На черговому науково-методологічному семінарі кафедри соціології та економіки «Вища освіта в Україні в контексті європейського освітнього простору» було розглянуто питання про досвід Німеччини в запровадженні дуальної освіти. З доповіддю виступила ст.викл. Братченко Л. Є.
Людмила Євгенівна Братченко акцентувала увагу на тому, що система дуальної освіти в Німеччині базується на рівноправному партнерстві між державним (урядовим, шкільним) і приватним секторами. Обов'язковим є залучення соціальних партнерів: торгівельно-промислових палат, профспілок та роботодавців. Саме промисловій та ремісничій палатам Уряд передає відповідальність за систему професійної освіти та її забезпечення якості. Це забезпечує високий рівень прийняття дуальної системи в індустріях і суспільстві.
Особливостями і принципами дуальної освіти в Німеччині є наступні:
- Теорія і практика нерозривні. Поєднання навчання осіб у закладах освіти з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації.
- Підприємство бере на себе витрати на навчання студента і навіть виплачує йому стипендію, а студент зобов'язується після закінчення вузу почати свою трудову діяльність саме на цьому підприємстві.
- Половина семестру - теоретичні заняття, друга половина - практика. (Загальні дисципліни становлять третину, а професійні предмети складають дві третини программного змісту).
- На відміну від університету в Європейській вищій школі студентських канікул немає. Якщо студента немає на лекціях чи семінарських заняттях, це означає, що він стажується на підприємстві.
- Замість канікул – робота.
- Бажаючі отримати академічний ступінь бакалавра не зовсім вільні у виборі теми дипломної роботи. Вона обговорюється з майбутнім роботодавцем. Адже навчання студента у вузі фінансується фірмою.
- На семінарських заняттях студенти обговорюють конкретні практичні ситуації, що виникають на підприємствах, на яких проходять стажування.
- Після закінчення вузу випускник відразу зможе приступити до роботи на підприємстві. Він знайомий з діяльністю ключових підрозділів фірми і може займатися, наприклад, маркетингом, кадровими питаннями, організацією стратегічно важливих закупівель.
Підприємства і фірми, що підтримують систему дуального навчання, інвестують у власне майбутнє.
Майбутнім роботодавцям партнерство з вузом є вигідним, тому що вони отримують гарантію, що випускники вузу розпочнуть свою трудову діяльність саме у них.
У 2019 р. більше, ніж 450 000 компаній брали участь у програмах дуальної освіти. Кожна з цих компаній, інвестує в середньому 18 тис. Евро на рік в одного «підмайстра»(студента); впродовж тренінгового періоду 2/3 вартості цих витрат компанія повертає у вигляді прибутку завдяки продуктивному внеску молодого спеціаліста, який поєднує навчання з роботою.
Для усіх німецьких компаній «чиста» вартість участі, у програмах дуальної системи освіти складає 7,7 мільярда Євро. Корпоративним сектором покривається до 70% витрат на дуальну освіту, а 30% витрат - покриває місцева влада.
Рівень безробіття серед молоді у Німеччині один з найнижчих у Європі і складав 5 % станом на1.10. 2019 р. В системі дуальної освіти навчаються і працюють 1,32 мільйонів осіб за 326 професіями. Загалом це приблизно 55,7% від усіх студентів віком 18-20 років; із них 89,5 % цілком задоволені своїм навчанням.
Уряд України та КМУ 19 вересня 2018 року затвердив Концепцію дуальної освіти, що має на меті об‘єднати навчання та роботу в професійній і вищій освіті.
У обговоренні взяли участь завідувач кафедри І.В. Грабовець, професор А.С.Лобанова, доценти Л.С.Черноус, О.А.Тарасова, старший викладач к.соціол.н. О.О.Комарова.
Вони зокрема зазначили, що дуальна освіта в Німеччині є прикладом ефективної підготовки студентів до трудової діяльності, адже практичне навчання фаховим навичкам є доцільним у процесі навчання, а відтак має бути баланс між теоретичними знаннями студентів і практичними навичками їх застосування у фаховій сфері.
Також було наголошено на необхідності при розробці Програм виробничої практики для студентів врахувати досвід Німеччини з дуальної освіти, а при викладанні соціально-економічних дисциплін акцентувати увагу на розвитку практичних навичок та креативних здібностей студентів стосовно використання переваг обраного фаху.