16 березня п.р. на кафедрі соціології та масових комунікацій відбувся в он-лайн режимі науково-методичний семінар, у ході якого були заслухані та обговорені наступні доповіді:
- Соціальні страхи українців: динаміка 1992-2021 рр.. Доповідачка: Калашнікова Л.В., д.соц.н., проф.
- Онлайн застосунки дослідження аудиторії Інтернет. Доповідачка: Черноус Л.С., к.с.н., доцент
- Освітні кейси в інформаційному суспільстві. Доповідачка: Лобанова А.С.,д.с.н., проф.
По першому питанню слухали: професорку Людмилу Калашнікову яка у своїй доповіді зазначила, що функціонування суспільства пов'язане з різноманітними загрозами та ризиками, які, своєю чергою, детермінують появу занепокоєння, тривог та страхів. Вона презентувала деякі результати своєї докторської дисертації на тему: «Безпека життєдіяльності особистості: повсякденні практики й стратегії поведінки в сучасному українському суспільстві» і підкреслила, що відстеження динаміки кількісних та якісних показників станів занепокоєння населення актуалізується у періоди економічних криз, політичних та військових конфліктів, природних та техногенних катастроф, пандемій. На підставі систематизації результатів емпіричних соціологічних досліджень вона здійснила аналіз стану, структури, динаміки колективних та індивідуальних страхів населення України у період незалежності 1992–2021.
Л. Калашникова зокрема зазначила, що упродовж 1990-2021 років у структурі страхів українців домінували соціально-економічні занепокоєння. Часи Помаранчевої революції (2004 р.) характеризувалися небувалим суспільним піднесенням, надіями на успішний розвиток країни, натомість у 2014 р. після анексії Російською Федерацією АР Крим та агресії на Сході країни, суттєво зросли страхи військових дій на їх наслідків.
Пандемія Covid-19 швидко змінила структуру страхів українського населення, і серед інших страхів з’явився страх захворіти чи бути інфікованим. Порівняно з жителями інших європейських країн, українців до повномасштабної війни РФ проти України, менше непокоїли проблеми зміни клімату, інформаційної небезпеки. Натомість такими проблемами, як поширення тероризму, екстремізму, злочинності, зубожіння тощо, вони були занепокоєні не менше, ніж мешканці європейських країн.
В умовах повномасштабної війни РФ проти України зросли страхи українців за здоров’я і життя своїх дітей, батьків, близьких, за долю України. І тому вкрай потрібно продовження досліджень стосовно ризиків та страхів населення України в теперішніх умовах війни.
По другому питанню слухали: доцентку Людмилу Черноус, яка у своїй доповіді зазначила, що нині в мережі форми онлайн-досліджень можна умовно поділити на такі групи: платні та безкоштовні, для дослідників (можливість проведення авторського дослідження)/для респондентів (можливість взяти участь у дослідженні).
Серед найбільш розповсюджених українських сайтів, де можна взяти участь у дослідженнях в якості респондентів, доречно визначити такі, як:
Ø //opros.tns-ua.com/UA/[email protected]">TNS Opros - представник міжнародної компанії з виконання маркетингових досліджень TNS в Україні;
Ø Ask GFK Україна (GfK Ukraine);
Ø U-Online підтримується компанією Українська маркетингова група;
Ø Opinion. Думка, що створено за підтримки української дослідницької компанії InMind;
Ø Click poll підтримується українською компанією з досліджень ринку Research & Branding Group;
Ø Action Data Group від української консалтингової й дослідницької кампанії Action Data Group;
Ø Mobrog проект німецької компанії з маркетингових досліджень SPLENDID RESEARCH GmbH і т. д.
Для платного/безкоштовного проведення авторських досліджень достатньо скористатись наступними сервісами:
Ø Survio (survio.com),
Ø SurveyMonkey,
Ø Simpoll (simpoll.ru),
Ø Multi-platform Social Media Surveys (twtpoll.com),
Ø Google Form, Microsoft Office (Excel) та ін.
По третьому питанню слухали: професорку Аллу Лобанову, яка у своїй доповіді наголосила на тому, що сьогодення потребує інноваційного, заснованого на широкому запровадженні інформаційно-комунікативних технологій, підходу до освітнього процесу, тому що з’являється все більше глобалізаційних викликів, приміром таких як пандемія Covid-19, військові конфлікти, які обмежують вільні очні комунікації його учасників.
А відтак вкрай актуальною є потреба розробки і використання освітніх кейсів, основною складовою яких є інформаційно-комунікативні технології, зокрема програми, платформи, сервіси, Інтернет-інструменти, без яких неможливе електронне навчання. Запровадження тотальних карантинних заходів щодо запобігання розповсюдження пандемії Covid-19 та повномасштабна війна РФ проти України не тільки примусили більш активно запроваджувати існуючі до її появи інформаційно-комунікативні технології (ІКТ), але й посилили потребу у розробці більш сучасних їх різновидів і моделей.
Застосування ІКТ значно збільшує шанси підтримки та забезпечення належного рівня освітнього процесу, активізації розумової діяльності та підвищення інформаційної грамотності викладачів та здобувачів вишої освіти. Разом з тим має певні ризики, які пов’язані зі збоями в Інтернет-мережах, вірусами, які можуть знищувати інформаційний контент, порушенням безпеки Інтернет-серверів, проникненням інших осіб на сайти та використання їх асоціальних, антисоціальних деструктивних цілях тощо. На ризики обов’язково необхідно зважувати при розробці освітніх кейсів з застосуванням ІКТ.
У обговорені доповідей взяли участь: зав.кафедри Ірина Грабовець, доценти Юрій Візниця, Ольга Тарасова, ст.викладач Олена Комарова, аспіранти Валерія Безуглова і Таїсія Харитонова, які зазначили актуальність обговорюваних питань та їх особливу актуальність в умовах глобальних викликів, зокрема російсько-української війни.
Учасники семінару ухвалили отриману інформацію взяти до уваги і використовувати у науково-дослідницькій та освітній діяльності.
