Викладачі і здобувачі кафедри англійської філології постійно удосконалюють мовні навички і поглиблюють фахові знання, а також зацікавлені у популяризації англійської мови серед широкого освітнього загалу. Участь міжнародному проєкті «INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT» – чудова можливість об’єднати і реалізувати всі окреслені завдання. Третя зустріч в рамках відбулася 26 листопада 2024 року і була присвячена Езоповим байкам. Про специфіку інтерпретації байок Езопа у пізньому середньовіччі та англійській літературі початку XVI ст., про їхню роль в літературі та освіті майбутнім вчителям розповідала професорка літератури з Університету міста Падуя Алессандра Петріна. Вибір теми був продиктований цільовою аудиторією: зі слів лекторки, Езопові алегоричні історії повчального характеру мають сприяти формуванню моральних засад нинішніх учасників проєкту, здобувачів освіти спеціальності Середня освіта. Мова та зарубіжна література (англійська), та їхніх майбутніх вихованців. 

Як і дві попередні лекції, доповідь про адаптації Езопових байок і їхнє місце у літературних традиціях різних епох та культур носила інтердисциплінарний характер і свідчила про високий професіоналізм спікерки Алессандри Петріни. Спрямована передусім на розвиток навичок мовлення і літературознавчої компетенції, лекція мала чітку структуру і логіку, супроводжувалась відповідним  тематиці візуальним рядом. Пані Алессандра оперувала давніми, але зрозумілими для слухачів реаліями, аналізувала загальновідомі літературні факти з нетрадиційної точки зору.

Але сама тема і манера подачі матеріалу виявилися основоположними, аби утримувати цікавість слухачів. Професорка Алессандра Петріна переконливо довела, що твори з відомими анімалістичними персонажами, які, на перший погляд, не мають глибинних концептів, насправді, з легкої руки Езопа і його визначних послідовників репрезентують широкий спектр імпліцитної інформації, є відображенням тогочасних соціальних норм, постають прихованою зброєю народу у боротьбі з вищими класами, виконують виховну і просвітницьку функції. Питому частку уваги лекторка приділила аналізу літературних версій Езопових байок, приміром, творів Марії де Франс і Джеффрі Чосера. 

Всі означені фактори стимулювали продуктивне обговорення матеріалу, яке дозволило ближче познайомитися з науковою особистістю професорки і розширити уявлення про літературний процес початку XVI ст. в Англії. Учасники проєкту поділилися своїми враженнями від лекції.

Схвальні коментарі прозвучали і з вуст викладачів. Завідувач кафедри англійської філології КДПУ, доцент І. С. Зоренко так схарактеризувала байку і лекцію італійської дослідниці: «Професорка Алессандра Петріна дуже вчасно звернулась до жанру байки. Байка – це справжній літературний шедевр, в якому поєднані психологія, мораль, і закономірності життя. Не в повчальному тоні і не на високих нотах, а в формі лаконічної оповідки читач усвідомлює уроки мудрості і моралі. Байки корисні і цікаві в будь-якому віці: незважаючи на зміну марок авто і крій костюма, незмінними залишаються сутність людей, їхні духовні цінності, життєві орієнтири і бажання самовдосконалюватись. Сьогодні всім нам відомі класики цього оригінального жанру – Федр і Лафонтен, українські майстри Леонід Глібов і Леонід Гребінка. Але варто пам’ятати, що численні сюжети цих байок і зарубіжні, і наші автори запозичили в Езопа, і це вкотре підкреслює їхню актуальність у суспільстві незалежно від часу і країни. Більше того, для здобувачів нашої спеціальності етико-моралізаторський фундамент байок має велике значення. Дякуємо пані Алессандрі за те, що привернула увагу саме до цих аспектів». Завідувач кафедри романо-германської філології ПНПУ імені В. Короленка, доцент В. І. Воскобойник підсумувала: «The lecture was interesting, informative and clear. She research of fables is always timely. Fables should be studied by youth as they teach us how to live». 

«Для мене велика честь запросити професорку Петріну до нашої аудиторії. Я вражена її винятковими організаторськими здібностями, розмаїттям фахових інтересів, інтелектуальним потенціалом і висотою професійного рівня. Вона активно генерує різноманітні літературознавчі ідеї – від середньовічного бестіарію у Поттеріані до Шекспірового «Отелло» – і вирізняється з-поміж інших медієвістів не лише актуальністю своїх розвідок, але й новизною. Вона глибока і вдумлива, має невичерпну дослідницьку енергію, подає приклад і мотивує і студентів, і своїх колег», – розповідає доцент кафедри англійської філології Л. Д. Федоряка.

І пані Алессандру приємно здивувала атмосфера у віртуальній залі і активність студентів: «It was a great pleasure, and it is true your students are unusually attentive, and ask wonderful questions! Many thanks for inviting me!» 

