Квадробери — це субкультура людей, які наслідують поведінку тварин.

Засновником субкультури вважається японець Кенічі Іто. Дитиною з нього глузували та вважали схожим на мавпу. Коли Іто виріс, то почав вивчав особливості поведінки мавп, та швидко бігати навкарачки. Японець постійно покращував свій результат в стометрівці навкарачки: від 18,58 сек у 2008 році до 15,71 сек 2015 року. Його техніка бігу привернула увагу американських фітнес-тренерів, що започаткували тренування «в стилі тварин», які поєднували йогу, пілатес тощо. Цей тип фізичних вправ отримав назву «квадробіка», від лат. quattuor («чотири») та анг. aerobics («аеробіка»).

У 2020-ті роки з'явилася субкультура «квадроберів», переважно підлітків та дітей, які не змагаються у фізичних вправах на швидкість, але використовують тематичний реквізит, такий як маски, рукавички у формі лапок, штучні хвости, та імітують зовнішність та спосіб пересування тварин.

Окрім квадроберів, існують інші схожі субкультури. Так, фурі імітують зовнішність героїв мультфільмів, звірят, що схожі на людей. Своєю чергою, теріантропи — це люди, які вважають, що мають душу тварини. 

Квадробери — люди, а найчастіше діти чи підлітки, які стали представниками нової субкультури. В цілому  це люди, які імітують поведінку тварин. Зокрема, їхні способи пересування. Представники субкультури пересуваються на чотирьох кінцівках, перестрибують різноманітні перешкоди й швидко бігають. Звісно ж, усе це потребує концентрації, витривалості й хорошого балансу.

Квадробери стверджують, що така поведінка допомагає їм знімати стрес і самовиражатися буквально «без кордонів».

Квадробери використовують такі аксесуари у своєму одязі: маски тварин на обличчя, на руки — рукавиці у формі лап і навіть чіпляють до одягу штучний хвіст.

Різниця між квадроберами і теріанами та фуррі

Квадробери — насамперед, прихильники спорту, які вже із часом почали доповнювати свій вигляд різноманітними аксесуарами та прикрасами.

А от теріани (або теріантропи) — люди, які духовно відчувають себе звіром. Для представників цієї течії не настільки важливий вигляд, як внутрішні почуття. На них вони і фокусуються.

Фуррі ж наслідують улюблених анімаційних персонажів — тварин, які схожі на людей. Велику роль для фуррі, на відміну від теріанів, відіграє саме зовнішність. Представники субкультури не тільки одягають кастомний одяг чи втілюють цілісний косплей, але й театрально відіграють поведінку тваринки.

Ознаки небезпечних субкультур:

1. Антисоціальна поведінка: Якщо субкультура заохочує порушення суспільних норм або законів (наприклад, вандалізм, крадіжки, насильство), це може становити серйозну загрозу як для її учасників, так і для оточення.
2. Груповий тиск і радикалізація: Субкультури можуть чинити сильний вплив на своїх членів, примушуючи їх до дій, з якими вони можуть не погоджуватися в нормальних умовах. Це може включати участь у небезпечних заходах або прийняття ризикованих рішень під тиском групи.
3. Фізична небезпека: Якщо субкультура залучає до екстремальних дій (наприклад, трюки, які ставлять під загрозу життя, участь у небезпечних гонках або екстремальних видах спорту), це може призвести до травм або навіть летальних наслідків.
4. Зловживання речовинами: Якщо у рамках субкультури є поширеним вживання наркотиків, алкоголю або інших шкідливих речовин, це підвищує ризики для здоров’я та життя учасників.
5. Ідеологічна небезпека: Деякі субкультури можуть пропагувати деструктивні чи радикальні ідеології, що можуть спонукати до насильства або руйнування, чи створювати конфлікти з суспільством та законом.

Що робити, якщо субкультура "квадробери" небезпечна?

