14 травня – День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Цю пам'ятну дату у 2021 році запровадила Верховна Рада України. Таким чином Україна приєдналася до європейської спільноти націй, які формують пантеон Праведників народів світу.
Доцент Вадим Яшин:
14 травня в Україні вшановують День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Ця дата є символічною і пов’язана з трагічною історією родини Суховерків із міста Рівне. Саме 14 травня 1942 року нацисти розстріляли членів цієї родини за те, що вони переховували євреїв, ризикуючи власним життям і життям своїх близьких. Їхній вчинок став одним із численних прикладів людяності та моральної мужності в умовах нацистського терору й Голокосту.
Під час Другої світової війни допомога євреям на окупованих територіях була смертельно небезпечною. Нацистська влада карала за це не лише окремих людей, а й цілі родини. Попри це, тисячі українців переховували єврейських дітей і дорослих, забезпечували їх їжею, документами, допомагали втекти або вижити в умовах окупації. Ці люди діяли не заради нагород чи визнання, а керуючись совістю, співчуттям і розумінням цінності людського життя.
Серед тих, хто ризикуючи життям рятував євреїв, є жителька Кривого Рогу Зінаїда Макеліт (1909–1990) - вчителька школи №25, яка під час нацистської окупації рятувала євреїв. Її вчинок став прикладом гуманізму та громадянської відповідальності в один із найтемніших періодів ХХ століття. За свою діяльність вона була удостоєна почесного звання «Праведник народів світу» — відзнаки, яку Яд Вашем присвоює людям, що рятували євреїв під час Голокосту.
Пам’ять про таких людей є надзвичайно важливою для сучасної України. Вона нагадує, що навіть у часи війни, насильства та страху людина здатна залишатися моральною і захищати інших, ризикуючи власним життям. Історії праведників є прикладом справжньої людяності, відповідальності та сили духу для сучасних поколінь.
Сьогодні Україна посідає одне з провідних місць у світі за кількістю Праведників народів світу. Це звання отримали 2707 українців. На Дніпропетровська область таких людей -— 70. Кожна з цих історій є свідченням того, що навіть у найжорстокіших обставинах знаходилися люди, які не втрачали людяності та готовності допомогти ближньому.
День пам’яті українців, які рятували євреїв у роки Другої світової війни, є не лише даниною минулому, а й важливим нагадуванням для сучасного суспільства про цінність людського життя, взаємодопомоги та відповідальності перед іншими.
Сюжет ТРК "Рудана"
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 141
Напередодні Дня Європи, який в Україні відзначають 9 травня разом із державами Європейського Союзу, відбулося засідання проблемної групи «Актуальні питання входження України до загальноєвропейського простору» (керівник - доцент Ірина Селищева).
Учасники заходу наголосили, що відзначення Дня Європи є важливим символом європейського вибору України, відданості демократичним цінностям, принципам свободи, рівності та поваги до прав людини.
Було підкреслено, що 8 травня 2023 року Президентом України підписано Указ №266/2023, відповідно до якого День Європи в Україні відзначається щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу. Це рішення стало важливим кроком у зміцненні європейської ідентичності Українського народу та підтвердженням стратегічного курсу України на європейську інтеграцію.
Учасники заходу звернулися до історичних витоків створення Європейського Союзу. Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана, проголошена 9 травня 1950 року міністром закордонних справ Франції Робером Шуманом. У своїй промові він запропонував об’єднати вугільну та сталеливарну промисловість європейських держав під управлінням наднаціональної структури. Такий крок став основою для формування Європейського співтовариства та заклав підґрунтя для збереження миру і стабільності на Європейському континенті.
У роботі проблемної групи взяли участь завідувачка кафедри історії Наталя Печеніна, здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти групи ІСм-25 та випускник спеціальності Андрій Бреславець.
Під час зустрічі учасники обговорили роль жінок у політичному житті сучасної Європи. У межах засідання було представлено доповідь «Роль жінок в історії становлення ЄС», підготовлену студентами Станіславом Чернишем (гр. ІСм-25) та Дар’єю Чуніховською (гр. ІС-22).
Доповідачі наголосили, що роль жінок у політиці є однією з ключових тем сучасного суспільного розвитку, яка відображає трансформацію демократичних цінностей, еволюцію політичних інститутів та утвердження принципу рівності. Попри те, що політична сфера тривалий час залишалася переважно чоловічим простором, упродовж ХХ – початку ХХІ ст. жінки поступово утвердили себе як активні учасниці політичного процесу, впливаючи на прийняття рішень на національному та міжнародному рівнях.
Особливу увагу було приділено ролі жінок у розвитку Європейського Союзу як політичного об’єднання, що базується на принципах демократії, прав людини та рівності. Учасники засідання відзначили, що хоча на початковому етапі європейської інтеграції жінки не займали провідних посад у структурах ЄС, їхній внесок у формування ідей об’єднаної Європи був вагомим. Згодом ця участь трансформувалася у політичне лідерство та активний вплив на розвиток європейських інституцій.
Окремо було акцентовано увагу на ролі сучасних жінок-лідерок ЄС у підтримці України. Їхня послідовна позиція, політична воля та відданість демократичним цінностям є свідченням того, що сучасна Європа будується не лише на економічних інтересах, а й на принципах солідарності, свободи та захисту прав людини.
Проведення таких заходів сприяє формуванню у студентської молоді розуміння європейських цінностей, усвідомлення ролі України у сучасному європейському просторі та важливості демократичних принципів у розвитку суспільства. Засідання проблемної групи стало майданчиком для змістовного обговорення актуальних питань європейської інтеграції, політичного лідерства та ролі жінок у сучасних міжнародних процесах.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 361
8 травня 2026 р. студенти-історики долучилися до парламентського онлайн-уроку, який став справжньою подорожжю у світ європейських цінностей, демократії та сучасного бачення майбутнього України. Із вітальними словами до учасників звернулися Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола, які наголосили на важливості європейської єдності, підтримки України та ролі молоді у розбудові демократичного суспільства.
