18 травня 2022 року кафедра української мови Криворізького державного педагогічного університету провела традиційні наукові студентські читання до Дня науки та Міжнародного дня слов’янської писемності. 
Участь у наукових читаннях, що пройшли у форматі Zoom-конференції, узяли студенти із 7 вишів:
1. Instytut Kultury Europejskiej Uniwersytetu Adama Mickiewicza w Poznaniu (Польща).
2. Житомирський державний університет імені Івана Франка.
3. Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.
4. Національний університет біоресурсів і природокористування України (м. Київ).
5. Національний університет «Львівська політехніка».
6. Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини.
7. Криворізький державний педагогічний університет.
ПРОГРАМА НАУКОВИХ ЧИТАНЬ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ
З вітальним словом до учасників наукового зібрання звернулися завідувач кафедри української мови д. філол. наук, професор Жанна Колоїз, декан факультету української філології КДПУ к. філол. н., доцент Любов Семененко, заступник декана к. філол. н., доцент Тетяна Вавринюк, відповідальна за науково-дослідницьку роботу студентів факультету української філології д. пед. н., професор Тетяна Мішеніна.
Глибоко вдячні нашим колегам з інших університетів – завідувачу кафедри української мови та методики її викладання Житомирського державного університету імені Івана Франка к. філол. н., доц. Галині Гримашевич, доцентові кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Львівська політехніка» к. філол. н., доц. Оксані Таран, доцентові кафедри української мови та методики її навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини к. філол. н., доц. Василеві Денисюку – за теплу інтелектуально-емоційну настанову щодо участі студентів у читаннях цьогоріч. 
Молоді дослідники мови як своєрідну протидію сьогоднішнім воєнним викликам презентували свої філологічні проєкти, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної вітчизняної науки на тлі глобалізаційних процесів, полікультурних і крос-культурних тенденцій. Доповіді, виголошені на конференції, охопили також і широке коло перекладацьких та лінгводидактичних проблем. До обговорення наукових здобутків студентів долучилися самі молоді дослідники мовної й лінгводидактичної царин, їхні наставники, досвідчені науковці з вузів-партнерів.
Здобувачі вищої освіти мали змогу обговорити різноманітні проблеми сучасного мовознавства й лінгводидактики на матеріалі української, польської, англійської мов та вектори їх узаємодії, представивши основні наукові напрацювання з курсових і магістерських досліджень, творчих академічних проєктів.
За результатами представлених доповідей запрошуємо учасників опублікувати матеріали в наступному випуску збірника наукових праць здобувачів вищої освіти «Матеріали студентських наукових читань» (Випуск 10).
ЩИРО ДЯКУЄМО СТУДЕНТАМ ЗА АКТИВНІСТЬ, ЯСКРАВІ ВИСТУПИ Й ОБГОВОРЕННЯ ВАЖЛИВИХ ПИТАНЬ ФІЛОЛОГІЇ!
ОСОБЛИВА ПОДЯКА ВСІМ НАШИМ КОЛЕГАМ ЗА ДРУЖНЮ НАУКОВУ ПІДТРИМКУ!
Доцент Oksana Taran:
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 483
Сьогодні, 12 травня 2022 року, студенти ІV курсу факультету української філології групи УФР-18 спільно з доцентом кафедри української мови Наталею Шармановою відвідали воркшоп у Національному університеті «Львівська політехніка». Криворізькі студенти мали змогу завітати до майстер-класу кандидата філологічних наук, доцента кафедри прикладної лінгвістики НУ «Львівська політехніка» Оксани Таран, яка провела відкрите заняття-воркшоп із навчальної дисципліни «Комп’ютерні технології лінгвістичних досліджень» для ІV курсу спеціальності «Прикладна лінгвістика».
