Українська система освіти – одна з цінностей, яку ми маємо захищати на освітянському фронті, оскільки від неї залежить майбутнє нашої держави. Саме з такими думками 11 вересня 2024 року розпочалося перше в цьому навчальному році засідання науково-методичного семінару кафедри української мови, на якому науково-педагогічні працівники мали змогу прослухати інформацію про важливі аспекти організації освітнього процесу у 2024-2025 н. р.

З розлогою доповіддю виступила д. філол. н, проф. Жанна Василівна Колоїз, яка висвітлила питання про найосновніші засади нормативної бази провадження освітнього процесу у КДПУ. Жанна Василівна опрацювала основні нормативні документи, на які мають звернути НПП у своїй роботі, зокрема й під час підготовки до акредитації, а саме: Кодекс академічної доброчесності Криворізького державного педагогічного університету (затверджений Вченою радою університету, протокол № 5 від 09.12 2021), Положення про індивідуальну освітню траєкторію здобувачів вищої освіти у Криворізькому державному педагогічному університеті (зі змінами та доповненнями на підставі рішення Вченої ради університету від 29.06.2023 р., протокол № 13), Положення про освітні програми у Криворізькому державному педагогічному університеті (зі змінами і доповненнями на підставі рішення Вченої ради університету від 24.06.2022 р., протокол №12; від 29.06.2023 р., протокол № 13), Положення про робочу програму та силабус навчальної дисципліни у Криворізькому державному педагогічному університеті (затверджено Вченою радою університету 29 червня2023 р. (протокол №13)), Положення про практичну підготовку здобувачів вищої освіти в Криворізькому державному педагогічному університеті (затверджено Вченою радою університету 29 червня 2023 р. (протокол № 13)).

З презентацією доповіді Ж. В. Колоїз можна ознайомитися за покликанням.

На науково-методичному семінарі заслухали доповідь д. пед. н., проф. кафедри української мови Зінаїди Павлівни Бакум, яка порушила питання щодо коректного формулювання тематики кваліфікаційних робіт.

У виступі окреслено коло нагальних проблем, акцентовано на тому, що дослідження такого зразка має на меті засвідчити рівень відповідної кваліфікаційної підготовки здобувачів, оволодіння певними компетентностями та програмними результатами згідно зі стандартом вищої освіти й освітньою програмою. Ретельно проаналізовано оновлену тематику робіт, а також магістерські праці, захищені минулі роки.

Зінаїда Павлівна висловила власну позицію на розв’язання проблеми, зорієнтувала на зміни, які відбулися в навчальних планах 2024 року щодо присвоєння кваліфікації, зосередила увагу на нових модельних програмах, які є чинними в закладах загальної середньої освіти тощо. Окреслила перспективу та надала конкретні методичні поради, які викликали цікаву науково-методичну дискусію, що сприятиме подальшому вдосконаленню рівня підготовки наших випускників до майбутньої професійної діяльності. 

Учасники НМС кафедри активно долучилися до обговорення, ставили питання, на які отримували вичерпні відповіді, намагалися визначити правильну концепцію логіко-семантичної наповненості тем курсових і кваліфікаційних робіт відповідно до вимог освітніх програм. У межах роботи семінару викладачі мали змогу обмінятися досвідом, висловити свою позицію, що має посприяти вдосконаленню організації освітнього процесу загалом, а також підвищити рівень курсових і магістерських робіт, виконуваних на кафедрі української мови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 250

29 серпня 2024 року у Криворізькому державному педагогічному університеті відбувся захист дисертації Дмитра Вікторовича Щербини на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 035 Філологія.

У 2024 році Дмитро Вікторович закінчив навчання в аспірантурі за освітньо-науковою програмою «Українська мова та література» (спеціальність 035 Філологія) і презентував високоповажним членам разової спеціалізованої вченої ради результати своєї наукової роботи, оприлюднивши основні положення дисертації «Особливості омонімічного простору у структурі українсько-білоруської комунікації». Дисертація виконана під керівництвом доктора філологічних наук, професора, професора кафедри української мови Людмили Анатоліївни Білоконенко.

Голова засідання: Жанна Василівна Колоїз – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови.

