Викладачі та аспіранти кафедри соціології та масових комунікацій на плановому науково-методичному семінарі, який відбувся 18 листопада в он-лайн режимі, заслухали і обговорили дві доповіді:
1.«Моніторинг дотримання журналістських стандартів в українських медіа: проблеми і методики», яку презентував Юрій Візниця, доцент, к.соціол.н., доцент кафедри соціології та масових комунікацій.
2. «Інформаційно-комунікативні технології в освітніх кейсах:шанси та ризики», яку проголосив Сергій Петрухін, асистент кафедри соціології та масових комунікацій.
Ю.В. Візниця у своєму виступі акцентував увагу на тому, що існують наступні стандарти новинної та аналітичної журналістики: баланс думок і точок зору; оперативність подачі інформації; достовірність (посилання на джерела); відокремлення фактів від коментарів та оцінок; точність подачі інформації; повнота представлення фактів та інформації по проблемі. Зазначені стандарти мають витоки з Декларації принципів поведінки журналістів (Прийнята на II Всесвітньому Конгресі Міжнародної Федерації журналістів у Бордо 25-28.04.1954 р.; зміни внесено на XVIII Всесвітньому Конгресі МФЖ в Гельсінкі 02.06.1986 р.) та визнаються більшістю українських медійних організацій (Інститут масової інформації, Детектор Медіа, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Інтерньюз-Україна, Комісія з журналістської етики) і базуються на засадах редакційних політик таких світових ЗМІ, як Бі-Бі-Сі, Ройтерс, Франс-Прес, ДойчеВелле. Він також презентував основні методики моніторингу дотримання журналістських стандартів в Україні та особливості регуляторної державної політики у цій сфері.
С.В. Петрухін у своєму виступі розкрив структуру освітніх кейсів з використанням ІКТ, які стали невід’ємною складовою освітніх процесів у мовах пандемії Covid-19 та російської агресії проти України. Окреслив шанси запровадження ІКТ в освітні кейси, до яких зокрема відніс: безперервність навчального процесу в умовах карантинних заходів та воєнних станів; осучаснення дидактичного процесу підготовки здобувачів освіти та відповідність його європейським стандартам вищої освіти; оволодіння учасниками освітнього процесу вміннями ефективніше планувати свою навчальну роботу та швидко і зручно комунікувати з іншими учасниками; формування у студентів вмінь динамічно орієнтуватися у інформаційно-комунікативному контенті, розвивати критичне мислення та лідерські якості та інші.
До ризиків запровадження ІКТ в освітньому процесі, на його думку, відносяться наступні: гальмування розвитку аналітичного мислення учасників освітнього процесу, оскільки користування стандартними освітніми кейсами, заснованими на ІКТ компенсує потребу у самостійному пошуку вирішення існуючих проблем; соціально-статусне розшарування освітньої спільноти за рівнем інформаційної обізнаності та здатності швидко пристосовуватися до інформаційно-комунікативних інтерфейсів; нестабільність функціонування Інтернету, який цілком залежить від енергетичних мереж та їх стану; наявність вірусів, які навмисне можуть бути внесені до інтернет-файлів і пошкодити або навіть знищити інформаційно-комунікативний контент, який є основою освітніх кейсів, що вкрай негативно відіб’ється на навчальному процесі; створення та запровадження неякісної, неефективної продукції, яка може нести як квазінауковий, асоціальний чи деструктивний характер.
Науковці кафедри обговорили доповіді і ухвалили рішення використовувати отриману інформацію у освітньому процесі.