Метою участі криворізьких здобувачів бакалаврського рівня ОПП зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література. Редагування освітніх видань) у лекції-практикумі з корпусної лінгвістики є осмислення теоретичних засад і прикладний аспект дисциплін обов’язкової складової професійної підготовки майбутніх редакторів, а саме застосування комп’ютерних технологій у сучасному видавничому процесі. Наші студенти ІV курсу ознайомилися з технологією створення паралельних корпусів інструментами Sketch Engine з досить актуальної нині тематики – опанування англійсько-українського паралельного корпусу стандартів НАТО з розмінування. Так, за допомогою Language Tool Scetch Engine всі учасники воркшопу занурилися в особливості створення паралельного корпусу стандартів розмінування англійської та української мов, а також навчалися корпусному обробленню текстів різних стилів, вилученню зі спеціальних текстів термінів і терміносполук, окремих лексико-граматичних розрядів тощо. 
Воркшоп вийшов за межі міжкафедрального заходу, набувши статусу всеукраїнського рівня, оскільки у ньому взяли участь, окрім академічної спільноти Криворізького державного педагогічного університету, викладачі і студенти філологічних спеціальностей з інших вишів України: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (доц. Ірина Александрук), Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (проф. Ярослава Сазонова, доц. Наталія Щербакова, доц. Юлія Лебеденко), Львівського державного університету безпеки життєдіяльності (доц. Олександра Пальчевська), НУ «Львівська політехніка» (доц. Оксана Левицька, доц. Роксолана Назарчук, Олеся Сабан).
Щиро дякуємо за змістовне заняття-воркшоп із дисциплін кафедри прикладної лінгвістики
Національного університету «Львівська політехніка», проведене на високому науково-методичному рівні!
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1665327387138712&set=p.1665327387138712&type=3
Сподіваємося і на подальшу плідну академічну співпрацю з вітчизняними університетами!
УСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1118
ЗАПРОШУЄМО ВЗЯТИ УЧАСТЬ У СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ЧИТАННЯХ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ
Запрошуємо взяти участь у студентських наукових читаннях до Міжнародного дня слов’янської писемності
Дата проведення:18 травня 2022 року о 14.00 год.
Мета читань:
- залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства й лінгводидактики у світовому і загальнославістичному контексті;
- презентація студентських мовознавчих проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної лінгвістичної науки на фоні глобалізаційних процесів і полікультурних тенденцій.
За результатами представлених доповідей заплановано наступний випуск збірника наукових праць здобувачів вищої освіти «Матеріали студентських наукових читань» (Випуск 10). Публікація безкоштовна.
Формат заходу: онлайн-конференція.
ПРИЄДНАТИСЯ ДО СТУДЕНТСЬКИХ НАУКОВИХ ЧИТАНЬ НА ПЛАТФОРМІ ZOOM:
https://us04web.zoom.us/j/77880987783?pwd=BT7HbmF727xmub8uBBWVJ8UszUWlcc.1
Ідентифікатор конференції: 778 8098 7783
Пароль: w3S5Y8
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1335
Сьогодні, 10 травня 2022 року, продовжила роботу комісія з питань перейменування топонімів Кривого Рогу, до складу якої входить доцент кафедри української мови Наталія Малюга. Учені й експерти нині працюють над застосуванням уже вироблених критеріїв до відбору нових назв, їх умотиваністю, обговорюють і систематизують запропоновані пропозиції та варіанти. Робота наразі триває досить жваво.
Інтерпретуючи зміну топонімів у Кривому Розі як один із нагальних суспільних процесів, доцент Наталія Малюга в інтерв’ю для місцевих ЗМІ акцентувала на тому, що в перейменуванні топонімічного простору пріоритетним має бути принцип містоцентричності, тож варто враховувати наявні традиції та напрацювання в містобудуванні з вибором маркерних національних чи регіональних назв. Філологиня наголосила:
«ПРИНЦИП ГАРМОНІЙНОСТІ ПОВИНЕН БУТИ, БО ЦЕ АНСАМБЛЬ. МИ РОЗБУДОВУЄМО МІСТО ДЛЯ ЖИТТЯ».
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 239
02 травня 2022 року доцент кафедри української мови Наталія Малюга взяла участь в установчому засіданні робочої групи з питань перейменування топонімних назв Кривого Рогу. Доцент кафедри української мови разом з іншими науковцями Криворізького державного педагогічного університету залучена до складу комісії, до якої також увійшли міські чиновники, голови районних у місті рад, представники медіа, музеєзнавці, краєзнавці.
