8 травня 2026 р. студенти 3 курсу групи ІС-23 та магістри групи ІСм-25 мали можливість відвідати урок громадянської освіти у 6 класі Криворізької гімназії № 114. Тема заняття – «Спілкування». Урок провів вчитель історії, громадянської освіти Ігор Красуля – здобувач освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти групи ІСм-25, який уже має практичний досвід роботи в закладі загальної середньої освіти.

Із перших хвилин заняття позитивне враження справили доброзичлива атмосфера, відкритість до діалогу та щира взаємодія вчителя з учнями. Педагог майстерно залучав школярів до обговорення, пропонував ситуації для роздумів, використовував приклади з повсякденного життя дітей, що зробило урок близьким і зрозумілим для шестикласників. Важливо, що учні активно брали участь у роботі, висловлювали власні думки, ставили запитання та демонстрували зацікавленість темою. Показовою була й висока активність школярів під час онлайн-взаємодії, зокрема велика кількість увімкнених камер, що свідчило про налагоджений контакт між учителем та класом.

Урок вирізнявся продуманою структурою, якісно підібраними методичними матеріалами та використанням сучасних інтерактивних методів навчання. Особливу увагу привернула змістовна презентація, яка не лише вдало доповнювала пояснення вчителя, а й допомагала візуалізувати ключові поняття та підтримувати увагу учнів протягом заняття. Поєднання теоретичного матеріалу з практичними прикладами сприяло формуванню в учнів навичок ефективного спілкування, уміння слухати співрозмовника, аргументовано висловлювати власну позицію та поважати думку інших.

Відвідування уроку стало цінним досвідом для студентів, адже дало можливість побачити практичну реалізацію сучасних методик викладання громадянської освіти, особливості організації взаємодії з учнями та створення комфортного освітнього середовища.

Відгуки здобувачів освіти:

Єлизавета Молчановська (гр.ІС-23)

Під час проведення уроку вчитель демонстрував уважне ставлення до учнів та прагнення забезпечити комфортне засвоєння навчального матеріалу. Важливі моменти пояснення повторювались, щоб учні мали можливість не лише почути, а й занотувати основну інформацію. Упродовж заняття педагог ставив запитання для роздумів, заохочуючи школярів висловлювати власні думки та брати активну участь в обговоренні. Цікавим елементом роботи стали завдання на пошук невідповідностей і формулювання правильних відповідей, що сприяло розвитку критичного мислення та уважності учнів. Презентація була виконана якісно та змістовно: чітко виділено основні аспекти теми, що допомагало учням легко орієнтуватися в матеріалі та вести конспект. Спокійна й чітка дикція вчителя створювала позитивну робочу атмосферу та налаштовувала дітей на продуктивну діяльність. Особливо варто відзначити вміння педагога поступово підводити учнів до правильної відповіді, допомагаючи їм самостійно формулювати думки та робити висновки. Наприкінці заняття була проведена рефлексія, яка дала можливість учням оцінити власну роботу, поділитися враженнями та узагальнити здобуті знання.

Володимир Лагунов (гр.ІС-23)

На мою думку, урок з громадянської освіти на тему «Спілкування» був проведений дуже добре. Матеріал подавався чітко, лаконічно та доступно. Під час уроку діти розглядали поняття спілкування, його види, значення та стилі, також були цікаві ситуаційні завдання (Поміркуй, А як на вашу думку..), над якими потрібно було подумати й надати відповідь, творче завдання зі створення правил особистого простору, що добре підкріпило все основне.  Загалом сам урок як на мене, залишив позитивні враження, адже все було добре організовано та зрозуміло як для учнів, так і для мене.

Айджюн Бондар (гр.ІСм-25)

Урок пройшов у доброзичливій та активній атмосфері. Протягом заняття спостерігалася постійна комунікація між учителем Красулею Ігорем та учнями, що сприяло підтриманню уваги й зацікавленості школярів. Учитель вдало використовував проблемні запитання та завдання, створював ситуації для роздумів, спонукаючи учнів висловлювати власні думки та брати участь в обговоренні. Педагог також перевіряв уважність учнів, залучаючи їх до активної роботи на уроці. Матеріал подавався доступно та легко для сприйняття, тому учні були відкритими до розмови, активно відповідали та взаємодіяли між собою. Теоретична частина уроку вдало поєднувалася з практичними завданнями, що сприяло кращому засвоєнню теми. Загалом урок залишив позитивне враження і був добре організованим, продуктивним та ефективним, а обрані методи роботи забезпечили активну участь учнів у навчальному процесі.

