26.02.25  відбулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії КДПУ. К. філос. н., доц. Н. П. Козаченко виступила з доповіддю “Класичні філософські проблеми в контексті Штучного інтелекту”, у якій розглянула проблеми філософії свідомості, теорії пізнання та етики, що виникають під час використання великих мовних моделей.

У доповіді Надія Павлівна зазначила, що тема штучного інтелекту є однією з найбільш актуальних сьогодні. Якщо розробники ШІ вважають, що їхні машини дійсно стали розумними, то неодмінно виникає питання, чи може ШІ мати статус морального суб’єкта?

Надія Павлівна переосмислили низку відомих в історії філософії уявних експериментів в контексті проблем ШІ. Зокрема, у виступі проаналізоване парі Паскаля; досліджено евристичний потенціал АСТ тесту; розглянуто великі мовні моделі у контексті «філософського зомбі».

Виступ  доц. Н. П. Козаченко викликав жваве обговорення як серед викладачів, так і серед запрошених аспірантів. Дискутували щодо можливості людини створити «якісно нову свідомість, що не пов’язана з існуванням живого організму. Обговорювали потенційні загрози штучного інтелекту для сучасного суспільства й розмірковували над особливостями навчання людей та великих мовних моделей.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 289

29 січня 2025 р. відбулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету. К. філос. н., доц. Г. А. Балута і к. філос. н., доц. А. І. Абдула звітували про результати поточного науково-методологічного проєкту, виступивши з доповіддю «Філософія лідерства та її ключові аспекти».

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 353

08 січня 2025 року відбулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії КДПУ. Із науковою доповіддю «Стоїчні засади кантівської концепції зміни способу мислення» виступила к. філос. н., доц. Оксана Петрівна Панафідіна.

У виступі Оксана Петрівна поставила проблему занепаду практичної філософії після І. Канта в її античному розумінні й недооцінці спадщини стоїчної філософії при аналізі проблем практичної філософії. Була висвітлена кантіанська концепція зміни способу мислення через зміцнення характеру, що близька до неостоїчної філософії, окреслені спільні та відмінні риси між поглядами І. Канта та стоїками.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 279

27 листопада 2024 року на засіданні науково-методологічного семінару кафедри філософії Криворізького державного педагогічного університету відбулася презентація навчальної дисципліни «Сходознавчі студії», яку представила асистент кафедри О. Є. Оліфер.

«Сходознавчі студії» – інноваційний навчальний курс, що охоплює широкий спектр тем: від теоретичних основ східної філософії до її впливу на культуру, етику, естетику, релігію та літературу. Програма курсу спрямована на формування у студентів навичок безконфліктної комунікації, розуміння мультикультуралізму та цінності культурної різноманітності. Наразі навчальна дисципліна є вибірковою і викладається студентам заочної форми навчання.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 538

30 жовтня 2024 р. вібдулося чергове засідання науково-методологічного семінару кафедри філософії. Із доповіддю на тему "Коннексивна ексклюзія" виступив професор кафедри, доктор філософських наук Я. В. Шрамко. Доповідь за матеріалами однойменної статті, опублікованої в науковому журналі «Erkenntnis», що написана у співавторстві з проф. Г. Ванзінгом (Рурський університет, м. Бохум).

У доповіді розглянуто принцип коннексивності для імплікації, ексклюзія як дуальна імплікація, принцип коннексивності для ексклюзії й спроби визначити коннексивну ексклюзію. Зазначено, що класична логіка є синтаксично повною, тому будь-яке намагання додати новий принцип або правило призводить до виникнення нових суперечностей. Проте принципи класичної логіки можна розглянути з позиції чотиризначної логіки, що було зроблено у дослідженні. Замість матеріальної імплікації запропоновано коннексивну імплікацію, однак вона призводить до суперечності. Коннексивна імплікація, розглянута за допомогою принципу дуальності, дає нові твердження, які можна дають нову інформацію. Ці нові судження являють собою коннексивну ексклюзію. Обґрунтовано коннексивну екклюзію як логічну зв’язку.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 489