Дякуємо професорці Алессандрі Петріні за нові знання, за мандрівку в англійське історичне минуле і дитячий світ, і сподіваємось на наступні зустрічі!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 78

У кінці листопада 2024 року, у рамках проходження виробничої практики в закладах освіти, студенти магістратури заочної форми здобуття освіти, гр. ЗАМм-23 відвідали Криворізький ліцей №71 та зустрілися з учнями 11 класу з поглибленим вивченням англійської мови. Метою візиту було проведення позакласного англомовного заходу, присвяченого традиційному американському святу Thanksgiving. Під час зустрічі, відбулося жваве спілкування англійською мовою, обмін інформацією про історію, традиції та сьогодення цього американського свята. Школярі залюбки брали участь у конкурсах та шарадах, найактивніші - отримали заохочувальні призи. Керівник педагогічної практики магістрів заочної форми здобуття освіти, викладач кафедри англійської філології Шуміліна Ірина Павлівна, була присутня на заході, оцінила належну роботу та підготовку магістрів. Також, як відповідальна за профорієнтаційну роботу на факультеті іноземних мов, провела інформаційну бесіду та опитування потенційних абітурієнтів на спеціальність Середня освіта. Англійська мова і зарубіжна література. Важко переоцінити подібні заходи, адже вони допомагають набути практичний педагогічний і мовний досвід студентам КДПУ, популяризувати вивчення іноземних мов серед молоді і просто пригадати, як це може бути весело зібратися всім разом у школі)

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 115

Минулого тижня на факультеті іноземних мов був проведений конкурс під назвою “Digital Storytelling”, організований за сприяння кафедри англійської філології. У конкурсі взяли участь команди студентів першого та другого курсів, груп АЗЛ-24 та АЗЛ-23-2, чиї роботи вразили журі глибиною продуманості, емоційністю та вмілим використанням сучасних технологій. Підготовці конкурсу сприяло знайомство зі спікером Деббі Рейнхард та відвідування лекції на тему «The power of storytelling», що відбулася за підтримки колег із Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, а саме кафедри англійської філології та лінгводидактики.

Загалом, конкурс “Digital Storytelling” став справжнім святом креативності та інновацій! Всі учасники продемонстрували високий рівень володіння англійською мовою та оригінальність мислення.

На думку журі (у складі студентів-магістрантів групи ЗАМм-23: Ліхачової Г., Мялик С., Пашкової Є.), робота студентів групи АЗЛ-24, а саме відео-презентація на тему “Funny Story”, яка стала колаборацією у відображенні різних життєвих історій учасників конкурсу, вдало передала оригінальний задум передачі індивідуальності досвіду кожного студента, при цьому створюючи єдину змістову лінію.

Відео-робота, представлена студентами групи АЗЛ-23-2, вразила журі неординарною формою подачі, наявністю драматичного сюжету, закадровим авторським дубляжем з музичним супроводом.

Окремо варто наголосити на використанні у роботах різних інструментів цифрового сторітелінга, таких як: цифрові платформи для створення історій (Canva, Shutterstock, Gamma), медіаформати (тексти, зображення, аудіо та відео), а також штучний інтелект, який став потужним інструментом у руках наших студентів, дозволивши їм розкрити свій творчий потенціал. Завдяки ШІ, студенти змогли створювати дивовижні візуальні ефекти, підбирати музику та звукові ефекти, а також автоматично генерувати тексти. Це свідчить про те, що сучасні студенти не бояться експериментувати та використовувати нові технології для досягнення своїх цілей.

За результатами обговорення журі дійшло висновку про  присвоєння 1-го місця командам студентів групи АЗЛ-24 та групи АЗЛ-23-2, які використавши різні форми та методи подачі цифрових історій, рівноцінно досягли поставленої мети конкурсу. Обидві команди переможців продемонстрували не лише відмінне знання англійської мови, а й здатність творчо мислити та використовувати різноманітні інструменти для досягнення поставленої мети. Використання онлайн-платформ та штучного інтелекту дозволило їм створити справді унікальні презентації та відеокліпи, які захопили аудиторію.

Хочемо підкреслити, що перемога команд студентів груп АЗЛ-24 та АЗЛ-23-2 – це не лише їх особисте досягнення, а й результат якісної підготовки, яку вони отримують на нашому факультеті. Викладачі докладають максимум зусиль, щоб студенти володіли не тільки теоретичними знаннями, а й практичними навичками, необхідними для успішної роботи в сучасному світі.

Вітаємо переможців та бажаємо творчого натхнення й подальших успіхів! Цей конкурс ще раз довів, що наші студенти – це талановиті та креативні молоді люди, які здатні досягти великих висот.

Окремо, хочемо підтримати Катерину Кайдаш, студентку факультету іноземних мов, групи АЗЛ-24, яка наразі приймає участь у ІІ Міжнародному конкурсі із Цифрового Сторітелінгу: “Життєві історії для зцілення та натхнення від тих, хто навчає та вчить англійську мову” з роботою на тему “Anime story with a happy ending”.

Історія Катерини відгукується в серцях багатьох і є насправді надихаючою для всіх, хто прагне вдосконалювати себе та свої знання. Самостійна робота студентки над проектом заслуговує на особливу похвалу. Вона не лише демонструє високий рівень володіння англійською мовою, а вміння талановитого оратора і дизайнера. Її відвертість і щирість справляють незабутнє враження.

