27 листопада 2024 року на засіданні науково-методологічного семінару кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету відбулася презентація навчальної дисципліни «Сходознавчі студії», яку представила асистент кафедри О. Є. Оліфер.

«Сходознавчі студії» – інноваційний навчальний курс, що охоплює широкий спектр тем: від теоретичних основ східної філософії до її впливу на культуру, етику, естетику, релігію та літературу. Програма курсу спрямована на формування у студентів навичок безконфліктної комунікації, розуміння мультикультуралізму та цінності культурної різноманітності. Наразі навчальна дисципліна є вибірковою і викладається студентам заочної форми навчання.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 100

30 жовтня 2024 р. вібдулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії. Із доповіддю на тему "Коннексивна ексклюзія" виступив професор кафедри, доктор філософських наук Я. В. Шрамко. Доповідь за матеріалами однойменної статті, опублікованої в науковому журналі «Erkenntnis», що написана у співавторстві з проф. Г. Ванзінгом (Рурський університет, м. Бохум).

У доповіді розглянуто принцип коннексивності для імплікації, ексклюзія як дуальна імплікація, принцип коннексивності для ексклюзії й спроби визначити коннексивну ексклюзію. Зазначено, що класична логіка є синтаксично повною, тому будь-яке намагання додати новий принцип або правило призводить до виникнення нових суперечностей. Проте принципи класичної логіки можна розглянути з позиції чотиризначної логіки, що було зроблено у дослідженні. Замість матеріальної імплікації запропоновано коннексивну імплікацію, однак вона призводить до суперечності. Коннексивна імплікація, розглянута за допомогою принципу дуальності, дає нові твердження, які можна дають нову інформацію. Ці нові судження являють собою коннексивну ексклюзію. Обґрунтовано коннексивну екклюзію як логічну зв’язку.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 271

25.09.2024 року на кафедрі філософії відбувся науково-методичний семінар, присвячений обговоренню участі викладачів кафедри в міжнародних наукових заходах. У рамках семінару з доповіддю виступив старший викладач к. філос. н. М. М. Брюховецький, який  представив кафедру філософії Криворізького державного педагогічного університету на XXV Всесвітньому філософському конгресі в Римі. Також обговорили участь д. філос. н., проф. Я. В. Шрамка в XIV Міжнародному Кантівському конгресі, який проходив на честь 300-річчя Іммануїла Канта у Бонні. Колеги під час короткострокових закордонних відряджень обмінялися досвідом з представниками міжнародної філософської спільноти, відвідали лекції й мастер-класи, брали участь у дискусіях, про що доповіли під час семінару.  

Кафедра філософії прийняла рішення посилювати міжнародне співробстництво  й продовжувати брати участь у різноманітних заходах з філософії.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 255

Днями у світі відзначали 300-річчя від дня народження філософа-просвітника І. Канта. Щоб відзначити цю подію, 25 квітня 2024 р кафедра філософії КДПУ провела засідання наукового семінару, на якому було заслухано доповідь к. філос. н., доц. О. П. Панафідіної «Призначення людини як проблема у філософії Імануеля Канта».

Протягом багатьох років О.П. Панафідіна вивчає твори цього мислителя. Результатом її глибокого занурення у кантівську філософію стала розробка концепції призначення людини, що передбачає культивування характеру людини й розвитку її здорового глузду.

Досліджуючи передовий зарубіжний та український досвіт у царині кантознавства Оксана Петрівна помітила, що з роками його антропологічні погляди не втрачають своєї актуальності, хоча і викликають труднощі як серед професійних філософів при дослідженні, так і серед студентів, які опановують курс філософії. Дехто навіть порівнює філософію І. Канта з готичним собором, досконалим своїми величними архітектурними формами, проте не придатним до життя. Оксана Петрівна поставила за мету довести, що вивчення праць І. Канта може бути і цікавим, і корисним.