Офіційні опоненти:

Ірина Федорівна Джочка – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Cтефаника;

Аліна Володимирівна Саїк – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри філології та мовної комунікації Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».

Рецензенти:

Тетяна Михайлівна Мішеніна – кандидат філологічних наук, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри української мови;

Наталія Миколаївна Малюга – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української мови.

Колектив кафедри української мови щиро вітає Дмитра Вікторовича Щербину з успішним захистом і бажає мирного неба та подальших наукових успіхів на благо вітчизняного мовознавства і перекладознавства!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 253

З 15 по 28 червня 2024 року студенти ІІ курсу факультету української філології проходили навчальну діалектологічну практику, збираючи мовний матеріал у різних регіонах України.

Дисципліна «Українська діалектологія» має пряме продовження у вигляді двотижневої практики, яка має на меті розширення власний філологічний кругозір, набути фахових компетентностей, адже передбачає ознайомлення студентів із живим говірковим мовленням; формує вміння збирати відповідні діалектологічні матеріали, використовуючи різні методи мовознавчих досліджень; учить систематизувати, класифікувати і лінгвістично вправно витлумачувати функціонування мовних явищ у місцевих говірках; узагальнювати зібраний матеріал, проєктувати отримані результати на літературний мовний варіант.

Зазвичай за планом проведення практики здобувачі освіти мають орієнтуватися на збір мовних особливостей говірок Дніпропетровщини та інших суміжних територій. Однак уже другий рік поспіль студенти-словесники опановують навички польової роботи діалектолога за місцем перебування в умовах війни, що, відповідно, розширює географію досліджень.

З-поміж населених пунктів нашої області обстежено й описано говіркові риси таких населених пунктів: с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області (Анна Андреєва), с. Володимирівка Криворізького (Софіївського) району Дніпропетровської області (Алевтіна Андрєєва), с. Надеждівка Криворізького району Дніпропетровської області (Зоряна Кірєєва), Кам’янка Софіївського району Дніпропетровської області (Анастасія Сокуренко), с. Широке Криворізького району Дніпропетровської області (Марія Спину), с. Кринички Кам’янського району Дніпропетровської області (Анна Косарес), с. Новоюлівка Криворізького району Дніпропетровської області (Анастасія Мельниченко), с. Українка Криворізького району Дніпропетровської області (Дарія Горіна). 

Почати студенти з’ясовували діалектне членування й інших регіонів, зокрема південної частини України, а саме: с. Казанка Баштанського району Миколаївської області (Костянтин Двадненко), с. Великодолинське Одеського району Одеської області (Аліна Рисована), с. Михайлівка Бериславського району Херсонської області (Яна Левечко), с. Зміївка Бериславського району Херсонської області (Вікторія Марухніч), с. Новоолександрівка  Бериславського району Херсонської області (Карина Мачуліна). Багатостраждальна Херсонщина зустріла літнім палким сонцем, привітними мешканцями, які пережили окупацію, однак не втратили віри в Україну, не втратили мови своїх батьків. І, на жаль, руїнами…

Специфічні говіркові риси Київщини, особливості побуту і традиційної кухні опрацьовано на основі відвідування с. Кашперівка Білоцерківського району (Анастасія Яковенко).

Самобутність говірок південно-західного наріччя та межових територій досліджували в межах таких населених пунктів: с. Черні́вці, Могилів-Подільського району, Вінницької області (Данило Дятел), смт Смига Дубенського району Рівненської області (Діана Леонова), с. Межисить Ковельського району Волинської області (Наталія Сапіга), с. Леухи Гайсинського району Вінницької області (Наталя Тітаренко), с. Голдашівка Гайсинського (раніше Бершадського) району Вінницької області (Аліна Золотарьова) 

Найзахідніші терени України обстежені в межах таких населених пунктів: с. Махлинець Стрийського району Львівської області (Ірина Криворучко), с. Добряни Стрийського району Львівської області (Анна Височина), с. Кушниця Хустського району Закарпатської області (Світлана Манукян), місті Яремче Надвірнянського району Івано-Франківської області (Анна Мірошниченко).

