібни роду … в бріофлорі Дніпропетровської області (степової зони України, іншої області, окремого парку, ботанічного саду тощо).
Основні етапи формування бріофлори степової зони України.
Антропогенні трансформації бріофлори степової зони України.
Рідкісні та зникаючі види мохоподібних степової зони України та їх охорона.
Мохоподібні Дніпропетровської області, включені до Червоної книги України.
Мохоподібні різнотравно-типчаково-ковилових степів півдня України та їх характеристика.
Мохоподібні типчаково-ковилових степів півдня України та їх характеристика.
Мохоподібні заповідних степів лісостепової та степової зон України.
Мохоподібні чагарникових заростей півдня України та їх характеристика.
Мохоподібні лісів півдня України та їх характеристика.
Мохоподібні відслонень гірських порід півдня України та їх характеристика.
Мохоподібні в первинних сукцесіях на субстратах антропогенного походження.
Судинні спорові рослини Дніпропетровської області (іншої області, регіону тощо).
Папоротеподібні Дніпропетровської області (іншої області, регіону тощо).
Еколого-біологічні особливості сальвінії плаваючої (Salvinia nutans).
Еколого-біологічні особливості папороті болотної.
Плауноподібні Дніпропетровської області.
Хвощеподібні Дніпропетровської області.
Плауни та папороті Дніпропетровської області, включені до Червоної книги України.
Флора соснових (дубових, березових, вільхових, тополевих, вербових) лісів Дніпропетровської області.
Родина … у флорі соснових (дубових, березових, вільхових, тополевих, вербових, заплавних) лісів Дніпропетровської області.
Флора чагарникових заростей Дніпропетровської області.
Родина … у флорі чагарникових заростей Дніпропетровської області.
Голонасінні Дніпропетровської області.
Еколого-біологічні особливості ефедри двоколоскової.
Епіфіти соснових лісів.
Лісові смуги Дніпропетровської області.
Лікарські рослини соснових лісів (лук, боліт, лісів, степів, пісків, солончаків, вапнякових відслонень, вулиць міста, дачних ділянок, тощо) Дніпропетровської області.
Лікарські рослини родини … природної флори Дніпропетровської області.
Декоративні рослини родини … квітників м. Кривий Ріг.
Біологія цвітіння представників родини ..... флори Дніпропетровської області.
Родина ..... у флорі Дніпропетровської області.
Покритонасінні Дніпропетровської області, що включені до Європейського червоного списку.
Покритонасінні Дніпропетровської області, включені до Червоної книги України.
Покритонасінні Дніпропетровської області, включені до Світового червоного списку.
Життєві форми представників родини ....... Дніпропетровської області.
Модифікаційна мінливість в родині ...... (Дніпропетровської області).
Мінливість вегетативних органів представників родини ......
Мінливість репродуктивних органів представників родини ......
Особливості проростанні насіння та розвиток проростків представників родини ......
Родина ........ у світовій флорі.
Формування брунок та ритміка розвитку представників родини .........
Плоди родини ............. та їх еволюція.
Суцвітття родини ............. та їх еволюція.
Закономірності галудження пагонів представника родини ..........
Дендрофлора парків м. Кривий Ріг.
Декоративні деревні рослини в озелененні м. Кривий Ріг (або інших населенних пунктів).
Рідкісні рослини Дніпропетровської області.
Рідкісні рослини родини … у флорі Дніпропетровської області.
Кімнатні лікарські рослини.
Кімнатні рослини, що походять з Африки (Америки, Австралії тощо).
Отруйні рослини Дніпропетровської області.
Ароматичні рослини природної флори Дніпропетровської області.
Ефіроолійні рослини Дніпропетровської області.
Вітамінні рослини природної флори Дніпропетровської області.
Дикоростучі кормові рослини нашого краю.
Шкідливі та отруйні для тварин рослини нашого краю.
Медоносні рослини Дніпропетровської області.
Технічні рослини природної флори Дніпропетровської області.
Дикоростучі олійні рослини нашого краю.
Дикоростучі содові, дубильні та фарбувальні рослини нашого краю.
Пряні рослини природної флори Дніпропетровської області.
Рослини–паразити у флорі Дніпропетровської області.
Їстівні рослини природної флори Дніпропетровської області.
Флора овочевих культур Дніпропетровської області.
Ботанічна характеристика коренеплідних рослин.
Ботанічна характеристика овочевих рослин родини Пасльонових (Лілейних, Бобових, Айстрових тощо).
Ботанічна характеристика листкових овочевих культур.
Морфологічна характеристика річних та елементарних пагонів деревних рослин лісосмуг … району Дніпропетровської області.
Онтоморфогенез ..... (будь-який вид покритонасінних природної чи антропогенної флори).
Життєві форми видів роду ......... (будь-який рід покритонасінних, що є складовою флори Дніпропетровської області).
Акваріумні рослини.
Флора транспортної зони м. Кривий Ріг.
Літофіти у флорі м. Кривий ріг.
Флора парків м. Кривий Ріг (іншого міста або села).
Рудеральні бур’яни м. Кривий ріг(іншого міста або села).
Сегетальні бур’яни … району Дніпропетровської області (іншої області, регіону).
Вищі водні рослини каналів зрошення Дніпропетровської області (іншої області, району тощо).
Карантинні види бур’янів м.Кривий Ріг, Дніпропетровської області
Адвентивні рослини м. Кривий ріг (іншого міста, села).
Еколого-біологічні особливості амброзії полинолистної (або іншого карантинного бур’яна чи рослини-алергена).
Вищі водні рослини р.Інгулець (Саксагань, Бокова, Боковенька) та особливості їх географічного поширення.
Рослини-алергени в урбанофлорі м. Кривий Ріг(іншого міста, села).
Внесок українських ботаніків у вивчення рослинного світу.
Флора об’єктів природно-заповідного фонду Дніпропетровської області (іншої області, регіону тощо) та її характеристика.
Флора курганів Дніпропетровської області (іншого району)
Таксономічний склад насіннєвих банків грунту культур фітоценозу Кривого Рогу.
Таксономічний аналіз урбанофлори Кривого Рогу за способами запилення.
Таксономічна структура деревно-чагарникових рослинних угруповань балки.
Склад та структура рослинних угруповань урбоекотопів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень / М. Т. Білуха.– Київ : Вища школа, 1997. – 271 с.