У виголошеній доповіді було зазначено, що основне Кантове питання «Що таке людина?» може бути перефразоване на «Як подолати природні схильності, що роблять людину егоїстичною твариною і заважають її самовдосконаленню?». Відповідь І. Канта  –  правильно культивувати характер: загартовувати силу духу, прищеплювати чесноти, розвивати самостійне критичне мислення і брати відповідальність за свої вчинки. Усе це робить людину справжньою особистістю. А без виходу зі стану неповноліття кожною окремою людиною неможливий суспільний поступ. Тож, неокантіанське гасло «Назад до Канта!», на думку дослідниці, слід змінити на «Вперед до Канта!», адже у часи суспільних трансформацій гуманістична філософія німецького мислителя все ще необхідна людству.  

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 540

До Міжнародного дня філософії було проведено розширене засідання наукової філософської школи. У засіданні брали участь викладачі кафедри філософії та аспіранти.  Із доповіддю на тему «Сучасна філософія науки: передумови формування та основні напрями» виступив к. філос. н., доц. А. І. Абдула.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 334

Чи може бути кліповим мислення? Чи доречна така термінології і звідки витоки подібної проблеми?

Ці питання обговорювалися на засіданні наукового семінару кафедри філософії, який відбувся 05 травня 2023 р. Із презентацією результатів дослідження виступили к. філос. н., доц. Н. П. Козаченко та к. філос.н., ст. викладач М. М. Брюховецький.  

Доповідачі наголосили, що для розвитку сучасної науки необхідно створювати спільний світовий дискурс. Важливим при цьому є проблема вживання однакових термінів. З одного боку, науковець повинен проводити свою діяльність на засадах академічної доброчесності, що унеможливлює вигадування власних термінів для наявних і описаних явищ.  З іншого боку, побудова спільного наукового наративу актуалізує питання запозичення та перекладу термінів.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 406

17 березня 2023 р. відбулося засідання науково-методологічне засідання кафедри філософії. Заслухали доповідь к. філос. н., доц. О. П. Панафідіної «Як можливо Просвітництво?». Оксана Петрівна спробувала здійснити реконструкцію кантіанської філософії, щоб з’ясувати питання можливості виникнення просвітництва як феномену європейської культури.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 418

10 березня 2023 р. відбувся методичний семінар кафедри філософії. Із доповіддю  «Проблеми використання штучного інтелекту в навчальному процесі» виступила к. філос. н., доц. О. П. Панафідіна, яка висвітлила результати проведення педагогічного експерименту з використанням штучного інтелекту для виконання академічних завдань.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 392

17 січня 2023 р. відбулося засідання наукового семінару кафедри філософії. Заслухали доповідь к. філос. н., доц. А. І. Абдули на тему: «Проблема Сократа в аналітичній філософії», у якій було поставлено запитання щодо постаті Сократа, рецепцію його образу Платоном, Аристофаном та Ксенофонтом, і подальшу еволюцію цього образу в дев’ятнадцятому, двадцятому та двадцять першому століттях.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 577

06 грудня 2022 р. відбулося засідання наукового семінару кафедри філософії. Із доповіддю «Толерантність в контексті критичного мислення» виступила к. філос. н., доц. Н. П. Козаченко.

Протягом останніх шести місяців Надія Павлівна долучилася до роботи наукової групи кафедри логіки та методології науки Рурського університету  (м. Бохум, Німеччина). Під час академічної мобільності вона мала змогу обмінятися досвідом із колегами в царині дослідження критичного мислення та логіки. Академічна мобільність дала поштовх до дослідження взаємозв’язку концептів «толерантність» та «критичне мислення»; результати роботи були презентовані у доповіді.

Під час виступу на семінарі було висвітлено спільне між критичним мисленням і толерантністю: обидва поняття є інструментальними цінностями та пов’язані з категоріями норми та міри. У доповіді  зроблено спробу порівняти критичне мислення з аристотелівським поняттям "фронезис". У висновках зазначено, що толерантність – це процес, який пов'язаний зі встановленням мінімуму та мінімуму. Мінімум толерантності полягає в повному запереченні будь-якого соціального явища, а максимум – стосується повного прийняття соціальної практики. Зазначила, що максимум толерантності пов'язаний із категоріями «особа», «інші», «норма».

Члени кафедри філософії обговорили проблему потрактування поняття «норма» у різних суспільних науках. Розглянули зв'язок понять "толерантність" та "критичне мислення" з позиції Дж. Серля та Дж. Остіна. Порівняли підходи до критичного мислення з поглядом І. Канта.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 583