Цього літа Львівська область радо прийняла студентів факультету на педагогічну практику, яку вони вдало поєднали з діалектологічною, зібравши матеріал у м. Хирів Самбірського району (Любов Леус, Вікторія Ардашова, Єлизавета Ященко, Максим Рибенко, Софія Лисицина, Марія Родіонова). 

Протягом збирання й опрацювання матеріалу, спілкуючись з носіями живого народного слова, студенти мали змогу пересвідчитися в різнобарвності української мови, відчути зв'язок мови та землі, на якій мова панує. Недарма Павло Тичина говорив: «Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої».

Вітаємо студентів з успішним завершенням діалектологічної практики і бажаємо сонячного, радісного і, головне, мирного літа.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 402

24 червня 2024 року на факультеті української філології відбувся комплексний іспит з редагування для бакалаврів денної форми здобуття освіти. Студенти групи УФР-20 успішно впоралися з цим важливим завданням, продемонструвавши високий рівень знань та умінь з додаткової спеціалізації «Редагування освітніх видань». І відповіді на теоретичні положення цієї галузі знань, і виконання практичних завдань засвідчили, що випускники бакалаврату є підготовленими, всебічно розвиненими особистостями з творчим та аналітичним мисленням, а власне видавнича справа є для них цікавою та перспективною.

Комісія з державної атестації у складі голови – к. філол. н., доц., завідувача кафедри української та зарубіжної літератур Наталі Мельник, постійних членів – першого проректора, к. філол. н., доц. Оксани Остроушко, декана факультету української філології к. філол. н., доц. Любові Семененко, а також завідувача кафедри української мови д. філол. н., проф. Жанни Колоїз, д. пед. н., проф. Тетяни Мішеніної та к. філол. н., доц. Ксенії Качайло (екзаменатори) констатувала, що студенти-редактори факультету української філології здобули не лише гарну освіту, але й навчилися виявляти свій  творчий потенціал, цілеспрямованість, комунікативні й аналітичні здібності, гнучкість мислення, що в майбутньому сприятиме їхній професійній самореалізації.

Вітаємо здобувачів освіти з успішним завершенням атестації та присвоєнням кваліфікації бакалавра освіти (українська мова і література), вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури, редактора освітніх видань. Чекаємо в магістратурі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 407

11 червня 2024 року на факультеті української філології відбулася державна атестація здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня, де комплексний екзамен з редагування склали студенти групи ЗУФР-20.

Випускники бакалаврату заочної форми відповідально поставилися до цього іспитового академічного етапу й на належному рівні продемонструвати ґрунтовну підготовку з додаткової спеціалізації.

Комісія з державної атестації у складі голови – к. філол. н., доц., завідувача кафедри української та зарубіжної літератур Наталі Мельник, постійних членів - першого проректора, к. філол. н., доц. Оксани Остроушко, декана факультету української філології,  к. філол. н., доц. Любові Семененко, а також завідувача кафедри української мови – д. філол. н., проф. Жанни Колоїз, екзаменаторів – д. пед. н., проф. Тетяни Мішеніної та к. філол. н., доц. Ксенії Качайло – констатувала: успішність студентів на державному екзамені є запорукою їхнього професійного становлення, фахового зростання, активної громадянської позиції.

Вітаємо здобувачів освіти з реалізацією власної освітньої траєкторії на факультеті української філології та з присвоєнням кваліфікації бакалавра освіти (українська мова і література), вчителя української мови і літератури, зарубіжної літератури, редактора освітніх видань. Чекаємо в магістратурі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 543

30 травня 2024 року відбулася виробнича нарада викладачів кафедри української мови, на якій обговорювалися питання, пов’язані із цивільним захистом. Відповідно до Наказу №196 від 13.05.2024 «Про організацію та проведення об'єктового тренування з цивільного захисту», а також орієнтуючись на інструктаж, отриманий на занятті 28 травня, старший лаборант кафедри О. Л. Чебикіна проінформувала членів кафедри про особливості проведення навчання і перевірки знань з питань цивільного захисту, пожежної безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях в університеті.

