Викладачі: к.п.н. Красюк І.О., ст. викл. Дмитренкко В.В.
(06.04 – 24.04.2020 року)
Тема лекції 21.04.2020року
Тема 7. Художньо-ремісна освіта Східних областей України. Історичний аналіз функціонування художньо-промислової освіти в Східних областях України. Художньо-реміснича освіта Полтавського, Чернігівського, Київського земств. Кам’янець-Подільський мистецько-освітній осередок. Вищі мистецькі школи Києва, Харкова, Одеси. Приватна мистецька освіта Сходу та її ефективність.
Завдання для самостійного опрацювання. Формування локальних художніх шкіл Східних областях України. Традиції та інноваційні пошуки в методиці викладання дисциплін художнього та ремісничого циклу. Стан художньої освіти та методів викладання в приватних ремісничих школах-майстернях. Творчість художників-педагогів Східних регіонів України, пошуки національної виразності в методах викладання (доклад).
Тема 8. Жіноча художня освіта. Кінець XIX ст. – гостро постає питання жіночої освіти. Причини: швидкий ріст та розвиток промисловості, особливо легкої. Найбільш плідно працювали в цей період приватні школи, класи, курси, художньо-промислові майстерні. Яскравими осередками цієї галузі є Київщина, Полтавщина, Чернігівщина та Гуцульщина. Мета: розповсюдження серед населення губерній покращених способів ручного виготовлення речей декоративно-ужиткового напрямку. Знайомство з етапами роботи.
Завдання для самостійного опрацювання. Стан жіночої художньої освіти та методів викладання в приватних ремісничих школах-майстернях. Проблеми гендерної освіти в сучасному середовищі (доклад).
Тема лекції 05.04.2020року
Тема 9. Сучасний стан дисциплін художньо-естетичного циклу в системі загальноосвітніх закладах України. Освіта в умовах сучасного динамічного суспільства вимагає постійної творчої активності всіх учасників педагогічного процесу. Особливо зростає значення творчої ініціативи педагогів у пошуку нової стратегії і тактики демократизації і гуманізації педагогічної діяльності. Тому винятково важливим пріоритетом у системі сучасної освіти виступає інноваційно-освітня діяльність. її предметом, як сказано в «Положенні про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності», є розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій, якими є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності. за масштабом інноваційна освітня діяльність може здійснюватися на всеукраїнському, регіональному рівнях та в умовах окремого освітнього закладу.
Мотиви, що спонукають педагогів до інноваційної освітньої діяльності, можуть бути різноплановими: суб’єктивними – незадоволення існуючою практикою навчання і виховання, стандартними, одноманітними методиками, творча інтуїція, натхнення як наслідок постійного аналізу власної і чужої практики, роздумів і пошуків нового; об’єктивними – залучення педагогів до інноваційної освітньої діяльності через систему управління освітою (участь у наукових семінарах, стажування, методичні об’єднання, курси підвищення кваліфікації, науково-практичні конференції, дискусії, ділові ігри тощо).
Операційна частина розробки інновацій у системі освіти передбачає їх опис, перевірку продуктивності та можливостей застосування шляхом постановки педагогічного експерименту. За даними досліджень, інноваційні процеси є основним засобом розвитку систем управління. вони передбачають створення банку інновацій (передових педагогічних ідей) у формі картотеки нововведень. Опис нововведення передбачає: 1) формулювання проблеми, що спонукає необхідність упровадження інновації; 2) мета інновацій; 3) завдання інноваційного пошуку; 4) прогнозований результат нововведення, визначення параметрів, за якими буде оцінюватись ефективність нововведення; 5) класифікація інновації, галузь її застосування (управління, дидактика, конкретна методика, психологія тощо).
Експериментальна перевірка продуктивності інновації, її змісту, методів, прийомів, форм організації освітньо-виховної роботи дає змогу встановити причинні зв’язки між інноваційними-педагогічними впливами та їх результатами (нова якість знань, більш високий рівень розвитку здібностей, якостей особистості).
Інноваційний педагогічний експеримент – метод дослідницько-педагогічної діяльності, який передбачає істотні зміни у змісті, формах і методах роботи з метою підвищення їх ефективності. Як і науковий експеримент, він включає такі складові дослідження: об’єкт і предмет, мету, завдання і гіпотезу, методи й етапи дослідницької діяльності. за метою інноваційний педагогічний експеримент може бути: констатувальним, коли відстежується стан педагогічного явища; уточнювальним, що дає підстави для коригування гіпотези нововведення; формувальним, як спосіб здобуття інноваційної освіти; контрольним – для перевірки ефективності інновацій.