Бажаємо Катерині перемоги у конкурсі та подальших творчих злетів! Її досвід є прекрасним прикладом для всіх студентів, які прагнуть розвивати свої таланти та досягати нових висот!

Роботи учасників конкурсу доступні для перегляду за посиланням: https://drive.google.com/drive/folders/1fvpZMy9jwps8eK6YkW8z-lenhq4rCFrb?usp=sharing

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 197

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ І ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

 26 листопада 2024 року об 13.00 відбудеться третя лекція міжнародного проєкту

 «INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT», організованого кафедрою англійської філології.

 Спікер: професорка Алессандра Петріна (The University of Padova, Italy)  

Усіх бажаючих удосконалити мовні навички і поглибити знання з дитячої літератури чекаємо у нашій віртуальній аудиторії!

https://us04web.zoom.us/j/7513780470?pwd=UWJMK3BrMXliMW9WeFVOS29WNjZQQT09

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 295

21 листопада 2024 року відбулася друга лекція міжнародного проєкту, «INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT», організованого кафедрою англійської філології. Спікером була Олена Лілова – доцентка з Університету «Медітеран» (Подгоріца, Чорногорія). Цю лекцію можна було би назвати майстер-класом із викладання зарубіжної літератури. Чудова взаємодія змісту і форми, ретельно відібраний презентаційний ряд, доречні коментарі і апеляції до слухачів, перевірочний тест наприкінці зустрічі, манера спілкування з аудиторією – всі ці показники свідчать про високий рівень фахової і викладацької підготовки лектора. Магістральною метою зустрічі було ознайомлення з драматичними жанрами англійської літератури доби першої половини XVI ст., тобто доби перших Тюдорів. Центром уваги доповідачки постали найпопулярніші жанрові форми –  педжент, мораліте і інтерлюдія. Спікерка детально схарактеризувала їхні головні риси, наголосила на використанні традицій цих постанов у драматургії наступної, єлизаветинської доби, зупинилась на відомих персоналіях. 

На думку багатьох учасників проєкту, успішний результат цієї зустрічі забезпечили декілька компонентів: 1) особлива репрезентація наукового матеріалу: кожне слово лекторки мало вагу, і її доповідь була через це настільки натхненною і переконливою, що змогла занурити всіх присутніх у початок ХVІ ст. і дозволила візуалізувати деякі картини тогочасного англійського життя. За влучним висловом завідувача кафедри англійської філології, доцента І. С. Зоренко, пані Олена «зачаровувала своїм голосом, яким, наче невидимою ниткою, вела нас у давній світ»; 2) не можна не відмітити й міждисциплінарний характер лекції. Як і попередній доповідач Ендрю Хедфілд, Олена Лілова теж розташувала свою розповідь на перетині багатьох різнопланових наукових дисциплін: літературознавства і стилістики, історії Англії і літератури Англії, історії англійської мови і практичної граматики англійської мови; 3) навряд чи залишились непоміченими серед достоту зацікавлених слухачів і лекторові референції до Вільяма Шекспіра у деяких фрагментах розповіді. Цей факт підтверджує думку про те, що мораліте, інтерлюдії і педженти стали продуктивним ідейно-змістовним матеріалом, яким скористалися творці єлизаветинської драми, і особисто Шекспір. Згадки про цього автора у розмові про драму часів ранніх Тюдорів постають на захист твердження сучасного вченого Г. Блума про те, що Шекспір – центр західного літературного канону, оскільки і у його творах знаходять місце художні надбання попередніх періодів, і автори наступних епох вбачають у його шедеврах невичерпне джерело натхнення. 
Відповіді на численні питання викладачів і здобувачів освіти дозволили доповідачці актуалізувати і непроінтерпретовані в самій лекції особливості ранньотюдорівської драми. Обговорення, безсумнівно, дозволило розширити загальні літературознавчі уявлення слухачів і дізнатися про достеменні професійні смаки дослідниці. Спікерка більше розповіла про її розвідки, присвячені єлизаветинській прозі, а також зробила акцент на аспектах, необхідних для майбутніх учителів, зокрема, на алегоріях, що в далекі часи символізували virtue (позитивна риса характеру) і vice (негативна риса), і на їхній реалізації у текстах ранньої тюдорівської драми. Тож лекція, як і давнє мораліте, носила і виховний характер.

Слухачі поділилися своїми враженнями про зустріч.

Завідувач кафедри романо-германської філології ПНПУ імені В. Г. Короленка, доцент В. І. Воскобойник надихнулась захоплюючою лекцією і навіть сформулювала слушну пораду: «The lecture devoted to English early Tudor drama was very interesting, informative and well-structured. Olena Lilova with her detailed subtle analysis of the drama genre of early Tudor period inspired many of us to study literature. Many thanks to the lecturer for such amazing material presented professionally. With the students’ interest in the topic inspired by Olena Lilova’s lecture, you are sure to succeed in putting some performances of the Medieval  period on the university stage». Приємно було почути лекторці і схвальний коментар від доцента кафедри романо-германської філології ПНПУ імені В. Г. Короленка Н. І. Криницької: «Much gratitude for such an informative and intellectual lecture! It was a great pleasure to listen to a highly cultural person. I am very grateful to Olena and all the organizers!»

