Тісна співпраця з кафедрою української літератури Ужгородського національного університету почалася з 2023 року. За цей час було зреалізовано чимало цікавих проєктів: гостьові лекції, міжнародний проєкт «Осіння школа» для здобувачів вищої освіти, міжкафедральні семінари, обговорення освітніх програм, участь у спеціалізованих разових радах.

Цього року кафедра української філології стала співорганізатором Міжнародної конференції, яка присвячена до 80-річчя кафедри української літератури Ужгородського національного університету.

Конференція відбувалася у двох форматах: онлайн та офлайн 14-15 травня 2026 року. На пленарному урочистому засіданні виступила доктор філологічних наук, професор кафедри української філології Світлана Ковпік, яка привітала учасників наукового зібрання і виголосила доповідь на тему: «Мотив fuga mundi» в літературі Середньовіччя: духовний та філософський тренд доби». Пані Світлана наголосила на важливості відчитування літератури Середньовіччя наукою доби Постмодерну.

Після пленарного засідання, розпочали роботу секції. У секції «Теоретичні засади та світовий контекст української літератури» виступила кандидат філологічних наук, доцент кафедри Світлана Журба, яка акцентувала увагу учасників секції на темі: «Автобіографічний наратив в українській та зарубіжній модерністській прозі».

У секції «Українська література та фольклор в історичній проєкції» кандидат філологічних наук, доцент Наталя Мельник, кандидат філологічних наук, доцент Інна Онікієнко запропонували такі теми: «Повість Олександра Михеда «Котик, півник, шафка» як фольклорний метатекст» (Н. Мельник), «Структурний рівень фольклоризму в повісті М. Вінграновського «Манюня»» (І. Онікієнко).

Такий формат співпраці зміцнює наукові зв’язки між науковцями з різних куточків України та дозволяє вести конструктивний, результативний діалог про актуальні проблеми української літератури.

Й надалі плануємо наукові зустрічі з членами кафедри української літератури Ужгородського національного університету!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 107

30 квітня 2026 року здобувачі освіти гуманітарного факультету першого (бакалаврського), другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів відвідали методологічний семінар, організований ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка». На цьому академічному заході актуалізовано важливу для сучасного освітнього процесу тему, а саме «Правила оформлення наукової статті за результатами дослідження».

Спікер – Олена Леонідівна Караман, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, ректор ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка».

Участь у семінарі дозволила детально ознайомитися з актуальними вимогами до підготовки та технічного оформлення рукописів статей, оскільки під час заходу було ґрунтовно розглянуто ключові елементи структури наукового тексту, зокрема правила побудови анотацій і формулювання висновків. Особливу увагу лекторка приділила стандартам цитування й оформленню списку використаних джерел згідно з чинними вимогами. Важливо, що отримані практичні рекомендації допоможуть здобувачам освіти оптимізувати процес підготовки результатів дослідження та уникнути типових помилок під час подання матеріалів. Олена Караман наголосила на засадах академічної доброчесності, яких мають дотримуватися дослідники, а також зважила на ризики використання ШІ.

Загалом семінар став ефективним майданчиком для підвищення рівня академічної грамотності та вдосконалення навичок професійного наукового письма. Здобувачі освіти поділилися своїми враженнями й думками щодо відвіданого заходу:

Підліпна Оксана (група УАФ-24): «Сьогодні я прослухала методологічний семінар, що був присвячений актуальним питанням оформлення наукових робіт (статей і тез доповіді).  Найбільш корисним для мене стало питання методології дослідження та правильної структури тексту. Крім того, я дізналась більше про правила оформлення списку використаної літератури й анотації. Дуже вдячна організаторам за змістовну та практичну подачу інформації».