2. Волгін С. О. Оформлення курсових і дипломних робіт. Методичні вказівки для студентів біологічних факультетів /С. О. Волгін, С. О. Гнатуш, В. В. Манько. – Львів : Вид.центрЛНУ ім.Івана Франка, 2003. – 40 с.

3. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник / О. В. Крушельницька. – Київ : Кондор, 2003. – 192 с.

4. Сидякин В. Г. Основы научных исследований. Биология / В. Г. Сидякин, Д. И. Сотников, А. М. Сташков. – Київ : Вища школа, 1987. – 197 с.

5. Сидоренко В. К. Основи наукових досліджень: Навч. посіб. для вищ. пед. закл. освіти / В. К. Сидоренко, П. В. Дмитренко. – Київ : РННЦ : ДІНІТ, 2000. – 260 с.

6. Шейко В.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності; підручник / В.М.Шейко, Н.М. Кушнаренко. – 7 вид. – Київ: Знання, 2011.- 310 с.

ДОДАТКИ

Додаток А

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра _____________________________________

Реєстраційний № _______

«___» ______________ 20___ р.

КУРСОВА РОБОТА

з ботаніки з основами геоботаніки

(назва дисципліни)

на тему:_____________________________________________________

____________________________________________________________

Студента(ки) ____ курсу групи _________

факультету __________________________

напряму підготовки (спеціальності)

6.040102 Біологія

_______________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

Керівник ____________________________

________________________________

(посада, вчене звання, науковий

ступінь, прізвище та ініціали)

Оцінка:

Національна шкала ___________________

Шкала ECTS ____ Кількість балів_______

Члени комісії

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

Кривий Ріг – 20___

Додаток Б

Зразок оформлення змісту

ЗМІСТ с.