Анна Жук (гр.ІСм-25)

Мала можливість відвідати урок громадянської освіти Красулі Ігоря, на тему «Спілкування», який справив дуже позитивне враження! Було приємно бачити, що майже всі учні долучилися з увімкненими камерами, що зробило урок більш живим і комфортним для спілкування. Школярі активно брали участь в обговоренні та взаємодіяли з учителем, тому було помітно, що тема справді їх зацікавила. Бажаю, Ігорю, подальших успіхів у професійній діяльності, натхнення та таких же цікавих і продуктивних уроків надалі!

Станіслав Черниш (гр.ІСм-25)

Урок з Громадянської освіти продемонстрував зразкову підготовку вчителя та високу залученість учнівського колективу. Завдяки якісному візуальному супроводу та постійному діалогу з аудиторією, нова інформація була подана доступно та практикоорієнтовано. Активність учнів, зокрема їхня відкритість до комунікації з увімкненими камерами, підкреслює високий рівень взаємодії та партнерський стиль стосунків у системі "вчитель-учень".

Олександр Щербина (гр.ІСм-25)

Дякую, що покликали на такий цікавий урок. Проведення заняття справило дуже позитивне враження. Ігор упевнено тримав урок під контролем, підтримував тісний емоційний зв’язок з учнями та створив доброзичливу атмосферу для спілкування й співпраці. Запропоновані питання та завдання були цікавими, зрозумілими й вдало адаптованими до вікових особливостей шестикласників. Учні активно долучалися до обговорення, із зацікавленням висловлювали власні думки та брали участь у виконанні завдань. Атмосфера на уроці була дружньою й невимушеною, а тема спілкування викликала у дітей щирий інтерес і позитивні емоції.

Щиро дякуємо Ігорю Красулі за запрошення, відкритість до професійного спілкування та можливість долучитися до освітнього процесу. Бажаємо молодому вчителю подальших професійних успіхів, натхнення, творчих ідей, вдячних учнів і нових досягнень у педагогічній діяльності!

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 345

У межах вивчення дисципліни за вибором «Етнографія України» (викладач - доцент Ігор Панафідін) на семінарському занятті відбулося обговорення змістовного виступу студенток групи ІС-22  Анастасії Гридіної та Анни Падалки «Роль наукових товариств у розвитку краєзнавства: від ХІХ ст. до сьогодні».

Доповідачки розкрили роль наукових товариств у розвитку краєзнавства та етнології, звернувши увагу на історичні підходи до вивчення традицій, обрядів і культурної спадщини українського народу. Особливий інтерес викликали представлені матеріали та ілюстрації, що продемонстрували еволюцію наукової думки в цій галузі.

Заняття пройшло у форматі жвавого обговорення, де учасники мали можливість поставити запитання та обмінятися думками.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 396

У межах дисертаційного дослідження аспіранта Глухівського національного педагогічного університету імені Ол.Довженка Євгена Жеби проведено педагогічний експеримент на базі академічної групи ІС-23.  Метою експерименту було емпірично перевірити ефективність інтегрованого підходу до формування правової компетентності майбутніх викладачів історії та правознавства та визначити перспективи оновлення освітніх програм.

У межах експерименту особливу увагу приділено формуванню правових знань (освітнє законодавство, права дитини, академічна доброчесність); практичних умінь застосування правових норм у професійній діяльності; правової відповідальності та готовності діяти в межах законодавства.

У групі ІС-23 на проведених заняттях (квітень 2026 р.) використовувався кейс-метод (аналіз правових ситуацій) та моделювання професійних ситуацій (булінг, дискримінація, академічна недоброчесність).

За підсумками дослідження зафіксовано позитивну динаміку у студентів щодо підвищення рівня правових знань та розвитку практичних навичок застосування правових норм.

Криворізький державний педагогічний університет продовжує підтримувати наукові ініціативи, спрямовані на вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців та розвиток сучасної педагогічної освіти.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 364

Вибіркові дисципліни сьогодні - це не лише теорія, а реальний драйв і практика "в полі". Цього року четвертокурсники-історики обрали курс (викладач - доцент Андрій Тарасов), де поруч із семінарами - виїзди на місцевість та професійна робота з високоточною фіксацією історичних пам’яток .