За попередніми підрахунками, у нашому місті налічується понад 400 топонімів, що потребують перейменування. Тож присутні на нараді обговорили робочі завдання, зокрема вироблення й застосування певних критеріїв до відбору нових назв. 
У процесі перейменування члени робочої групи керуватимуться прагматичною метою: уславлення України, творців її державності, національних героїв, видатних особистостей. Головне – це мотивація назв, їхнє змістове наповнення. Зважаючи на повномасштабну російську агресію, фахівці одностайні в тому, аби в Кривому Розі не було вулиць на кшталт Московської, Бурятської, Пушкіна тощо.
Під перейменування мають потрапити топоніми, які пов’язані:
– із назвами географічних об’єктів на території РФ та її союзників;
– з іменами діячів культури, історії, науки, які представляють РФ та її союзників і є маркерами їхньої державності, формування духовного світу;
– із подіями на території РФ та її союзників;
– з іменами людей, які непрямо стали символами культурно-історичних, наукових і політичних маркерів у РФ та СРСР (наприклад Вахтангов, Булгаков), а також їхніх союзників;
– назви з відносно нейтральним змістом, які не мають жодного стосунку до України і Кривого Рогу (наприклад, вул. Джамбула).
Зважаючи на спрецифіку регіону, міста зокрема, видається доцільним у своїй роботі враховувати кілька критеріїв:
а) краєзнавчий – присвоювати нові назви на честь видатних місцевих особистостей, подій, місцевих географічних об’єктів (балки, урочища, миси, скелі та ін.), історичних об’єктів (козацькі зимівники);
б) історичний – присвоювати назви на честь історичних подій в Україні, видатних державних, військових діячів, діячів науки та ін.;
в) культурологічний – присвоювати назви на честь видатних українських представників культури та мистецтва, явищ культури, культурних пам’яток;
г) політичний – увічнювати видатних українських державних діячів, військових;
д) військово-патріотичний – увічнювати захисників України, зокрема, криворіжців, які проявили героїзм, здійснили подвиг у війні з РФ у 2014–2015 рр., відзначені званням Герой України.
Науковці КДПУ обстоюють думку, згідно з якою протяжним лінійним об’єктам, найбільш значним у життєдіяльності міста проспектам, вулицям, великим площам, а також розташованим у вузлових місцях об’єктам топоніміки необхідно давати узагальнювальні назви (наприклад, Героїв України). Реагуючи на звернення мешканців міста, аналізуючи відкритий діалог із військовими, члени тимчасової групи щодо перейменування топонімічних навзв обгрунтовують свою позицію не присвоювати такі назви, які набули важкого і трагічного змісту: біль ще занадто живий, це може спричинитися до депресивних станів криворіжців (Гостомель, Буча, Бородянка тощо).
Зміни топонімічного простору Кривого Рогу на часі, однак до них потрібно підходити зважено. Процес перейменування може відбуватися не лише в один, а й у два–три етапи. У першу чергу під перейменування мають потрапити назви на честь «видатних особистостей» минулого та маркерні назви, головні та чисельні вулиці, проспекти, площі.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 647
МОВА – ОСНОВА ЯКІСНОЇ ОСВІТИ!
МОВА – ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ УКРАЇНСТВА У ВСЕСВІТІ!
УКРАЇНСЬКИЙ ФІЛОЛОГ – УОСОБЛЕННЯ МЕНТАЛІТЕТУ ЕПОХИ!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1324
Сьогодні дзвони сповіщають про справжнє диво – ВЕЛИКДЕНЬ, світле ХРИСТОВЕ ВОСКРЕСІННЯ. Кожний, хто шанує це свято, отримує надію на спасіння, адже воскрес Христос, Син Божий. Тож Великдень є тріумфом життєдайності, символом перемоги добра над злом, світла над пітьмою, віри – над безнадією. Цей день наповнюють добрими справами, адже Великдень несе відродження в любові, укріплює нашу віру і живить душу.