1. Оцінка ризиків: Важливо розуміти, чим саме займаються члени цієї групи, і які потенційні загрози вона несе. Якщо це включає ризик для вашого здоров'я або безпеки, варто дистанціюватися від такої субкультури.
2. Комунікація з іншими: Якщо ви відчуваєте, що група чинить тиск на вас або ваших близьких для участі в небезпечних діях, важливо відкрито поговорити з людьми, яким ви довіряєте, і можливо, отримати професійну консультацію.
3. Звернення до влади: Якщо діяльність цієї субкультури порушує закон або створює загрозу для громадського порядку, варто звернутися до правоохоронних органів або повідомити про це відповідні служби.

Думок з цього приводу дуже багато, головне пам’ятати, що хоббі, захоплення чи заняття є нормальним доти, доки не несе шкоди для здоров’я та життя самої людини або навколишніх. А терпимість до різних проявів ідентичності (навіть якщо вони не збігаються із вашими особистими переконаннями) — ознака здорового, розвиненого та демократичного суспільства. 

Автор: [email protected]

Перегляди: 4277

     Секстинг — це обмін власними фото (відео) текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж.

Варто пам’ятати, що секстинг – це небезпечна форма спілкування, яка може не лише нашкодити дитині, але й зробити її жертвою сексуального насильства.
Найчастішими наслідками секстингу є поширення інтимного контенту без згоди власника, що часто призводить до кібербулінгу та шантажу. 

Чому ж підлітки починають займатися секстингом:

• Деякі підлітки надсилають повідомлення сексуального змісту, щоб пофліртувати з особами, котрі їм подобаються.
• Інколи дівчата висилають відверті фотографії своїм хлопцям, бо хлопці змушують їх до цього.
• Деколи хлопець розсилає багатьом відверту фотографію дівчини, щоб розважити друзів чи помститися їй за розрив стосунків.
• Це спосіб отримати увагу та схвальні коментарі, лайки та таким чином підняти свою самооцінку;
• Це може бути способом виразити свою довіру та симпатію до того, кому ці фото (відео чи повідомлення) надсилаються.

 Грумінг — це встановлення дорослими дружніх та довірливих відносин з неповнолітніми особами через Інтернет для вступу з ними в інтимний зв’язок, шантажування та залякування.

Часто самі того не підозрюючи, підлітки допомагають кіберзлочинцям в досягненні їх цілей. Публікація фото в соціальних мережах, відкритий профіль — все це підвищує ризик стати жертвою грумінгу, наслідки якого можуть бути дуже небезпечними.

У якому випадку варто звернутися за консультацією?

• Якщо дитина зіштовхнулась в інтернеті з погрозами чи шантажем;
• вимаганням інтимних фото у дітей та підлітків;
• розповсюдженням приватних фото та відео неповнолітніх іншими користувачами;
• кібербулінгом.

Куди звертатися за допомогою, якщо дитина натрапила на грумера в інтернеті?

• Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті 1545 (3)
• Звернутися на лінію можна анонімно, цілодобово та безкоштовно.
• Діти та батьки можуть напряму звернутися за допомогою на сайті https://stop-sexting.in.ua/adult/psykholoh/, заповнити анкету та отримати психологічну підтримку спеціаліста #stop_sexтинг. Консультації є конфіденційними та безкоштовними.
• Чат-бот для підлітків

В Україні діє чат-бот з метою захисту дітей від сексуального насильства в інтернеті. Діти та підлітки зможуть отримати інструкцію, що робити та куди звертатися, якщо їх шантажують в інтернеті й вимагають контент сексуального характеру. Чат-бот працює на сайті https://stop-sexting.in.ua/chatbot/ та у Telegram @StopSextingBot

Корисні посилання з теми:

UNISEF для кожної дитини

https://www.unicef.org/ukraine/documents/how-protect-oneself-sexting

Буклет містить доступну інформацію про особливості та небезпеки секстингу, а також поради для батьків, як можна захистити дитину.

https://www.unicef.org/ukraine/media/15281/file

Автор: [email protected]

Перегляди: 554

   Щороку 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтерів. Свято заснували ще 1985 року з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН. В Україні волонтерський рух почався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабміну. Що побажати на День волонтера 2023 та як красиво подякувати тим, хто ніколи не проходить повз біду - у добірці нижче.