Вступ………………………………………………………………………. 3	3
РОЗДІЛ 1. ОТРУЙНІ РОСЛИНИ У ФЛОРІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 5
1. Природні умови формування флори Дніпропетровської області 2. Характеристика отруйних рослин Дніпропетровської області
1.3. Біологічні особливості будови отруйних рослин 15 (локалізація фітотоксинів)……………………………………………….
Висновки до розділу 1………………………… 20
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ОТРУЙНИХ РОСЛИН 21
2.1. Методика дослідження отруйних рослин 21
2.2. Перша допомога при отруєннях фітотоксинами рослин. ……… 23
Висновки до розділу 2 РОЗДІЛ 3. ТАКСОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ ОТРУЙНИХ РОСЛИН КРИВОГО РОГА 3.1. Таксономічний склад отруйних рослин дослідженої території… 3.2. Біологічна характеристика найпоширеніших отруйних рослин дослідженої території 3.3.Застосування отруйних рослин у народній медицині Висновки до розділу 2 26
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ 27

Додаток В

Приклади оформлення бібліографічного опису наукових робіт

Приклад оформлення книги:

Один автор

1. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию / Вильгельм фон Гумбольдт; [пер. с нем. Г. В. Рамишвили]. – М.: Прогресс, 1984. – 397 с.

2. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови: Синтаксис: монографія] / Анатолій Панасович Загнітко. – Донецьк: ДонНУ, 2001. – 662 с.

3. Шкляр В. Елементал: [роман] / Василь Шкляр. – Львів: Кальварія, 2005. – 196, [1] с. – (Першотвір).

4. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови /Іван Пилипович Ющук. – [4-е вид.]. – К.: Освіта, 2000. – 254 с.

Два автори

1. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии /Ф. Бацевич, Т. Космеда. – Львів: Світ, 1997. – 391 с.

2. Білоноженко В. М. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів / В. Білоноженко,

С. Гнатюк. – К.: Наукова думка, 1989. – 156 с.

Три автори

1. Безпояско О. К. Граматика української мови: Морфологія: [підручник] / Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. – К.: Либідь, 1993. – 335, [1] с.

2. Мацько Л. І. Стилістика української мови: [підручн. для студ. філол. спец. вищ. навч. закл.] / Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М.; за ред. Л. І. Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.

Чотири автори

Українська мова: Практикум: [навч. посібн. для студ. гум. спец. вищ. закл. осв.] / О. М. Пазяк, О. А. Сербенська, М. І. Фурдуй, Л. Ю. Шевченко. – К.: Либідь, 2000. – 384 с.

П’ять і більше авторів

Сучасна українська літературна мова / [Плющ М. Я., Бевзенко С. П., Грипас Н. Я. та ін.]; за ред. М. Я. Плющ. – [4-е вид.]. – К.: Вища школа, 2003. – 430, [1] с.

Без автора 1. Відданий будівничий України: есеї, спогади, статті, рецензії /

[упорядкув., ст., пер. і прим. В. С. Калашника]. – Х.: Майдан, А-С-Є, 2005. – 304 с.

2. Культурные слои во фразеологизмах и дискурсивных практиках: [сб. научн. тр. / отв. ред. В. Н. Телия]. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 344 с. – (Studia philologica).

Багатотомний

1. Аристотель. Сочинения: в 4 т. / Аристотель. – М.: Мысль, 1975.

документ Т.1. – 1975. – 550 с.

2. Аристотель. Сочинения: в 4 т. / Аристотель – М.: Мысль,

1978. Т.2. – 1978. – 578 с.

3. Булаховський Л. А. Вибрані праці: у 5 т. / Л. А. Булаховський – К.: Наукова думка, 1975. – Т.1. – 495с.

4. Жовтобрюх М. А. Курс сучасної української літературної мови: [підручник]. Ч.1 / М. Жовтобрюх, Б. Кулик. – К.: Вища школа, 1972. – 406 с.

5. Мова і культура: [у ІХ т.]. – К.: Видавничий дім Дмитра Бурого, 2004. – (Науковий щорічний журнал; вип. 7). Т. ІХ: Актуальні проблеми сучасної філологічної науки. – 2004. – 336 с.

