02 лютого 2026 року було проведено виробничу нараду зі старостами з баз виробничої практики, на якій розглянуто низку організаційно-методичних питань. Старости прозвітували, що всі практиканти приступили до виконання завдань і проведення всіх видів робіт, які визначені програмою з виробничої практики. Зазначено, що в закладах освіти створені всі необхідні умови для успішного проходження виробничої практики та здійснюється контроль за її перебігом з боку групових методистів. Загалом було окреслено формат проведення уроків у школі (офлайн, змішаний, дистанційний), відповідно до якого студенти провадять свою педагогічну діяльність згідно з правилами освітнього закладу та безпекової ситуації, за винятком тих, хто перебуває за кордоном і має дозвіл на дистанційну форму проходження практики.
Нагадаємо: виробнича педагогічна практика проходить на випускному курсі у 8 семестрі на базі 5–9 класів закладів загальної середньої освіти. Базами практик для майбутніх філологів традиційно цьогоріч стали:
Криворізький ліцей № 35 «Імпульс» Криворізької міської ради;
Криворізький ліцей № 81 КМР;
Криворізька гімназія № 26 КМР;
Криворізька гімназія № 57 КМР;
Криворізька гімназія № 103 КМР;
Криворізька гімназія № 122 КМР.
На нараду долучилися також здобувачі вищої освіти, які проходять педпрактику за індивідуальним графіком. Вони теж розказали про специфіку перебігу практики за межами Кривого Рогу.
Проведена зустріч, як засвідчує досвід попередніх років, сприяє підвищенню ефективності організаційно-методичної роботи та здійсненню методичного супровіду практикантів ІV курсу. Сподіваємося, що все це допоможе якісній практичній реалізації фахових компетентностей студентів-філологів під час проходження виробничої педагогічної практики.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 194
19 січня 2026 року викладачі кафедри української філології доцент Наталія Коломієць, професор Світлана Ковпік, доцент Вероніка Городецька, доцент Ксенія Качайло працювали у двох секціях І (міського) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН України, наукового відділення філології, літературознавства.
Цього року вперше працювала секція «Українська література. Кримськотатарська гуманітаристика. «Польська мова та польськомовна література», головою журі у ній була доктор філологічних наук, професор, професор кафедри української філології Світлана Ковпік, яка акцентувала на тому, що науковий рівень робіт цієї секції був досить високий. У секції була представлена науково-дослідницька робота польською мовою, у якій об’єктом дослідження стала творчість Адама Міцкевича.
С. Ковпік відзначила: «Приємно, що переважна більшість учнівських робіт була виконана під керівництвом випускників факультету української філології, які сьогодні працюють вчителями української мови і літератури у загальноосвітніх закладах м. Кривий Ріг. Саме така форма взаємодії показує зв'язок теорії з практикою та зростання професійної компетентності і тих, хто навчає, і тих, хто навчається».
Не менш цікавою на наукові здобутки була робота в мовознавчій секції. В. Городецька відгукнулася про цей захід так: «Міський етап конкурсу-захисту МАН відкриває перед учнями унікальну можливість зануритися у глибину рідної мови через власні наукові розвідки. Секція «Українська мова» цьогоріч об’єднала молодих дослідників, які аналізували мовну картину світу, звернулися до актуальних проблем сучасної лінгвістики. Учасники не просто презентували результати своєї роботи, а продемонстрували вміння аргументовано захищати власні погляди перед провідними філологами міста. Кожна наукова робота є вагомим внеском у розвиток національної ідентичності та розуміння мови як живого, динамічного організму. Такий досвід став для старшокласників надійним фундаментом для майбутньої реалізації в гуманітарній царині».
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 571
24 грудня 2025 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української мови, присвячений питанню про особливості поєднання предметних спеціальностей і спеціалізацій крізь призму вимог галузевого та регіонального контексту ОПП. Доповідь із заявленої теми підготувала доцент кафедри української мови, к. філол. н. Ганна Асмаковська.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 535
6 грудня Україна вшановує всіх, хто стоїть на захисті нашої держави – мужніх захисників і захисниць, людей, завдяки яким ми маємо змогу жити, працювати, навчатися й мріяти про мирне майбутнє. Це свято об’єднує всіх: воїнів на передовій, медиків, які рятують життя під обстрілами, волонтерів, що працюють день і ніч, підтримуючи оборонців, а також кожного, хто вірить в Україну та її свободу.
Від козацької доби до сьогодні українські оборонці залишаються символом незламності. Вони не шукають слави чи нагород, адже їхня мотивація завжди глибша: захист дому, родини, дитинства, спокою та права України бути незалежною державою. Кожен їхній крок у бік небезпеки – це крок заради нашого життя. У цей день ми також схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя за Батьківщину. Свічки пам’яті, що палають у багатьох українських домівках, нагадують: герої не лише в пам’ятниках, герої серед нас. Це ті, хто сьогодні й щодня захищає Україну. Тому 6 грудня – день подяки, поваги та нескінченної вдячності всім захисникам і захисницям, які тримають нашу країну на своїх плечах.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 792
29 жовтня 2025 року доцент кафедри української мови Світлана Бузько взяла участь у програмі «Прам-тайм» 1-го Міського телеканалу. Говорили переважно про цьогорічний національний радіодиктант єдності до Дня української писемності та мови.