Аліна Куценко, АЗЛм-24: «Today we attended the lecture “English Early Tudor Drama” delivered by Associate Professor Olena Lilova from The University “Mediterranean”. The scholar provided profound perspectives on the global impact of English literature and its role in connecting diverse cultural narratives. It was very insightful and great to learn about Tudor Drama. I’ve picked up quite a lot of information about that time period and the way it affected writers and other creators of that time. It was an amazing opportunity for anyone who is passionate about literature and cultural studies».

 Олександра Шпилякова, АЗЛ-21: «The lecture was very fascinating, especially the part about the origins of English drama. I enjoyed learning more about interludes and their role in theater development. The lecturer explained well how social changes influenced dramatic works of that period. After the lecture, I became interested in morality plays and would like to read some examples. Overall, this was very useful information for further research in literature».

Дар’я Гудзь, АЗЛ-21: «The topic of the lecture was new to me, but everything was presented very clearly. What interested me most was the analysis of texts and their comparison with modern theater. I especially liked the detailed examination of the role of religion in Tudor-era drama. I realized how important it is to consider the context when analyzing literary works. The lecture left a great impression and a desire to learn more about this period».

 Єлизавета Корсікова, АЗЛ-21: «This lecture exceeded my expectations — so much new information! It was particularly interesting to hear about the political influence on theater and drama. The lecturer provided excellent examples that helped me better understand the topic. I was intrigued by the transformation of genres during this period, especially the development of morality plays. Thank you for such a well-structured presentation; it made the material easy to absorb».

Вероніка Степура, АЗЛ-21: «The lecture made a big impression on me with its clarity and interesting examples. It was the first time I learned about early Tudor drama and its connection to social processes. I especially enjoyed the discussion of morality plays as a way to convey ideas through theater. The lecturer explained it so well that I now want to study the topic more deeply. It would also be interesting to learn more about the authors of this period».

Марія Мігуцька, АЗЛ-21: «The topic of the lecture was complex, but the material’s presentation impressed me with its simplicity. The lecturer successfully explained the role of morality plays and interludes in the development of English drama. The examples of works and the analysis of their key ideas were especially memorable. It was fascinating to learn how these genres influenced the formation of modern theater. I am very grateful for such an engaging lecture, which motivates me to conduct further research».

 ІринаДрукарь, АЗЛ-21: «The lecture was a real discovery for me. I learned how early drama reflected the social and religious trends of its time. The most interesting part was hearing about interludes — I knew nothing about them before. Thanks to the clear structure of the material, I was able to grasp the main points easily. The lecture inspired me to learn more about the literature of the Tudor era».

Доцента кафедри англійської філології І. А. Дирду зацікавила не тільки історія педженту, а й можливість його сценічної постановки у сучасному світі: «Thank you for delivering such an engaging and insightful lecture on early Tudor drama. Your passion and enthusiasm for the subject are truly inspiring, and the way you present the material creates an atmosphere of curiosity and excitement. You have mentioned the functioning of Community Theatre in the 15 century and attempts of modern society to renew the traditions of such theatres. Do you believe that new modern approaches (new technologies, modern problems arisen on the stage) can contribute to flourishing of Comminity Theatre in the 21 century?»

 Доцент кафедри англійської філології Л. Д. Федоряка теж подякувала пані Олені за цю зустріч: «Today was a special class, a very moving flashback to my youth and postgraduate studies. My dear friend, I am very grateful to you for all you have done for the students of our university, my colleagues, and me. You are my lifelong role model to follow and learn from. We highly appreciate your virtues, help and sincerely hope for future cooperation!» Лекторка з Чорногорії також відзначила зворушливу атмосферу в дистанційній аудиторії і зізналася, що нечасто на своїх гостьових лекціях зустрічала таких підготовлених і доброзичних слухачів. 

Безмежно дякуємо доцентці Олені Ліловій за прекрасну літературознавчу лекцію, за допомогу в популяризації англійської мови крізь призму англійської літератури!

 Бажаємо пані Олені нових академічних здобутків і сподіваємося на подальшу плідну співпрацю з Університетом «Медітеран»!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 218

У листопаді 2024 року між Криворізьким державним педагогічним університетом і Полтавським національним педагогічним університетом імені В. Г. Короленка було підписано договір про академічну співпрацю. 20 листопада 2024 року відбувся міжкафедральний методичний семінар викладачів кафедри англійської філології КДПУ з адміністрацією Навчально-наукового інституту іноземних мов ПНПУ імені В. Г. Короленка та викладачами кафедри романо-германської філології цього закладу вищої освіти. Метою засідання було ознайомлення з освітніми програмами та результатами викладацької і наукової діяльності представників обох кафедр, а також обговорення і планування перспективних напрямів співпраці.

