10 березня 2025 року відбулася друга Шекспірівська лекція в рамках міжнародного проєкту «INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT», організованого кафедрою англійської філології. Спікеркою виступила доцентка Дар’я Лазаренко з New Bulgarian University (Софія, Болгарія), яка представила доповідь на тему «In my mind’s eye»: (re)imagining Shakespeare through illustrations, posters and book covers».

Лекція, що була присвячена візуальному осмисленню творчості Вільяма Шекспіра через ілюстрації, афіші та обкладинки книг, мала бездоганну концептуальну і візуальну цілісність. Дар’я Лазаренко наочно продемонструвала, як художники-ілюстратори та видавці інтерпретують образи та сюжети Шекспіра, надаючи їм нового значення відповідно до часу й культурного контексту.

Окрему увагу спікерка приділила викликам, з якими стикаються сучасні студенти при читанні Шекспіра. Як свідчать дослідження, молодь цінує універсальність його творів, можливість ідентифікації з персонажами та їхню відкритість до адаптацій. Водночас, деякі студенти вважають його творчість переоціненою, а героїв – стереотипними. Спікерка проаналізувала ці протилежні погляди та показала, як візуальні адаптації можуть стати містком між класичною літературою та сучасним читачем.

Особливу зацікавленість аудиторії викликали приклади ілюстрацій та афіш різних епох, що підтверджують думку дослідника А. Шурбанова про Шекспіра як «колективний сон людства про надлюдське самопізнання, самовираження і самопредставлення». Доповідачка також процитувала Ральфа В. Емерсона, на переконання якого Шекспірів розум – це «горизонт, за межі якого ми поки що не зазираємо», що ще раз підкреслює думку про геніальність Шекспіра та позачасову актуальність його творів. Д. Лазаренко детально проаналізувала ілюстрації до Шекспірових трагедій «Гамлет», «Король Лір» та «Ромео і Джульєтта», виконані талановитим українським художником Владиславом Єрком, та назвала його унікальний комплексний підхід (поєднання візуальних образів, кольору, концептуальних метафор) запорукою успіху єлизаветинських творів серед сучасних читачів.

Лекція пройшла в інтерактивному форматі: слухачі мали змогу поділитися власним досвідом прочитання Шекспіра та висловити думки щодо різних інтерпретацій його творів. Захід вкотре підтвердив, що спадщина великого драматурга продовжує жити та надихати нові покоління дослідників, художників і читачів.

Далі пропонуємо відгуки студентів, що свідчать про їхню зацікавленість темою та високий рівень репрезентації матеріалу лекторкою.

Юлія Боричевська, АЗЛ-24: «My love for reading many classic editions is clear. The lecture on Shakespeare’s metatextual projections of his work not only provided me with new information, but also motivated me a great deal.  The focus is not only on Shakespeare's works, but also on how to read, interpret and relate to them. Dr. Darуa Lazarenko discussed some fascinating aspects, dived deeply into the subject and presented it creatively, supported by quotes from notable Ukrainian and foreign personalities. The addition of such interesting components, combined with a simple presentation, made the time spent really valuable and memorable».

Єлизавета Степанова, АЗЛ-22: «Лекція була надзвичайно цікавою, а найбільше мене вразила ідея про формування білитератного мозку. Концепція, запропонована Меріанн Вулф, про необхідність поєднання аналітичного читання та швидкого сприйняття інформації особливо актуальна в цифрову епоху. Також сподобалася думка Елізи Дрезанг про зростаюче значення візуальних елементів у книгах, що відображає зміни в сучасній літературі. Ця лекція змусила мене замислитися над тим, як я сама сприймаю тексти й чи достатньо збалансовано розвиваю свої навички читання».

Вікторія Малишенко, АЗЛ-22: «Доцентка Дар’я Лазаренко представила доповідь про переосмислення Шекспіра через візуальні інтерпретації. Особливо цінними були її роздуми про «pragmatic reading» (прагматичне читання), «fastfood reading» (швидке, поверхневе читання) та концепцію «building a biliterate brain», де спікерка розглядала, як візуальні інтерпретації шекспірівських текстів допомагають створювати когнітивні зв’язки між вербальним та візуальним сприйняттям, що сприяє глибшому розумінню та засвоєнню матеріалу. Висловлюю щиру подяку організаторам та особисто Дар’ї Лазаренко за надзвичайно інформативну та інноваційну конференцію, яка відкрила нові горизонти розуміння шекспірівських творів та їх візуального представлення».

