21 лютого 2025 року викладачі кафедри української мови, а також здобувачі освіти другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового рівня) взяли дистанційну участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблеми філології: історія та сучасність», яка відбулася у Хмельницькому національному університеті.

Конференція відбулася в особливий для кожного філолога день – Міжнародний день рідної мови, а відтак всі учасники мали змогу висловити своє ставлення до свята, до рідної мови, її національної потуги. Мова – це більше, ніж слова. Це пам’ять поколінь, код нації, основа ідентичності. Саме на таких важливих тезах акцентував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Дмитрович Кремінь.

Доповіді, представлені на пленарному засіданні, стосувалися різних аспектів філологічної царини, викликали зацікавлення й сприяли науковій дискусії.

Глибоку аналітичну розвідку «Ціннісний вимір концепту МИР у новітніх медіа» презентувала шановній науковій спільноті доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталя Миколаївна Шарманова.

Дякуємо колегам з Хмельницького національного університету за можливість долучитися до поважного академічного заходу. Сподіваємося на подальшу наукову співпрацю.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 65

Міжнародний день рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного у цьому світі розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Цьому святу передували трагічні події. Як свідчить історія, у 1952 році тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, хоч рідною вона була лише для 3 % населення. Це негативно сприйняли на сході, де переважала бенґальська мова. 21 лютого 1952 року в під час демонстрації протесту в Дацці поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів, які протестували проти заборони на використання у країні своєї рідної бенгальської мови. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають у країні як день мучеників. У 1999 році ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим міжнародним днем рідної мови.

Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління як нематеріальний культурний спадок. Наш народ також пройшов свій шлях боротьби за збереження та утвердження української мови. Цим шляхом ми крокуємо й нині, у часи жорстокої російської навали.

Нині українська мова для кожної людини є не лише важливим елементом культурної свідомості, а й маркером розпізнання «свій – чужий». Вона ввібрала в себе весь досвід та традиції попередніх поколінь. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

Українська мова – це фундамент, основа нашої державності, це наш кордон.

Українська мова – це мова Перемоги!

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 74

20 лютого 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про розробку і проведення уроку української мови для учнів 10–11 класів у межах реалізації проєкту «День педагогічного університету у школі».

Доповідач – к. філол. н., доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька.

Під час обговорення важливих питань профорієнтаційної роботи кафедри постає складне і водночас цікаве завдання, яке полягає у створенні актуального й пізнавального контенту філологічного спрямування для здобувачів освіти старшої ланки школи. Саме до таких продуманих і затребуваних тем звернулася Вероніка Анатоліївна, готуючись до зустрічей з учнями закладів загальної середньої освіти.

У підготовленому матеріалі йшлося про особливості підготовки наукових робіт у школі, представленні наукових проєктів для участі в конкурсі МАНі, до якого викладачі кафедри регулярно долучаються, зокрема в 2024 році доц. Городецька В. А. і Качайло К. А. були членами журі згадуваного конкурсу.

Окремий інтерес у школярів викликають інтерактивні ігри лінгвістичного характеру, здебільшого побудовані на завданнях лінгвокультурологічного змісту, лінгвістичні задачі тощо. Зустрічі з подібними ініціативами, зреалізовані у процесі взаємодії з учнівською молоддю, не залишають байдужими учасників лінгвістичних квестів, стають стимулом вивчати українську мову, дають поштовх до наукової діяльності здобувачів середньої освіти, удосконалення власних наукових вмінь і навичок.

«Це корисний досвід спілкування і для учнів, і для вчителів, і для викладачів кафедри української мови. На таких зустрічах учні розширюють свої лінгвістичні горизонти, краще розуміють мовні процеси, звертаючи увагу на мандрівку слів з однієї мови в іншу, на історичний та культурний контекст уживання цих слів», – підсумувала Вероніка Анатоліївна.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 71

19 лютого 2025 року напередодні Дня рідної мови в приміщенні Центральної бібліотеки для дорослих (на запрошення розмовного клубу «Спілкуймося українською») кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Наталія Малюга прочитала публічну  лекцію «Мова має значення». Досвідчена лекторка вміло поєднала академізм манери спілкування, високий ступінь інформативності з доступністю інтерпретації лінгвістичного матеріалу. У викладі йшлося про мову як відображення культури, історії та душі народу, про мову як символ національної ідентичності, квінтесенцію нації.

