Кафедра образотворчого мистецтва
Факультет мистецтв

Завдання для самостійного опрацювання. Викладач: к.п.н. Зенькович Ю.О., 

Практичне заняття, 19.03
Педагогічна майстерність. Формування творчої особистості художника-педагога вищої школи


Професія педагога професійної школи — цікава й багатоаспектна. Лави її представників охоплюють педагогічних працівників, починаючи від майстра виробничого навчання, педагога з професійного навчання, молодшого інженера-викладача практичного навчання, викладача-стажиста, інструктора виробничого навчання, майстра навчального центру, методиста, вихователя професійно-технічного навчального закладу — й завершуючи інженером-педагогом (викладачем дисциплін фахової підготовки (за напрямом), дослідником, менеджером) та педагогом професійного навчання. Кожна з цих професій має свою кваліфікаційну характеристику, закріплену в Державному класифікаторі професій, а також свій зміст, яким зумовлюються професійні функції цих педагогічних працівників. Педагог професійного навчання — це спеціально підготовлений професіонал у галузі професійно-технічної (професійної) освіти, який здійснює теоретичну і практичну підготовку майбутніх кваліфікованих робітників у професійних закладах освіти на засадах рефлексивного управління їхньою навчально-виробничою діяльністю.
Психологічна характеристика професійних вимог до педагогічних працівників ВНЗ розробляється з урахуванням психологічних особливостей виробничих операцій та навчально-виховного процесу у ВНЗ і описує їхні: емоційно-вольові якості — високий самоконтроль, наполегливість, висока вимогливість до себе, впевненість у собі, терплячість, емоційність, емоційна чутливість, емоційна стабільність та ін.; комунікативні якості — здатність встановлювати контакт з людьми, слухати співрозмовника та враховувати його думку, створювати сприятливий психологічний мікроклімат, прогнозувати результати психологічного впливу на учнів, володіння вербальними і невербальними засобами спілкування, спостережливість та ін.; організаторські якості — здатність управляти групою людей, викликати та розвивати їхню активність, здійснювати індивідуальний вплив при груповому спілкуванні; здатність планувати роботу, розподіляти завдання та перевіряти їх виконання; здатність захопити та переконати у чомусь інших, повести їх за собою тощо; моральні якості — гуманізм, повага до інших, толерантність, тактовність, делікатність, чуйність, доброта, терпимість, чесність, порядність, обов’язковість, відповідальність, справедливість, почуття гумору тощо.
Досвід— це спосіб пізнання дійсності, що ґрунтується на її безпосе редньому, чуттєвому практичному освоєнні. Це відображення у людській свідомості законів об’єктивного світу й суспільної практики, одержане в результаті активного практичного пізнання.Головною ознакою досвіду є те, що він набувається лише власними зусиллями людини. Його можна лише запропонувати, передати, але не можна нав’язати, оскільки людина обирає для засвоєння лише те, що вважає потрібним особисто для себе. А далі вона опановує досвід, накопичує його, збагачує, або навпаки, втрачає. Педагог професійного навчання має оволодіти емоційними чинниками розвитку різновидів свого досвіду й досвіду своїх вихованців і тоді він стане справжнім педагогом-майстром.
Завдання для самостійного опрацювання. Педагог професійного навчання ВНЗ (реферат).

Практичне заняття, 2.04
Науково-дослідницький аспект в навчально-виховному процесі майбутнього викладача образотворчого мистецтва вищої школи
В умовах модернізації національної системи освіти постає необхідність переосмислення досвіду теорії і практики підготовки педагогів ОМ ВНЗ. Особливості професійної підготовки фахівців у системі вищої освіти представили в наукових працях А. Алексюк, О. Глузман, С. Гончаренко, В. Козаков, О. Макаренко, В. Нагаєв, Н. Ничкало, В. Панченко, В. Семиченко, С. Сисоєва. Проблемі професійного становлення майбутнього вчителя присвятили наукові дослідження у галузі філософії освіти В. Андрущенко, Г. Васянович, Б. Гершунський, І. Зязюн, М. Кісіль, В. Кремень, В. Луговий, П. Саух. Психологічні засади професійного формування майбутнього педагога досліджували Г. Балл, І. Бех, М. Дяченко, С. Максименко, В. Моргун, О. Науменко, В. Рибалка. Актуальні положення теорії і методики професійного становлення педагога всебічно висвітлено в наукових доробках О. Антонової, О. Безпалько, С. Вітвицької, О. Вознюка, О. Дубасенюк, К. Дурай-Новакової, В. Євтуха, В. Ковальчук, А. Кузьмінського, С. Лісової, О. Мороза, А. Нісімчука,Л. Онищук, Г. Тарасенко, О. Ярошенко. Дослідженню змісту, методів, засобів та організаційно-педагогічних умов професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи присвячено праці В. Бондаря, О. Будник, С. Власенко, М. Дарманського, О. Кіліченко, С. Мартиненко, С. Скворцової, Л. Хомич, І. Шапошнікової, О. Ярошинської тощо.
Різнобічні аспекти впровадження інноваційних освітніх технологій розкриваються у наукових працях В. Беспалько, А. Вербицького, І. Дичківської, Л. Коваль, І. Коновальчука, Л. Лук’янової, М. Махмутова, В. Оконь, О. Падалки, О. Пєхоти, Г. Селевка, І. Смолюка, А. Хуторського. Висвітлення проблем упровадження нововведень у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів у галузі мистецької освіти стали предметом дослідження Н. Бєлявіна, М. Букача, М. Дергача, П. Ніколаєнка, М. Пічкура, Ю. Ростовської, Т. Турчин, О. Хомік, О. Чайковської, І. Шевченко.
Аналіз практичного досвіду професійної підготовки майбутніх фахівців визначеного напряму, методологічної та методичної літератури дозволив окреслити низку суперечностей між: – соціокультурними вимогами, завданнями сучасної шкільної освіти в галузі художньо-естетичного виховання і 3 невідповідними їм рівнями професійної готовності майбутніх фахівців до мистецько-освітньої діяльності; – традиційною системою підготовки студентів педагогічних факультетів та індивідуально-творчим характером майбутньої професійної діяльності у галузі мистецької освіти, відкритої до інновацій; – необхідністю підвищення якості підготовки майбутніх педагогів та недостатньою обґрунтованістю сучасних цілей і підходів до забезпечення її ефективності; – потребою забезпечення цілісності й наступності змісту професійної підготовки майбутніх фахівців вищої та середньої школи до мистецько-освітньої діяльності та недосконалістю стандартів вищої освіти; – необхідністю підвищення рівня професійної готовності студентів педагогічних факультетів до мистецько-освітньої діяльності на основі реалізації інноваційних технологій навчання та невідповідністю навчально-методичного забезпечення цього процесу.
Завдання для самостійного опрацювання. Мистецько-освітня діяльность на основі реалізації інноваційних технологій у навчально-виховному процесі (конспект).

Години онлайн спілкування згідно навчального розкладу другого семестру 2019-2020 н.року. Консультації здійснюються способом листування: Зенькович Ю.О. [email protected]  в день занять групи за розкладом. Виконані завдання повинні бути надані на перевірку викладачеві після закінчення карантину в перший же день занять за розкладом.

10710
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31