05 березня 2025 року проведено кураторську годину зі студентами-першокурсниками груп УМЛ-24 й УАФ-24 (наставник доц. Наталя Шарманова) з нагоди відзначення Всесвітнього дня письменника, що має на меті пошанування літераторів і заклик до чесності й відповідальності у друкованому слові.
Здобувачі освіти презентували інформацію про свято, яке ініціював ПЕН-клуб – міжнародна організація письменників, заснована Кетрін Емі Доусон-Скотт у 1921 році в Лондоні. Назву було утворено засобом абревіації від Poets (поети), Essayists (есеїсти), Novelists (романісти); відповідно таке найменування співзвучне зі словом pen («ручка»). Першим президентом творчої асоціації став Джон Голсуорсі.
Новим для майбутніх словесників стало і те, що у 1986 році ПЕН-клуб проголосив 3 березня Днем миру для письменника. В Україні свято з’явилося у 2012 році завдяки Ларисі Ніцой. Українських літераторів об’єднує Національна спілка письменників України, що має власне видавництво «Український письменник» й унікальну багатотисячну бібліотеку, організовує виставки, популяризує сучасну українську літературу та сприяє розвитку культури рідного слова.
Крім того, студенти дізналися цікаві факти із життєписів українських і зарубіжних митців, дивовижні і подекуди курйозні випадки з їх творчого й особистого життя. Так, Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній. Аналогічне відкриття відбулося і в родині Бориса Грінченка, яка розмовляла російською: після прочитання «Кобзаря» Тараса Шевченка письменник твердо вирішив спілкуватися виключно українською.
Цікавинками з фаху виявилася інформація про те, що Микола Гоголь мав неабияку пристрасть до рукоділля, Оноре де Бальзак завжди писав у темряві, а Джек Лондон став першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів. Марк Твен був справжнім винахідником, який дав світу низку розробок, серед яких блокнот із відривними сторінками для журналістів і шафа з розсувними поличками. А найгеніальнішим із його винаходів була машинка для зав’язування краваток. Ну, й інші подібні лайфаки, які засвідчують не пересічність і багатогранність письменницьких персоналій.
Здобувачі вже зрозуміли: їм ще попереду доведеться набагато більше студіювати ази філології з її здобутками й перспективами, аби свідомо оволодіти обраним фахом і зацікавлювати своїх майбутніх учнів, заглиблюючись в цю дивовижну царину. Бажаємо успіху й подальших пошуків на розмаїтому шляху словесності!