Єлизавета Гнечко, АЗЛ-22: «Лекція доцентки Дар’ї Лазаренко «In My Mind’s Eye» була присвячена глибокому аналізу візуальних інтерпретацій Шекспіра та їх впливу на сучасне сприйняття його творчості.

Цікавим аспектом лекції став аналіз феномену «Multiply Shakespeare» – множинності інтерпретацій творів Шекспіра в сучасній культурі. Дарія Лазаренко розглянула, як візуальні медіа, такі як кіно, комікси, цифрові інсталяції та театральні експерименти, створюють нові сенсові шари у сприйнятті шекспірівських текстів.

Лекція була надзвичайно інформативною та надихаючою. Лекторка не лише представила науковий аналіз, але й заохотила аудиторію до критичного мислення щодо звичних літературних канонів. Її підхід продемонстрував, що Шекспір – це не застиглий культурний артефакт, а живий текст, який постійно переосмислюється в різних форматах і контекстах».

Софія Умнікова, АЗЛ-22: «Лекція була надзвичайно цікавою та пізнавальною. Вона допомогла поглибити розуміння складного взаємозв'язку між ілюстрацією та текстом, а також розкрила багатогранність функцій ілюстрацій у літературі. Було продемонстровано глибоке знання теми, а презентація була чіткою та структурованою. Особливо цінними були приклади, що допомогли краще зрозуміти теоретичні аспекти. Дякую за чудову можливість дізнатися більше про важливі аспекти літературознавчого аналізу!»

Марина Іванова, АЗЛ-22: «Лекція «In My Mind’s Eye» висвітлила сучасні зміни у сприйнятті творів Шекспіра, зумовлені цифровізацією. Доповідачка Дар’я Лазаренко акцентувала увагу на важливості візуальних інтерпретацій у викладанні, демонструючи, як ілюстрації та постери сприяють глибшому розумінню тексту. Її аргументи були підкріплені думками багатьох літературознавців, які наголошують на зв’язку між вербальним і візуальним сприйняттям у процесі навчання. Лекція була змістовною та актуальною. Дякую організаторам і спікерці за цінний матеріал і нові підходи до аналізу Шекспіра!»

Валерія Литвин, АЗЛ-22: «Лекція «In My Mind's Eye» була надзвичайно цікавою та пізнавальною. Пані Дар’я Лазаренко детально розкрила взаємозв'язок між ілюстрацією та текстом, демонструючи, як візуальні елементи та дизайн впливають на сприйняття. Було цікаво дізнатися про роль концептуальної ілюстрації та використання візуальних метафор для поглиблення розуміння тексту. Лекторка чітко пояснила, як елементи дизайну, такі як шрифти та макет, сприяють створенню цілісного візуального досвіду».

Юлія Сінчікова, АЗЛ-22: «Лекція «In My Mind’s Eye», присвячена творчості Вільяма Шекспіра, відкриває нові перспективи щодо розуміння його творів, особливо через призму уяви та внутрішнього бачення. Назва лекції відсилає до відомої цитати з «Гамлета», у якій головний герой говорить про здатність бачити образи в своїй уяві.

Лекторка Дар’я Лазаренко продемонструвала, як Шекспір використовує уяву персонажів у якості ключового інструменту для побудови сюжету та передачі внутрішніх переживань. Було цікаво дізнатися, як цей прийом впливає на сприйняття його драматичних творів читачами та формує психологічний портрет героїв.

Шекспірівська лекція була глибокою та інформативною, змусила замислитися про символіку і художні засоби у творах драматурга, які й досі залишаються актуальними. Рекомендую всім, хто цікавиться літературою та драматургією! З нетерпінням чекаємо на наступну лекцію проєкту!»

Доцент кафедри англійської філології Л. Д. Федоряка теж залишилася під враженням від цієї події: «Мені видається, що у цьому випадку варто говорити про Шекспіра і про лектора окремо. Про Шекспіра завжди говорити складно, тому що він сповнений мультисенсів, які відкриті до інтерпретацій, і кожне покоління читачів і дослідників, яким вдається осягнути ці смисли, знаходить у них «свого» Шекспіра. Він завжди стимулює науковий пошук у тих сферах літературознавства, де, здавалося б, уже все вивчене. Ілюстрації, постери і афіші у науковому плані є наразі тією нішею, заповнення якої спроможне зменшити ментальну прогалину між добою Ренесансу і сучасністю. Як бачимо, і таким «кольоровим» шляхом відбувається поступова шекспірізація інтелектуальних засад передусім літературознавчого дискурсу, а потім і інших, як суміжних, так і віддалених від нього наукових галузей. У наш час за численними візуальними текстами – майбутнє, тож декодуючи їхні глибинні сенси, ми дорослішаємо і доростаємо до Шекспіра.

