Зустріч з письменником, журналістом,
головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу»
Григорієм Джамаловичем Гусейновим       

    26 травня 2014 року в «Літературній вітальні» наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту відбулася зустріч з письменником, журналістом, головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим.

    На зустрічі були присутні викладачі факультету української філології (кандидати філолог. наук, доценти каф. української і світової літератур Л.О. Донченко, Ж.В. Свірська, І.М. Василенко), директор наукової бібліотеки ДВНЗ «Криворізький національний університет», канд. філолог. наук, доцент каф. української мови Г.М. Віняр, бібліотекарі Криворізького педагогічного інституту, студенти факультету української філології.

    Модератор зустрічі – бібліотекар відділу обслуговування Ю.С. Недоруба розпочала зустріч з наголошення на тому, що зустрічі з письменником, журналістом, головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим у нашій «Літературній вітальні» стали вже традиційними.
   Ю. С. Недоруба нагадала присутнім, що Григорій Джамалович закінчив філологічний факультет Одеського державного університету. Працював теслею, залізничником, відповідальним секретарем газети «Радянська правда» в м. Вознесенську Миколаївської області, кореспондентом криворізької газети «Червоний гірник». Григорій Джамалович з 1996 року – член Національної спілки письменників України. Нині – головний редактор літературного часопису «Кур'єр Кривбасу» (Кривий Ріг).

     За редакцією Григорія Джамаловича вийшла книжка найстарішого українського письменника Івана Шаповала «Козацький батько» (Кривий Ріг), присвячена життю та діяльності історика Дмитра Яворницького. Г. Гусейнов підготував до друку антологію поезії «Крицевий край» (у трьох книгах). У збірнику «На землі, на рідній… Легенди та перекази Криворіжжя» Г. Гусейнов уперше зібрав народні оповідання, перекази про минуле Придніпров'я. Був ініціатором створення Товариства азербайджанської культури в Кривому Розі.
       Далі Ю. С. Недоруба надала слово нашому шановному гостю, який підкреслив, що завжди мав мрію, щоб першими читачами часопису «Кур’єр Кривбасу» були студенти Криворізького педагогічного інституту. І ось ця мрія здійснилася за активної участі та сприяння директора наукової бібліотеки Ганни Миколаївни Віняр.
         Сьогодні Григорій Джамалович презентував новий випуск літературного часопису.

     Бібліотекар Ю. Недоруба представила новий твір Данила Ільницького – спогади про Назара Гончара (українського поета, співзасновника літературного гурту «ЛуГоСад»)  «Людина з дитинства, або добрий дух Назар Гончар».
      До розмови долучилася літературознавець Л.О. Донченко, яка підкреслила, що зі сторінок твору Назар Гончар перед нами постає перш за все як дуже світла людина. Ось кілька цитат:  «Назар – це людина з дитинства», «…чисто як дитина! Зовсім не пристосований», «Назар був специфічним, оригінальним, він був диваком – як люблять казати. У позитивному сенсі», «Назар для кожного мав хвилину, навіть більше», «Завжди був собою… Ніколи не загравав, не підлещувався, не лицемірив. Не видно було його заздрості до когось»,  «Самодостатній, у своєму шляху впевнений», «Назар мимовільно притягував до себе інших. Вони самі збиралися коло нього».
      Автор у своїх спогадах змальовує Назара Гончара як поета, який і в житті, і у своїх творах залишався собою. «Назар побутовий і Назар поетичний невіддільні…», «Для Назара його поетичність…, його оригінальність була реальністю». По-особливому, як зазначає Д. Ільницький, читав Назар Гончар свої поетичні твори. «Отже, треба би попри читання тепер ще й слухати аудіо-, відеозаписи – щоб уявити собі образ цього письменника…». Спогади залишають дуже приємні враження і виникає непереборне бажання звернутися до поезії Назара Гончара. І в цьому велика заслуга автора цих спогадів Данила Ільницького.
       Григорій Гусейнов наголосив, що теза «Митець спалює сам себе» саме про Назара Гончара.

     Наступним твором, представленим у випуску, є оповідання Раїси Лиши «Зовсім інші дерева, або Мандрівні краєвиди». Доцент каф. української і світової літератур Ж.В. Свірська поділилася своїми враженнями про цей твір.
     Перше, що її вразило в цьому творі, це мова, насичена багатьма яскравими образами. Ось, наприклад, шовковиця у Раїси Лиши – «усетерпелива й ласкава. Гладеньке товсте гілля, тепле й прохолодне водночас, тримає тебе, наче мамині руки, не даючи впасти чи подряпатись...». Автор ніжно й з любов’ю пригадує своє дитинство, своїх батьків, які вже померли. Однак «…десь вони є, душа відчуває це, сягаючи незримої межі, де незбагненно певно промовляє їхня присутність». «Краєвиди мандрують і напевне зазнають якихось своїх перетворень… Не тільки ж ти змінюєшся, пливеш у невідоме безкрає в океані буття… І не ти лише за кимось болиш… І не тільки ти маєш те, що дає силу залишатися незмінно собою. Адже й ось вони – ті, що були місцем, і свідками, і частиною твого існування й життя твоїх батьків, родичів і пращурів… – мандрівні краєвиди – незмінні, сяючі…».
     Твір невеличкий за розміром, однак дуже світлий, позитивно забарвлений. Після його прочитання залишається якась приємна замріяність. І хочеться самому згадати ті місця, де народився, зростав. Бо в кожної людини є такі собі «мандрівні краєвиди», близькі та дорогі серцю.