Викладачі ознайомилися зі змістом «Програми загальної підготовки працівників Криворізького державного педагогічного університету до дій у надзвичайних ситуаціях», лекційним матеріалом та іншими довідково-інформаційним джерелами, запропонованими фахівцями з цивільного захисту КДПУ.

На зібранні було акцентовано, що науково-педагогічні працівники університету та інші співробітники мають посилити свої знання щодо основних небезпечних виробничих факторів, техногенних та природніх небезпек. Окрім того, потрібно володіти інформацією про засоби індивідуального та колективного захисту, порядок і правила користування ними. Кожен має знати свої обов’язки і дії під час загрози виникнення або безпосереднього виникнення надзвичайних ситуацій згідно із планами реагування на такі ситуації; способи та засоби запобігання пожежам і вибухам, типові дії при їх виникненні, способи застосування первинних засобів пожежогасіння. Працівники мають знатися на побутових дозиметричних приладах, їх призначенні та особливостях користування ними, а також розумітися на питаннях, пов’язаних із заходами щодо сприяння проведенню на підприємстві, в установі та організації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення надзвичайних ситуацій.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз наголосила, що всі члени колективу несуть відповідальність не тільки за своє життя, але й за життя здобувачів освіти, тому вивчення запропонованого курсу є обов’язковим. У підсумку його опанування викладачі і працівники мають продемонструвати вміння чітко діяти за сигналами оповіщення, практично виконувати заходи згідно із планами реагування на надзвичайну ситуації; сприяти проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в умовах виникнення таких ситуацій; дотримуватися режимів радіаційного захисту; надавати першу допомогу потерпілим у надзвичайних ситуаціях тощо. Досить важливо, як підкреслила Жанна Василівна, уміти запобігати виникненню складних аварійних ситуацій, усі сили треба покласти на те, аби зберегти своє здоров’я і життя, а також допомогти в цьому студентам.

У процесі обговорення окреслених питань усі охочі мали змогу поставити питання. 

Уміння уберегти себе та інших людей в умовах надзвичайних ситуацій - важливий компонент роботи працівників педагогічного університету. Працюємо на результат!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 391

28 травня 2024 року відбулася настановча конференція з діалектологічної практики для студентів денної і заочної форми здобуття освіти (групи УПФ-22, УМЛ-22, УАФ-22, ЗУМЛ-22), на якій були присутні завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз, доц. Г. Г. Асмаковська (керівник практики).

Студентів ознайомили з особливостями цього виду навчальної практики, яка покликана дати майбутнім словесникам перші навики роботи в польових умовах, удосконалює вміння, необхідні для педагогічної та наукової діяльності. Під час проходження практики студенти повинні поглибити  свої знання з української діалектології, ознайомитися з конкретними говорами й говірками української мови, з’ясувати їхні фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні особливості.

Програма діалектологічної практики передбачає такі завдання:

• збирання діалектних лексичних матеріалів;
• записування діалектних текстів зв’язного мовлення;
• опрацювання зібраних діалектних матеріалів.

Г. Г. Асмаковська ознайомила студентів з усіма етапами проходження практики: від збирання матеріалу до його оформлення й здачі на перевірку в системі MOODLE, а також відповіла на питання здобувачів освіти, що виникли під час обговорення тих чи тих питань, пов’язаних із організацією практики, її виконанням тощо.

Окремі настанови студентам озвучила Ж. В. Колоїз, яка наголосила на важливості цієї практики для майбутніх учителів-філологів. «Ця практика має сформувати вміння збирати мовний матеріал, відшукати в зразках живого мовлення діалектні форми, властиві певному наріччю, описати особливості говіркового мовлення і тим самим плекати діалектне слово, не дати йому розчинитися у вирі історії, не загубити самобутніх рис рідної мови», – підсумувала Жанна Василівна.

Студенти факультету української філології отримали рекомендації щодо проходження практики, яка вкотре має продемонструвати філологічну істину: літературна мова покладається на традиції загальнонародної мови, на живе народне слово, яке є і свідком минулого, і джерелом знань про життя суспільства, його історію, культуру, побут, традиції та звичаї. Учені-мовознавці переконані, що дослідження говіркового мовлення має величезне значення для збереження духовних скарбів народу, його «мовного обличчя».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 320

23 травня 2024 року на факультеті української філології відбувся круглий стіл «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності», організований для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти. На зібранні були присутні викладачі кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, декан факультету української філології і студенти-магістранти.

