Скоро помітний віковий ювілей, який спонукає підбити підсумки певних шляхів власного життя. Чи не найголовнішою моєю сферою з дитинства були подорожі, туризм, блукання Світом.

Подорожі завжди були моєю пристрастю, які з 19 років стали фахом, хобі, а згодом і просто роботою. Завжди заманювала та магічно заворожувала довга дорога, рух трасами або машиною, або пішки. Мандрівки відкривали для мене нові горизонти, дарували незабутні знання, враження та знайомства, змінювали погляди на життя та розширювали кругозір. За роки мандрів я побував у багатьох країнах, і кожна з них залишила у моєму житті та спогадах особливий слід. Кожна подорож – це нова історія, нові друзі та досвід. Світ такий великий і цікавий, що завжди є місця, які ще варто відвідати.

Мандрівки Світом стали школою життя ще зі студентства. А як для викладача – подорожі перетворилися на саме реальне підвищення знань про країни, їх природу та людей. У цілому це давало змогу оцінити туристичні ресурси кожної з відвіданих країн, які часто відвідувались і повторно.

За свій достатній туристичний шлях з 1989 року (сумарно 36 років) вдалося відвідати 29 країн, велику кількість гір, міст та об’єктів.

Першими 4-ма країнами подорожей стали держави, ще за часів свого студентства на географічному факультету Криворізького педінституту: країна 404 у різні роки 1989-1992 рр. (Карелія, Сибір, озеро Байкал, Баргузинський хребет Забайкалля, гори Кавказ та ін.) з різними містами, там же були туристичні походи горами Хібіни (2012 р.) і Заполяр’ї та горами Великого Кавказу (2007-2013 рр.) із успішним горосходженням на гору Ельбрус (5642 м) влітку 2013 року; Узбекистан (столиця Ташкент та стародавнє місто Самарканд), Таджикистан (гірські села та гори Південного Тянь-Шаню, селище Айні та столиця Душанбе); у дитинстві (середина 1980-х рр.) з батьками були мандрівки до білорусі (міста Гомель, Черіков, Кричев). Природа не винна, що вона належить нашим ворогам – рф та білорусі, її краса якраз є противагою нікчемної життєдіяльності особин і рабів із сусідніх помилкових кордонних утворень.

Початок війни росії проти України у 2014 році потужно підштовхнула шукати інші маршрути та відвідувати інші більш цікаві країни ніж попередні. Світ розкрився і остаточно завоював свідомість та дозволив реалізувати багато дитячих мрій з 3-го класу школи. Кожна країна нібито повставала з дитячих карт, атласів, журналів та книжок. Дивувало та захоплювало все. Як турист і географ за освітою я мандрував як першопроходець для самого себе та своїх товаришів. Звісно, що білих плям на карті вже немає, але ж для себе є! Згодом, сподіваюся, що це вийшло передати й іншим туристам – жагу до власних географічних відкриттів, нових емоцій та знань.

5. Польща. Це країна, з якої розпочалося моє відкриття Європи. 5 разів відвідувань (2013, 2017, 2018, 2024, 2025 рр.) дозволили побачити такі міста як Варшава, Краків, Величка, Катовіце, Забже, Вроцлав, Пшемисль, Закопане. 2019 року вдалося побродити горами Високі Татри та здолати найвищу точку країни – гору Риси (2499 м) та відвідати відоме озеро Морське Око. Саме із Забже 2013 року почалося активне вивчення індустріального туризму та індустріальної спадщини Європи.

6. Литва. Туристична мандрівка сюди прийшлася на липень 2016 року. Прямий переліт до Литви з Києва за трохи більше години і нова країна. Мандрувати країною тут допомагали колеги з Вільнюського університету. Тому за тиждень тут вдалося побачити багато – столицю Вільнюс, Каунас, Клайпеду, Тракай, Палангу, Ніду, Юодкранте, Кернаве. Саме тут відбулося знайомство з Балтійським морем, суворим і холодним навіть влітку.

7. Чехія. До цієї країни у листопаді 2016 року подорож здійснювалася з конкретною метою – дослідження індустріального туризму Чехії. Проте до міст відвідування звісно потрапили і визнані у світовій спільноті: Прага, Кутна Гора, Карлові Вари, а також менш відвідувані – Брно та Острава. Прага повторно відвідана у січні 2025 року в рамках студентського євротуру.

8. Нідерланди. Потрапляння сюди відбулося у вересні 2015 року дорогою з Бельгії до Німеччини. Проте, кількох годин у місті Маастрихті було достатнім, щоби відчути дух Голландії з її численними історико-культурними пам’ятками, морем велосипедів і бурхливим культурним життям під час уїк-енду.

9. Німеччина. Вже численні відвідування у 2015, 2019, 2024, 2025 роках. Країна, яка надихає своїм індустріальним туризмом, сучасною індустрією помножену на відомі й числення пам’ятки історії та культури, сучасні хмарочоси, порти і гамані ревіталізовані у щось сучасно дивовижне, музеї індустріальної культури на базі колишніх шахт і металургійних заводів. Тут вдалося побачити своїми очима такі міста як:. Берлін, Потсдам, Дрезден, Вупперталь, Франкфурт-на-Майні, Кельн, Дортмундт, Ессен, Дюссельдорф, Дуйсбург, Гельзенкірхен, Камп-Лінтфорт та Хаттінген. Біля Дрездена відвіданий Національний природний парк «Бастай», більш відомий як Саксонська швейцарія.