Кафедру англійської філології КДПУ представляли завідувач, доцент І. С. Зоренко, гарант ОП Середня освіта (Англійська мова. Зарубіжна література (англійська)) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, доцент І. А. Дирда, гарант ОП Середня освіта (Англійська мова. Зарубіжна література) другого (магістерського) рівня вищої освіти, доцент О. О. Пальчикова, а також провідні спеціалісти кафедри, доценти М. В. Малоіван і Л. Д. Федоряка. Від кафедри романо-германської філології ПНПУ імені В.Г. Короленка у ознайомлювальному семінарі взяли участь завідувач кафедри, доцент В. І. Воскобойник, гарант ОП Середня освіта (Мова і література (німецька) та мова і література (англійська)) першого (бакалаврського) рівня, доцент Н. І. Криницька, доценти В. В. Кононенко і Ю. О. Дзекун. Також на зустрічі були присутні замісник директора ННІ іноземних мов, доцент І. М. Тимінська та доцент кафедри англійської і німецької філології Р. Г. Шрамко.

Доповідачем на зустрічі виступила директор ННІ іноземних мов ПНПУ імені В. Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор М. О. Зуєнко, яка репрезентувала інформацію про найближчі форми і напрями міжуніверситетської співпраці у межах проєкту Erasmus+ і поділилася досвідом використання його ключових аспектів під час розроблення освітньо-професійних програм. Доценти І. А. Дирда і О. О. Пальчикова, М. В. Малоіван і М. В. Цегельська з кафедри англійської філології КДПУ, а також професор М. О. Зуєнко є членами TESOL, тож, як зазначила директор ННІ іноземних мов ПНПУ імені В. Г. Короленка, майбутнє співробітництво в цьому напрямку може розвиватися на основі вже усталених традицій.

Завідувач кафедри романо-германської філології ПНПУ імені В. Г. Короленка, доцент В. І. Воскобойник наголосила, що співпраця між двома означеними кафедрами може бути реалізована шляхом проведення гостьових лекцій, спільних позааудиторних заходів, і упровадження внутрішньої мобільності.

Завідувач кафедри англійської філології КДПУ І. С. Зоренко теж окреслила перспективні кроки співпраці. Серед найближчих – відвідування викладачами і здобувачами освіти кафедри романо-германської філології ПНПУ імені В. Г. Короленка міжнародного проєкту «International English Literature Project», організованого кафедрою англійської філології КДПУ, у якому доцент кафедри романо-германської філології Н. І. Криницька візьме участь і як спікер. Від імені колег І. С. Зоренко подякувала представникам кафедри романо-германської філології за можливість долучитися до онлайн-заходів Міжнародного тижня «Міжнародна співпраця університетів та грантова діяльність» в межах імплементації Erasmus+ проєкту BOOST (Bringing Opportunities and Organizational Success To Small Local Universities in Ukraine), що відбудеться у листопаді і грудні 2024 року. Також завідувач кафедри англійської філології І. С. Зоренко подякувала професору М. Зуєнко за рецензування ОП Середня освіта (Англійська мова. Зарубіжна література) другого (магістерського) рівня вищої освіти.

Учасники міжкафедрального методичного семінару дійшли висновку, що  співпрацю між двома університетами – КДПУ і ПНПУ імені В. Г. Короленка – можна здійснювати у галузі академічної освіти, наукових досліджень, підвищення кваліфікації викладачів і студентів та інших питань, що становитимуть взаємний інтерес.

Щиро дякуємо шанованим колегам і однодумцям із Полтавського педагогічного вишу за запрошення до співпраці і сподіваємось на тривалий і плідний обмін досвідом!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 191

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ І ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

 21 листопада 2024 року об 11.00 відбудеться друга лекція міжнародного проєкту

 «INTERNATIONAL ENGLISH LITERATURE PROJECT», організованого кафедрою англійської філології.

 Спікер: доцентка Олена Лілова, The University “Mediterranean”, Podgorica (Montenegro)

Усіх охочих удосконалити мовні навички і поглибити знання з англійської драматургії доби ранніх Тюдорів чекаємо у нашій віртуальній аудиторії!

https://us04web.zoom.us/j/7513780470?pwd=UWJMK3BrMXliMW9WeFVOS29WNjZQQT09

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 305

19 листопада 2024 року відбулася гостьова лекція «Корсети і бонети: мода Регентства в романах Джейн Остін», організована кафедрою англійської філології. Спікеркою виступила дослідниця дискурсу, ґендеру і жанру масової літератури, докторка філологічних наук, професорка кафедри філології Українського католицького університету Софія Філоненко. 

