Доктор педагогічних наук Ірина Ловянова: «Полюбіть математику, і ви не пожалкуєте»

Нагадаємо, ще минулого року екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін почав піднімати питання про те, що Україна не зможе підніматися на високі рівні технічного і технологічного розвитку, якщо молодь, яка випускається з шкіл і прагне здобути вищу освіту, не знатиме математики. Тоді ж Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про обов’язковість зовнішнього незалежного оцінювання з математики для випускників шкіл, починаючи з наступного навчального року.

Про те, як вирішувати проблеми з підготовкою учителів математики, як батьки можуть допомогти власним дітям краще підготуватися з математики, щоб вони у майбутньому здобули омріяну спеціальність, кореспонденти «Домашней газеты» Тетяна і Микола Крамаренки поспілкувалися напередодні Дня працівників освіти з доктором педагогічних наук,  професором кафедри математики та методики її навчання Криворізького державного педагогічного університету Іриною Ловяновою.

Візитівка

Ловянова Ірина Василівна, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри математики та методики її навчання КДПУ, закінчила у 1993 році Криворізький державний педагогічний інститут за спеціальністю «Математика», кваліфікація «Вчитель математики, інформатики та обчислювальної техніки», 27 років педагогічного стажу, в університеті працює 18-й рік, пройшла шлях від асистента до професора кафедри. Має близько 200 наукових праць, серед яких: наукові статті; навчальні посібники; підручники; монографії, видані в Україні та за кордоном; статті у збірниках наукових праць, індексованих у науково-метричних базах Scopus, Index Copernicus.

Під керівництвом І. В. Лов’янової захистили дисертаційні дослідження О. М. Потапова, Т. С. Армаш, Д.Є.Бобилєв.

– У питаннях моделювання в педагогічних дослідженнях розрізняють три види моделей: структурну, функціональну та змішану, – розповідає Ірина Василівна про власне дослідження [1]. – Модель випускника – це уявна система реалізації освітньої програми, загальна відповідь на питання про те, який «продукт» має бути отриманий у результаті діяльності педагогічного колективу в кожній ланці освіти. Завдання побудови моделі випускника старшої школи така: визначити якості особистості, які формуються у процесі навчання математики на різних напрямах підготовки; розробити компонентний склад предметно математичної компетентнісної моделі випускника старшої школи; обґрунтувати етапи особистісного розвитку компетентного випускника школи в процесі його математичної підготовки на різних напрямах профілізації.

– Ірино Василівно, чому зараз важливо молоді вивчати математику?

– Визначні досягнення в усіх сферах економічного і суспільного розвитку невіддільні від науково-технічного прогресу, розвитку сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Останні ґрунтуються на всебічному застосуванні природничих наук і насамперед математики. У всіх галузях практичної діяльності людини, навіть у таких традиційно «нематематичних», як управління виробництвом, біологія, медицина, лінгвістика, надійно й ефективно застосовується математика.

Широке проникнення математичної думки в різні сфери інтелектуальної діяльності ставить перед сучасною школою завдання формування математичних знань і підготовку учнів до застосування цих знань у практичній діяльності.

Якість математичної підготовки молодого покоління – індикатор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, до впровадження високих технологій, мобільності особистості. Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки. Місце математики у системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвитку особистості. Стратегічним напрямом розвитку математичної освіти є забезпечення її високої якості.

Недарма у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти «Математика» є самостійною освітньою галуззю знань.

Засвідчує важливу роль математики в освіті і той факт, що у навчанні математики формуються не тільки предметні математичні компетентності, а крім того навчання математики дозволяє зробити певний внесок у формування ключових компетентностей, як от спілкування державною та іноземними мовами, математична компетентність, основні компетентності у природничих науках і технологіях, уміння вчитися впродовж життя та інші.

­– Як по-сучасному потрібно навчати математики?

– Психолого-педагогічною та методичною наукою накопичено значний досвід задоволення потреб підростаючого покоління у якісній освіті. Профілізація старшої школи передбачає створення умов для вивчення шкільних предметів з орієнтацією на майбутню професію. Для формування таких якостей, як: здатність до пошуку, сприйняття і переробки великих обсягів інформації; здатність приймати рішення у нестандартних ситуаціях; вміння використовувати нові інформаційні технології необхідно розвивати мислення учня в цілому і, зокрема, його математичне мислення.

Як на мою думку, то навчання математики має передусім передбачати формування стійких систематизованих знань основ науки. У навчанні математики  потрібно дотримуватися наступності і безперервності.  Важливо ураховувати особистісні прояви в учнів процесів сприйняття, запам'ятовування та обробки інформації.

У доборі технологій навчання  потрібно знаходити гармонійне поєднання класичних методів і сучасних форм та засобів навчання. Важливо якомога яскравіше у старшій профільній школі відображати роль математичної культури у професійному зростанні особистості фахівців в галузях, не пов’язаних з математикою.

– Які зміни очікують на процеси підвищення кваліфікації вчителів у найближчий час?