Завдання для самостійного опрацювання. Інноваційний педагогічний експеримент – метод дослідницько-педагогічної діяльності в умовах сучасного динамічного суспільства (доклад).
Скласти конспекти лекцій (Тема лекції; план; список літератури; виклад матеріалу; додатки)(Готуємо слайд шоу, презентації, використовуємо технічні засоби навчання)
Виконання лабораторних робіт з дисципліни
14.04; 28.04.2020 року
Продовжуємо роботу над плануванням календарно-тематичних планів, розробок розширених планів-конспектів уроків з дисциплін «Мистецтво» (НУШ) і «Образотворче мистецтво»
Тема 2. Планування авторських календарно-тематичних ілюстрованих планів з образотворчого мистецтва в початкових класах. Цілі і задачі викладання образотворчого мистецтва в початковій школі. Зміст та науково теоретичні основи навчання і виховання учнів в процесі занять. Образотворче мистецтво в загальній системі учбових загальних предметів шкільного циклу. Заняття образотворчим мистецтвом в початкових класах: форми планування, психічний розвиток школярів. Візуальне мистецтво як засіб розвитку розумових здібностей, творчої уяви, зорової пам’яті. Виховання естетичних почуттів. Спадкоємність в художній творчості дошкільних та молодших школярів. Принципи і структура шкільної програми з образотворчого мистецтва. Особливості в плануванні. Психолого-педагогічні основи в навчанні молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.
Завдання для самостійного опрацювання. В роботі вчителя потрібно тактично пропонувати допомогу дитині, підтримувати її зацікавленість, заохочувати. Введення в навчальну програму поширені уроки з образотворчого мистецтва допоможе виховати покоління, яке буде всесторонньо розвиненим і естетично обізнаним (доклад).
Тема 3. Планування авторських календарно-тематичних ілюстрованих планів з образотворчого мистецтва в середній школі. Комплексний підхід до навчання та виховання. Активізація пізнавально-творчих інтересів та здібностей учнів середньої школи. Широке використання технічних засобів навчання та засобів наочності. Принцип систематичності та послідовності, доступності та посильності в навчанні. Міжпредметні зв’язки учбових дисциплін. Теоретичні основи образотворчої грамоти. Малювання з натури по пам’яті та за уявою. Сюжетно-тематичні композиції. Декоративно-прикладне мистецтво та знайомство з етно стилями. Основи дизайну та сприйняття теоретичних основ мистецтва.
Завдання для самостійного опрацювання. Дослідити інноваційно-освітню діяльність педагога в галузі організації образотворчої діяльності дітей, інтерактивні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва (з досвіду роботи вчителя), поради досвідчених вчителі щодо використання методів диференціації та індивідуалізації в роботі з образотворчого мистецтва (доклад).
Скласти календарні ілюстративно-тематичні плани з дисципліни «Мистецтво» (НУШ) і «Образотворче мистецтво». Скласти розгорнуті, ілюстровані плани-конспекти уроків з дисциплін художньо-естетичного циклу. Готуємо слайд шоу, презентації, використовуємо технічні засоби навчання, різні типи уроків, використовуємо педагогічний рисунок в поясненні нового матеріалу.
Опрацювати питання до теоретичного блоку:
1. Модернізація української освіти її інтеграцією в європейський освітній простір. Використання єдиної системи кредитних одиниць, яку ще називають системою кредитних одиниць, кредитних заліків, кредитних рівнів або залікових одиниць; підтримування європейських стандартів якості із застосуванням порівняльних критеріїв, механізмів і методів їх оцінки; усунення наявних перешкод для збільшення мобільності учнів, викладачів, дослідників тощо. Розглядається сучасна підготовка вчителів образотворчого мистецтва: якості, якими повинен володіти, освіта, яку має набути, до чого повинен адаптуватись та які вимоги ставити перед собою.
Опрацювати питання до лабораторних завдань:
1. Специфіка викладання образотворчого мистецтва в сучасних умовах потребує від учителя ще й широкого впровадження деяких нетрадиційних або мало використовуваних методів навчання серед яких: особистісно-зорієнтовані, колективні, ігрові, інтегративні, творчо-стимулюючі, емоційно-регулюючі, проблемно-моделюючі, апперцептивно-аксіологічні у вербальних та невербальних варіантах, електронно-інформативні, поліекранні.
2. До мистецької освіти залучаються й засоби дистанційного навчання, для опанування історико-теоретичними та методичними мистецькими дисциплінами розробляються дистанційні курси. Пошук нових форм і методів викладання різних видів мистецтва, ефективних в умовах дистанційної освіти, є актуальним напрямом сучасної мистецької педагогіки.