10. Бельгія. Батьківщина мого рідного дідуся Альберта Філіппарта, вчителя історії та географії у школі містечка Варемм. 2015 року вдалося побачити Брюссель, Льєж, Шарлеруа. Тут було все – від бельгійського шоколаду, королівського палацу до індустріальних об’єктів зі списку ЮНЕСКО.

11. Франція. Тут довелося побувати вже тричі – 2015, 2018, 2025 років. Перша поїздка 2015 року на північ країни до міста Лілль – це була велика і справжня Міжнародна конференція з індустріальної спадщини, до якої з’їхалися представники з усіх заселених континентів. Першими відкрилися міста півночі Франції – Лілль, Рубе, Ланс, Дуе. 2018 року були Альпи, гірський пішохідний маршрут Тур-де-Монблан, який стартував з Шамоні та зроблена спроба піднятися на найвищу точку Альп – гору Монблан. Ну й нарешті під час студентського євро туру 2025 року вдалося побачити столицю – Париж.

12. Швейцарія. Ця країна відвідана у 2018 році у місті Женева та по гірським селам і курортним центрам району гори Монблан у серці Альп, зокрема містечко Шампекс-Лак. У горах це були ночівлі в кемпінгах. Женева вразила однойменним озером, старою архітектурою, відомим фонтаном та парками.

13. Словаччина. У Словаччині бував двічі – 2019 та 2023 років. Перше відвідування пов’язано з туристичним походом гірським масивом Високі Татри, коли також вдалося побачити й міста східної частини країни – Штребске Плесо, Попрад і Кошице. 2023 року на річці Дунай подорож привела до містечка Штурово. Залишається ще побачити столичний район та Низькі Татри.

14. Угорщина. Подорожував країною двічі – у 2020 та 2023 роках. Дуже ретельно досліджена столиця Будапешт та історичне місто Естергом. Країна перетиналася від Закарпатської області до Австрії у напрямку Відня. Залишилось ще багато для себе незвіданого.

15. Австрія. 2020 року під час першого євротуру студентів туристів КДПУ відвідана столиця країни – Відень. Попри велику розкрутку зразків історичної архітектури та об’єктів міста, найбільше враження залишив будинок австрійського креативного архітектора – Хундертвассера, який ламав стереотипи прямих ліній в архітектурі та перебудовував сірі промислові споруди на гарні і привабливі.

16. Іспанія. До цієї країни 2018 року ми літали разом з донечкою Олександрою, якій у квітні було лише 9 місяців. Метою подорожі було місто Барселона. Тут проходила чергова Міжнародна туристична виставка з сектором індустріального туризму. Тому було дуже цікаво подивитись і стан розвитку індустріального туризму в Іспанії та саме місто. Кілька днів по 14 кілометрів в день пішки з малечею в колясці.

17. Італія. У цій країні довелося побувати тричі. Мандрівка 2018 року відзначилася відвідуванням Мілану, Болоньї та Аости проїздом, та гірського альпійського курорту Курмайор (під час пішохідного походу навколо гірського масиву Монблан). 2019 року тижнева сімейна подорож завела до Риму та курортного міста Остія на березі Тірренського моря. Наступного 2020 року під час студентського євротуру були розглянуті ще два відомих історичних міста – Верона та Венеція.

18. Ватикан. Хоч і невелика територія, яка лежить повністю всередині столиці Італії Римі, але це самостійна держава. Ватикан потрапляє у поле мандрівок 2019 року під час відвідин Італії та Риму.

19. Греція. Метою подорожі у листопаді 2021 року була столиця – Афіни. Це дійсно місто з великою історією, архітектурою та культурою. На березі Егейського моря відвідані Пірей та Гліфада.

20. Болгарія. У цій країні приваблювали Балканські гори, Чорне море та історичні місця. Побачити країну вдалося тричі. У 2016 році подорож почалася з міста Варна, далі столиця – Софія та містечко Сапарєва Баня з гарячим гейзером. Потім були гори Рила з найвищою точкою усіх Балкан – горою Мусала (2925 м.) та Рильський монастир. По закінченню походу ознайомилися з містом Пловдів. 2021 рік – це був рік морської рекреації з дітьми містами Бургас, Созополь, Несебр,Сонячний Берег. 2024 року повторення на морі Варни, але додані такі локації як курорт Золоті Піски, курорт Святі Костянтин і Єлена, міста Шумен і Раздар, історичні об’єкти – Іваново, Червен та Мадара (з Мадарським вершником). Болгарія вивчена достатньої добре.