Зустріч стала захопливою подорожжю у світ моди першої чверті ХІХ століття, відтвореної у романах англійської письменниці Джейн Остін. Викладачі і здобувачі освіти дізналися про унікальні елементи одягу епохи Регентства та їхню роль у створенні відомих персонажів. Лекція, у якій поєдналися наукова інформація про історію Англії часів Регентства, модні тенденції тогочасся, штрихи до портрету Дж. Остін, і прочитання її головних романів крізь призму моди, дозволила реалізувати основний імператив доповідачки. На думку пані Софії, Дж. Остін використовує описи модних бонетів, корсетів, взуття, аксесуарів у якості дієвого і яскравого інструмента, спроможного підкреслити певні риси характерів героїв і змалювати соціальний контекст. Лекторка привернула увагу слухачів до тих цікавих фактів із романів «Емма», «Гордість і упередження», «Розум і почуття», які зазвичай проходять повз увагу читача, і тим самим проаналізувала їхню поетику під новим кутом зору. 

Зацікавлені викладачі і студенти спеціальності Середня освіта. Мова і зарубіжна література (англійська) схвально відгукнулися про тематику зустрічі і манеру репрезентації матеріалу. Віртуальна аудиторія перетворилася на простір для діалогу, який сприяв поглибленню знань про англійську літературу і культуру, та надихав слухачів на самостійне осмислення творчого спадку письменниці. Обговорення ключових позицій лекції дозволило здобувачам освіти структурувати літературний портрет Джейн Остін, яка ретельно стежила за модою, скласти чіткіше уявлення про основні віяння моди першої половини ХІХ століття, про соціальне тло і умонастрої її героїнь. Утім, найбільше питань до спікерки стосувалося саме інтермедіальних проекцій романів Дж. Остін і реалізації в численних екранізаціях «модної» лінії. Цікаво, що роман «Емма» за останні сорок років був екранізований десять разів, і в кожному з них творці і художники по костюмах по-різному підходили до вибору вбрання головної героїні. Професорка Софія Філоненко пояснює це тим, що враховувались як тогочасна мода, так і погляд і креативні можливості сучасної модної індустрії у процесі оформлення автентичного антуражу двохсотлітньої давнини.  

Студенти поділилися своїми враженнями про лекції.

Аліна Куценко, АЗЛм-24: «Сьогодні відбулась надзвичайна «гарна» лекція пані Софії Філоненко на тему «Корсети і бонети: мода Регентства в романах Джейн Остін». Я була просто вражена тим, що тема моди минулих століть може бути так тісно пов’язаною із сучасністю! Особливо цікаво було послухати про втілення всіх традицій минувшини у фільмах та серіалах, якими ми всі зараз так захоплюємося! Нереальні враження після виступу лекторки, тому з нетерпінням чекаю  на наступні заходи».

Єлизавета Степанова, АЗЛ-22: «Лекція професорки Софії Філоненко вразила глибиною і комплексним підходом до розкриття теми моди епохи Регентства. Особливу увагу привернула згадка про те, як мода відображалася навіть у листах Джейн Остін. Листи письменниці стали своєрідними «модними нотатками», в яких вона детально описувала вбрання, тканини, зачіски та аксесуари. Було неймовірно цікаво дізнатися, як ці описи відображають не лише особисті смаки Остін, а й загальні модні тенденції того часу. Завдяки лекції я зрозуміла, що мода в її творах і листах – це не просто контекст, а важливий елемент, який допомагає глибше зануритися у внутрішній світ героїв і зрозуміти їхні характери. Дякую організаторам за можливість поринути у такий багатогранний світ Джейн Остін!»

Марина Іванова, АЗЛ-22: «Лекція відомої української літературознавиці Софії Філоненко стала неймовірно цікавим зануренням у світ англійської літератури та моди початку ХІХ століття. Доповідачка майстерно поєднала літературознавчий аналіз із культурологічними дослідженнями, що дозволило їй продемонструвати, як мода епохи Регентства впливала на створення образів героїв романів Джейн Остін. Цікаво було дізнатися, як соціальні та економічні зміни відображалися у модних тенденціях того часу, і як це впливало на творчість Остін. Лекція супроводжувалася яскравими ілюстраціями та прикладами з романів, що зробило її ще більш захопливою. Загалом лекція була не лише інформативною, але й надихаючою. Вона відкрила нові аспекти творчості Джейн Остін і змусила замислитися над тим, як культура й мода впливають на літературу. Щиро дякую організаторам та лекторці за таку цікаву й пізнавальну подію!»

Євгенія Горбаль, АЗЛ-22: «Сьогоднішня лекція професорки Софії Філоненко виявилася надзвичайно цікавою та пізнавальною. Особливо сподобалося, як було розкрито роль корсетів у моді епохи Регентства – не лише як елементу одягу, але й як відображення соціальних норм та естетичних ідеалів того часу. Поєднання літературознавчого аналізу з дослідженнями модних тенденцій дало можливість краще зрозуміти образи героїв романів Джейн Остін і той контекст, у якому вони створювалися. Дякую організаторам і пані Софії за цікаву подорож у світ моди та літератури початку ХІХ століття!»

