3 лютого 2026 р. відбулася лекція директора Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ) Анатолія Подольського на тему "Пам’ять про Голокост, наукові та освітні аспекти: виклики у часи війни". Зустріч була присвячена осмисленню проблем збереження пам’яті про Голокост в Україні, а також тим новим викликам, які постали перед науковцями, освітянами й громадськістю в умовах повномасштабної війни. За запрошенням колег з Дніпровського національного університету побувати на лекції змогли і студенти-історики КДПУ

У ході лекції лектор наголосив на масштабах трагедії Голокосту на українських землях: близько 25 % усіх жертв Голокосту становили українські євреї, а на території України зафіксовано понад 2000 місць масових поховань. Окрему увагу було приділено тому, що незалежна Україна здійснила важливі кроки у створенні меморіалів жертвам Голокосту, тоді як сучасна росія своїми терористичними діями нищить як пам’ятки, так і саму культуру пам’яті. Важливим акцентом стало й те, що Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу. Також було звернено увагу на регіональні особливості Голокосту, зокрема на те, що євреї Закарпаття змогли вижити до 1944 року, тоді як у більшості інших регіонів України єврейське населення було знищене значно раніше.

Враження студентів-істориків:

Анна Падалка (гр.ІС-22):

Лекція Анатолія Подольського у межах курсу від Еразмус+ Жан Море - це нагадування про важливість пам'яті нашого минулого. Голокост є невідривною частиною минулого України, яке потребує репрезентації, нагадування та розголосу. Історії людей, які пережили найстрашніший геноцид періоду Другої світової війни неодмінно крають серце і змушують не тільки замислитися про те, що вже було, а і нагадують про наші реалії. Політика геноциду в наші часи активно застосовується - вже у контексті російсько-української війни. "Багато людей, які пережили Голокост, загинули від російських ракет" - висловився професор. І ця цитата демонструє, що наш ворог, як і багато років тому, бажає стерти нашу культуру, нашу історію, і наш народ. І він використовує все щоб цього досягти. Саме тому ми маємо вистояти, пам'ятати своє минуле та боротися за нього сьогодні, щоб у наших нащадків було майбутнє.

Станіслав Черниш (гр.ІСм-25):

Дякуємо пану Анатолію за дуже цікаву та змістовну доповідь щодо теми Голокосту в Україні. Спікер порушив чимало важливих питань, які беззаперечно дають підстави на міркування: соціальна історія, родина історія, історіографія та культура пам'яті. Знову була акцентована увага на порівнянні нацистського та радянського режиму. Окрема вдячність за рекомендації в фаховій літературі з питання Голокосту та угорських військових злочинів. Важливо, що ця доповідь торкалася й освітнього контексту, автор популяризував видання центру дослідження Голокосту - рекомендації для вчителів, як донести інформацію дітям про цю трагедію світу. Були представлені ряд проєктів, які мають на меті відновити культуру пам'яті, що є беззаперечно важливим.

Айджюн Бондар (гр.ІСм-25):

Лекція була насичена прикладами сучасних наукових, освітніх і меморіальних проєктів, зокрема публікацій Українського центру вивчення історії Голокосту ("Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року", "Як говорити про Голокост зі школярами") ініціативи "Камені спотикання" в Києві, а також книг, присвячених регіональній історії Голокосту. Лектор зазначив на необхідності продовження меморіалізації та захисту місць поховань жертв Голокосту в умовах війни. Загалом лекція була інформативною засвідчила, що робота з пам’яттю про Голокост сьогодні є не лише обов’язком перед минулим, а й складовою боротьби за майбутнє, в якому трагедії масового знищення не можуть бути повторені чи виправдані.

Анна Жук (гр.ІСм-25):

Надзвичайно важливим аспектом лекції стало осмислення сучасного контексту - зокрема руйнування російськими військами у 2022 році пам’яток, пов’язаних із пам’яттю про Голокост в Україні: меморіалів, єврейських кладовищ, менор та пам’ятних знаків жертвам. Це дало змогу усвідомити, що війна спрямована не лише проти людей, а й проти історичної пам’яті.

Лектор також згадав про українських Праведників народів світу, наголосивши, що Україна посідає четверте місце за їх кількістю після Польщі, Франції та Нідерландів. На мою думку, доволі влучною була цитата Доріс Берген: «Голокост - це людська історія!», яка задала гуманістичний тон усьому викладу.