З-поміж іншого, С. Бузько зазначила, що учасники національного радіодиктанту прагнуть не лише перевірити свої орфографічно-пунктуаційні вміння та навички, а насамперед відчути себе частиною великої спільноти — величної, нескореної, непереможної української нації. Беручи участь у цьому диктанті, мовці засвідчують своє небайдуже ставлення до суспільних процесів, до мовних питань, засвідчують свою українськість.
" target="_blank" rel="noopener">
День української писемності та мови – це державне свято, яке відзначають 27 жовтня відповідно до змін церковного календаря і традиційно приурочене до дня вшанування пам'яті Преподобного Нестора Літописця. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».
Це свято підкреслює, що мова – це безцінний нематеріальний культурний скарб, який несе в собі знання та цінності, успадковані від предків. Український народ відстоював право на існування своєї мови у тривалій боротьбі, і цей шлях опору продовжується сьогодні, в умовах жорстокої російської агресії.
У наш час українська мова набула стратегічного значення: вона є не лише ядром національної ідентичності та сховищем історичного досвіду, а й критично важливим маркером «свій-чужий». Без мови та самобутньої культури неможливе існування нації.
Українська мова – це непорушний фундамент нашої державності, наш духовний та ідейний кордон.
Українська мова – це мова нашої майбутньої Перемоги!
Це наша земля, означена мовою,
Травою червневою, стежкою зимовою,
Теплою колядкою, подібною до квітки!
Ми знаємо, хто ми, і знаємо, звідки! (Сергій Жадан)
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 759
23–24 жовтня 2025 року доцент кафедри української мови кандидат філологічних наук, доцент Наталя Шарманова взяла участь у VІ Міжнародній науковій конференції «УКРАЇНСЬКА МОВА І СФЕРА САКРАЛЬНОГО», яка була ініційована Інститутом української мови НАН України спільно з Мовознавчою комісією Наукового товариства імені Т. Шевченка та проведена на базі Київської православної духовної академії (м. Київ) у змішаному форматі – очному й дистанційному.
 |
 |
Міжнародний форум продовжив добрі академічні традиції, які свого часу започаткував у Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича доктор філологічних наук, професор Марʼян Стефанович Скаб. У центрі уваги доповідачів нинішньої конференції постала проблематика репрезентації сфери сакрального засобами української мови, української церковно-релігійної писемності (жанри, тексти, джерела), перекладу біблійних і літургійних текстів у світлі традицій та сучасних викликів, україномовної комунікації з її виявом у сакральній царині тощо.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 581
23 жовтня 2025 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української мови, присвячений питанню про Європейські стандарти та рекомендації щодо забезпечення якості у вищій освіті. З доповіддю виступила доктор філологічних наук, професор Людмила Білоконенко, яка проінформувала членів кафедри про свою участь в Українському форумі якості освіти (UQAF-2025, Ukrainian Quality Assurance Forum).
UQAF – найбільша в Україні комунікаційна платформа для обговорення актуальних питань розбудови системи забезпечення якості вищої освіти та пов’язаних із цим питань. Захід гостинно приймав Луцький національний технічний університет. Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти виступило головним драйвером цього заходу, що об’єднав представників із 200 українських і міжнародних освітніх установ. Модератор заходу – голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 730
У рамках угоди про співпрацю між Криворізьким держаним педагогічним університетом та Житомирським державним університетом імені Івана Франка упродовж декількох років у форматі гостьових лекцій відбувається активний процес обміном науковими здобутками науково-педагогічних працівників обох закладів.
22 жовтня 2025 року в Інституті філології Житомирського державного університету імені Івана Франка в онлайн форматі відбулася лекція доктора філологічних наук, професора, професора кафедри української та зарубіжної літератур Світлани Ковпік на тему: «Мотив «fuga mundi» в літературі Середньовіччя».
Доповідачка акцентувала увагу на сутності мотиву «fuga mundi» у християнському світі, пояснила специфіку реалізації духовної практики «fuga mundi», а також обґрунтувала зв'язок «fuga mundi» з новим соціокультурним явищем постмодерного суспільства – ескапізмом.
- Автор: Кафедра української та зарубіжної літератур
- Перегляди: 735
17 жовтня 2025 року Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» зібрав на Діалоговій платформі «Українська мова: нові контексти буття» тих, хто вболіває за стан і будучність рідної мови. У роботі цього інтелектуального майданчика дії взяла участь доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталія Малюга. Головний посил заходу – «українська – це майбутня мова країни-члена ЄС та фундаментальний елемент національної ідентичності», а це вербалізує перспективу набуття українською мовою нового статусу, водночас актуалізує питання мовної стійкості та глибинної етнічної пам’яті.
 |
 |
Захід об’єднав представників освіти і науки, політикуму й громадських організацій, видавничої сфери й медіа, чисельним було представництво діаспори з різних континентів (до Діалогової платформи можна було долучитися онлайн).
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 800