Під час онлайн-уроку учасники ознайомилися з особливостями роботи Верховної Ради України та Європейського парламенту, дізналися про основні принципи функціонування демократичних інституцій, ухвалення законів і значення міжнародної співпраці для розвитку держави. Значну увагу було приділено темам прав людини, верховенства права, свободи слова та активної громадянської участі як фундаментальним цінностям сучасного європейського суспільства.
Особливо змістовною стала розмова про європейський вибір України, процес євроінтеграції та перспективи української молоді у спільному європейському просторі. Спікери наголосили, що саме молоде покоління сьогодні є рушійною силою змін, носієм демократичних цінностей та активним учасником формування майбутнього держави. Також учасники обговорили важливість міжнародної підтримки України в умовах сучасних викликів та значення солідарності європейських країн у боротьбі за свободу, мир і людську гідність. Інтерес викликали відеовключення українок, які сьогодні працюють у структурах Європейського парламенту. Вони поділилися власним професійним досвідом, розповіли про особливості роботи європейських інституцій, щоденні виклики та можливості для молоді в міжнародному середовищі. Їхні виступи стали яскравим прикладом успішної реалізації українців у європейському просторі.
Такі заходи не лише розширюють світогляд молоді, а й мотивують бути активними, відповідальними та свідомими громадянами України, які поділяють спільні європейські цінності та вірять у сильне майбутнє своєї держави.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 389
6 травня у групі магістрантів-істориків відбувся захід, присвячений Дню пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (модератор - доцент Вадим Яшин). Це день вшанування жертв Другої світової війни та нагадування про ціну миру, яку заплатило людство.
У виступах учасники заходу порівнювали досвід минулого з нинішньою війною, наголошували на важливості осмислення трагічних сторінок історії та їхнього впливу на сучасне суспільство. Особливий акцент було зроблено на ролі місць пам’яті й днів пам’яті у формуванні патріотичного світогляду, національної свідомості та громадянської відповідальності молоді.
Захід став простором для щирої дискусії про те, як історична пам’ять допомагає зрозуміти сьогодення та зміцнити єдність суспільства. Учасники підкреслили, що пам’ять про минуле є фундаментом для виховання стійкості, солідарності та прагнення до миру.
Прозвучало й нагадування про те, що випускники та студенти історичного факультету сьогодні боронять Україну у лавах Збройних Сил, протистоячи державі, яка намагається привласнити спільну перемогу союзників у Другій світовій війні. Їхня служба є продовженням традиції захисту свободи та гідності, а також живим свідченням нерозривного зв’язку поколінь.
Отже, академічна історична спільнота здатна активно долучатися до формування цінностей, важливих для всієї нації.
Людство перемогло нацизм – ми переможемо рашизм!
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 332
До 40-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС в академічних групах спеціальності "Історія та громадянська освіта" було проведено низку заходів, присвячених осмисленню подій 1986 року та їхнього значення сьогодні.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 456
14 березня - День українського добровольця.
Це день людей, які не чекали наказів. Людей, які в найважчий момент для країни сказали: «Я йду» - і стали на захист України.
Добровольці - це про сміливість, про гідність і про любов до Батьківщини, яка сильніша за страх. Саме завдяки вам Україна вистояла тоді і продовжує боротися сьогодні.
Дякуємо кожному, хто став на цей шлях. Пам’ятаємо тих, хто віддав найцінніше.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 637
26 лютого - День спротиву окупації Криму.
В цей день ми згадуємо сміливість тисяч людей, які у 2014 році вийшли, щоб захистити свою землю, свою свободу і право жити у власній державі. Це день гідності, єдності та голосу тих, хто не скорився.
Крим - це не лише територія на мапі. Це люди, культура, пам’ять і дім, який чекає на повернення свободи. Спротив триває щодня - у боротьбі, у збереженні ідентичності, у вірі та правді.
Пам’ятаємо. Підтримуємо. Не забуваємо.
Крим - це Україна!
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 367
Щороку, в останню суботу листопада, Україна та світ вшановують пам’ять мільйонів людей, чиє життя забрав Голодомор - один із найстрашніших злочинів проти людства у ХХ столітті. Це не просто трагедія минулого, це свідчення того, як цілеспрямована політика тоталітарного режиму може стати зброєю проти власного народу.
Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років стали важким ударом по українській нації. Наймасштабнішим серед них був Голодомор 1932–1933 років, який дослідники визнають геноцидом українського народу. Сьогодні, коли Україна знову бореться за свободу та існування, пам’ять про Голодомор набуває нового змісту. Вона нагадує нам про ціну незалежності, про небезпеку імперської політики та про обов’язок - зберігати правду.
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 887
21 листопада українці відзначають День Гідності та Свободи - день, що закарбував у нашій історії прагнення до свободи, єдності та європейського майбутнього. Ця дата об’єднує події Помаранчевої революції та Революції Гідності, проявів незламного духу, готовності відстоювати власну позицію та право жити у демократичній державі.
Про важливі події української історії - разом зі студентами групи ІС-25 (викладач - доцент Наталя Печеніна).
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 854
Як говорити про те, що болить? Що ми, як вчителі, маємо передати дітям, коли пропустили через себе стільки болю та страждань. Коли побачили ВСЕ і, знаючи, що буде далі, відчуваємо жах за тих людей, які сподівалися, що найстрашніше позаду. Як бути із цим тягарем?
- Автор: Кафедра історії
- Перегляди: 801