Коло слухачів важко окреслити професійними рамками: це і філологи, і журналісти, і представники далеких від філології професій. Прикметно, що на заході були присутні колеги Наталії Миколаївни - кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Світлана Андріївна Бузько та кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Любов Миколаївна Семененко. Прийшли послухати лекцію й наші студенти (груп УПФ-21 та УАФ-21) та колишні випускники факультету української філології. Усіх присутніх об’єднало бажання почути слово, дізнатися про оприявнення себе в мові, отримати відповіді на запитання, які ми часто ставимо собі, зокрема й про те, чому рідна мова має значення.

Наталія Миколаївна аргументовано доводить, що самостійність, життєздатність, перспективність мови визначають не філологи, а свідомість народів. Лекторка ознайомила зі ступенями загроженості мови (за шкалою розриву між поколіннями), пояснила сутність явища, яке отримало назву «мовний сором», окреслила перебіг процесу мовного посоромлення.

Спікерка цікаво розповідала про знак і значення, про зв’язки мови, історії, географії. Наприкінці всі присутні разом розкривали етимологічне значення відомих топонімічних назв.

Слухачі змогли поставити низку запитань. Присутніх цікавило, яку мову слід уважати рідною, чи можна змінити мову, якою здійснюємо операцію мислення. По завершенні учасники заходу охоче ділилися враженнями про почуте.

Владислав Ковтуненко, учитель української мови та літератури, зарубіжної літератури Криворізької гімназії № 62: «Лекція «Мова має значення» змусила ще раз замислитися над тим, яка  роль  слова в нашому житті. Особливо відгукнувся вислів: «Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати – треба ще з них навчитися узори викладати». Мова – це не просто засіб спілкування, а цілий світ, у якому кожне слово має свою вагу, відтінок і значення. Вона формує нас як особистостей, відображає нашу культуру та спадщину. Саме тому важливо не лише знати багато слів, а й уміти майстерно та вдумливо їх використовувати, створюючи гармонійний, змістовний візерунок у спілкуванні та житті. Ця лекція стала ще одним нагадуванням про силу рідної мови та відповідальність за її збереження».

Ільчук Вероніка, студентка групи УПФ-21: «Лекція висвітлювала етапи розвитку мови, її функції та значення у формуванні свідомості. Передусім сподобався інтерактивний формат, що сприяв активному залученню аудиторії: гості мали впізнати топонім за його визначенням.  Особливу увагу привернуло питання «А якою мовою ви мислите?». Це викликало дискусію щодо зв’язку мови та когнітивних процесів. Вразила теза про неможливість змінити базову мову мислення. Аргументи, наведені під час лекції, скеровують на глибше розуміння ролі рідної мови в пізнавальній діяльності людини. Дякуємо, було дуже приємно знаходитися в колі однодумців. Бережімо нашу рідну мову!».

Валерія Волкова, студентка групи УПФ-21: «Висловлюю велику подяку Наталії Миколаївні за змістовну лекцію до Дня рідної мови. Дискусії, мовні ігри та відкритий діалог зі слухачами зробили захід живим і захопливим. Приємно відчути, що ми всі об’єднані спільною метою – збереження і розвиток нашої рідної мови».

Насамкінець хочеться нагадати: від нашої обізнаності з історією мови, від вправності та стійкості її носіїв  залежатиме великою мірою загальне мовне обличчя народу.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 134

16 січня 2025 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української мови, присвячений питанню про змістове наповнення освітньо-професійної програми «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти з урахуванням досвіду аналогічних вітчизняних та іноземних освітніх програм закладів вищої освіти.

