Такі два питання були розглянуті на черговому науково-методичному семінарі кафедри соціології та економіки 14 квітня у режимі он-лайн
З першого питання «Брендинг міста як технологія територіального маркетингу» доцент к.екон.н. Баюра Вадим Іванович, доповів, що виходячи з мети маркетингу – отримання обґрунтованого прибутку, всі регіони країни, зокрема і міста повинні використовувати всю сукупність маркетингових інструментів і методів для досягнення своїх ринкових цілей. І місто тут займає особливе місце. Значення міста у функціонуванні регіону визначається його природними, економічними та історичними ресурсами, демографічним та кадровим потенціалом, роллю у соціально-економічному та культурному розвитку країни. Отже, роль міста визначається його суб’єктивним сприйняттям, значенням в історії та сьогоденні країни.
Місто-товар потребує інструментарію здійснення маркетингової комунікації, який пропонує територіальний маркетинг, одним з інструментів якого являється брендинг, тобто процес створення та поширення бренду міста, який розглядається як похідна від його іміджу, який, в свою чергу, формується на основі образу міста.
Виходячи із розуміння бренду як маркетингової категорії, тобто комплексу інформаційних та емоційних уявлень, що виникають у людини з приводу якого-небудь товару, послуги або дії, бренд міста є комплексом думок, відчуттів та асоціацій, які виникають у кожного, хто бачить або чує назву міста, купує товар, вироблений у цьому місті, бачить зображення його добре відомих пам’яток-символів. тощо.
Як засіб економічної конкуренції та знаряддя боротьби за визнання бренд міста тісно пов’язує матеріальні та нематеріальні ресурси території.
Яскравий та стійкий бренд міста, заснований на розмаїтті вражень як від предметно-просторового середовища, так і від атмосфери, що виникає в людських взаємовідносинах, дозволяє швидко залучити інвестиції, створити нові робочі місця, сприяє динамічному розвитку міста, підвищенню соціальної стабільності міської громади, реалізації міських та регіональних програм розвитку. Успішним прикладом є бренд міста Кривий Ріг.
З другого питання «Проблеми молодих сімей поглядом студентів КДПУ» ст. викладач к.соц.н. Комарова О.О. доповіла, що студенти 3-го курсу природничого факультету у вересні-грудні 2019 року, відповідно до опанування курсу «Соціологія сім’ї та шлюбу», методом спостереження та опитування знайомих молодих сімей, виявили наступне:
- сучасна сім’я зазвичай створюється у віці 19-25 років;
- третина розлучень припадає на сім’ї, які проіснували менше трьох років;
- більшість сучасних молодих сімей виявляються не здатними до адаптації в середовищі, що постійно змінюється;
- діти народжуються переважно у молодих сімей, які перебувають у більш скрутному матеріальному становищі ніж у сімей «зі стажем»;
- у суспільстві, де вимоги виробництва є пріоритетними, заміжня жінка з дітьми потрапляє в дуже невигідне становище на ринку праці, бо сімейні турботи забирають у неї багато сил і часу і їй важко конкурувати з чоловіками;
- наслідком тендерної нерівності у молодих сім’ях є те, що жінки здебільшого працюють на непрестижних і малооплачуваних посадах, а серед безробітних їх абсолютна більшість.
Отже, молоді сім’ї потребують посиленої підтримки з боку держави. Адже основними напрямки сучасної державної сімейної політики мають стати правове забезпечення та економічна підтримка сім’ї, створення умов для поєднання виховної та господарської функції сім’ї.
Руйнування сімейних традицій та стереотипів, перехід до альтернативних видів шлюбних відносин, призводить до зростання кількості неповних сімей, тому одним із завданням державних пріоритетних завдань мають також буди збереження цінностей сімейного життя та орієнтири на здорове батьківство.
У обговоренні питань взяли участь всі науковці кафедри, в результаті дискусії були ухвалені відповідні рішення, зокрема при підготовці тез чи статей врахувати тематику брендингу як технології територіального маркетингу і популяризувати її, оскільки вона дотична до кафедральної науково-дослідної теми, а при викладанні курсу за вибором «Соціологія сім’ї та шлюбу» необхідно особливий акцент зробити на молоді сім’ї та їх державну підтримку і долучати студентів до соціологічного аналізу створення та функціонування молодих сімей.