– Ураховуючи нові цільові установки в навчанні математики в основній і профільній школі, обумовлені впровадженням Концепції Нової української школи та зважаючи на об’єктивну складність засвоєння математичного змісту, набуває актуальності постійна методична підтримка вчителя математики, надання можливості самовдосконалюватися, творчо зростати і підвищувати свою кваліфікацію. Останнім часом, форми підвищення кваліфікації вчителів математики набувають різноманітності. Хотілося би звернути увагу на таку форму неформальної освіти учителів математики як тренінг професійного спрямування. Мій науковий консультант, доктор педагогічних наук, професор, автор лінійки шкільних підручників Н. А. Тарасенкова є автором дистанційного тренінгу для вчителів математики «Удосконалення засобів навчання математики», який розпочав свою роботу у 2017 році на базі Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Тренінг є дистанційним, я знайома з учителями математики нашого міста, які удосконалюють свій професіоналізм, беручи участь у роботі тренінгу. Також з метою покращення умов підвищення кваліфікації науковцями нашого університету обговорюється питання тестування вчителів під час їх курсової перепідготовки. Таке тестування є альтернативою до написання курсової кваліфікаційної роботи вчителя, а згодом може стати умовою отримання сертифікату про проходження курсів підвищення кваліфікації.

– Що робиться університетом, щоб майбутні учителі математики були готовими навчати інноваційно?

– Педагогічний університет – це осередок науки, культури і творчості. Атмосфера, яка створюється в аудиторній та позааудиторній діяльності викладачів і студентів сприяє формуванню інноваційної особистості вже сама по собі. Ми залучаємо студентів до різноманітних видів діяльності, яку здійснює університет та кафедра в місті: дні науки, день відкритих дверей в університеті, день професій. На заняттях з математичних дисциплін, які читають досвідчені викладачі кафедри, ми намагаємося створювати атмосферу єдиної системи математичного і методичного знання, щоб студент осмислено сприймав навчальну інформацію зі складних математичних дисциплін, допомагаємо йому спроектувати його математичний запас знань на шкільний курс математики. Ми надаємо можливості майбутнім вчителям математики долучитися до вирішення професійних задач на таких дисциплінах, як: «Елементарна математика», «Методика навчання математики», «Методика навчання математики у профільній школі», «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання математики», навчальна практика «Intel Навчання для майбутнього», виробнича практика у закладах середньої освіти, написання курсових та магістерських робіт. Цей комплекс фахових дисциплін має на меті формування професійної компетентності майбутнього вчителя математики.

– Як батьки можуть допомогти власним дітям краще оволодіти математикою та фізикою?

– Сучасні батьки – це освічені молоді люди, у кожній родині сьогодні є комп’ютер, всі від маленьких до великих членів родини користуються «Internet», тому в питаннях відсутності інформації проблеми бути не може. Як на мою думку, то головна проблема полягає у тому, наскільки батьки зацікавлені в успіхах своєї дитини з математики, фізики та інших природничих дисциплін. Тому раджу батькам школярів цікавитися інтересами своїх дітей, намагатися перетворити процес виконання домашніх завдань на гру, читати разом з дітьми пізнавальну літературу, відвідувати різноманітні пізнавальні освітні заходи, яких, на щастя, у нас у місті нині організовується достатньо. І зокрема ті заходи, які організовує наш педагогічний університет. Моя порада батькам: «Намагайтеся навколо себе знаходити математику і ви побачите, що математика завжди поруч. Полюбіть математику і ви не пожалкуєте».

– Пані Ірино, кого із своїх педагогів-наставників згадуєте з вдячністю і маєте за приклад?

– Я вдячна своїй родині за розуміння і підтримку. Моя мама, Алла Олексіївна, вчитель математики із 42-річним стажем – мій головний порадник. Моя бабуся вчителем не була за професією, але педагог душею завжди мені казала: «Почала щось робити – не зупиняйся. Завжди прагни досягти своєї мети. Ти зможеш!». Незабутнім прикладом, зразком справжньої інтелігентної, виваженої вчительки для мене була моя вчителька літератури в ЗОШ № 61 м. Кривого Рогу Надія Василівна Трушкіна. Своїм справжнім наставником, який мене багато чого навчив в питаннях майстерності педагога-математика, був наш колега, визнаний на Криворіжжі вчитель математики, методист Арсентій Олексійович Тишковець. Звісно я завдячую своїй alma mater, моїм викладачам, а нині колегам з кафедри математики та методики її навчання КДПУ. Я вдячна долі, що поруч зі мною на шляху професійного зростання мої вчителі і наставники, надійні друзі.

 До 90-річчя навчального закладу і фізико-математичного факультету підготовлено науково-популярне видання. Видання присвячено кафедрі математики та методики її навчання КДПУ з нагоди 90-річчя заснування університету і фізико-математичного факультету. Подано відомості з історії кафедри, публікації про окремих завідувачів кафедри, відомих випускників, теперішніх співробітників, бібліографію праць. Представлено матеріали про життєвий і творчий шлях, науково-педагогічну й громадську діяльність випускників та співробітників. Видання адресовано освітянам, фахівцям у галузі педагогічної науки й усім, кого цікавлять проблеми історії освіти, виховання та навчання.

Частину матеріалу опубліковано у криворізькій міській газеті "Домашняя газета" за 2 жовтня 2019 року.