Інформацію про різні актуальні ОПП (2021, 2022, 2023, 2024) підготувала доцент кафедри української мови Ганна Глебівна Асмаковська. Доповідачка зазначила, що з-поміж програм, які нині реалізуються в України, і дають змогу присвоїти здобувачам освіти кваліфікацію «вчитель української мови і літератури, англійської мови, зарубіжної літератури», було проаналізовано ОПП Тернопільського національного педагогічного університету, Ужгородського національного університету, Київського національного лінгвістичного університету, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Бердянського державного педагогічного університету, Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Під час презентації цих ОПП акцентовано на особливостях заявлених в них ОК у частині «Загальна та  професійна підготовка», «Практика»,  «Атестація». Особливу увагу приділено додатковій спеціальності та тим ОК, які її забезпечують.

Викладачі кафедри долучилися до обговорення представленої інформації, звернули увагу на питання, актуальні для ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, розробленої на факультеті української філології (гарант програми – доцент кафедри української мови Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук).

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 262

Незаперечним є твердження про те, що дотримання «мовного кодексу» уможливлює спілкування членів цивілізованого суспільства й водночас демонструє загальну культуру тієї чи тієї національної спільноти. Натомість розхитування будь-яких мовних норм рано чи пізно призводить до дестабілізації.

Про вироблення єдиних правописних правил для всіх українців, незалежно від території проживання, заговорили ще на початку 90-х. Уже тоді питання щодо реформування українського правопису, який мав би об’єднати українську націю, розподілило українське суспільство, і передовсім науковців-спеціалістів, на два непримиренні табори – прибічників і супротивників. Перші намагалися переконливо обґрунтувати необхідність повернути українській мові ті природні, притаманні їй питомі елементи, які відібрано від літературної норми в радянську добу. Інші – виступали проти кардинальних змін до правопису, критично оцінювали більшість із запропонованих нововведень, відштовхуючись від того, що правописні проблеми не такі вже й нагальні і що «наукова громадськість, насамперед філологічна, уже втомилася від упертого нав’язування їй таких орфографічних змін, які руйнують не тільки існуючий від часів Бориса Грінченка український правопис, але й замахуються на саму мову» (В. Русанівський). Баталії навколо запроєктованих змін в українському правописі велися на «усіх фронтах». Будь-які спроби «повернути нашій мові відібране від неї, витіснене на мовну периферію або в діаспору в радянські часи, викликало шалений супротив насамперед пропагандистів «радянської орфографії» (В. Німчук). Відповідно, ані «круглі столи», ані різного рівня наради, симпозіуми і конференції, ані всенародне обговорення в ЗМІ і т. ін. довгий час так і не сприяли успішному реформуванню правописних норм. І от нарешті…

22 жовтня 2018 року (протокол № 5) Українська національна комісія з питань правопису затвердила довгоочікуваний «правописний кодекс». 24 жовтня 2018 року Президія Національної академії наук України (протокол № 22/10) та Колегія Міністерства освіти і науки України (протокол № 10/4-13) схвалили його спільною постановою. 22 травня 2019 року (Постанова № 437) схвалив і Кабінет Міністрів України.

Нова редакція «Українського правопису» набула чинности 3 червня 2019 року. Відтоді було рекомендовано застосовувати її та запроваджено перехідний період – п’ять років, протягом якого діяли як старі, так і нові норми. 22 травня 2024 року перехідний період завершився. Відтепер керуємося новим «Українським правописом». Його норми та правила рекомендовані до застосування в усіх сферах суспільного життя.

Тема «Українського правопису» стосується кожного, але передовсім хвилює спеціалістів, зокрема й учителів, для кого міцні знання правописних норм є частиною їхньої професійної діяльности.

14 січня 2025 року (на прохання КУ «Сарненський центр професійного розвитку педагогічних працівників») відбувся науково-практичний вебінар для вчителів української мови і літератури, учителів англійської мови.