Особливо цікавою буде демонстрація історично та культурно важливих проєктів, пов’язаних із тематикою Голокосту. Особисто міні найбільше запам’ятався проєкт чернівецьких істориків «Піжмурки зі смертю: дитячі розповіді про недитячу історію», що представляє собою документальну виставу та книгу, які були створені на основі реальних історій чотирьох єврейських дітей, які пережили Голокост у Чернівцях. Проєкт глибоко й водночас доступно розкриває теми втраченого дитинства у формі коміксу. Влучним підсумком лекції стала думка: «Пам’ять - це форма стійкості», яка особливо актуально звучить у реаліях сучасної війни.

Загалом лекція була інформативною, глибокою за змістом і важливою з погляду формування історичної пам’яті та громадянської відповідальності.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 65

Вивчення історії європейської інтеграції є важливою складовою підготовки майбутніх фахівців у галузі громадянської освіти. Розуміння процесів формування Європейського Союзу надає змогу глибше оцінити політичні, економічні та соціальні трансформації, що відбувалися в європейських державах упродовж останніх десятиліть.

У межах курсу «Основи права ЄС» (викладач - доцент Ірина Селищева) студенти отримали завдання дослідити історію інтеграції однієї з країн – членів ЄС.

Мета роботи - проаналізувати етапи вступу обраної держави до Європейського Союзу та визначити ключові чинники, що вплинули на її інтеграційний шлях.

Під час заняття студенти представили результати своїх досліджень, розкривши особливості процесу приєднання таких країн, як Німеччина, Італія, Литва, Естонія, Польща та Хорватія. У доповідях було окреслено історичні передумови, політичні рішення та реформаторські кроки, які визначали шлях кожної держави до членства в ЄС.

Представлені роботи сприяли кращому розумінню сучасних інтеграційних процесів та ролі ЄС у розвитку європейського регіону.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 499

До Міжнародного дня боротьби з корупцією магістранти групи ІСм-25 (дисципліна "Антикорупція та доброчесніть") обговорили актуальні питання протидії корупційним проявам у сучасному суспільстві.

Було розглянуто ключові теми:

• Причини виникнення корупції - соціальні, економічні та психологічні чинники, що сприяють поширенню корупційних практик.
• Наслідки корупції для держави, бізнесу та громадян, зокрема вплив на довіру до інституцій, економічний розвиток та соціальну справедливість.
• Види корупції - побутова, політична, адміністративна, а також нові форми, що виникають у цифрову добу.
• Корупція в різні історичні часи - приклади з давніх цивілізацій, середньовіччя та новітньої історії, що демонструють еволюцію корупційних схем і спроби їх подолання.
• Цифрові інструменти боротьби з корупцією - електронне врядування, відкриті дані, аналітичні системи та сучасні платформи, які підвищують прозорість і підзвітність влади.

Захід сприяв формуванню у студентів критичного бачення проблеми корупції та усвідомлення важливості особистої відповідальності в побудові доброчесного суспільства.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 587

Цифровізація різних сфер життя людей по всьому світу є вже доконаним фактом. Україна є одним з лідерів цього процесу. Все це вимагає змін і до змісту навчальних програм. Для студентів-істориків КДПУ викладається курс “Цифрова історія”.

Курс знайомить студентів з методами цифрової гуманітаристики та навчає працювати з інструментами, що змінюють спосіб вивчення минулого. Так, зокрема, для візуалізації історичних баз даних студенти/тки мають можливість працювати на онлайн ресурсах Стенфордського університету (https://hdlab.stanford.edu/palladio/) Програма охоплює роботу з базами даних, квантитативні методи, геоінформаційні системи, 3D-реконструкції та можливості віртуальних музеїв. Окрему увагу приділено навичкам візуалізації історичних даних та використанню OSINT-інструментів у дослідженні новітньої історії.

Айджюн Бондар (гр.ІСм-25):

Робота з Palladio в межах теми: "ГІС у Palladio: від збору даних до картографічної візуалізації" стала цінним практичним досвідом, що поєднав у собі елементи дослідницької та аналітичної діяльності. Особливу зацікавленість викликав процес поетапного переходу від пошуку та систематизації даних до їх просторової інтерпретації. Створення геоінформаційної моделі дозволило не лише впорядкувати великий масив інформації, але й виявити просторові закономірності, які були малопомітними в табличному форматі. Окремої уваги заслуговує етап картографічної візуалізації, оскільки саме він надав дослідженню наочності та міждисциплінарної цінності. Досвід використання платформи показав, що навіть прості цифрові інструменти можуть суттєво розширити можливості гуманітарних досліджень.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 501

Команда Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) ініціювала проведення у рамках Тижня доброчесності дводенного онлайн-лекторію «Доброчесність та антикорупція: свідомість, відповідальність, приклад», що буде проходити 02 та 03 грудня 2025 р. з нагоди відзначення Міжнародного дня боротьби з корупцією. Лекторій сприяє розвитку антикорупційної культури в закладах освіти, формуючи відповідальне ставлення до етичних норм і принципів доброчесності серед всіх учасників освітнього процесу.