Єлизавета Гнечко, АЗЛ-22: «Зустріч із пані Софією стала справжньою мандрівкою в часі, яка дозволила нам зануритися в атмосферу англійського суспільства початку ХІХ століття. Особливу увагу лекторка приділила взаємозв’язку між літературою та модою того часу. Детально розглянувши, як корсети, пишні сукні та складні зачіски впливали на постаті героїнь романів Джейн Остін, доповідачка розкрила перед нами нові грані творчості письменниці. Стало очевидним, що кожна деталь гардеробу та зачіски була не просто елементом образу, а відображенням соціального статусу, характеру та навіть почуттів героїні. Лекція була насичена яскравими прикладами з романів Остін та ілюстраціями модних тенденцій того часу, що зробило її не лише пізнавальною, а й візуально привабливою».

Вікторія Малишенко, АЗЛ-22: «Лекція професорки Софії Філоненко проілюструвала цікавий зв’язок між модою та романами Джейн Остін. На прикладах із її творів лекторка показала, як через одяг розкриваються характери героїв: елегантні сукні Емми підкреслюють її статус, скромний гардероб сестер Дешвуд у «Розумі і почуттях» відображає їхнє зубожіння, контраст між стилем міс Бінглі та Елізабет у «Гордості та упередженні» підкреслює різницю їхніх характерів, а байдужість до моди Кетрін із «Нортенгерського аббатства» вказує на її недосвідченість. Візуальні матеріали чудово доповнили розповідь і допомогли краще зрозуміти епоху та творчість письменниці. Щиро дякую лекторці за такий глибокий аналіз та натхненну подачу матеріалу!» 

Завідувач кафедри англійської філології, доцент І. С. Зоренко, яка зі студентських років є прихильницею творчості Джейн Остін, залишила свій відгук про гостьову лекцію: «Сьогодні ми слухали неперевершену «жіночу» лекцію на вічну «жіночу» тему, представлену блискучою науковицею. Так сталося, що Джейн Остін отримала належне визнання майже через двісті років після смерті. Усі, хто пильно читає її романи, помічають яскраві і незабутні образи, що надихають, тонкий гумор, фонові соціальні коментарі, нову для того періоду манеру письма, психологізм. Її називають першою літературною феміністкою, амбітною, інспіруючою особистістю. Але цього разу я би відзначила дві особливості. По-перше, розповідь професорки Софії Філоненко характеризувалась багатосторонньою інформативністю і дозволила репрезентувати доволі широкий спектр питань, серед яких у першу чергу я виділила б так званий «трикутник», сформований Джейн Остін, – «історія-мода-література». Дискурс моди у романах Остін є яскравою ілюстрацією твердження про те, що важливими в людині є не лише думки і вчинки, а й одяг. По-друге, сьогодні я ще раз переконалася у позачасовій цінності її текстів, яка полягає щонайменше в інтермедіальних версіях, а саме у численних екранізаціях її романів, які уможливлюють візуалізацію всієї тієї краси, яку нездатне сповна передати перо письменниці, яким би талановитим воно не було. Бо саме завдяки фільмам глядач має нагоду ще раз пересвідчитися у геніальності і актуальності словесного полотна, створеного Джейн. Тому дякую лекторці за те, що вона привернула увагу до нових аспектів творчості уже знайомої письменниці».

На інших моментах лекції про моду у творчості Дж. Остін наголосила і доцент кафедри англійської філології Л.Д. Федоряка: «Феноменально, що Джейн Остін і її романний канон за два століття, як виявилося, не лише не втратили, а, навпаки, набули нечуваної популярності серед читачів, і особливо серед глядачів. Дослідження романної спадщини цієї письменниці у світлі, запропонованому професоркою Софією Філоненко, чітко віддзеркалює одне із неписаних освітніх правил про вивчення «мови через літературу і літератури через мову», а також корелюється з вимогами, що висуваються до окремих освітніх компонентів спеціальності Середня освіта. Мова і зарубіжна література (англійська). Маю сподівання, що лекція про залучення культурологічного наративу моди у художній твір початку ХІХ століття сприятиме розширенню світоглядних горизонтів здобувачів освіти, популяризації англійської мови і літератури серед усього зацікавленого студентства, а також покладе початок співпраці між кафедрою англійської філології КДПУ і кафедрою філології УКУ». 

Викладачі і здобувачі освіти кафедри англійської філології щиро дякують професорці Софії Філоненко за цікаву і корисну лекцію, за можливість зануритися у культурний контекст літератури доби Регентства, за стимул до подальшого прочитання романів Джейн Остін!

Бажаємо пані Софії натхнення на майбутні дослідження і чекаємо нових зустрічей!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 215

ШАНОВНІ ВИКЛАДАЧІ І ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ!

19 листопада 2024 року о 12.00 відбудеться гостьова лекція

«КОРСЕТИ І БОНЕТИ: мода Регентства в романах Джейн Остін».

 Спікер: професорка Софія Філоненко (Український католицький університет, Львів).