Доповідач: проф. Ж. В. Колоїз, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Учителі-практики мали змогу отримати відповіді на питання, які сколихнули українське суспільство і збудили до дискусії навіть тих, хто зазвичай не переймався відповідними проблемами.

Адже, цілком очевидно, що жоден правопис, яким би компромісним він не був, ніколи не зможе задовольнити всіх. Одним не вистачає переконливости, для інших – «якось дивно, незвично звучить», третім – бракує елементарних знань, аби зрозуміти, чому мало б бути так, а не інакше… 

Наукове спілкування мало на меті не тільки подати (відтворити) «реєстр правописних нововведень», але й допомогти розібратися в усіх тонкощах інноваційних змін, окреслити проблемні моменти, зорієнтувати, скерувати, показати шлях до самостійних пошуків і розв’язання чи то дискусійних, чи то залишених поза увагою моментів. 

Презентація: https://drive.google.com/file/d/1t9245kM69vfj42b31Mq34JkDTg7R61zx/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1ZVQNLK5b72swVmCYtvg1o6n2_5jh4XMG/view?usp=sharing

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 1545

23 грудня 2024 року викладачі кафедри української мови і здобувачі освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, аспіранти в межах наукового семінару відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту української мови НАН України відвідали відкриту лекцію Ірини Андріївни Казимирової, кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України, на тему «Динаміка форми і семантики терміна в словнику: лінгвокогнітивний аспект».

Здобувачі освіти висловили враження від прослуханої лекції.

Олександра Прокопенко (група УМЛ-21): «Лекція була глибокою та змістовною, сприяла розумінню складних процесів формування та розвитку семантики термінів у словниковій системі з позиції лінгвокогнітивного підходу. Особливо цінними були приклади аналізу термінів у динаміці їх уживання, а також демонстрація методів когнітивного моделювання для дослідження термінології. Лекція спонукала до подальших роздумів над питаннями інтеграції лінгвістичних та когнітивних підходів у вивченні мови.

Загалом матеріал було подано логічно, доступно та науково обґрунтовано, що робить цю лекцію корисною як для студентів, так і для фахівців у галузі лінгвістики та когнітивних наук».

Аліна Маріненко (група УАФ-21): «На семінарі було охоплено та розтлумачено актуальну лінгвістичну проблему щодо розвитку української термінології та основних тенденцій цього процесу.

Примітним виявляється історичний аспект цього питання, у межах чого доповідачем окреслено, окрім загальних особливостей історичного словника лінгвістичних термінів, риси «Історичної термінології» І. Огієнка. До того ж, доповідачка детально розповіла про те, якими є джерела словника, які важливі вимоги є до складання словникової статті. Абсолютно новими для мене виявились категорії лінгвістичний профіль джерела для словника, що стане виразником умотивування семантики та походження того чи того терміна, та діахронійна когнітивна карта лінгвістичного терміна». 

Дякуємо Ірині Андріївні Казимировій та Інституту української мови НАН України за змогу долучитися до цікавої академічної події, збагатитися здобутками сучасної лінгвістичної науки.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 434

19 грудня 2024 року відбувся науково-методичний семінар кафедри української мови, присвячений питанням міжнародної академічної мобільності студентів та ефективності професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти предметної спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література).

Інформацію про зовнішню академічну мобільність студентів озвучила доцент кафедри української мови Наталя Миколаївна Шарманова. Доповідачка зазначила, що здобувачі освіти постійно реалізують своє право на зовнішню академічну мобільність, яка відповідно до  ст.1 Закону України «Про вищу освіту» є можливістю учасників освітнього процесу навчатися, стажуватися чи проводити наукову діяльність в іншому закладі вищої освіти або науковій установі на території України чи поза її межами. На факультеті української філології зовнішня академічна мобільність наявна в межах реалізації ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія», ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова», ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література».