Єрмолаєва Єлизавета (група УАФ-24): «Сьогодні я була присутньою на семінарі, де розглянуто правила оформлення наукової статті. Його проводила ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, професор Олена Леонідівна Караман. Тема зустрічі була дуже корисною, особливо для студентів, які тільки починають працювати з науковими текстами. Після вебінару я зрозуміла, що написання наукової статті починається не з самого тексту, а з правильно сформульованої теми та її актуальності. Важливим є не просто обрати цікаву тему, а пояснити, чому вона є важливою і яку проблему допомагає вирішити. Особливу увагу було приділено класифікації методів. Я зрозуміла різницю між  теоретичними (аналіз, синтез, абстрагування, моделювання), які базуються на синхронізації різних видів мислення (логічного, критичного, творчого), та емпіричними методами (анкетування, спостереження, експеримент), які дозволяють отримати практичні результати. Спікерка детально пояснила основні частини наукової статті: від вступу й огляду попередніх досліджень до викладу основного матеріалу і визначення подальших перспектив. Це допомогло мені краще зрозуміти логіку побудови статті та дало чітке уявлення про кроки, які необхідні для підготовки публікації. Семінар був дуже корисним для мене, оскільки він не лише надав практичні поради щодо оформлення наукових робіт, а й змотивував більш серйозно ставитися до написання статей і бачити в цьому можливість зробити свій внесок у важливі дослідження».

Тараненко Катерина (група УАФ-23): «Методичний семінар став практичним путівником для підготовки курсової роботи та перших наукових статей. Я розібралася в класифікації праць і структурі наукової статті, що дало змогу чітко зрозуміти логіку академічного викладу та візуалізації даних. Особливо цінними були роз’яснення щодо етики використання ШІ: захід навчив застосовувати його як асистента для редагування, уникаючи ризиків плагіату та галюцинацій. Отримані знання з оформлення і цитування – це надійний фундамент для моєї подальшої наукової діяльності та дотримання академічної доброчесності. Спікерка наприкінці своєї доповіді надала поради та інформацію, де можна перевірити свою роботу на плагіат».

Золотарьова Аліна (група УМЛ-22): «Відвіданий методологічний семінар на тему «Правила оформлення наукової статті за результатами дослідження», проведений Оленою Леонідівною Караман, справив цілісне та позитивне враження завдяки поєднанню наукової ґрунтовності й практичної спрямованості. У виступі було чітко окреслено структуру сучасної наукової статті, вимоги до її змістового наповнення, логіки викладу матеріалу, а також акцентовано увагу на дотриманні академічної доброчесності й культури наукового письма. Особливо цінними стали конкретні рекомендації щодо формулювання мети, завдань дослідження, побудови висновків і правильного оформлення джерел, що є актуальними як для педагогічних працівників, так і для здобувачів освіти. Семінар сприяв систематизації знань про наукову комунікацію та підвищенню готовності учасників до створення якісних наукових текстів».

Горіна Дарія (група УАФ-22): «Семінар висвітлював загальні підходи до підготовки наукових текстів і вимоги до їх оформлення, уся інформація подавалася у зрозумілому форматі. Для себе актуалізувала нові положення щодо оформлення статей, звернула увагу на окремі нюанси, які раніше залишалися поза увагою. Загалом семінар був корисним, оскільки дав змогу систематизувати знання, які знадобляться під час написання власних наукових робіт. Щиро вдячна організаторам!»

Корнієнко Світлана (група ЗУМЛм-25): «Сьогоднішній семінар, присвячений правилам оформлення наукових статей, став надзвичайно корисним досвідом. Презентація, яку провела ректор ЛНУ імені Тараса Шевченка, докторка педагогічних наук, професорка Караман Олена Леонідівна, була не лише інформативною, а й структурованою, що дозволило легко засвоїти складний матеріал. Особливо цінними були практичні поради щодо того, як чітко структурувати статтю, як правильно представляти результати досліджень та яких поширених помилок варто уникати. Розгляд плану, запропонованого на одному зі слайдів, допоміг краще зрозуміти логіку побудови якісної наукової роботи. Присутність та активна участь колег свідчить про актуальність теми і спільний інтерес до підвищення якості наукових публікацій. Мені вдалося краще усвідомити, наскільки важливою є не лише суть дослідження, але і його коректне та зрозуміле представлення».

Аліна Маріненко (група УАФм-25): «Участь у методологічному семінарі стала цінним досвідом для мого професійного й академічного зростання. Постать спікера задала високий рівень наукової дискусії та забезпечила ґрунтовний підхід до висвітлення теми. Захід дозволив чітко структурувати алгоритм підготовки наукової публікації – від формулювання назви до фінального оформлення списку використаних джерел. Завдяки фаховим роз’ясненням було акцентовано увагу на важливості дотримання вимог сучасних стандартів оформлення, що є запорукою успішної апробації результатів дослідження».