          Витоки волонтерського руху сягають понад столітньої давнини, коли 1920 року під Страсбургом волонтери із Франції та Німеччини спільно працювали заради відновлення зруйнованих війною ферм у місцях найзапекліших боїв між німецькими та французькими військами. Згодом ініціативу волонтерства підхопили також в інших країнах, і на сьогодні у світі налічується понад 100 мільйонів волонтерів.

   Волонтерство - це покликання. Небайдужість до чужої біди, співпереживання, особливий спосіб мислення. Це те, що гуртує волонтерів та веде їх вперед.

     Україна — країна волонтерів, адже понад 80% українців у тій чи іншій формі взяли і продовжують брати участь у волонтерському русі. Надзвичайного значення український волонтерський рух набув від початку збройної агресії російської федерації у 2014 році. Відтоді численні волонтери зосередили свою діяльність на допомозі постраждалим від військових дій на сході України — як тим, хто лишався у небезпечних районах, так і внутрішньо переміщеним особам. Також,  одним надзвичайно значущим напрямом діяльності українських волонтерів стала повсякчасна допомога українським захисникам в отриманні сучасного спорядження, транспорту, технічних засобів. Відігравши критично важливу роль у перші місяці російської агресії 2014 року, волонтерський рух зберіг своє значення і надалі, набуваючи нових форм і залучаючи все нових учасників.

          Сьогодні волонтери - найпотужніша частина громадянського суспільства України, а волонтерський рух об'єднує всі міста й громади держави та всі соціальні групи. Це ідея, яка залучає до боротьби за свободу України мільйони людей із різних країн світу.

          Платформа для швидкого пошуку допомоги в Україні та в Кривому Розі

https://platforma.volunteer.country/cities/kryvyi-rih 

https://palyanytsya.info/cities/kryvyi-rih

Автор: [email protected]

Перегляди: 529

      Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

          Основними завданнями акції є:

• привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
• активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
• проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім'ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;
• формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

          Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:

• 25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок. Офіційно цей день був оголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році.
• 1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом.
• 2 грудня – Міжнародний день боротьби за скасування рабства.
• 3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями.
• 5 грудня – Міжнародний день волонтера.
• 6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі.
• 9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією.
• 10 грудня – Міжнародний день прав людини. 

Корисне відео:

https://www.facebook.com/olenazelenska.official/videos/%D0%B2%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F-%D0%B0%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F-16-%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0/438026460923647/

«Корисні посилання щодо теми антибулінгу» на сайті МОН.

Ресурс доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiyabulingu/korisni-posilannya-shodo-temi-antibulingu

             Безкоштовний електронний курс «Вирішую конфлікти та будую мир навколо себе»/Андреєнкова В.Л., Левченко К.Б., Матвійчук М.М./. Ресурс доступу: http://course.la-strada.org.ua/story_html5.html

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:

Телефон довіри Національної  гвардії України  (044) 226-22-52

Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації

Громадська організація «Ла Страда» 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

Національна дитяча «гаряча» лінія 
Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 16:00
0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного)

Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей
за телефонним номером 1547 цілодобово та безкоштовно

Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
Номери телефону – 527 (з мобільного) та 0 800 505 501 (з мобільного або стаціонарного)

Урядова «гаряча лінія»
1545, Для громадян України, які перебувають за кордоном: +38 (044) 284-19-15

Загальнонаціональна «гаряча лінія» з питань ВІЛ/СНІД

Номер телефону 0-800-500-451 (працює цілодобово)

Автор: [email protected]

Перегляди: 713

          16 листопада відзначається Міжнародний день толерантності (International Day for Tolerance), запроваджений у зв’язку із ухваленням ЮНЕСКО у 1995 році Декларації принципів терпимості, в основу якої закладено положення, проголошені в Загальній декларації прав людини.