До обговорення питання про ефективність професійної підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти предметної спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) долучилися стейкхолдери Максименко Валентина Володимирівна, директор Криворізької гімназії 125, учитель-методист, Мелкумова Тетяна Володимирівна, кандидат філологічних наук, вчитель вищої категорії, вчитель-методист, в.о. директора Криворізького ліцею академічного спрямування «Міжнародні перспективи», Цегельська Марина Валеріївна, кандидат філологічних наук, доцент, директор Освітнього Центру «Інтерклас».

Було відзначено, що основний фокус бакалаврату спеціальності 014.01 Середня освіта (Українська мова і література) спрямований на формування у здобувачів вищої освіти професійних навичок і компетентностей, необхідних для самостійної педагогічної діяльності та виконання всіх трудових педагогічних функцій, що спостерігають у педколективах, аналізуючи проходження практики та педагогічну діяльність здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету української філології.

На зустрічі були присутні гаранти освітніх програм Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук (ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова»), Інна Миколаївна Онікієнко (ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Психологія»), Наталя Володимирівна Яременко (ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література»). Під час обговорення особливостей практичної підготовки студентів було акцентовано на збільшенні кількості кредитів на навчальну на виробничу практики, що зумовлено орієнтацією на формування конкурентоспроможного фахівця в галузі філологічної освіти.

До учасників семінару звернулася декан факультету української філології доцент Любов Миколаївна Семененко, яка висловила подяку роботодавцям за плідну співпрацю, настанови, допомогу й підтримку студентів у період практики.

Науково-педагогічні працівники факультету української філології вдячні стейкхолдерам за участь в обговоренні актуальних питань про практичну підготовку здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня, їх рекомендації та позитивні відгуки.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 383

10 грудня 2024 року на кафедрі української мови відбулася виробнича нарада, присвячена питанню охорони праці та цивільного захисту. На зібранні були присутні НПП кафедри, які мали змогу прослухати інформацію, підготовлену в. о. завідувача кафедри української мови, проф. Тетяною Михайлівною Мішеніною про особливості підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.

Під час обговорення ключових позицій у програмі підготовки було акцентовано на програмі підготовки до дій у надзвичайних ситуаціях, а також на тих документах, які сприяють унормуванню дій працівників університету у разі виникнення небезпечних ситуацій, зокрема: 

1. Положення про службу з охорони праці КДПУ.

2. Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в КДПУ.

3. Порядок стажування працівників зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою у КДПУ.

4. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу в КДПУ.

5. Перелік посад професій, які виконують роботи підвищеної небезпеки та потребують спеціального навчання в КДПУ.

6. Положення про навчання і перевірку знань з питань охорони праці для здобувачів вищої освіти та працівників університету.

7. Положення про порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в КДПУ.

8. Інструкція 02/01/2021 порядок дій у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій.

9. Вступний інструктаж з охорони праці та безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти КДПУ.

10. Програма проведення вступного та повторного інструктажу з працівниками КДПУ.

11. Алгоритм дій у разі виявлення у здобувача вищої освіти, працівника КДПУ ознак гострого распіраторного захворювання .

12. Вступний інструктаж з охорони праці для працівників КДПУ.

13. Інструктаж з безпеки життєдіяльності для здобувачів вищої освіти КДПУ під час літніх канікул.

14. Первинний інструктаж про дотримання обмежень задля запобігання поширенню ГРВІ COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-COV-2.

15. План реагування на надзвичайні ситуації у КДПУ.

16. Наказ № 112 від 01 березня 2024 року «Про організацію та ведення цивільного захисту у 2024 році».

17. Наказ № 217 від 24 травня 2024 року «Про організацію та ведення цивільного захисту».