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЩИРО ВІТАЄ ВСІХ ІЗ ВЕЛИКОДНЕМ!
У цей Великий день особливо дякуємо Богові за те, що в дні тяжких для України випробувань ми відчуваємо його заступництво і силу. Упевнені, що воскреслий Христос своїм люблячим серцем захистить рідну землю, а весь сьогоднішній плач і біль України змінить на пасхальну радість Перемоги!
Нині не забуваймо і про те, що віра в нашу перемогу – це не просто рятівна зірка на тлі спалахів міжконтинентальних ракет, це нагальна потреба заради нашого майбуття. Це – спільна титанічна сила в боротьбі з агресором, нездоланність ДОБРА і СВІТЛА, звитяга кожного щодо власних сумнівів і тривог!
Хай у кожному живе Надія
І проростаюча, незгасна Мрія,
Щоб мирне небо над Україною всміхнулося
Та радість всюди розквітнулася!
Хай наші серця наповнюються радістю й непохитною вірою в Перемогу, а Великодні дзвони, духмяна паска, писанки принесуть у наші оселі такий бажаний та благословенний мир, душевний спокій і добробут!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1405
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ…
НАС – 16…
МИ – РІЗНІ…
ПРОТЕ…
ОБ’ЄДНАНІ ЄДИНОЮ МРІЄЮ – ПЕРЕМОГТИ!
У кожного з нас наразі – серце-жаринка. Ті, хто плаче і радіє разом з Україною, відчуває кожен подих Рідної Землі, розуміють, про що йдеться. Саме з ТАКИМ єдиним великим серцем пліч-о-пліч – усі 16 – з нездоланною вірою рухаємося до найбажанішої, найсолодшої спільної мети:
1) дякуємо Богові, що ми – УКРАЇНЦІ, народжені на цій благословенній Землі; підносимо українськість в усіх її виявах та ідею гідності бути УКРАЇНЦЕМ;
2) несемо на руках молитви: за Україну; Збройні Сили України (кожного воїна, їхні сім’ї); наші родини; нашу владу; рідне місто Кривий Ріг; наш університет; наших далеких і близьких друзів;
3) особливі молитви возносимо за співвітчизників, які нині в Маріуполі, на Сході та Півдні України, у Миколаєві, Одесі, Харкові, Херсоні; благаємо, аби Бог Своїм животворним єлеєм залікував сердечні рани тих, хто пережив БУЧІ, ІРПЕНІ, ГОСТОМЕЛІ…;
4) тісно спілкуємося з нашими хлопцями, які мають честь виконувати священний обов’язок Захисника Рідної Землі;
5) дієво підтримуємо військових (плетінням сіток, ліками, і не тільки);
6) беремо участь у всенародному фінансуванні Збройних Сил;
7) провадимо освітній процес з особливою відповідальністю;
8) дивимося на кожного студента очима їхніх батьків (точніше, по-батьківськи);
9) словом і справою доводимо, що професія УЧИТЕЛЬ – основна, адже від неї беруть початок усі інші;
10) дбаємо про наукову еліту нашого університету та української держави (готуємо докторів філософії, докторів наук);
11) приймаємо у своїх оселях переселенців;
12) організовуємо харчування для тих, хто має нужду;
13) зодягаємо;
14) прибираємо місто, готуємо Кривий Ріг до Великодня;
15) переосмислюємо власне буття; прагнемо стати світлішими; продовжуємо вчитися вибачати, покривати безмежною любов’ю й благословляти одне одного, адже незабаром нам жити, за словами нашого класика, «на оновленій Землі», де всі ці чесноти УЖЕ стали наріжним каменем у державотворенні та у свідомості більшості українців;
16) ЖИВЕМО! ВІРИМО! ПЕРЕМОЖЕМО!
Нині в католиків Пасха, православні святкують Вербну неділю. Бажаємо в ці святі дні Божої любові всім нам, козацької міці і витримки, незламності духу перед ворогом та очікуваного миру в Україні!
У найскладніші часи ми непохитно віримо: Господь не залишить нас!
Нехай Сили Небесні сприяють нам у справах земних,
а ми духовно гартуватимемося навколо спільного завдання – ПЕРЕМОГТИ! 