Про лекторку Дар’ю Лазаренко говорити легко, бо маю честь давно її знати. Її глибокий професіоналізм, педагогічна майстерність і наукова відданість одній творчій постаті захоплюють. Про її бажання, готовність і вміння якісно поєднувати викладацьку діяльність із допомогою колегам по цеху знають усі члени Європейської асоціації шекспірознавців і всі ті, то хоча б один раз перетинався з нею у якомусь інституційному напрямку. Від усіх викладачів кафедри англійської філології хочу висловити щиру подяку пані Дар’ї за проведення вступної лекції про інклюзію на перетині методики і літератури, за допомогу у організацію лекції британської акторки і режисера театру «Флейта» Келлі Хантер про інклюзивну освіту крізь призму Шекспірівських трагедій, за її допомогу і безвідмовність співпрацювати з українськими колегами у цей складний час. Її відгук «ваші студенти – чудові!» інспірує нас на читання і дослідження Шекспірових творів, а також дає підстави сподіватися на подальше співробітництво».

Щиро дякуємо пані Дар’ї Лазаренко за інформативно-ілюстративну лекцію і бажаємо їй нових наукових звершень у царині шекспірознавства!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 141

Нещодавно відбулося чергове засідання гуртка «Актуальні проблеми англійської літератури», що працює на кафедрі англійської філології. Здобувачі освіти обговорили нагальні питання та накреслили перспективні плани. Найближчим часом на студентів очікує важливий захід, який вимагатиме від них максимальної англомовної комунікації і літературознавчої компетенції. У контексті активної академічної діяльності торкнулися питання про необхідність залучення інтермедіальних ресурсів у формування візуальних текстів. Члени гуртка, майбутні бакалаври і магістри спеціальності Мова і зарубіжна література (англійська), одностайні в думці про те, що візуальний ряд повинен відтворювати концептуальну і змістовну основи наукового тексту, мати збалансовану з текстом структуру, формувати потрібну для доповідача рецепцію майбутніх слухачів. Ще однією важливою темою для обговорення була роль штучного інтелекту у створенні саме відеопрезентацій – тут, на думку студентів, він є незамінним помічником. Подібний обмін думками, а особливо «домашні завдання», не лише уможливлюють студентів чіткіше розуміти напрям подальшої комплексної роботи, а і дають щоразу новий поштовх до саморозвитку в аспекті англійської мови і літератури.

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 175

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ І ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

 10 березня 2025 року о 12.00 відбудеться друга лекція міжнародного проєкту

 «INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT», організованого кафедрою англійської філології.

 Спікер: доцентка Дар’я Лазаренко, New Bulgаrian University (Sofia, Bulgaria)

https://us04web.zoom.us/j/7513780470?pwd=UWJMK3BrMXliMW9WeFVOS29WNjZQQT09

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 280

4 березня 2025 року відбулася перша лекція другої, Шекспірівської, частини проєкту «International English Literature Project, організованого кафедрою англійської філології КДПУ. Відкривала весняну сесію доцентка кафедри романо-германської філології ННІІМ Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка Наталія Криницька, яка прочитала захопливу лекцію на тему «Лікарські рослини у творах Шекспіра: між ботанікою та ренесансною містикою».

Відома українська дослідниця літератури фентезі цього разу виступила експертом у сфері шекспірознавства і занурила учасників проєкту в магічний світ літератури, історії, ботаніки, медицини, астрології, астрономії, психології тощо. Лекція Н. Криницької перенесла слухачів у світ містичних вірувань єлизаветинської доби, де медицина тісно перепліталася з алхімією, а лікарські рослини розглядалися не лише як засоби лікування, а й як символи та провісники долі. Спікерка переконливо довела, що Шекспір – це не лише автор любовних драм чи історичних п’єс: його творчість – це складний сплав філософії, науки, релігії та містики, що продовжує вражати і сучасних дослідників.