02.12.2025 р. - лекція «Код прозорості: від великих даних до великих відкриттів або як ШІ знаходить корупцію там, де її не шукають», спікер - Олександр Доренський, кандидат технічних наук, доцент кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення Центральноукраїнського національного технічного університету.

До лекції доєдналися магістранти групи ІСм-25 Анна Жук та Айджюн Бондар.

Анна Жук:

"Онлайн-лекторій доцента кафедри кібернетики та програмногозабезпечення ЦНТУ Олександра Доренського, який проходив у рамках Тижня доброчесності організованого офісом доброчесності НАЗК справивдуже приємне враження. Тема «Код прозорості: від великих даних до великихвідкриттів… або як ШІ знаходить корупцію там, де її не шукають» була поданацікаво та доступно. Спікер активновзаємодіяв із учасниками, використовуючи інтерактиви з QR-кодами в режиміреального часу, що створювало відчуття «живого» контакту заудиторією. Особливу увагу він приділив можливостям штучного інтелекту в освіті та науці, підкріплюючи свої тези реальними прикладами. Загалом подія залишила позитивні враженнята та заохотила глибше цікавитися темою прозорості й інновацій".

Айджюн Бондар:

02.12.2025 я взяла участь в онлайн-конференції "Код прозорості: від великих даних до великих відкриттів. Або як ШІ знаходить корупцію там, де її не шукають", яку провів Олександр Доренський, доцент кафедри кібербезпеки та програмного забезпечення ЦНТУ. Спікер детально розповів про сучасні можливості штучного інтелекту, цифровізацію та перспективи їх використання в освіті й науці. Особливу увагу приділено таким інструментам, як персоналізація навчання, автоматизація рутинних завдань, доступ до великих масивів даних, генерація творчих ідей, а також ролі ШІ як рецензента чи консультанта. Окремо згадували про можливість отримати студентами безкоштовний річний доступ до Google AI Pro, а також про рекомендації щодо відповідального впровадження ШІ у закладах вищої освіти. Лекція містила інтерактивні завдання, роботу з Google-формами та демонстрацію інструментів ШІ у реальному часі.
Попри те, що багато з озвученої інформації було мені вже знайоме, участь у зустрічі допомогла систематизувати наявні знання та ще раз усвідомити як значні можливості, так і ризики використання штучного інтелекту. Було корисно нагадати про небезпеку ШІ-галюцинацій, зниження самостійності, питання академічної доброчесності, конфіденційності та ліцензування. Загалом конференція виявилася цікавою, насиченою й інформативною вона підкреслила важливість критичного та відповідального ставлення до ШІ як інструменту, що все активніше входить у сучасну освіту.

У рамках Тижня доброчесності також ініційовано проведення Уроку доброчесності від студентів (01-09.12.2025р.), під час проведення яких студенти та студентки матимуть можливість спробувати себе у ролі вчителів. Такі уроки допоможуть учнівству сформувати розуміння того, що доброчесність є важливою цінністю у навчанні та повсякденному житті, а також готовність робити відповідальний вибір у ситуаціях, пов’язаних з чесністю та справедливістю.

До цієї ініціативи доєднався Ігор Красуля:

"6-Б клас Криворізької гімназії №114 КМР долучився до Тижня доброчесності та провів цікавий і пізнавальний урок. Учні активно обговорювали важливість чесності, справедливості та поваги, виконували творчі завдання й працювали в командах. Атмосфера була натхненною, а отримані знання допомогли школярам краще зрозуміти, як доброчесність проявляється у щоденному житті".

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 484

25 листопада 2025 року успішно пройшов підсумковий семінар з курсу "Методика профільного навчання історії" у магістрантів групи ІСм-25. Семінар був не простим, це був справжній методологічний форум авторських освітніх конструктів. На цьому форумі була не лише, вже звична, академічна презентація нормативної складової розробок та рекламний виступ, а і повноцінна перевірка продукту на міцність із проблемними, а іноді і провокативними, питаннями. 

Майбутній прогрес української освіти був центральним завданням цієї роботи, яку студенти реалізували у вигляді розробок елективних курсів для профільної освіти. Саме завдання звучало як "Розробити та представити навчальний курс за вибором для профільної освіти", але магістранти вклали в ці курси всі свої знання, уміння та навички здобуті за 5 років навчання.