          Толерантність – це повага до людської індивідуальності, визнання основоположних прав і свобод людини та громадянина, прийняття та правильне розуміння різноманіття культур та форм самовираження.

          Принципи рівності та недискримінації закріплені в міжнародному та національному законодавстві, згідно з якими всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах.

          Міжнародний день толерантності був заснований у 1995 році. Тоді ж була заснована премія імені Маданжита Сінгха. Нею нагороджують людей, які активно борються за толерантність та ненасильство.

          Цей день також нагадує людству про те, що таким явищам як насильство, релігійне переслідування та інше, не місце в сучасному світі.

       Кожен з нас повинен прагнути підтримувати принципи терпимості, плюралізму, взаємної поваги та мирного співіснування. Ми повинні бути завжди готові усувати стереотипи і спотворені уявлення і виступати на захист жертв дискримінації.

Корисне відео:

Автор: [email protected]

Перегляди: 2193

            Домашнє насильство стосовно дитини – це вчинення фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства у будь-якій формі. До цих дій належать: нанесення дитині фізичних травм у формі побиття, штовхань, ударів, ляпасів, потиличників, покарання ременем, припікання запаленими цигарками, спроби удушення чи втоплення дитини, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, примусова праця, використання дитини для заняття проституцією, виробництва творів, зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, використання дитини в жебрацтві, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, статеві зносини та розпусні дії стосовно дитини з використанням примусу, погрози та сили.

           Дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

           Дитина може бути постраждалою особою від домашнього насильства:

• Від матері (батька);
• Від діда чи баби, прадіда чи прабаби;
• Від вітчима (мачухи);
• Від рідних (двоюрідних) братів чи сестер;
• Від інших родичів: дядька (тітки), двоюрідного діда (баби) тощо;
• Від опікунів чи піклувальників, прийомних батьків, патронатних вихователів.

     Розрізняють чотири форми жорстокого поводження до дитини:

        Фізичне насильство - дії або відсутність дій з боку батьків або інших дорослих, що шкодять здоров'ю дитини, порушують її розвиток і позбавляють життя. Це можуть бути тілесні покарання, удари долонею, стусани, опіки, задушення, грубі хапання, штовхання, плювки, застосування палиці, паска, ножа, пістолета. 

        Сексуальне насильство або розбещення дітей та інцест - це будь-які сексуальні стосунки/взаємодія з дитиною, в яких дитина використовується дорослим або іншою дитиною для задоволення сексуальних потреб. До сексуального розбещення відносять також залучення дитини до проституції, порнобізнесу, оголення перед дитиною статевих органів і сідниць, підглядання за нею, коли дитина цього не підозрює: під час роздягання, відправлення природних потреб. Такий вид насильства може здійснюватись тим, кому дитина довіряє, включаючи батька, брата/сестру, далекого родича, друга, вчителя, старшого керівника або-будь якого піклувальника; будь-яка особа, наділена владою, повноваженнями і функцією контролю над дитиною.

         Психологічне (емоційне) насильство - це постійні або періодичні словесні образи, погрози від батьків, опікунів, учителів, вихователів, приниження людської гідності, звинувачення в тому, в чому дитина невинна, демонстрація ворожості, нелюбові. До цього виду насильства належить також постійна брехня, обман дитини (внаслідок чого вона втрачає довіру до дорослого), а також ситуації, коли вимоги до дитини не відповідають її віковим можливостям.

          Зневага (нехтування) інтересами і потребами дитини (або економічне насильство) - відсутність належного забезпечення основних потреб дитини в їжі, одязі, житлі, вихованні, медичній допомозі з боку батьків чи осіб, їх що заміняють, у силу об'єктивних причин (бідність, психічні хвороби, недосвідченість) і без таких. Типовим прикладом зневажливого ставлення до дітей є залишення їх без догляду, що часто призводить до нещасних випадків, отруєнь та інших небезпечних для життя і здоров'я дитини наслідків.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ У ВИПАДКУ НАСИЛЬСТВА
      • До поліції за номером 102.