Слєсарєв Дмитро (аспірант кафедри української філології): «Під час методологічного семінару я ознайомився з основними вимогами до написання наукової статті та зрозумів, як правильно вибудовувати її структуру. Було пояснено, з чого варто починати роботу над текстом, як формулювати проблему дослідження і логічно подавати результати. Значну увагу приділили питанням академічної доброчесності. Йшлося про плагіат, правильне використання джерел і відповідальність автора за власний текст. Окремо розглядалося використання штучного інтелекту в науковій діяльності. Було наголошено, що такі інструменти можуть допомагати, але не замінюють самостійного аналізу. Також важливою була інформація про захист власних ідей на законодавчому рівні. Семінар дав чітке розуміння того, як підходити до написання наукової статті та на що звертати увагу, щоб робота була якісною і відповідала вимогам».

Висловлюю щиру вдячність організаторам й особисто професору Олені Леонідівні Караман за високий рівень підготовки семінару та можливість долучитися до обговорення актуальних стандартів наукової публікації.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 429

23–24 квітня 2026 року в Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди в дистанційному форматі відбулася ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція «Лінгвістичні дослідження: традиції, виклики, інновації», у якій взяли участь викладачі кафедри української філології.

На пленарному засіданні учасники конференції мали змогу прослухати доповіді відомих в Україні та за кордоном дослідників. Свої наукові здобутки представили Алла Архангельська, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри славістики, Університет ім. Ф. Палацького в Оломоуці (Чеська Республіка), Флорій Бацевич, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства, Львівський національний університет імені Івана Франка (м. Львів, Україна), Світлана Бибик, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики, Інститут української мови НАН України (м. Київ, Україна), Андрій Даниленко (Andriy Danylenko), доктор філософії (PhD), професор (Professor Full), керівник слов’янської програми лінгвістики кафедри сучасних мов і культур, Університет «PAСE» (м. Нью-Йорк, США), Володимир Дубічинський, ад’юнкт, доктор габілітований (dr hab), Варшавський університет (м. Варшава, Польща) & Тільманн Ройтер (Tilmann Reuther) – професор (м. Клагенфурт, Австрія), Анатолій Загнітко, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, професор кафедри загального та прикладного мовознавства і слов’янської філології, Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна), Тетяна Космеда, доктор філологічних наук, професор (Україна), професор титулярний (Польща), професор кафедри романо-германської філології та зарубіжної літератури, Донецький національний університет імені Василя Стуса (м. Вінниця, Україна), Тетяна Коць, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, Інститут української мови НАН України (м. Київ, Україна), Алла Лучик, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри загального та слов’янського мовознавства, Національний університет «Києво-Могилянська академія» (м. Київ, Україна), Лукаш Малецький (Łukasz Małecki), кандидат філологічних наук (dr hab), факультет неофілології, Інститут східнослов’янських філологій, Університет імені Адама Міцкевича (м. Познань, Польща), Олег Семенюк, доктор філологічних наук, професор, професор кафедри міжнародної журналістики, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка (м. Київ, Україна), Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор, академік Національної академії наук вищої освіти України, професор кафедри журналістики та мовної комунікації, Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ, Україна).

Мовознавчі дослідження, висвітлені у виступах, було орієнтовано на актуальні проблеми сучасної гуманітаристики загалом та лінгвістики зокрема. Ішлося про фемінізацію українського жіночого лексикону в системі дослідницьких координат лінгвоекології, режими інтерпретації і прагматичні аспекти смислової організації тексту, сучасний олімпійський дискурс з погляду дотримання мовних норм, а також піднято питання про нормативність в українській мови, як-от: визначено сучасні підходи до трактування граматичної норми, а також висвітлено питання про варіантність в українській літературній мові сьогодення. Гендерні орієнтації в лінгвістиці не втрачають своєї актуальності, що зумовило зацікавлення доповіддю про сміхову культуру сучасних українців крізь призму гумористичної презентації фемінітивів. Пізнавальними були наукові дискусії в межах медійного дискурсу: дослідники зважили на особливості аксіологійних маркерів прецедентного імені в медійному дискурсі й оцінні конотації термінів у сучасних медіа.

Доценти кафедри української філології Наталя Шарманова та Ганна Асмаковська мали змогу презентувати результати свого наукового пошуку щодо метафоричності сучасного фахового дискурсу в межах Секція 2 «Функціювання мови в сучасних дискурсах».