Першою локацією стало легендарне Мотронинське городище. Вибір місця не випадковий: у 2026 році заплановано розширення Пантеону Героїв у Холодному Яру, тож зараз тут тривають масштабні археологічні розкопки, аби зберегти кожну деталь історії перед початком робіт.

Сучасна археологія - це про високі технології. Студенти групи ІС-22 опановують методи дистанційного зондування та неінвазивного вивчення ландшафту. Такі підходи дозволяють створювати детальні 3D-моделі рельєфу, проводити ортофотопланування та фіксувати архітектурні особливості, які непомітні звичайному оку.

Цей виїзд для четвертокурсників - не просто навчання, а можливість повернутися до експедиційного життя у складі Скіфської Правобережної експедиції, але вже з арсеналом сучасних технічних засобів для цифрової документації спадщини.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 518

У межах вивчення курсу «Європейська та Євроатлантична інтеграція України» (викладач - доцент Наталя Печеніна) для студентів-істориків відбулася гостьова лекція професора Романа Висоцького (Інститут історії Університету Марії Кюрі-Склодовської, Польща) на тему «Історія європейської інтеграції».

Під час лекції професор ознайомив слухачів з основними етапами розвитку європейської інтеграції - від ідей об’єднання, що беруть свій початок ще в античні часи, до сучасних інтеграційних процесів. Особливу увагу було приділено ключовим чинникам, які сприяли формуванню інтеграційних процесів у Європі, а також еволюції концепцій єдності континенту в різні історичні періоди.

Професор Роман Висоцький уже не вперше виступає перед студентами з гостьовими лекціями, сприяючи поглибленню їхніх знань та розвитку академічного діалогу. Він є членом Українського історичного товариства в Польщі, яке надало вагому наукову підтримку українським історикам у перші місяці російської агресії.

Проведення таких лекцій є важливим елементом міжнародної академічної співпраці та сприяє розширенню наукового світогляду студентів.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 427

10 березня 2026 р. в межах вивчення курсу «Актуальні проблеми громадянської освіти» (викладач – доцент Ірина Селищева) відбулася зустріч магістрів спеціальності А4.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) з учителем-практиком, заступником директора з навчально-виховної роботи Криворізької гімназії №120 Денисом Войтовичем.

Зустріч стала майданчиком для фахового діалогу між майбутніми вчителями, викладачами університету та педагогом-практиком і водночас прикладом плідної співпраці університету із закладами загальної середньої освіти.

У контексті впровадження реформи Нової української школи питання організації навчання громадянської освіти набуває особливої актуальності. Саме тому для підготовки майбутніх педагогів важливим є знайомство з практичним досвідом учителів, які безпосередньо реалізують нові освітні підходи в школі.

Під час зустрічі учасники обговорили історію становлення громадянської освіти в сучасній Україні, концептуальні засади громадянської та історичної освітньої галузі та орієнтири їх реалізації в освітньому процесі. Значну увагу приділили сучасним підходам до викладання громадянської освіти, а також труднощам, з якими стикаються вчителі у шкільній практиці.

Окремо зупинилися на питанні вибору сучасних підручників з громадянської освіти, які заклади освіти нині обирають для використання в наступному навчальному році.

До обговорення долучилися викладачі кафедри історії - завідувачка кафедри Наталя Печеніна та доцент Ірина Селищева. Студенти активно ставили запитання, висловлювали власні міркування та обговорювали особливості викладання громадянської освіти в сучасній школі.

Такі зустрічі сприяють поглибленню співпраці університету з учителями-практиками та допомагають майбутнім педагогам краще зрозуміти реалії шкільного освітнього процесу. Розпочатий професійний діалог плануємо продовжити й надалі.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 501

"Нехай інтернет буде швидким, і забезпечить єдність, бо в єдності наша сила" - під таким девізом пройшло заняття з курсу "Теорії та методики навчання історії" (викладач - Сергій Корнієнко). В групі ІС-23 розробляли проблему комунікації між вчителями. Хоча темою заняття була "Позаурочна робота з історії", і приурочено воно було до початку Шевченківських днів, та за простою методичною майстернею було розкрито глобальнішу тему: "Як створити, обмінюватися та адаптувати матеріали для виховного заходу?"