Студентка спеціальності Мова і зарубіжна література (англійська) К. Кайдаш із групи АЗЛ-24 так визначила головні теми лекції:

• Роль лікарських рослин у творах Шекспіра: від розмарину до дурману, які символізували пам’ять, кохання чи зраду.
• Ренесансна містика та її вплив на літературу: як віра у зв’язок макрокосму та мікрокосму формувала світогляд Шекспіра.
• Астрологія у творах Барда: як знаки зодіаку, планети та містичні традиції впливали на сюжетні лінії та характери персонажів.
• Квіткова мова в «Гамлеті»: Офелія, роздаючи квіти, певно, використовувала приховані символи, а не просто божеволіла.

Студентки четвертого курсу спеціальності Мова і зарубіжна література (англійська) не приховували своїх емоцій:

О. Шпилякова, АНФ-21: I am very thankful to the lecturer for such a marvelous talk! The lecture compelled me to rethink Shakespeare’s familiar works, revealing not only dramatic plots but also the symbolic importance of plants.

І. Друкарь, АНФ-21: Captivating Lecture! I learned how Shakespeare used medicinal plants not only as decorative elements but also as important symbols in his plays. A fascinating blend of botany and mysticism!

Є. Корсікова, АНФ-21: Informative and Enlightening! I was impressed by how deeply Shakespeare understood the properties of plants and how masterfully he wove them into his narratives. Thank you for such an engaging presentation!

Студентка групи АЗЛм-24 Н. Нестеренко так відгукнулася про цю подію: «Сьогодні ми мали чудову нагоду відвідати лекцію доцентки Наталії Криницької, присвячену ролі лікарських рослин у творах Вільяма Шекспіра. Лекторка розповіла, яке символічне значення мають різні трави та квіти у його п’єсах. Наприклад, розмарин уособлює пам’ять, фіалка – вірність, а рута – каяття. Цікавою була інформація про те, що в добу Ренесансу рослини класифікували відповідно до впливу семи планет: Сонця, Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера та Сатурна. Вважалося, що кожна з них наділяє рослини особливими властивостями, визначає їхню енергію і  зовнішній вигляд.

Окрім цього, ми дізналися, що в епоху Шекспіра люди вірили у вплив зірок на людську долю. Це відобразилося в його п’єсах, де персонажі часто говорять про «злі зірки» чи «фатальну долю». Завдяки цьому ми краще зрозуміли зв’язок творчості Шекспіра з астрологією.

Лекція виявилася надзвичайно інформативною та пізнавальною. Вона не лише збагатила нас новими знаннями, а й допомогла по-новому подивитися на твори великого драматурга. Щиро дякуємо лекторці за глибокий і захопливий аналіз!»

Доцент кафедри англійської філології Л.Д. Федоряка так схарактеризувала цю зустріч: «Для мене це була дуже особлива зустріч, адже з лекторкою Наталією Криницькою ми навчалися в одній групі у тоді ще педагогічному Інституті в Полтаві. Завжди спілкувалися на навчальні теми поза межами занять, дискутували. І дуже приємно, що зараз, у рамках співпраці нашої кафедри з уже Полтавським національним педагогічним Університетом ми можемо проводити навчально-наукові заходи, важливі для кафедри англійської філології КДПУ і ННІІМ цього навчального закладу. Обізнаність пані Наталії, її мова і академізм мене вражали як тоді, так і зараз. Ціную широкий діапазон її наукового матеріалу, який, безсумнівно, вартий наслідування, а глибина і фундаментальність кожної розвідки, за яку вона береться, дають підстави сподіватися на високі результати в перспективі. Завдяки пані Наталії і її нетрадиційному (і не лише науковому) підходу до дослідження теми, студенти КДПУ, ПНПУ ім. В.Г. Короленка і СумДПУ імені А.С. Макаренка дізналися багато нового про Шекспіра і все містичне, що його оточувало. Матеріал цієї лекції обов’язково долучимо до вивчення курсу «Література Англії», і будемо готуватися до майбутніх спільних проєктів».

Лекторка Наталія Криницька подякувала слухачам за активність, а організаторам – за чудову зустріч і тепле спілкування.