• До  служби у справах дітей.
• До психолога, соціального педагога, класного керівника.
• До близької людини.
• На телефони "Гарячих ліній":

БЕЗКОШТОВНІ "ГАРЯЧІ" ТЕЛЕФОННІ ЛІНІЇ

• Національна дитяча "ГАРЯЧА ЛІНІЯ" з питань запобігання насильству:

0-800-500-225 та 116-111(безкоштовно зі стаціонарного та мобільного телефонів, анонімно). Тут можна отримати інформацію, куди звертатися дитині та консультацію психолога.

• Єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги:

Зателефонувавши за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів), можна отримати такі послуги:

- безоплатну правову допомогу дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах;

- правові консультації.

        Випускниця факультету мистецт Куліш Ю.С. розробила інтерактивну електрону книгу - "Рекомендації щодо протидія насильства над дітьми". Для ознайомлення  перейдіть за посиланням , щоб завантажити перейдіть за посиланням

НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ!!!

Автор: [email protected]

Перегляди: 727

          Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.

          Торгі́вля людьми́ — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці - сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов'язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.

          У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.

          Нині, під час загального вторгнення Російської Федерації на територію суверенної незалежної держави Україна, проблема торгівлі людьми набула особливої ​​гостроти. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, вимушені залишити Україну, також наражаються на ризик торгівлі людьми.

          Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:

• вербування, перевезення, передача, продаж,
• усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,
• використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,
• використання у військових конфліктах,
• залучення до злочинної діяльності,
• трансплантація чи насильницьке донорство,
• рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,
• залучення в боргову кабалу,
• використання шантажу, погроз, насильства.

          Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, - це ознаки торгівлі людьми:

• забрали паспорт або інші документи;
• позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
• пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
• погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
• за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
• примушували відпрацьовувати вигадані борги;
• працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
• людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
• примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
• попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.

          Жертвою торгівлі людьми може стати будь-хто, будь-яка людина, незалежно від статі, віку, соціального статусу, рівня освіти тощо. Однак, у першу чергу, до групи ризику можуть потрапити такі категорії, як:

• безробітні люди працездатного віку;
• жителі сільської місцевості;
• люди, які мають низький рівень доходів;
• особи, що працюють за кордоном нелегально;
• особи, що нелегально виїжджають за кордон або нелегально в’їжджають та перебувають на території тієї чи іншої країни;
• люди, що користуються послугами сайтів та застосунками знайомств або шукають посередництва для укладання фіктивних шлюбів;
• особи, які працюють у сфері розваг;
• особи, які раніше уже були жертвами торгівлі людьми;
• діти, в тому числі – діти-сироти, бездоглядні діти або, позбавлені батьківського піклування тощо.

          Якщо ви чи ваші знайомі стали жертвою торгівлі людьми або ви володієте інформацією щодо таких злочинів негайно повідомте за телефонами:

• 102 – поліція
• 1547 – гаряча лінія з протидії торгівлі людьми
• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів
• 112 – служба екстреної допомоги в ЄС
• 0 800 213 103 – Контакт-центр системи безоплатної правової допомоги
• 0 800 500 335 або на короткий номер 116 123 – Гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
• 0 800 500 225 або на короткий номер 116 111 Національна дитяча гаряча лінія
• 1545 (обрати цифру 3) – Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в Інтернеті
• +38-044-205-37-36; 205-36-94 (для дзвінків з-за кордону)
• org.ua –електронніконсультації

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ ВВАЖАЄТЬСЯ ОСОБЛИВО ТЯЖКИМ ЗЛОЧИНОМ В УКРАЇНІ!

Автор: [email protected]

Перегляди: 11446

Ментальне здоров’я!