Тематика курсів приємно вражає багатогранністю:

Бондар Айджюн: “Мистецтво бою: Козаки та сучасність”

Жук Анна: "Меценатство в історії України та світу"

Черниш Станіслав: "Пропаганда і світ"

Рибак Аліна: "Історичне джерелознавство: теорія і практика критичного аналізу"

На перший погляд між цими курсами немає зв'язку, та насправді простежується чітка тенденція - реакція на виклики сучасності та освітні рішення на випередження. Від тактичних традицій українців до протидії в інформаційній війні, кожен курс має захистити учня профільного класу та нагадати, що українці не другорядний етнос, а повноцінна нація, із своїми меценатами та джерелами з історії.

Magister, від латинського, «вчитель» не лише навчає існуючому, а створює нове. Магістранти КДПУ демонструють, що готові творити, та... далі буде.

Veritas, Creatio, Libertas

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 584

3 листопада 2025 р. проведено практичне заняття з курсу "Археологія" для студентів-істориків. Викладач - доцент Андрій Тарасов.

На занятті студенти мали можливість розглянути практичні прийоми роботи під час камеральної обробки, типологічний метод у визначенні артефактів тощо. Такі навички є необхідними для проходження навчальної польової археологічної практики.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 504

29 вересня 2025 р було проведено семінарське заняття з курсу "Археологія" (викладач - доцент Андрій Тарасов).

На занятті студенти-історики мали можливість не лише засвоїти теоретичний матеріал, але й набути практичні навички роботи з артефактами.

Доцент кафедри історії Андрій Тарасов та випускник нашого університету, а тепер - співробітник відділу раннього заліза Інституту археології НАН України Олег Кірєєв розповіли про практичні аспекти археологічної експедиції, показали практичні підходи до роботи з артефактами. Так, зокрема, важливим з огляду на майбутню археологічну практику студентів, є розуміння типології наконечників стріл скіфського часу, робота з керамікою, елементи камеральної обробки тощо.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 710

18 вересня 2025 року відбулася зустріч здобувачів освіти 4 курсу (гр. ІС-22) із вчителем історії та громадянської освіти, заступником директора з виховної роботи Криворізької гімназії № 57, магістрантом 2 курсу (гр. ІСм-24) спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) Ігорем Зимнім.

Метою заходу було обговорення актуальних питань впровадження курсу «Громадянська освіта» у 8 класі, який від цього навчального року вперше введено в освітній процес відповідно до реформ Нової української школи (НУШ).

Спікер поділився власним досвідом та практичними напрацюваннями щодо викладання курсу, представив методичні та дидактичні інновації, спрямовані на формування ключових громадянських компетентностей учнів. Особлива увага була приділена використанню інтерактивних методів навчання, розвитку критичного мислення, навичок роботи з інформацією та прийняття усвідомлених рішень у демократичному суспільстві. Велику зацікавленість учасників викликала презентація сучасних підходів до викладання громадянської освіти, орієнтованих на активну пізнавальну діяльність восьмикласників та формування відповідальної громадянської позиції. 

Після виступу відбулося жваве обговорення, під час якого студенти ставили запитання та отримували ґрунтовні й аргументовані відповіді. Атмосфера зустрічі сприяла професійному діалогу та обміну практичними ідеями.

На завершення Ігор Зимній надав корисні рекомендації щодо проходження виробничої практики у закладах освіти, звернувши увагу на ефективні форми роботи з учнями та особливості впровадження громадянської освіти на шкільному рівні.

Зустріч стала цінною платформою для професійного зростання майбутніх педагогів та сприяла пошуку ефективних шляхів реалізації завдань громадянської освіти в умовах НУШ.

Своїми враженнями про захід поділилися й студенти 4 курсу спеціальності.

Вікторія Болмосова: Такі зустрічі - це "живий" досвід для нас, як майбутніх вчителів та приклад старших, які вже реалізували себе. Замість абстрактних теоретичних знань студенти бачать конкретні життєві приклади, можуть задати питання, які їх хвилюють. На мою думку, такий формат потрібно продовжувати, тому що це було дуже інформативно, корисно, цікаво!

Дар'я Чуніховська: Конференція вийшла дуже цікавою. Матеріал сприймався легко й невимушено, до того ж меми та яскрава презентація додавали атмосфери. Думаю, такий формат варто проводити й надалі - він реально працює.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 664

Анастасія Шевченко, магістр історії, що отримала освіту в КДПУ, реалізувала можливість отриматии другий диплом, навчаючись у магістратурі університету республіки Польща (м. Слупськ).

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 664