Питання про цивільний захист учасників освітнього процесу є надзвичайно важливим, а відтак НПП мають орієнтуватися на приписи та інструктажі з охорони праці упродовж навчального періоду, постійно підвищуючи рівень власних знань, умінь, навичок з безпеки життєдіяльності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 481

Сьогодні, 06 грудня, в Україні відзначають ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ – професійне свято захисників і захисниць нашої держави. Це людини-символи, люди-титани, герої нашого часу, які ведуть активну боротьбу з російськими окупантами, наближаючи нашу країну до перемоги. На честь свята здобувачі освіти різних спеціальностей Криворізького державного педагогічного університету долучилися до привітань, створивши художньо-графічні та поетичні присвяти нашим воїнам.

Студенти ФАКУЛЬТЕТУ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ не змогли оминути увагою професійне свято військових. Усі слова вдячності, хвилювання та емоції висловлені поетичними рядками, які лягають у душу, тривожать серце, охоплюють надією…

https://www.youtube.com/shorts/qRnRuoIvP90

 Солдате, рідний, я тебе не знаю,

Але чекаю з бою лиш живим.

Завдячую тобі і не згасаю,

Чого бажаю всім сліпим.

Будь сильним! Я тебе благаю.

Ти не здавайся й завжди пам’ятай,

Що тут живим тебе чекають

І вірять, що борониш рідний край.

І навіть коли тяжко тобі буде,

Згадай всіх тих, хто радо зустрічав,

Хто проводжав тебе у люте пекло

І лиш повернення твого благав.

Ти пам'ятай, що ти незламний!

Ти українець, нащадок козаків!

І ти борониш край свій славний

Від нечисті російської, катів.

А я молитимусь щодня тихенько

За тебе, цілісність країни-неньки,

За побратимів, що в тяжкім бою

Боронять землю рідную мою. (Єлизавета Єрмолаєва, група УАФ-24)

Доброго ранку, татусю!

Як ти, ріднесенький, спав?

Щоночі за тебе молюся,

Мороз, щоб сильніше не брав.

Завдячуючи вам, ми маємо постіль

І небо світле, дах над головою.

Вам заважає спати постріл

І спогад... Як прикрив тебе собою.

Ми маємо уранці каву,

Тепленький хлібчика окраєць,

А ти – важку душевну рану

І гасло-мантру: «Я боєць!»

Ти знай, що я пишаюсь,

Я горда, що ти у мене є!

На тебе схожою я бути намагаюсь

І перейняти все твоє.

Я впевнена, таких, як ти, немає,

Хіба лиш побратими у бою.

Ти – наш герой! Хай кожен знає,

Бо захищаєш нас й країноньку свою.

Скоріше повертайся, я чекаю,

Хай стихнуть усі постріли у тебе за вікном.

Ти втомлений сьогодні, знаю.

Для нас це буде найстрашніший сон.

Скоріше повертайся, я жити буду вірою,

Що зло відступить, як туман від дня.

І обійму тебе з такою силою,

Що всі тривоги зникнуть без сліда. (Єлизавета Єрмолаєва, група УАФ-24)

Привіт, мій друже дорогий,

Цей лист летить крізь біль і втому.

Ти там, де грім і крок важкий,

А я чекаю тут, вдома.

Як ти? Чи гріє хоч світанок,

Чи ніч у тиші не мовчить?

Чи чути десь пташиний гомін,

Чи тільки в серці біль щемить?

Я пам’ятаю ті стежини,

Де ми раділи, як малі.

Тепер вони у полум’ї війни,

А ти – мов скеля на землі.

Тримайся, друже, я благаю,

Хай кулі обминуть твій шлях.

Молитву шепчуть небеса,

А вітер шепче: «Не здавайсь».

Повір, прийде іще той час,

Коли повернешся додому.

І світло в мирі грітиме нас,

Без сліз, без болю, без утоми.

Тримай мій лист, він – оберіг,

Хай стане силою в дорозі.

І, друже, пам’ятай, наш світ

Чекає в тиші й перемозі. (Карина Лапченко, група УАФ-24)

Я пам’ятаю

Я пам’ятаю, як збирався на роботу,

Як цілував дружину в ніжнії вуста,

Як донечка зробила перші кроки,

І сина, що так міцно обійма.