     Викладач каф. української і світової літератур І. М. Василенко зробила акцент на тому, що твори, які розміщені в часопису «Кур’єр Кривбасу» – це література жива, вона «дихає» тим самим повітрям, що й ми, її читачі. Цей журнал стане у пригоді студентам-філологам, які є членами дискусійного клубу з питань літератури, бо твори, розміщені в часописі, є синтезом між словом, звуком, природою, особистим світосприйняттям. «Кур’єр Кривбасу» – це скарбничка текстів, яка викликає загострене відчуття здійснення «рожевих» мрій, втілення оптимізму, сенс прекрасного майбутнього.

  Наприкінці директор наукової бібліотеки Г.М. Віняр запропонувала студентам двома словами оцінити  зустріч. Ось що ми почули:
-    «Чудова зустріч»;
-    «Душевна й тепла»;
-    «Пропонує замислитись»;
-    «Корисна і цікава»;
-    «Викликає бажання прочитати»;
-    «Сподіваємось на наступні зустрічі».

Зустріч з криворізькою поетесою Інною Доленник

      21 травня 2014 року в «Літературній вітальні» наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту відбулася творча зустріч з криворізькою поетесою Інною Доленник.
    На зустріч були запрошені: викладачі, співробітники Криворізького педагогічного інституту (помічник директора інституту, канд. філолог. наук, ст. викладач каф. змісту і методики початкового навчання  М. В. Варданян; канд. філолог. наук, доцент каф. української і світової літератур Л. О. Донченко;  канд. філолог. наук, доцент каф. дошкільної освіти Л. В. Кужільна), криворізька письменниця Л. О. Баранова, бібліотекарі міста та інституту, студенти психолого-педагогічного факультету.

     Модератори зустрічі – головний бібліограф С. О. Кочерга та бібліограф Ю. С. Душко розповіли про життєвий і творчий шлях Інни Доленник.

     Криворізька поетеса народилася в Кривому Розі. Закінчила філологічний факультет Криворізького педагогічного університету. Кілька років викладала російську мову і літературу у середній школі № 60. Писати вірші почала в шкільні роки. Була членом літстудії «Горицвіт». Інна Доленник є автором поетичних російськомовних збірок: «Ступени – высоки» (1998, Днепропетровск); «Иносказания» (2005, Кривой Рог); «Знаки внимания» (2010, Кривой Рог); «Родство» (2014). Остання збірка надрукована завдяки перемозі авторки в міському літературному конкурсі «Україна моя квітуча – 2012».
   Модератори зустрічі надали слово Інні Доленник, яка представила свою нову україномовну збірку для дітей «Гойдалки». Поетеса підкреслила, що писати для дітей – це відповідальна справа, бо саме поезія для дітей формує уявлення малечі про навколишнє середовище. Інна Доленник прочитала свої вірші з книжки «Гойдалки», що знайшли гарячий відгук у всіх присутніх на зустрічі.

     Вірші зі збірки – це зрозуміла розмова з дитиною, бажання автора вплинути на духовний світ підростаючого покоління. Своєю поезією автор наголошує, що виховання – це не тільки розмови, бесіди з дитиною, а й поетичне слово, яке зігріває душу, спонукає до роздумів.

    Викладач дитячої літератури М. В. Варданян нагадала присутнім, що матеріальні цінності ніколи не замінять духовні і саме цей постулат продемонструвала нам сьогодні Інна Доленник. Дитяча книга може поєднати батьків і дітей, зробити спілкування корисним і радісним. Збірка «Гойдалки» розрахована на сімейне читання і є містком між дорослим і дитиною.

    Викладач дитячої літератури Л. В. Кужільна підкреслила, що дитячі вірші поетеси формують моральні цінності маленької людини: віру, доброзичливість, вміння співпереживати. Збірка «Гойдалки» написана з притаманним автору гумором, дитячі віршики легко запам’ятовуються. Сьогоднішня зустріч – це доленосне свято для студентів психолого-педагогічного факультету, бо саме для них криворізька дитяча література – це ковток свіжого повітря, на який сподіваються всі: і діти, і дорослі.

      Другий блок зустрічі з поетесою було присвячено жіночій поезії Інни Доленник. Російськомовна збірка «Родство» розкриває сутність сучасної жінки, її прагнення, сподівання, мрії та надії і складається з 3 розділів: «Пуповина», «Узы», «Серебрянная нить». Філософська, жіноча лірика письменниці – це прониклива сповідь доньки, матері, жінки. Поезія Інни Доленник – це гімн любові до своїх рідних та близьких, до мови, до рідної землі.