Участь у міжнародному форумі такого рівня стала важливою платформою для апробації наукових ідей та обміну досвідом із провідними мовознавцями. Обговорення традиційних та інноваційних підходів до лінгвістичних досліджень дало змогу визначити нові перспективні вектори для подальших розвідок і вдосконалення освітніх програм. Набутий досвід та налагоджені наукові контакти стануть потужним стимулом для підготовки нових якісних публікацій та зміцнення міжнародного співробітництва.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 420

23 квітня 2026 року здобувачі бакалаврського й магістерського рівнів вищої освіти, які опановують різні ОП з української філології, узяли участь у VІ Міжнародній науково-практичній студентсько-учнівській конференції «МОВНІ ВИМІРИ СВІТУ», що відбулася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка в дистанційному форматі.

Студенти з багатьох українських і закордонних вишів, закладів середньої та передвищої освіти мали змогу представили різноаспектні дослідження, долучитися до обговорення актуальних питань вітчизняного й зарубіжного мовознавства та лінгводидактики, аби піднести престиж мови, важливість її вивчення, адже у ній закодована цілюща сила нескореної української нації.

Проблемне поле конференції окреслено такою тематикою:

1. Актуальні проблеми лексикології та фразеології.

2. Актуальні проблеми граматики.

3. Актуальні проблеми історії української мови.

4. Актуальні проблеми діалектології.

5. Актуальні проблеми ономастики.

6. Лінгвістика тексту.

7. Актуальні проблеми комунікативної лінгвістики.

8. Філософія мови.

9. Актуальні проблеми перекладу.

10. Методика викладання української мови.

Знаково, що Житомирська конференція відбулася уже вшосте, де традиційно наші майбутні словесники репрезентували філологічні розвідки, які готують у межах курсових і магістерських проєктів. Долучаючись до загальної наукової дискусії, криворізькі бакалаври й магістри стали учасниками наукового форуму (дехто неодноразово), щоб послухати своїх однодумців та поділитися з ними власними здобутками за різними тематичними напрямами, які окреслюють мову світу, і українського Всесвіту зокрема, у національно-культурному контексті, надають чітке розуміння багатофункційній сутності мови в її логічній структурованості.

Про ці та подібні акценти студенти активно рефлексували після завершення наукової конференції.

Богдана Лубенець (ЗУМЛм-25): «Відвідана науково-практична конференція справила неймовірне враження. Представлені доповіді охоплювали різні аспекти сучасної лінгвістики – від діалектології та етнолінгвістики до проблем білінгвізму й мовного ландшафту.  Особливо цінним було те, що дослідження базувалися на реальному мовному матеріалі (живому народному мовленні, народних піснях, регіональних говірках і спостереженнях над сучасними комунікативними практиками). Приємно розуміти, що сучасна молодь зацікавлена в тому, щоб вивчати і  зберігати мовну спадщину.  Особисто для мене дуже цікавим був виступ про білінгвізм на Закарпатті, де на прикладі конкретних сіл ми побачили, як мова формує візуальний ландшафт регіону. Студенти продемонстрували актуальність міжкультурної комунікації в сучасному суспільстві. Участь у конференції сприяла поглибленню розуміння методів лінгвістичного аналізу та показала перспективи їх практичного застосування. Загалом захід став важливою платформою для обміну науковими ідеями».

Світлана Корнієнко (ЗУМЛм-25): «Відвідування конференції «МОВНІ ВИМІРИ СВІТУ» стало для мене справжнім інтелектуальним відкриттям. Цікава доповідь про сіль змусила багато про що замислитися, відчути себе частинкою великого світу МОВИ. Традицій. Вимов. Оберегів. Особливо вразили доповіді студентів  про білінгвізм, які дали змогу замислитися над тим, як паралельне володіння двома мовами розширює когнітивні можливості людини та формує гнучкість мислення. Розповіді про різноманіття вимов та акцентів підкреслили, що мова – це не лише засіб передачі інформації, а й живий маркер ідентичності та походження. Мені було цікаво дізнатися, як фонетичні особливості впливають на сприйняття мовця в суспільстві та як формуються стереотипи навколо певних діалектів. Захід допоміг усвідомити, що кожна вимова є унікальним «музичним» малюнком культури, який варто плекати, а не уніфікувати. Цей досвід надихнув мене глибше вивчати зв'язок між нейролінгвістикою та соціальною поведінкою. Загалом, подія залишила відчуття того, що мова – це безмежний простір для самовираження. Дякую за запрошення».