І ми сердечно дякуємо Наталії Криницькій за оригінальну лекцію і бажаємо їй подальших наукових злетів у царині шекспірознавства!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 290

Заняття з «Практичного курсу англійської мови» вирізняються з-поміж інших дисциплін мовного циклу можливістю охоплення широкого діапазону науково-популярної інформації і відтворення різних актуальних подій у навчальному процесі. Незалежно від того, на якій спеціальності викладається цей освітній компонент, здобувачі освіти завжди мають чудову нагоду продемонструвати не лише свої знання і вміння, але і ставлення до предмету розмови.

Так, у групі НАФ-23 нещодавно відбулося заняття з «Практичного курсу англійської мови», присвячене розвитку комунікативних навичок на основі домашнього творчого завдання. Його мета полягала у тому, аби на прикладі розповідей про відомі міфічні істоти створити історії про героїв української міфології. Більшість студентів обрали нашу Мавку, підготували яскраві презентації, в яких представили своє бачення цього персонажу з різних сторін: походження, використання образу в живописі, літературі, інтермедіальних проєкціях. Найголовніше – монологічне мовлення переросло в дискусію, результатом якої став висновок студентів про потребу систематичного виконання таких завдань, адже вони розвивають цілий ряд різноаспектних філологічних компетентностей, актуалізують науковий і творчий пошук. Більше того, коли подібні тематичні заняття «на перетині двох культур» відбуваються у визначальний для країни час (День української мови, День української жінки, день народження Лесі Українки, а також на тлі лютневих дат державного значення), то вони дозволяють здобувачам освіти заглибитися в український культурний контекст, поміркувати над його місцем у глобалізованому соціокультурному просторі, а також сприяють патріотичному вихованню.

Про зацікавленість здобувачів освіти таким практичним досвідом свідчить англомовний відгук студентки групи НАФ-23 Анни Грабової:

«At today’s English practical class we talked about the mythical creatures of Ukrainian mythology. Students prepared and presented information. We learned about about three different versions of the mysterious creature MAVKA. Each version is different: one is gentle, another is cruel, and the last one is more intelligent. But they are all about the same fantastic creature! It was very interesting and important to talk about a Ukrainian creature in English. It stimulates us a lot to read carefully Lesia Ukrainka’s poem MAVKA and to watch the film. So this lesson was very inspiring!»

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 281

Шановні викладачі і здобувачі освіти!

«INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT»

повертається!

 Запрошуємо всіх, хто цікавиться англійською мовою і літературою, долучитися до другої, Шекспірівської, частини міжнародного літературного проєкту.

Перша лекція – 4 березня 2025 року

Спікер: доцентка Наталія Криницька (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка)

Усіх прихильників творчості Вільяма Шекспіра і охочих дізнатися більше про єлизаветинську ботаніку – просимо завітати до нашого віртуального залу!

https://us04web.zoom.us/j/7513780470?pwd=UWJMK3BrMXliMW9WeFVOS29WNjZQQT09

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 344

28 лютого 2025 року відбулася гостьова лекція на тему «Elements of Postmodernism in American Fiction», яку в рамках співпраці кафедри англійської філології КДПУ з чорногорським Університетом «Медітеран» провела доцентка факультету іноземних мов Тамара Йововіч.

Під час лекції спікерка розповіла про основні риси постмодернізму в американській літературі, його історичні передумови та вплив суспільних подій на творчість письменників другої половини ХХ століття. Обговорювалися ключові художні прийоми, зокрема, фрагментарність, гетерогенність наративного потоку, поєднання жанрів та авторська гра з реальністю. У обговоренні прийняли участь викладачі і здобувачі освіти, питання яких дозволили лекторці висвітлити ті аспекти, про які вона не згадала в лекції: інтертекстуальність, стосунки між модерном і постмодерном у розрізі структури тексту, світове майбутнє постмодерну, жіноча проза і її кореляція з постмодерном, особисті літературні смаки спікерки та ін.

Змістове наповнення відгуків здобувачів освіти свідчить про їхню зацікавленість матеріалом лекції.

Єлизавета Степанова, АЗЛ-22: «Лекція була інформативною та добре структурованою, що дозволило зрозуміти основні риси постмодернізму в американській літературі. Сподобалося, як спікерка пов’язала літературні тенденції з історичними подіями, пояснюючи їхній взаємний вплив. Окремо зацікавили техніки, які використовували письменники для руйнування традиційних оповідних структур. Захід залишив багато матеріалу для роздумів і подальшого аналізу».