Я пам’ятаю материнські руки,

І очі батька ясні ніж зоря...

Свого кота, який сідав на руки,

І вірного друзяку –  Біма пса.

Я згадую щасливі ночі,

яких давно не відчував.

А зараз я сиджу в окопі,

І хочу, щоб мене хтось обійняв.

Сиджу, смалю гірку цигарку

Від спогадів біжить сльоза,

Дивлюсь на фото, де я змалку

І там де вся моя сім’я.

Давно не обіймав тебе кохана,

Давно не чув твій аромат.

С тобою хочу прокидатись рано,

А не від вибухів, які звучать. (Карина Мачуліна, група УМЛ-22).

Цей малюнок відображає мужність та міцність наших захисників та захисниць, а також те, що саме на їхніх руках тримається незламна Україна.  (Мариненко А. УМЛ-24)

Студенти ХУДОЖНЬО-ГРАФІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФАКУЛЬТЕТУ МИСТЕЦТВ надсилають свої привітання у власних творчих роботах. 

Анастасія Клименко, група ОМ-23

Софія Макаренко, група ОМ-23

Студенти ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНИХ МОВ також підготували слова привітань, прозові шемливі рядки. 

Дякую тобі, Захиснику України!

Кожен новий день у рідній Україні починається завдяки тобі. Завдяки твоїй сміливості, стійкості й самопожертві ми маємо змогу бачити мирне небо, будувати мрії та вірити у краще майбутнє. 

Я не знаю твого імені, але знаю, що ти  – герой. Ти залишив комфорт, рідний дім, близьких, аби захистити кожного з нас. Твоє серце палає любов’ю до Батьківщини, а руки тримають зброю, яка боронить наше право на свободу. 

Дякую за кожен день твого подвигу, за кожну хвилину, проведену на передовій. Нехай сила твоєї відваги стане джерелом нашої єдності, а твоє серце завжди буде сповнене віри у перемогу. 

Я пишаюся тобою і твоєю мужністю та вірю у тебе і нашу перемогу! Дякую, що обороняєш нашу Україну (Віолетта Мірошніченко, група АП-23).

Есе-мініатюра з подякою

У серцях мільйонів українців живе невимовна вдячність – щира, як теплий погляд матері, що чекає сина з фронту, і сильна, як міцні обійми чоловіка, що повернувся додому після бою. Ця вдячність належить вам – захисники й захисниці Збройних Сил України, які, незважаючи на втому, біль і небезпеку, стоять на сторожі нашої свободи.

Завдяки вашій відвазі, дисципліні та незламному духу ми маємо шанс дивитися в майбутнє з вірою у перемогу. Ви стали нашим символом мужності й любові до своєї країни. Ваші подвиги вписані в новітню історію України, а ваш приклад надихає цілі покоління.

Дякуємо вам за кожну ніч, проведену на посту, за кожен день у холоді чи спекоті, за кожен крок, зроблений до миру. Дякуємо за те, що бережете наші міста, села, наші домівки й наших дітей. Дякуємо за вашу стійкість і людяність навіть у найтемніші моменти.

Нехай 2025 рік буде роком миру, який ви так самовіддано наближаєте. Нехай ваша сила примножується, а ваше серце відчуває підтримку мільйонів. Нехай кожна молитва, сказана за вас, додає вам захисту, а кожна вдячність – зігріває.

Схиляємо голови перед вашою мужністю й говоримо: дякуємо!

Слава Україні! Героям слава! (Маргарита Будовська, АП-23)

Листівки-мотиватори створили студенти Еріка Береза, Діана Литвин, Олександр Гунько, Анна Макаренко (група АЗЛ-23), Анна Грабова (група НАФ-23), Валерія Лавренчук (АП-23).

Студенти факультету географії, туризму та історії презентують свої привітання захисниками України – листівки зі словами вдячності.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 645