Природничий факультет Криворізького державного педагогічного університету розпочав свою діяльність восени 1933 року.

За 85 років свого існування факультет підготував понад 8 тисяч вчителів біології та хімії, інформатики, практичних психологів. Із них 32 випускники захистили кандидатські та докторські дисертації, плідно працюють у вищих навчальних закладах України, провідних наукових установах, а випускникам: І.А. Добровольському  присвоєно почесне звання «Заслуженого працівника вищої школи», О.О. Любару - «Заслуженого працівника освіти України».

На факультеті з 1951 по 1956 роках вчився Герой Радянського Союзу Я.П. Вергун, який довго працював завідуючим  П’ятихатського районного відділу освіти.

Біля витоків природничого факультету стояли професор Задирака Пилип Макарович (завідувач кафедрою зоології), перший декан – Ткаченко Григорій Володимирович, к.б.н., завідувач кафедрою ботаніки, Фасулаті  Кирило Ксенофонтович, к.б.н., завідувач кафедрою анатомії і фізіології людини та дарвінізму, доценти Землянський Микола Іванович, Філімонов Костянтин Миронович, асистенти Блидін Василь Петрович, Е.К. Варфоломієва та інші.

Із спогадів  професора І.А. Добровольського: «Задирака П.М. – досвідчений і ерудований зоолог, успішно досліджував гризунів України. Лекції читав дуже цікаво, його живі розповіді про життя тварин, їх поведінку викликали великий інтерес у студентів. Пригадую його душевне, батьківське ставлення до  студентів, уміння допомогти студентові в потрібний час». Весною 1940 року його переведено до Чернівецького університету.

Г.В. Ткаченко – спеціаліст з ботаніки, фізіології рослин. Майстерно читав лекції. Складні питання науки вмів пояснити просто, доступно. Виявляв принципову вимогливість до знань студентів. Працював ректором інституту в 1940-1941 роках, потім на посаді професора, декана біологічного факультету Одеського університету.

Перший випуск природничого факультету відбувся в 1937 році.

Перший випуск природничого факультету (1937 рік)          Четвертий випуск природничого факультету (1940 рік)

К.К. Фасулаті розпочав свою роботу в інституті з 1938 року. Його лекції визначалися глибоким науковим змістом. Енергійний науковець. Організував комплексне дослідження ентомофауни на Криворіжжі. Завдяки ініціативі Кирила Ксенофонтовича на факультеті щорічно відбувалися наукові конференції, видано збірник наукових праць викладачів інституту.

К.К. Фасулаті відіграв важливу роль в евакуації майна інституту в серпні 1941 року, а також у відновленні роботи інституту після війни, працював завідувачем кафедри зоології, деканом природничого факультету. Захистив кандидатську дисертацію у 1947 році. Останні відомості про Фасулаті свідчать про плідну роботу на посаді доцента Ужгородського університету.

У жовтні 1935 року група студентів (25 чоловік) з Київського педінституту по переводу прибула до м. Кривого Рогу для продовження навчання на третьому курсі природничого факультету Криворізького педінституту, і серед них молодий юнак, майбутній професор, з яким в подальшому тісно пов'язаний розвиток і функціонування природничого факультету і особливо кафедри ботаніки – Іван Андрійович Добровольський.

Значна частина випускників довоєнних років (1937-1941) була залишена на викладацькій роботі, серед них – І.А. Добровольський, П.Д. Самодай, М.Г. Кожура, Я.М. Піддубцев та інші.

У 1938 році викладацький склад природничого факультету поповнився молодими викладачами, випускниками інших навчальних закладів. Асистентами на кафедрах факультету працювали І.М. Сторуж, І. Шевченко, В.І. Єременко.

В зоологічній лабораторії, 1939 рік

Кафедрою ботаніки засновано Ботанічний сад в заплаві річки Саксагань поблизу навчального корпусу педагогічного інституту площею 7,2 га. Ботанічний сад розвивався як опорна структура кафедр ботаніки та зоології і був включений до реєстру ботанічних садів Радянського Союзу з повною  підзвітністю Центральному ботанічному Саду АН СРСР, Раді ботанічних садів України.

Співробітники Саду (7 чоловік) у довоєнні роки створили цікаву колекцію деревних і чагарникових рослин (до 75 видів). У Ботанічному Саду були посаджені: сосна кримська, ялина звичайна, сосна звичайна, береза бородавчата, каркас західний, софора японська, індигофера, чигіл, гледичія, дуб пірамідальний, черемха пізня та інші.