          У березні 2023 року в Україні стартувала комунікаційна кампанія «Ти як?»  https://www.howareu.com/

Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської, мета якої – сприяти формуванню в суспільстві культури піклування про ментальне здоров’я. Першим викликом комунікаційної кампанії було донести людям, що вони, їхнє самопочуття «на часі». Що ментальне здоров’я так само важливе, як і фізичне. Що це один із факторів, який впливає на продуктивність людини, її здатність відновлюватися.

          Так що ж таке ментальне здоров’я?

  Ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя (за визначенням ВООЗ).

        Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття.

        Здатність отримувати задоволення від життя — основна риса ментально здорової людини.

Ознаки психічно здорової людини за данними ВООЗ:

• приймає власні тверді рішення;
• може розв’язувати проблеми,
• може розрізняти свої емоції, керувати ними та гармонійно функціонувати;
• здатна спілкуватися і будувати стосунки з іншими;
• розвивається й навчається;
• позитивно оцінює себе, приймає та любить.

Ознаки порушення психологічної рівноваги та перші “дзвіночки” ментальних розладів за даними ВООЗ:

• фізичні (порушення сну, больові відчуття у будь-якій частині тіла),
• емоційні (постійне відчуття страху, тривоги, журби),
• когнітивні (труднощі з чітким мисленням, порушення пам’яті, патологічні переконання),
• поведінкові (агресія, зловживання алкоголем чи наркотиками, неспроможність виконувати повсякденні функції),
• перцептивні (наприклад, пацієнту здається, що він бачить або чує те, чого не помічають інші).

        Головне, не займатися самодіагностикою, а звернутися до кваліфікованого фахівця!

          Для того щоб уникнути проблем зі своїм ментальним здоров'ям потрібно:

• дотримуватися правил психогігієни – вміти виставляти для себе та оточуючих кордони дозволеного та відстоювати власні цінності.
• не забувати про те, що приносить вам задоволення – хобі, смачна їжа, спілкування з друзями, хороша музика, інтересні фільми, чи навіть просто прогулянки по парку наодинці;
• стежити за своїм гормональним балансом,
• вчасно лікувати недуги,
• правильно харчуватися,
• дотримуватися режиму сну,
• визначити для себе зручний графік роботи.

ЗАВЖДИ потрібно турбуватися про себе та створювати комфорті умови для життя.

       Якщо ж ви відчуваєте, що щось не так з власним психічним станом – потрібно якомога швидше звернутися швидше звернутися до психолога.

Автор: [email protected]

Перегляди: 667

ЗУПИНИМО БУЛІН РАЗОМ!!!

          Булінг (bullying, від анг. bully — хуліган, забіяка, цькування) — це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі зі застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

          Існують наступні типи булінгу та його форми:

- фізичний – завдання ударів, штовхання, пошкодження або крадіжка власності;

- психологічний – виключення інших із групи чи розповсюдження пліток або чуток;

- усний (словесний) – обзивання, глузування або висловлювання, якими ображається стать, раса, національність;

- письмовий – написання записок або знаків, що є болючими чи образливими;

- кібербулінг – розповсюдження чуток та образливих коментарів з використанням електронної пошти, мобільних телефонів (наприклад, надсилання СМС) і сайтів соціальних мереж.

Соціальна структура булінгу має три елементи:

• переслідувач (булі);
• жертва;
• спостерігач.

          Дії, щоб зупинити явища булінгу в студентському середовищі:

• Не бути байдужими!!!;
• Не цькувати за соціальний стан людини;
• Сприймати людину такою яка вона є;
• Виховувати здорові стосунки у групі;
• Поважти думки та погляди інших;
• Виявляти доброзичливість, милосердність, толерантне ставлення до інших, виявляти готовність до примирення, визнавати свої помилки.

          Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти здійснюється відповідно до Положення про порядок і процедури вирішення конфліктних ситуацій у Криворізькому державному педагогічному університеті.