Дистанційне навчання є новою формою існування дидактичної системи і може бути реалізоване в межах майже всіх її видів. При цьому у межах дистанційного навчання реалізуються всі існуючі традиційні дидактичні принципи та з’являються нові (принцип педагогічної доцільності використання нових інформаційних технологій; принцип забезпечення безпеки інформації, яка циркулює при дистанційному навчанні; принцип відповідності технологій навчання; принцип мобільності навчання), пов’язані з використанням сучасних інформаційних технологій
3. Новітні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва. Робота з авторськими програмами. Підготовка фахівців для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами може здійснюватися як додаткова освіта для тих учителів, що бажають працювати в спеціалізованих школах, загальноосвітніх школах або інших навчальних центрах.
Теми докладів:
- Розвиток творчих здібностей і школа.
- Індивідуальний підхід при формуванні творчих здібностей.
- Розвиток творчих здібностей в роботі над начерками.
- Навчальний та творчий аспект учбового малюнка.
- Різниця та зрівняльний аналіз між педагогічним малюнком та учбовим.
- Графічні матеріали в роботі над педагогічним малюнком.
- Різниця між начерками та замальовками.
- Малюнок за уявою і по пам’яті.
- Аналітична побудова тварин.
- Зображення птахів і тварин в русі.
- Аналітична побудова фігури людини.
- Пропорції портрету.
- Зображення фігури людини в русі.
- Схематичне зображення міміки людини.
- Стилізація рослинних форм.
- Поняття натюрморту.
- Замальовки побутових предметів, методика послідовного зображення.
- Замальовки геометричних фігур, поетапна побудова.
- Схематичне зображення побудови циліндричних фігур в перспективному скороченні.
- Поняття лінійної та просторової перспективи.
- Схематичне зображення предметів засобами тонової градації.
- Поняття композиції.
- Поняття лінії горизонту.
Розглянути не більше 4 тем (Протягом всього періоду карантину)
Під час самостійного опрацювання користуватись літературою:
1.Масол Л. М. Мистецтво (інтегрований курс): підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л. М. Масол. – Київ: Видавництво «Світоч», 2013. – 240 с., іл.
2. Масол Л. М. Мистецтво. Робочий зошит для учнів 5 класу: навч. посіб. / Л. М. Масол, О. В. Гайдамака, Г. В. Кузьменко. – К.иїв: Світоч, 2013. – 80 с., іл.
3. Масол Л. М. Мистецтво (інтегрований курс) : підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч.закл. / Л. М. Масол. – Київ: Видавництво «СВІТОЧ», 2014. – 208 с.: іл.
4. Масол Л. М. Мистецтво. Робочий зошит. 6 клас: навч. посіб. / Л. М. Масол, О. В.Гайдамака, Г. В. Кузьменко. – Київ : СВІТОЧ, 2014. – 72 с. : іл.
5. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Музичне мистецтво; Образотворче мистецтво; Інтегрований курс «Мистецтво». 5 – 9 класи / Л. Масол, О. Коваленко, Г. Сотська, Г. Кузьменко [та ін.] / – Київ: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 32 с.
6. Неменский Б.М. Мудрость красоты: О проблемах эстетического восприятия: Книга для учителя / Б. М. Неменский. – Москва: Просвещение, 1981.
7. Ночвінова О.В. Образотворче мистецтво. 5 клас: Тематичне планування та розробки уроків / О.В.Ночвінова, Ж.С. Марчук, Т.С. Хребто. – Харків: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – 192 с. (Майстер-клас).
8. Образотворче мистецтво: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Е.В. Бєлкіна, Ж.С. Марчук. – Київ: Навч. книга, 2011. – 208 с., іл.
9. Ростовцев Н. Н., Терентьев А. Е. Развитие творческих способностей на занятиях рисованием / Н. Н. Ростовцев, А. Е. Терентьев. - Москва: Просвещение, 1987.-176 с.
10. Ростовцев Н. Н. Очерки по историиметодовпреподавания рисунка/Н. Н. Ростовцев. -Москва, 1983.-193 с.
11. Ростовцев Н. Н. Методика преподавания изобразительного искусства в школе /Н. Н. Ростовцев.- Москва: Просвещение, 1985.- 229 с.
12. Ростовцев Н. Н. История методов обучения рисованию/Н. Н. Ростовцев. - Москва: Просвещение, 1982.- 240 с.
13. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька / О. П. Рудницька. – Тернопіль: Навчальна книга. – Богдан, 2005. – 270 с.
14. Шмагало Р. Т. Мистецька освіта в Україні середини XIX– середини XX ст.: Структурування, методології, художні позиції. – Львів: Українські технології, 2005.- 528 с.
Викладач - Красюк І.О. ([email protected]) (097-359-4205); Дмитренко В. В. ([email protected])