Софія Лисицина (УМЛ-22): «Відвідування VІ Міжнародної науково-практичної студентсько-учнівської конференції «Мовні виміри світу» стало для мене цінним досвідом поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування. Особливо вразило різноманіття тем, що охоплювали як діалектологічні дослідження, так і актуальні питання міжкультурної комунікації.    Конференція вкотре довела те, що сучасна лінгвістика активно реагує на виклики часу та інтегрує польові дослідження, аналіз живого мовлення і культурний контекст. Участь у заході дозволила розширити власне уявлення про можливості практичного застосування мовознавчих досліджень і надихнула на подальшу наукову роботу».

Горіна Дарія (УАФ-22): «Участь у конференції «Мовні виміри світу» залишила позитивне враження. У програмі були представлені різні напрями мовознавчих досліджень, тому захід дав змогу побачити коло актуальних тем, з якими працюють студенти і їх наукові керівники. Для мене цінним було те, що конференція мала науково-практичний характер: у програмі поєднано мовознавчі секції й секцію з методики викладання мов. Такі заходи допомагають краще зрозуміти сучасні напрями філології, звернути увагу на нові теми для дослідження і побачити, як можна працювати з мовним матеріалом у науковій роботі. Конференція була корисною як форма академічного обміну досвідом і знайомства з актуальними підходами в мовознавстві».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 415

УСЕУКРАЇНСЬКІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ

МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ

15 травня 2026 року

Мета Наукових читань:

• залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства, лінгводидактики й літературознавства в європейському контексті;
• презентація студентських наукових проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної філології на тлі глобалізаційних процесів, полікультурних тенденцій і соціальних викликів.

Запрошуємо здобувачів освіти обговорити актуальні питання, пов’язані з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, культурологійним потенціалом сучасних філологійних студій у загальнославістичному і світовому аспекті.

Інформаційний лист

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 494

У межах традиційної просвітницької роботи кафедри української філології, 12 квітня 2026 року доцент Наталя Мельник  узяла участь у програмі ТРК Рудана «Постфактум».

Говорила про символічне значення Великодня, поєднання язичницького і християнського в уявленнях про це свято як цілковиту перемогу весни над зимою, світла над темрявою, добра над злом, життя над смертю; символіку яйця; магічні знаки Писанки; сучасне трактування весняних великодніх перетворень.

Розповідала про зв’язок Писанки з давніми українськими віруваннями, народним календарем, сонячним циклом та її обрядовий статус.

Окрема подяка –  колегам із бібліотеки КДПУ, зокрема Олені Лебедюк, за чудову тематичну виставку видань, присвячених традиціям святкування Великодня та писанкарства, що створила особливу атмосферу під час розмови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 475

09-10 квітня 2026 року у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбулася Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Культура мови в українському суспільстві», у якій взяли участь викладачі кафедри української філології проф. Людмила Білоконенко та доц. Ганна Асмаковська.

Під час пленарного засідання науковці з різних регіонів України виголосили доповіді, присвячені мовним нормам, її динамічним змінам, особливостям функціювання у різних типах дискурсу, проблемам лексичної варіативності, термінології та ін.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 716

07 квітня 2026 року відбулася година спілкування зі студентами 2-го курсу (групи УАФ-24, УМЛ-24, УПФ-24), присвячена Всесвітньому дню здоров’я. До заходу приєдналися завідувач кафедри української філології проф. Тетяна Мішеніна, куратори академічних груп доц. Наталя Шарманова, доц. Ганна Асмаковська.

Цьогоріч було вирішено відійти від традиційних форматів і поглянути на здоров’я крізь призму професійної сфери – філології. Основним лейтмотивом заходу стала теза про те, що мова не лише відображає наш стан, а й активно його конструює.

Обговорення теми зустрічі розпочалося з лінгвістичного практикуму «Метафори здоров’я», де студенти разом із викладачами аналізували різні типи метафор, звернувши увагу на те, як часто мовці несвідомо використовують мілітарні метафори, описуючи боротьбу з хворобами як справжню війну. Студенти відзначили, що такі мовні конструкції можуть як мобілізувати внутрішні ресурси, так і створювати зайву психологічну напругу.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 608

З 30 березня по 02 квітня 2026 року студенти-філологи гуманітарного факультету та викладачі кафедри української філології долучилися до триденного наукового  інтенсивну, організованого  Радою молодих учених Інституту української мови НАН України для студентів та молодих дослідників.