Доповідач – завідувач кафедри української мови, доктор філологічних наук, професор  Жанна Василівна Колоїз.

Магістри факультету української філології мали змогу прослухати актуальну й важливу інформацію, пов’язану з особливостями написання кваліфікаційних робіт. Ґрунтовне витлумачення цього поняття крізь призму академічного письма дало змогу виокремити ключові моменти, а саме: кваліфікаційна робота – це форма атестації здобувачів вищої освіти, передбачена відповідною ОПП; закінчена розробка актуальної проблеми та/або завдання у відповідній професійній сфері; самостійно виконане та логічно завершене теоретичне або практичне дослідження.

Магістерська праця є результатом науково-дослідницької діяльності, оприявленої у вигляді академічного тексту. Тому акценти, розставленні Ж. В. Колоїз, полягали в тому, аби зорієнтувати здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти на тих засадах написання довершеного академічного тексту, які прийняті в сучасній академічній практиці, відповідають вимогам.

Окрему увагу звернено на  інтертекстуальні зразки в академічному тексті (цитата, покликання, переказ), які визначають майстерність автора наукової праці використовувати думки й твердження інших науковців тим самим підкріплюючи власні умовиводи з того чи того проблемного питання.

Жанна Василівна наголосила, що тексти магістерських робіт мають відповідати стандартам написання зважаючи й на правила академічної доброчесності. Відповідно до «Положенням про кваліфікаційні роботи у Криворізькому державному педагогічному університеті» потрібно зважати на те, що роботи проходять перевірку на плагіат. Здобувачі освіти мають дотримуватися норм цитування, усвідомити, що частка власного оригінального тексту повинна переважати, усі факти й наведені приклади бути істинними. Особливий акцент зроблено на використанні штучного інтелекту під час написання наукових робіт, застереженнях щодо залучення текстових фрагментів, згенерованих ШІ, до власних академінчих праць .

Після доповіді Жанни Василівни Колоїз студенти мали змогу поставити питання, з’ясувати проблемні моменти. Окремі коментарі прозвучали від наукових керівників магістерських робіт. До обговорення з побажаннями й настановами долучилися гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» Наталія Миколаївна Малюга й гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» Світлана Іванівна Ковпік.

Задля ознайомлення із основними тезами доповіді «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності» натисність на активне покликання.

https://drive.google.com/file/d/1afcQIln46IyF5XHe4Kvn7-t0Y4EihuDP/view?usp=sharing

Бажаємо студентам успіхів у написанні магістерської праці, її захисті та отриманні відповідної кваліфікації.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 430

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 302

У межах профорієнтаційної роботи викладачі кафедри української мови повсякчас долучаються до різноманітних заходів, покликаних не тільки завоювати до лав Криворізького державного педагогічного університету випускників закладів загальної середньої освіти міста, але й здійснити культурно-просвітницький вплив, зацікавити учнів рідною мовою, літературою, лінгвістичними пошуками загалом.

У такому ідейно-тематичному ключі відбулася зустріч у дистанційному форматі вчителів-філологів та учнів Криворізького ліцею «Кредо» з кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри української мови КДПУ Веронікою Анатоліївною Городецькою, яка запропонувала до обговорення лінгвістичну тему «Мовні таємниці: деякі спостереження над мандрівками слів».

Під час занурення у вузькоспеціальну проблему становлення й розвитку лексичної системи мови випускники переконалися, що слово мандрує в часі, є частиною життя національного мовного колективу і завдання філолога-дослідника полягає у розкритті всіх секретів, які приховані в слові від пересічних носіїв мови. Розкриття сутності походження власних імен, виявлення маркерів грецьких і латинських запозичень, розв’язання лінгвокультурологічних задач виявили справжню зацікавленість учасників бесіди. Сподіваємося, що ці роздуми спонукають ліцеїстів, які мають на сьогодні обирати своє професійне майбутнє, до розгляду філології як майбутньої професії.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 328