Днями у світі відзначали 300-річчя від дня народження філософа-просвітника І. Канта. Щоб відзначити цю подію, 25 квітня 2024 р кафедра філософії КДПУ провела засідання наукового семінару, на якому було заслухано доповідь к. філос. н., доц. О. П. Панафідіної «Призначення людини як проблема у філософії Імануеля Канта».

Протягом багатьох років О.П. Панафідіна вивчає твори цього мислителя. Результатом її глибокого занурення у кантівську філософію стала розробка концепції призначення людини, що передбачає культивування характеру людини й розвитку її здорового глузду.

Досліджуючи передовий зарубіжний та український досвіт у царині кантознавства Оксана Петрівна помітила, що з роками його антропологічні погляди не втрачають своєї актуальності, хоча і викликають труднощі як серед професійних філософів при дослідженні, так і серед студентів, які опановують курс філософії. Дехто навіть порівнює філософію І. Канта з готичним собором, досконалим своїми величними архітектурними формами, проте не придатним до життя. Оксана Петрівна поставила за мету довести, що вивчення праць І. Канта може бути і цікавим, і корисним.

У виголошеній доповіді було зазначено, що основне Кантове питання «Що таке людина?» може бути перефразоване на «Як подолати природні схильності, що роблять людину егоїстичною твариною і заважають її самовдосконаленню?». Відповідь І. Канта  –  правильно культивувати характер: загартовувати силу духу, прищеплювати чесноти, розвивати самостійне критичне мислення і брати відповідальність за свої вчинки. Усе це робить людину справжньою особистістю. А без виходу зі стану неповноліття кожною окремою людиною неможливий суспільний поступ. Тож, неокантіанське гасло «Назад до Канта!», на думку дослідниці, слід змінити на «Вперед до Канта!», адже у часи суспільних трансформацій гуманістична філософія німецького мислителя все ще необхідна людству.