День 1. Зустріч під назвою «Пиши, цитуй, скорочуй: ефективні алгоритми наукового опрацювання інформації», яка засвідчила великий інтерес до культури наукового тексту.

Спікер заходу: Олександр Миколайович Богомолець-Бараш – доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу діалектології Інституту української мови НАН України. Доповідач закцентував на практичних аспектах опрацювання джерельної бази, окреслив методи запобігання надмірному цитуванню та надав рекомендації щодо формування чіткої архітектоніки наукової роботи.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 643

01 квітня 2026 року відбулася гостьова лекція-тренінг «Самореалізація майбутнього викладача в умовах дистанційного навчання», присвячена професійному становленню молодого викладача / викладачки та особливостям його / її самореалізації в умовах дистанційної освіти.

Спікер – Сергій Кузютічев, аспірант Української державної льотної академії, викладач та співзасновник освітніх курсів з підготовки до НМТ/ЗНО. Онлайн-захід відвідали студенти-філологи гуманітарного факультету і викладачі кафедри української філології. У межах лекції було розглянуто засадничі аспекти професійної діяльності сучасного педагога, зокрема: концептуалізацію самореалізації викладача в умовах викликів XXI століття; аналіз переваг та ризиків дистанційного навчання; огляд інструментарію для оптимізації освітнього процесу та саморозвитку; стратегії побудови ефективної онлайн-комунікації зі студентством; алгоритми моделювання індивідуальної траєкторії фахового зростання. Практичний блок передбачав інтерактивну взаємодію: виконання ситуативних вправ та розробку персональної моделі професійного успіху.

Лекція-треніг була орієнтована на розвиток цифрової компетентності та пошук інноваційних шляхів саморозвитку в академічному середовищі. Здобувачі освіти поділилися своїми враженнями від заняття:

Леонова Діана (група УАФ-22):  «Сьогоднішня зустріч із Сергієм Кузютічевим стала для мене не просто джерелом нової інформації, а моментом глибокого переосмислення власної діяльності як педагога в епоху цифровізації. У світі, де технології стають основним простором для роботи та спілкування, питання самореалізації майбутнього професіонала набуває абсолютно нових відтінків. Головним інсайтом лекції для мене стала теза про те, що сучасний фахівець – це не лише носій знань, а й творець власної цифрової ідентичності. Самореалізація в такому середовищі вимагає від нас бути мультифункціональними: поєднувати глибоку методичну базу з навичками контент-мейкера, адміністратора та психолога. Найбільше відгукнулася ідея про гнучкість та адаптивність, адже успіх сьогодні залежить від готовності постійно експериментувати з новими форматами, не втрачаючи при цьому якості та людського обличчя освіти. Дискусія про фактори, що допомагають або заважають нам у цьому процесі, змусила замислитися над «екранним бар'єром» – як професійно зростати в мережі, зберігаючи справжні емоційні зв'язки з учнями та власний внутрішній баланс. Ця лекція надихнула мене переглянути свою персональну формулу успіху, де цифрові інструменти мають стати не обмеженням, а потужним важелем для трансляції автентичності. Це була надзвичайно змістовна зустріч, яка додала впевненості у тому, що цифрова еволюція – це простір безмежних можливостей для тих, хто готовий вчитися протягом усього життя та залишатися вірним своїм цінностям у будь-якому середовищі».

Золотарьова Аліна (група УМЛ-22): «Лекція пана Сергія на тему «Самореалізація майбутнього професіонала в умовах цифрового середовища» була змістовною, актуальною та практично орієнтованою. Особливо сподобалося, що матеріал подано доступно й структуровано, із акцентом на реальні труднощі, з якими стикається сучасний студент і майбутній фахівець. Цінним було висвітлення ролі цифрових інструментів у професійному зростанні. Від прослуханого матеріалу я замислилася над власною освітньою траєкторією та тим, наскільки ефективно мною використані можливості цифрового середовища для саморозвитку. Загалом лекція залишила позитивне враження та стала хорошою мотивацією до подальшого професійного розвитку».

Висловлюємо щиру вдячність Сергієві Кузютічеву за проведення змістовної лекції-тренінгу. Захід став потужним стимулом для здобувачів освіти, надавши їм дієві інструменти для академічного зростання, вдосконалення цифрових компетенцій та стратегічного планування професійного майбутнього в умовах сучасних освітніх трансформацій.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 371