Усіх зацікавлених творчістю Королеви англійської літератури і охочих поринути у світ англійської моди першої чверті ХІХ століття чекаємо у нашій віртуальній аудиторії!

https://us04web.zoom.us/j/7513780470?pwd=UWJMK3BrMXliMW9WeFVOS29WNjZQQT09

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 325

     14 – 15 листопада 2024 року відбулася Всеукраїнська  конференція  «Література і історія», організована кафедрою української літератури ЗНУ. Напрочуд широкий академічний майданчик, на якому організаторам вдалося розташувати рекордних десять секцій, дозволив актуалізувати надзвичайно різноманітні розвідки у сфері українського і зарубіжного літературознавства. Дискусії розгорталися навколо жанрово-стильової специфіки історичного твору у літературознавчому і мовознавчому аспектах, знакових історичних подій в художньому творі, образів історичних осіб, альтернативного моделювання історії і т.д. Лейтмотивом усіх конференційних заходів стала теза про українську ідентичність і патріотичні імперативи. І класичні, і сучасні історичні твори розглядалися як масштабна інтелектуальна і духовна комеморативна платформа, спроможна вмістити дієві підказки і відповіді на складні питання, що стоять сьогодні перед літературним, літературознавчим і читацьким загалом.

     Про цю можливість історичної літератури говорила на конференції доцент кафедри англійської філології Л. Д. Федоряка, яка представила доповідь про історизм єлизаветинської «великої» прози: «ЗНУ – це моя друга альма-матер, і я завжди з радістю і вдячністю приймаю їхні запрошення. Минулого разу, у 2022 році, мене приємно здивувала кількість запропонованих тем, а цьогоріч організатори підтвердили свій високий статус. Вектор обговорення – література і історія – завжди актуальний. Але зараз, на тлі війни з росією, коли перед автором і дослідником відкриваються широкі інтерпретативні можливості, чітко визначитися з напрямком і механізмами репрезентації сучасних подій не завжди буває легко. Літературознавцям за приклад можна взяти, приміром, давні твори, у яких містяться згадки про історію. У романі «Нещасливий мандрівник» представник пізнього англійського Ренесансу Томас Неш говорив про те, що минулі події і пам’ятки слід сприймати не лише як складники історичної пам’яті, а й як застереження від повторення минулих доленосних помилок, і сучасному читачеві треба бути в першу чергу «історіографом власного лиха, а не чіпати трофеїв чужих міст». Тобто, на думку письменника, від споглядання і читання історичної минувшини покоління сучасне і прийдешнє має не просто отримувати естетичну насолоду, але й запозичувати досвід і виносити життєві уроки. Подібні думки зараз видаються напрочуд актуальними».

     Другий день конференції був присвячений культурно-мистецьким заходам і методичній практиці. Особливу зацікавленість учасників викликав вебінар «Діалог історії та сучасності», організатори якого зосередились виключно на методиці викладання творів історичної тематики. Магістрантка спеціальності Середня освіта. Мова і зарубіжна література (англійська) Світлана Мялик поділилася своїми думками щодо вебінару, проведеного колегами із ЗНУ: 

   «Тема вебінару виявилася надзвичайно актуальною та корисною для всіх, хто прагне зробити процес вивчення історичних творів більш цікавим та ефективним. Особливо вразило те, як органічно авторкам вдалось поєднати два, здавалося б, різні предмети, літературу і історію, та продемонструвати їхній взаємозв’язок. 

    Інтерактивні засоби, представлені на конференції, відкрили перед нами нові можливості для підвищення мотивації учнів та студентів. Онлайн-платформи Канва та Падлет відомі багатьом з нас, але були запропоновані й такі інтерактивні майданчики, що стали справжнім відкриттям. Так, наприклад, сайт http://kazka.fun дає можливість створити свою власну казку! Для цього лише потрібно задати тему казки, обрати головного героя та описати події, які б ви хотіли бачити в цій казці... І вуаля! Стається диво – перед вами плід вашої уяви у вигляді готової казки.

    Всі запропоновані ресурси дозволяють створювати яскраві, динамічні та інтерактивні матеріали, які захоплюють уяву молоді. Можливість самостійно створювати проекти, презентувати їх та отримувати зворотний зв’язок від однолітків – це потужний стимул для навчання.

    Особливо сподобалося, як під час конференції лектори акцентували увагу на важливості розвитку критичного мислення та творчих здібностей учнів. Запропоновані інструменти та методики дозволяють не просто запам’ятовувати факти, а й аналізувати їх, висловлювати власну думку та будувати логічні ланцюжки.

Отримана інформація допоможе мені:

• Урізноманітнити свої уроки: впровадити в навчальний процес інтерактивні елементи, які зроблять заняття більш цікавими та ефективними.
• Підвищити мотивацію учнів: залучити їх до спільного створення навчальних матеріалів, що зробить процес навчання більш особистим та значущим.
• Розвивати критичне мислення та творчі здібності учнів: запропонувати їм завдання, які вимагають аналізу, синтезу та оцінки інформації.
• Створити більш позитивну навчальну атмосферу: завдяки використанню сучасних технологій та інтерактивних методів навчання, учні почуватимуться залученими до навчального процесу та мотивованими».

Дякуємо колегам із Запорізького національного університету за запрошення і організацію конференції, цікаві та корисні заходи, і сподіваємось на майбутні зустрічі та обмін досвідом!

Автор: Кафедра англійської філології

Перегляди: 248