Матеріали конференцій, з’їздів

1. Нелюба А. М. Словотвірна контамінація: спроба термінологічного впорядкування / А. М. Нелюба // Матеріали міжнародної наук. конференції [«Діахронічне, типологічне і контрактивне дослідження германських, романських і слов’янських мов (семантика і словотвір)»], (Донецьк, 13-15

жовтня, 2001 р.) / М-во освіти і науки України, Донецький національний університет. – Донецьк, 2001. – С. 163-169.

2. Задорожна О. М. Семантичне наповнення епітет них конструкцій із темпоральною лексикою / О. М. Задорожна // Актуальні проблеми граматики і лексикології: матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції «Актуальні проблеми граматики та лексикології»], (Вінниця, 4-5 жовтня

2006 р.) / М-во освіти і науки України, Вінницький державний університет імені М. Коцюбинського. – Вінниця: ВДУ імені М. Коцюбинського, 2006. – С. 206-212.

Словники

1. Лексико-словотвірні інновації (1983-2003): словник / [авт.- уклад. Нелюба А. М.]. – Х.: Майдан, 2004. – 136 с.

2. Нелюба А. Лексико-словотвірні інновації (2004-2006): словник / А. Нелюба, С. Нелюба. – Х.: Майдан, 2007. – 143 с.

3. Українсько-німецький тематичний словник [уклад. Н. Яцко та ін.]. – К.: Карпенко, 2007. – 219 с.

4. Фразеологічний словник української мови: у 2 т. [уклад. Л. С. Паламарчук та ін.]. – К.: Наукова думка, 1993. Т.1. – 1993. – 528с.

Атласи

Україна: екол.-геогр. атлас: присвяч. всесвіт. дню науки в ім'я миру та розвитку згідно з рішенням 31 сесії ген. конф. ЮНЕСКО / [наук. редкол.: С. С.Куруленко та ін.] ; Рада по вивч. продукт. сил України НАН України [та ін.]. – / [наук.

редкол.: С. С. Куруленко та ін.]. – К.: Варта, 2006. – 217, [1] с.

Законодавчі та нормативні документи

Кримінально-процесуальний кодекс України: за станом на 1 груд. 2005 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам. вид-во, 2006. – 207 с. – (Бібліотека офіційних видань).

Бібліографічні покажчики

Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997 – 2005 роки / [уклад. Кирись Б. О., Потлань О. С.]. – Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, 2006. – 11 с. – (Серія:Бібліографічні довідники; вип. 2).

Дисертації

Віняр Г. М. Словотворчі тенденції в сучасній українській мові (на матеріалі усного і писемного мовлення 80-х – початку 90-х років ХХ століття: дис. … канд. філол. наук: 10.02.01 / Ганна Миколаївна Віняр. – Дніпропетровськ, 1992. – 229с.

Автореферати дисертацій

Нелюба А. М. Експліцитна й імпліцитна економія в словотвірній номінації української мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / А. М. Нелюба. – К., 2008. – 33 с.

Частина книги, періодичного, продовжуваного видання

1. Задорожна О. М. Естетичне осмислення філософської категорії часу в метафоричних конструкціях / О. М. Задорожна // Лінгвістика: зб. наук. праць Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. – Луганськ: Альма-матер, 2007. – №2 (12). – С.175-182.

2. Колоїз Ж. В. Порушення фразеологічних норм як один із способів інтенсифікації виразності у мові ЗМІ / Ж. В. Колоїз // Мандрівець. – 2004. – №2. – С.34-40.

3. Мазурик Д. В. Сучасні тенденції в оновленні лексики української літературної мови / Д. В. Мазурик // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – Львів, 2000. – Вип.29. – С.177-183.

Електронні ресурси

Бібліотека і доступність інформації у сучасному світі: електронні ресурси в науці, культурі та освіті: (підсумки 10-ї Міжнар. конф. „Крим – 2003”) [Електронний ресурс] / Л. Й. Костенко, А. О. Чекмарьов, А. Г. Бровкін, І. А. Павлуша // Бібліотечний вісник – 2003. – № 4. – С. 43. – Режим доступу до

журн.: http://www.nbuv.gov.ua/articles/2003/03klinko htm.

: Автор: Кафедра біології та екології; Перегляди: 5046

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ КУРСОВИХ РОБІТ З БОТАНІКИ

КУРСОВА РОБОТА

Вхід