Вікторія Малишенко, АЗЛ-22: «Гостьова лекція Тамари Йововіч «Elements of Postmodernism in American Fiction» була змістовною та інформативною. Лекторка ґрунтовно пояснила ключові риси постмодернізму та їх втілення в американській літературі, наводячи цікаві приклади. Особливо вразив аналіз інтертекстуальності та гри з реальністю, а також використання параної в постмодернізмі, яке вона продемонструвала на прикладі трейлера Inherent Vice. Дякуємо за цікаву та пізнавальну лекцію!»

Софія Умнікова, АЗЛ-22: «Лекція «Elements of postmodernism in American fiction» стала справжнім відкриттям для мене. Пані Йововіч продемонструвала глибоке розуміння американської постмодерністської літератури, вміло розкриваючи її ключові елементи. Особливо цінним було те, як лекторка поєднала теоретичні аспекти постмодернізму з конкретними прикладами з творів відомих американських авторів. Це допомогло мені краще зрозуміти, як постмодерністські ідеї втілюються в художній практиці. Лекція була структурована чітко та логічно, що значно полегшило сприйняття складного матеріалу. Пані Йововіч також вдало використовувала візуальні матеріали, які доповнювали її розповідь. Я вважаю, що ця лекція буде корисною не лише для студентів-філологів, але й для всіх, хто цікавиться сучасною літературою та культурою».

Валерія Литвин, АЗЛ-22: «Лекція про постмодерністську американську літературу виявилася для мене справжнім відкриттям. Лекторка не лише ґрунтовно розкрила ключові аспекти цього складного напряму, але й зробила це в захопливій та доступній формі. Особливо цінним було те, що вона не обмежилася сухим теоретичним матеріалом, а проілюструвала свої слова уривком відео для більш чіткого розуміння. Аналіз таких явищ, як інтертекстуальність, деконструкція, фрагментарність та іронія, дозволив мені глибше зрозуміти специфіку постмодерністського світогляду. Лекція також допомогла мені усвідомити, як цей напрям відображає складність та неоднозначність сучасного світу».

Студенти першого курсу надіслали англомовні відгуки.

Вікторія Заярна, АЗЛ-24: «Today, I’ve got an opportunity to visit the online conference on the topic “Postmodernism in American Fiction”. It was a real discovery for me. The foreign speaker wonderfully revealed the topic, talking in detail about the periodization and features of postmodernism. I especially remembered the story about paranoia, which allowed me to take a new look at many works.

It was valuable that the speaker not only shared theoretical knowledge, but also her own thoughts and experience. This made the meeting more involving and interesting. To my mind such conferences are extremely useful for students, because they broaden their horizons and provide an opportunity to deepen their knowledge of literature».

Котлярова Марія, АЗЛ-24: «Today we had the opportunity to listen to a lecture by an extremely intelligent and talented lecturer from a foreign university on the topic «Elements of Postmodernism in American Fiction». I was immediately interested in this topic, it seemed very fascinating to me. In her lecture, the narrator told us about the definition of postmodernism, its historical context and key events, cultural relativism and pluralism in this direction, and much more. The narrator also prepared a very interesting and informative presentation and video. I was completely delighted and very grateful to her for this report».

Лекція Т. Йововіч надихнула Шкіндер Анастасію, студентку групи АЗЛ-24, до написання есе: Під час лекції, яку провела доцента Тамара Йововіч, ми детально розглянули тему постмодернізму на прикладах творів 60-80 років ХХ століття. Лекторка нагосила, що на формування творів цього періоду величезний вплив мав історичний контекст. Якщо детальніше, то на початку 60-х років розв’язалася Холодна Війна між США та СРСР. Люди щоранку прокидалися з почуттям страху та запитанням: «А чи завтра настане?». Ці фактори не могли не позначитися на тому, що писали постмодерністи.