Студенти зіткнулися з проблемою. Кожен спеціаліст має унікальний стиль, а будь-яка персоналія з української історії потребує системного та комплексного представлення. Як наслідок, молодий вчитель має балансувати між новизною, персоніфікацією та комплексністю матеріалів. Чи можна це подолати? Безумовно так. В Україні існує вже декілька порталів для вчителів з матеріалами, розробками та ідеями, однак генерувати щось "нове" у вигляді компіляціїї ідей може ШІ, де в цьому всьому місце для спеціаліста-вчителя (і науковця)? В підготовці матеріалів і інтелектуальному контролі.

ІС-23 показали вражаюче відчуття сучасності та глибокий аналіз історичного матеріалу, особливо яскравими екстремумами стали пані А. Байсак та пані С. Партоєва. Водночас ці крайні точки підтвердили необхідність комунікації між спеціалістами та підготовки матеріалів, які можна адаптувати і для інших вікових груп, і для інших спеціалістів.

Комунікуємо та тримаємося разом.

Veritas. Creatio. Liberta.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 365

6 березня 2026 р. було проведено практичне заняття з методики навчання історії за участю ІС-23 (викладач - Сергій Корнієнко).

Тема практичного заняття суголосна з тенденціями сучасної освіти та охоплювала нетрадиційні форми навчання. Лабораторне, проєктне навчання, інтерактивне чи інтегроване - студенти, один з поперед одного, пояснювали, доповідали та дискутували. При цьому викладач навіть не вмикав мікрофон, вся комунікація вмістилася в набір карток - настільки студенти були самостійними. Кожна секція запитань ставала новим відкриттям, та головною складовою заняття стала наступна частина. 

"Практична частина практичного заняття" звучить дивно, але після обговорення завжди має йти застосування отриманих знань, цим і став взаємний обмін мемів між студентами та викладачем. Оцінювання за тричасною структурою проблема-конфлікт-наслідок, яка простежувалася у всіх,  лишала місце для творчості та власного методичного бачення.

Практичне заняття стало маніфестом педагогічного айсберга: один мем про смерть князя Ігоря це лише гачок, частинка глобального процесу, якому тісно в рамках однієї картинки.

Історик може концентрувати увагу на маловідомих деталях, вчитель історії такої розкоші позбавлений, і студенти це зрозуміли.

Творимо і надалі.

Veritas. Creatio. Liberta.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 630

10 лютого 2026 р. магістри гр.ІСм-25 на запрошення доцентки кафедри всесвітньої історії ДНУ Ольги Каковкіної  відвідали гостьову лекцію Володимира Леоновича Комара, українського історика, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Тема лекції: “Українсько-польські відносини в контексті гео-етнополітики Республіки Польща”.

Анна Жук:

Із задоволенням відвідала гостьову лекцію, присвячену темі «Українсько-польських відносин у контексті гео-етнополітики Республіки Польща». Лектор подавав матеріал дуже легко та зрозуміло, завдяки чому його було справді цікаво слухати. Під час лекції я дізналася багато нового про особливості політичних векторів Польщі, еволюцію українсько-польських стосунків та зміну ставлення польського суспільства до українців. Особливо цінним і пізнавальним було почути, як польські історики трактують і бачать події Волинської трагедії, що дозволило глибше осмислити складні сторінки спільної історії.

Лекція викликала значний інтерес серед студентів. Учасники активно долучалися до обговорення, ставили запитання щодо сучасного стану двосторонніх відносин, перспектив партнерства та ролі історичної пам’яті у формуванні міждержавного діалогу.

Захід став чудовою нагодою поглибити знання з міжнародних відносин та краще зрозуміти актуальні процеси у регіоні.

Дякуємо лектору за змістовну доповідь та цікаву дискусію!

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 654

3 лютого 2026 р. відбулася лекція директора Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ) Анатолія Подольського на тему "Пам’ять про Голокост, наукові та освітні аспекти: виклики у часи війни". Зустріч була присвячена осмисленню проблем збереження пам’яті про Голокост в Україні, а також тим новим викликам, які постали перед науковцями, освітянами й громадськістю в умовах повномасштабної війни. За запрошенням колег з Дніпровського національного університету побувати на лекції змогли і студенти-історики КДПУ

У ході лекції лектор наголосив на масштабах трагедії Голокосту на українських землях: близько 25 % усіх жертв Голокосту становили українські євреї, а на території України зафіксовано понад 2000 місць масових поховань. Окрему увагу було приділено тому, що незалежна Україна здійснила важливі кроки у створенні меморіалів жертвам Голокосту, тоді як сучасна росія своїми терористичними діями нищить як пам’ятки, так і саму культуру пам’яті. Важливим акцентом стало й те, що Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу. Також було звернено увагу на регіональні особливості Голокосту, зокрема на те, що євреї Закарпаття змогли вижити до 1944 року, тоді як у більшості інших регіонів України єврейське населення було знищене значно раніше.