21. Румунія. Країна відвідувалась двічі і порівняно тривалий час, що дозволило дослідити всі основні туристичні міста та локації. 2015 рік став роком туристичного походу Південними Карпатами гірським масивом Фегераш та хребтом Пятра-Краюлуй. Здолана найвища гора Румунії – Молдовяну (2544 м). Окрім гір відвідані й низка відомих туристичних міст – Бран, Брашов, Сіная та столиця – Бухарест. 2024 року здійснений автомобільний пізнавальний тур Молдовою, Трансильванією, горами та Добруджею. Досліджені наступні міста та локації: Ясси, Пятра-Нямц, Біказ, Георгень, Прайд, Совата, Сігішоара, Медіаш, Сібіу; на чорноморському узбережжі – Констанца, Ефоріє-Норд та Мамая.

22. Молдова. Невелика країна з небагатьма туристичними ресурсами. Проте до заліку мандрівника можна віднести вивчені столицю Кишинів (2015 рік) та місто Сорока (2024 рік) з відомою фортецею.

23. Албанія. Подорож до маловідомої туристам країни здійснена у жовтні 2021 року під час туристичного походу Балканськими горами (Національний природний парк Теті), гірська долина Валбони та містечко Коман у північній частині країни. Попутно відвідані такі міста як столиця – Тірана, Шкодер, Дуррес та Адріатичне море.

24. Кіпр. Ця острівна країна у східній акваторії Середземного моря має дуже цікаву природу, культура та історію. На острові вдалося побувати двічі – у 2016 та 2017 роках. Майже повністю пройдений пішки під час туристичних походів гірський масив Троодос, а також досліджені такі міста: Ларнака, столиця – Нікосія, Лімасол, Пафос, Поліс, півострів Акамос, Кікоський гірський монастир та Середземне море.

25. Грузія. Здійснити мандрівку до цієї країни вдалося зробити лише одного разу – 2014 року. Це був туристичний похід Приказбеччям, під час якого здійснене вдале горосходження на вершину Казбек (5033 м). Також подорожжю була покрита й основна частина країни з містами Кутаїсі, столицею – Тбілісі, Степанцмінда, Кобулеті та Батумі.

26. Туреччина. Це країна з надзвичайним різноманіттям об’єктів для подорожей. Відвідана особисто вже 4 рази і ще залишається багато не досліджених плям. З природних об’єктів назву наступні: високий гірський масив Аладаглар (2014 р.), Лікійські гори (2019 та 2021 рр.), Середземне море (2014, 2019, 2021 рр.), Мармурове море та протока Босфор (2016 р.), Каппадокія (2014 р.), Національний природний парк Капузбаші (2014 р.). Відвідана також низка знакових міст Туреччини: Стамбул (2016 р.), Анталья (2014, 2019, 2021 рр.), Текірова (2019 р.), Кемер (2019 та 2021 рр.), Мерсін (2014 р.), Адана (2014 р.), Кайсері (2014 р.), Ургюп і Гереме (2014 р.). Це країна, до якої хочеться повертатися.

27. Єгипет. У листопаді 2018 року до цієї країни була здійснена типова рекреаційно-морська сімейна подорож. Базовим містом став курорт на Синайському півострові та березі Червоного моря – Шарм-ель-Шейх. Проте туристи географи не могли сидіти на місці й тому під час замовленої екскурсії відвідані Синайські гори, монастир Св. Катерини, Дахаб та Акабська затока Червоного моря.

28. Марокко. Наразі це поки що єдина африканська країна, якою вдалося помандрувати у березні 2019 року. Метою стояв гірський туристичний похід гірським масивом Тубкаль (4167 м) в Атлаських горах. По закінченню походу здійснена автомобільна подорож від пустелі Сахари до відкритого Атлантичного океану. Відвідані: історичне місто Урзазаат, в селищі Мерзуга піщана пустеля Сахара, гірське селище Імліль, історичне місто Марракеш, міста на узбережжі Атлантичного океану – Агадір та Ес-Суейра. Африка зачарувала мене своєю дикою природою та екзотикою. Хоча з країн тут була усього одна – Марокко, але й цього було достатньо, щоби торкнутися культури берберів, пісків Сахари та солоних вод безкрайніх просторів Атлантичного океану в Агадірі та Ес-Суейрі.

29. Данія. Відвідана у 2017 році під час спікерування на черговій конференції ERIH – Європейського маршруту індустріальної спадщини. Захід відбувся в столиці – місті Копенгаген, а також за програмою форуму відвідане місто Фредеріксверк. Під час конференції звучав індустріальний туризм у Кривому Розі та в Україні.

Багато зроблено подорожей чи мало? Були клись мрії побувати на всіх материках і передивитись увесь Світ. Для чого ті подорожі? Скажу відверто: окрім власного пізнання, завжди після кожної подорожі нести знання людям, розповідати про країни, залучати до мандрівок інших. Чи вдалося? Думаю, що багато чого вийшло позитивним, але залишається і багато не виконаних задумів.

Сподіваюся, що ще вдасться продовжити власний список туристичних країн. Вірю у силу України у боротьбі з російським ворогом та вірю у нашу перемогу над масквой.

Р.S. Подорожей Україною були чимало, чимало, чимало. Тому про них окремим постом.