Автор: [email protected]

Перегляди: 444

Психологічні умови успішної адаптації першокурсника до навчання у КДПУ

          Пристосування студентів – першокурсників є досить важливим питання в освітньому процесі, оскільки від цього процесу залежить подальше навчання у закладі вищої освіти

          Адаптація – (лат. adapto – пристосовую) – це процес пристосування людини до нових, мінливих умов середовища. Пристосування до принципово інших умов завжди супроводжується низкою негативних явищ, зокрема невпевненість у своїх силах, психічне перенапруження, зміною референтної групи, умов середовища, підвищення рівня тривожності та ін.

          Перший рік навчання є дуже важливим тому, що в цей час у студента відбувається багато емоційно-особистісних і когнітивних змін – нерідко кількість цих змін перевищує ту, яка припадає на весь період навчання у коледжі. Найбільш загальне розуміння психологічної адаптації до нових незвичних умов передбачає формування психологічних механізмів, завдяки яким особа гарантує свою безпеку і адекватну орієнтацію в новій ситуації. При успішній адаптації особистість отримує можливість максимально успішної самореалізації без надмірних зусиль.

Критерії успішної адаптації студентів першого курсу до навчання в умовах закладу вищої освіти:

- пізнавальний (дидактичний) - відповідність навчальних і професійних інтересів; стійка потреба у знаннях із фахових дисциплін; наявність певних знань із майбутньої професійної діяльності; порівняння попереднього досвіду спілкування з учасниками групи, функціонування у попередньому соціумі із теперішнім, із наявною системою ціннісних орієнтацій і установок;
- емоційний - стійке позитивне та зацікавлене ставлення до обраного фаху; позитивна оцінка нової групи, прийняття групових норм, в результаті чого відбувається поступова ідентифікація індивіда з цією групою;

- діяльнісний (чи практичний) - стійка потреба в діяльності, максимально наближеної до майбутньої професії; активна позиція при опануванні професійно значущих дисциплін; прийняття активної участі в житті студентського колективу;

- вольовий - упевненість як у подоланні труднощів, пов'язаних з оволодінням професійною діяльністю, так і у вирішенні проблемних ситуацій на соціальному і побутовому рівнях.

          Фахівці виділяють наступні види адаптації студентів першого курсу:

– Організаційна - даний вид адаптації передбачає перебудову режиму дня, звикання до нової навантаженності, правилам перебування у ВНЗ.

– Діяльна - першокурсник ознайомлюється з різними видами діяльності, такими як вивчення нових прав і обов’язків, нових вимог, предметів.

– Професійна – здобувач освіти знайомитися з спрямованістю обраної спеціальності, у випадку першого курсу.

– Соціально-психологічна - даний вид адаптації вважається найскладнішим. Студенту належить освоїтися в новому колективі, завоювати довіру викладачів і однолітків, ознайомитися і прийняти нові правила навчання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ АДАПТАЦІЇ ВІД ПСИХОЛОГІВ!

1. Не порушувати норм та правил поведінки.
2. Брати активну участь у заходах, які проводяться в університеті.
3. Виконувати рекомендації викладачів щодо навчання.
4. Співпрацювати з групою та завжди підтримувати один одного.
5. Не створювати емоційну напругу у відносинах із одногрупниками, намагайтесь завжди бути приязним і доброзичливим та знаходити компроміси
6. Регулярно відвідувати заняття.
7. Бути впевненим у собі і своїх діях.
8. Не відмовляти у допомозі тим, хто цього потребує.
9. Концентрувати свою увагу на навчанні.

• Співпрацювати з викладачами та студентами.
• Вдосконалювати свої знання.
• Займайтися саморозвитком.
• Вирішувати всі проблеми з куратором та деканатом.
• Толерантно відноситись до людей із особливими потребами.
• Не боятись пробувати щось нове для себе.
• Поважати думку оточуючих.
• Відповідати на парах.
• Намагатись досягти нових та корисних знань.
• Ефективно організовувати робочий день та відпочинок
• Бути оптимістом. Позитивний погляд на світ допомагає подолати страх і зберегти мотивацію!

Автор: [email protected]

Перегляди: 932