25.09.2024 року на кафедрі філософії відбувся науково-методичний семінар, присвячений обговоренню участі викладачів кафедри в міжнародних наукових заходах. У рамках семінару з доповіддю виступив старший викладач к. філос. н. М. М. Брюховецький, який  представив кафедру філософії Криворізького державного педагогічного університету на XXV Всесвітньому філософському конгресі в Римі. Також обговорили участь д. філос. н., проф. Я. В. Шрамка в XIV Міжнародному Кантівському конгресі, який проходив на честь 300-річчя Іммануїла Канта у Бонні. Колеги під час короткострокових закордонних відряджень обмінялися досвідом з представниками міжнародної філософської спільноти, відвідали лекції й мастер-класи, брали участь у дискусіях, про що доповіли під час семінару.  

Кафедра філософії прийняла рішення посилювати міжнародне співробстництво  й продовжувати брати участь у різноманітних заходах з філософії.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 446

Днями у світі відзначали 300-річчя від дня народження філософа-просвітника І. Канта. Щоб відзначити цю подію, 25 квітня 2024 р кафедра філософії КДПУ провела засідання наукового семінару, на якому було заслухано доповідь к. філос. н., доц. О. П. Панафідіної «Призначення людини як проблема у філософії Імануеля Канта».

Протягом багатьох років О.П. Панафідіна вивчає твори цього мислителя. Результатом її глибокого занурення у кантівську філософію стала розробка концепції призначення людини, що передбачає культивування характеру людини й розвитку її здорового глузду.

Досліджуючи передовий зарубіжний та український досвіт у царині кантознавства Оксана Петрівна помітила, що з роками його антропологічні погляди не втрачають своєї актуальності, хоча і викликають труднощі як серед професійних філософів при дослідженні, так і серед студентів, які опановують курс філософії. Дехто навіть порівнює філософію І. Канта з готичним собором, досконалим своїми величними архітектурними формами, проте не придатним до життя. Оксана Петрівна поставила за мету довести, що вивчення праць І. Канта може бути і цікавим, і корисним.

У виголошеній доповіді було зазначено, що основне Кантове питання «Що таке людина?» може бути перефразоване на «Як подолати природні схильності, що роблять людину егоїстичною твариною і заважають її самовдосконаленню?». Відповідь І. Канта  –  правильно культивувати характер: загартовувати силу духу, прищеплювати чесноти, розвивати самостійне критичне мислення і брати відповідальність за свої вчинки. Усе це робить людину справжньою особистістю. А без виходу зі стану неповноліття кожною окремою людиною неможливий суспільний поступ. Тож, неокантіанське гасло «Назад до Канта!», на думку дослідниці, слід змінити на «Вперед до Канта!», адже у часи суспільних трансформацій гуманістична філософія німецького мислителя все ще необхідна людству.  

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 680

До Міжнародного дня філософії було проведено розширене засідання наукової філософської школи. У засіданні брали участь викладачі кафедри філософії та аспіранти.  Із доповіддю на тему «Сучасна філософія науки: передумови формування та основні напрями» виступив к. філос. н., доц. А. І. Абдула.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 479

Чи може бути кліповим мислення? Чи доречна така термінології і звідки витоки подібної проблеми?

Ці питання обговорювалися на засіданні наукового семінару кафедри філософії, який відбувся 05 травня 2023 р. Із презентацією результатів дослідження виступили к. філос. н., доц. Н. П. Козаченко та к. філос.н., ст. викладач М. М. Брюховецький.  

Доповідачі наголосили, що для розвитку сучасної науки необхідно створювати спільний світовий дискурс. Важливим при цьому є проблема вживання однакових термінів. З одного боку, науковець повинен проводити свою діяльність на засадах академічної доброчесності, що унеможливлює вигадування власних термінів для наявних і описаних явищ.  З іншого боку, побудова спільного наукового наративу актуалізує питання запозичення та перекладу термінів.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 544

17 березня 2023 р. відбулося засідання науково-методологічне засідання кафедри філософії. Заслухали доповідь к. філос. н., доц. О. П. Панафідіної «Як можливо Просвітництво?». Оксана Петрівна спробувала здійснити реконструкцію кантіанської філософії, щоб з’ясувати питання можливості виникнення просвітництва як феномену європейської культури.

Автор: Кафедра Філософії

Перегляди: 567