Вищезгадані теми пронизують творчість Томаса Пінчона. Навіть коли конфлікт між наддержавами добіг кінця, страх та параноя залишилися в його творах. Доказом цього є гнітюча атмосфера його «Вродженої вади» (2009 р.). Найбільше мене вразило те, наскільки постмодерністські твори відрізняються за структурою від творчого доробку авторів минулих поколінь. «Жінка французького лейтенанта» Джона Фаулза є яскравим прикладом цього. Спочатку може здатися, що в творі немає нічого особливого. Але чим далі ви будете читати, тим більше помічатимете деталей. Так, автор може особисто звернутися до читача не використовуючи для цього якихось додаткових мовних сигналів. А наприкінці твору вас чекає три кінцівки, і яка з них істинна –обирати лише вам. Твори постмодерну заплутані і складні, але без цього вони б не були унікальними…

Організатор цієї лекції, доцент кафедри англійської філології Л.Д. Федоряка, поділилась і своїм враженням: «У цій академічній події поєднались дві напрочуд важливі і цінні для нашої кафедри перспективи: доповідь про специфіку американської літератури, яку прочитала колега із чорногорського університету. Про постмодернізм нелегко говорити будь-якою мовою, але англомовна репрезентація пані Тамари відбувалася у доступній формі, завдяки якій слухачі (навіть ті, які раніше не були прихильниками цього літературного напряму і не читали романів Т. Пінчона, В. Берроуза та Дж. Керуака) звернули увагу і на постмодерн, і на його знакові персоналії. Теоретична база, візуальний супровід, екземпліцитний комплекс, манера викладення матеріалу, прагнення лекторки донести складну тему до широкого студентського загалу, – всі ці характеристики сприяли тому, аби викликати у слухачів зацікавленість і стимулювати їх до подальшого читання і дослідження постмодерну. Лекція про американську постмодерністську літературу заклала фундамент, на якому студенти спеціальності Мова і зарубіжна література (англійська) зможуть вибудовувати майбутні розвідки у контексті основного освітнього компонента (зокрема, написання тез до конференцій і курсових та магістерських робіт із американської літератури). Спілкування з пані Тамарою нагадувало якісний постмодерністський твір, у якому стираються кордони між автором і читачем, а також чітко структуровану наукову екскурсію до постмодернової Америки, проведену кваліфікованим гідом. Дуже ціную підтримку колег із Університету «Медітеран» – декана факультету іноземних мов, доцентки Олени Лілової та замісника декана, доцентки Тамари Йововіч. Сподіваюся, що ми будемо й надалі розвивати нашу співпрацю в різних академічних напрямках».

Щиро дякуємо пані Тамарі Йововіч за ґрунтовну розмову і бажаємо їй нових наукових здобутків на фронті постмодерну!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 287

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 257

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ І ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

 28 лютого 2025 року о 12.00 відбудеться гостьова лекція

«Elements of postmodernism in American fiction»

 Спікер: Тамара Йововіч (Університет «Медітеран», м. Подгоріца, Чорногорія)

Усіх бажаючих поглибити знання з американської літератури постмодерну

запрошуємо до нашого віртуального залу!

https://us04web.zoom.us/j/7513780470?pwd=UWJMK3BrMXliMW9WeFVOS29WNjZQQT09

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 296

26 лютого 2025 року у групі АЗЛ-24 відбулася виховна година, присвячена пам’ятним лютневим датам. Першокурсники поділилися своїми думками про роль української мови у житті сучасного суспільства, а також про її значення для студентів спеціальності Мова і зарубіжна література (англійська). «Мова – це душа народу. Вона не просто передає слова, а несе в собі культуру, традиції, пам’ять поколінь. Берегти її – означає берегти Україну».

На думку здобувачів освіти, сьогоднішня Україна – це не просто країна на карті. Це уособлення боротьби, сили духу і любові до своєї землі. Про це говорять і наші символи. «Наш Тризуб – це більше, ніж символ. Це код нації, наша історія, з глибини століть і до сьогодні. Він уособлює свободу, незалежність і силу українського народу».

Студенти вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні, які були першими, хто прийняв на себе битву, що досі триває. «День Героїв Небесної Сотні – це скорботне свято на пошану тих, хто віддав своє життя за нашу гідність і свободу. Відважні українці вийшли на Майдан, бо вірили в Україну. Сьогодні їхній подвиг живе в наших серцях, і буде жити вічно».

24 лютого – річниця повномасштабного вторгнення. День, який змінив усе. День, коли українці стали незламними. День, коли ми дякуємо захисникам і згадуємо полеглих. «Ми тримаємось, бо маємо серце, що б’ється за рідну країну».

Ці дати – не лише моменти в календарі. Вони формують нову націю, нагадують про відповідальність перед минулим заради майбутнього. «Ми – покоління, що зростає в боротьбі, але саме ми творимо нову, сильну Україну».

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 209