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 1314
Уперше за багато років гурт «Pіnk Floyd» випустив нову пісню «Hey Hey Rise Up» із вокалом українського музиканта Андрія Хливнюка.
Для треку музиканти використали вокал соліста гурту «Бумбокс» Андрія Хливнюка, який у перші дні війни у центрі столиці України заспівав пісню, що вважають гімном українських січових стрільців, – «Ой, у лузі червона калина».
Україномовна пісня «Hey Hey Rise Up»
Гітарист і вокаліст Pink Floyd Девід Гілмор, який має українську невістку, зазначив, що сподівається на активне поширення пісні. Тож пряма мова від зірки світової музики:
«Ми, як і багато хто, відчуваємо лють і розчарування від цього мерзенного акту вторгнення в незалежну, мирну демократичну країну та вбивства її народу однією з найбільших світових держав.
Я сподіваюся, що трек отримає широку підтримку та розголос. Ми хочемо зібрати кошти та моральний дух. Ми хочемо продемонструвати нашу підтримку Україні і тим самим показати, що більшість світу вважає абсолютно неправильним для наддержави вторгатися в незалежну демократичну країну, якою стала Україна».
Відеокліп до «Hey Hey Rise Up» зняв режисер Мет Уайткросс і зразу ж поширився у день запису треку. На обкладинці до треку зображено соняшник роботи кубинського художника Йосана Леона. Відзначаємо, що обкладинка синглу є прямим посиланням до жінки, яку побачив увесь світ і яка закликала російських солдат носити насіння в кишенях, аби ті в разі загибелі проросли соняшниками на українській землі.
Автори й організатори акції всі виручені кошти спрямують на гуманітарну допомогу українцям.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 721
21 березня 2022 року на позачерговому засіданні Генеральної асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) одноголосно ухвалено рішення про надання Україні статусу асоційованого члена EFNIL, що надасть Україні можливість формувати стратегію законодавчого захисту української мови як майбутньої мови ЄС.
Серед основних завдань національних мовних інституцій країн-членів ЄС – контроль за виконанням мовного законодавства, захист державних мов, збір матеріалів про мовну політику в ЄС, заохочення до вивчення офіційних європейських мов задля мовного та культурного розмаїття в ЄС.
«Сьогодні фронт боротьби за Україну – це і фронт утвердження української мови. Тому для нас велика честь приєднатися до континентальної родини мовних інституцій. Адже членство в EFNIL надасть Україні можливість формувати стратегію законодавчого захисту української мови як майбутньої мови ЄС. У цей непростий для України час нам дуже важлива підтримка провідних мовних інституцій Європи – наших міжнародних партнерів. Боротьба за мову – це і боротьба за самоідентичність української нації, тому свідомий перехід наших співгромадян на українську мову, ефективний захист інформаційного поля, всебічний розвиток мови – це захист національних інтересів, протидія країні-агресору та боротьба за нашу Незалежність», – повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці.
Виступаючи на засіданні Генеральної асамблеї EFNIL, у якій, зокрема, узяли участь керівники національних мовних інституцій Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Швеції, Республіки Словенія, Угорщини, Ісландії, Німеччини, Великої Британії, Фінляндії, Бельгії, Норвегії, Італії, Франції, Греції, Румунії, Данії, Чеської Республіки, Люксембургу, Нідерландів, Уповноважений поінформував європейських партнерів про політику геноциду та лінгвоциду, яку цілеспрямовано веде держава-агресор. Тарас Кремінь зазначив, що в окупованих російськими військами Донецькій і Луганській областях окупанти продовжують деукраїнізацію й наголошують, що такі предмети, як українська мова, українська література та історія України, у школі діти вивчати не будуть.
Президент EFNIL, пані Сабіна Кірчмайєр, привітала приєднання України до родини EFNIL, відзначивши важливість цього кроку в історичний для держави та Європи момент. Вона висловила сподівання на поглиблення взаємин Секретаріату Уповноваженого з організаціями-членами EFNIL задля розвитку головних цілей і завдань організації.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 664