Враження студентів-істориків:

Анна Падалка (гр.ІС-22):

Лекція Анатолія Подольського у межах курсу від Еразмус+ Жан Море - це нагадування про важливість пам'яті нашого минулого. Голокост є невідривною частиною минулого України, яке потребує репрезентації, нагадування та розголосу. Історії людей, які пережили найстрашніший геноцид періоду Другої світової війни неодмінно крають серце і змушують не тільки замислитися про те, що вже було, а і нагадують про наші реалії. Політика геноциду в наші часи активно застосовується - вже у контексті російсько-української війни. "Багато людей, які пережили Голокост, загинули від російських ракет" - висловився професор. І ця цитата демонструє, що наш ворог, як і багато років тому, бажає стерти нашу культуру, нашу історію, і наш народ. І він використовує все щоб цього досягти. Саме тому ми маємо вистояти, пам'ятати своє минуле та боротися за нього сьогодні, щоб у наших нащадків було майбутнє.

Станіслав Черниш (гр.ІСм-25):

Дякуємо пану Анатолію за дуже цікаву та змістовну доповідь щодо теми Голокосту в Україні. Спікер порушив чимало важливих питань, які беззаперечно дають підстави на міркування: соціальна історія, родина історія, історіографія та культура пам'яті. Знову була акцентована увага на порівнянні нацистського та радянського режиму. Окрема вдячність за рекомендації в фаховій літературі з питання Голокосту та угорських військових злочинів. Важливо, що ця доповідь торкалася й освітнього контексту, автор популяризував видання центру дослідження Голокосту - рекомендації для вчителів, як донести інформацію дітям про цю трагедію світу. Були представлені ряд проєктів, які мають на меті відновити культуру пам'яті, що є беззаперечно важливим.

Айджюн Бондар (гр.ІСм-25):

Лекція була насичена прикладами сучасних наукових, освітніх і меморіальних проєктів, зокрема публікацій Українського центру вивчення історії Голокосту ("Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року", "Як говорити про Голокост зі школярами") ініціативи "Камені спотикання" в Києві, а також книг, присвячених регіональній історії Голокосту. Лектор зазначив на необхідності продовження меморіалізації та захисту місць поховань жертв Голокосту в умовах війни. Загалом лекція була інформативною засвідчила, що робота з пам’яттю про Голокост сьогодні є не лише обов’язком перед минулим, а й складовою боротьби за майбутнє, в якому трагедії масового знищення не можуть бути повторені чи виправдані.

Анна Жук (гр.ІСм-25):

Надзвичайно важливим аспектом лекції стало осмислення сучасного контексту - зокрема руйнування російськими військами у 2022 році пам’яток, пов’язаних із пам’яттю про Голокост в Україні: меморіалів, єврейських кладовищ, менор та пам’ятних знаків жертвам. Це дало змогу усвідомити, що війна спрямована не лише проти людей, а й проти історичної пам’яті.

Лектор також згадав про українських Праведників народів світу, наголосивши, що Україна посідає четверте місце за їх кількістю після Польщі, Франції та Нідерландів. На мою думку, доволі влучною була цитата Доріс Берген: «Голокост - це людська історія!», яка задала гуманістичний тон усьому викладу.

Особливо цікавою буде демонстрація історично та культурно важливих проєктів, пов’язаних із тематикою Голокосту. Особисто міні найбільше запам’ятався проєкт чернівецьких істориків «Піжмурки зі смертю: дитячі розповіді про недитячу історію», що представляє собою документальну виставу та книгу, які були створені на основі реальних історій чотирьох єврейських дітей, які пережили Голокост у Чернівцях. Проєкт глибоко й водночас доступно розкриває теми втраченого дитинства у формі коміксу. Влучним підсумком лекції стала думка: «Пам’ять - це форма стійкості», яка особливо актуально звучить у реаліях сучасної війни.

Загалом лекція була інформативною, глибокою за змістом і важливою з погляду формування історичної пам’яті та громадянської відповідальності.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 654