     Ця зустріч нікого не залишила байдужим. Студенти розпитували Інну про початок її творчої діяльності, про джерела її прекрасної поезії, про відчуття, які викликають у неї дитячі вірші, про назву збірки «Гойдалки». На всі свої питання студенти почули відверті відповіді нашої гості.

    Літературознавець Л.О. Донченко зауважила, що Інна Доленник має рідкісний дар – у будь-якій життєвій ситуації відчувати себе жінкою. Інна своєю поезією створює затишну, душевну атмосферу, освячену добротою і гармонією. Від спілкування з нею виростають крила, виникає бажання жити і творити, відчувати свою особисту причетність до такого різнобарвного світу.

Участь у проекті молодіжної секції УБА
"Дисплей-кросинг". Промо-виставка "Читай! Формат не має значення"

    Промо-виставка «Читай! Формат не має значення» експонується у науковій бібліотеці Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» з 19 грудня 2014 р. На виставці представлено 8 книг з фонду рідкісних та цінних видань, а також література з інших фондів книгозбірні. Виставку оформлено імітаціями різноманітних давніх форматів книг, а також пристроями, призначеними для відтворення сучасних форматів.

Зустріч з письменником, журналістом,
головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу»
Григорієм Джамаловичем Гусейновим

    10 грудня 2014 р. у читальному залі гуманітарного корпусу відбулася чергова зустріч з редактором літературного журналу «Кур’єр Кривбасу», письменником Григорієм Джамаловичем Гусейновим. Захід було присвячено виходу чергового числа цього часопису.

    На зустріч завітали директор наукової бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератур Світлана Степанівна Журба, студенти  ІІІ курсу факультету української філології, бібліотекарі наукової бібліотеки КПІ.

    Модератор заходу, бібліотекар Юлія Сергіївна Недоруба привітала присутніх, нагадала про творчість Г. Д. Гусейнова, розповіла про нове число «Кур’єра Кривбасу» та запросила до слова Григорія Джамаловича.

    Г. Д. Гусейнов познайомив присутніх з процесом створення кожного чергового випуску «Кур’єра Кривбасу», розповів про «редакційний портфель» – колекцію текстів, придатних для публікації у журналі, які очікують своєї черги, щоб потрапити до наступного числа «Кур’єра Кривбасу». Відтак розповів про специфіку нового випуску свого часопису, а студенти, у свою чергу, поділилися своїми думками про те, чим саме вирізняється це число «Кур’єра Кривбасу» з-поміж інших.

    Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української та світової літератур Світлана Степанівна Журба поділилася своїми враженнями від есею «Кури не літають» Василя Махна – письменника, перекладача, кандидата філологічних наук, доцента. Світлана Степанівна розповіла про життєвий та творчий шлях Василя Махна, повідомила, що він був нашим земляком – роки свого шкільного дитинства письменник провів, навчаючись у районі майдану Артема. Автобіографічний екскурс у минуле Василя Махна, невеличкий есей у стилі «потоку свідомості» «Кури не літають» розповідає про іншу частину дитинства письменника – село Базар Чортківського району Тернопільської області, малу батьківщину його родини. У цьому творі Василь Махно згадує бабусину хату, річку Джуринку та інші місця свого дитинства; розповідає про своє повернення до рідного села, про історію та сьогодення Базару.

    Відтак Григорій Джамалович повів мову про творчість Галини Петросаняк – поетеси, перекладачки та літературознавця; Світлана Степанівна проаналізувала її есеї під загальною назвою "Покуш". У цих творах розповідь ведеться від імені пана Явора, який нині живе у Відні і приїхав до рідного села, щоб дізнатися про долі своїх земляків, які під час Великої вітчизняної війни врятували від загибелі його родину. Г. Д. Гусейнов відзначив, що на прикладі цього твору можна виявити для себе одну з важливих прикмет письменницької майстерності – створення за мотивами документальних матеріалів такого художнього твору, який викликав би у читача інтерес і співчуття до героїв – навіть якщо мова йде про життя далеких, незнайомих людей. Якщо письменник здатен зробити таких персонажів близькими та зрозумілими для свого читача – це свідчить про його неабияку майстерність у царині художньої літератури.

      Студентка факультету української філології Марина Соколенко розповіла про свої враження від рецензії українського літературного критика, поета та перекладача Миколи Ільницького на книгу літературознавця Володимира Панченка «Сонячний годинник», яка, за словами рецензента, «належить до тих наразі небагатьох появ, що знаменують відродження мандрівної теми в сучасній українській літературі». Микола Ільницький розмірковує над символізмом панченківського образу пілігрима – людини, яка, опинившись на екзистенційному перепутті, на противагу традиційним мандрівкам пілігримів до далеких святих земель, повертається на власну святу землю – свою Батьківщину.

    Студентка факультету української філології Катерина Граничник поділилася своїми враженнями від «Листів Ігоря Костецького до Богдана Бойчука». Цей твір має гостро полемічний характер і являє собою епістолярну дискусію між Ігорем Костецьким – українським письменником, перекладачем та видавцем, який належав до засновників і чільних теоретиків Мистецького українського руху в еміграції та найяскравіших українських письменників-модерністів свого покоління, і Богданом Бойчуком – поетом-модерністом, прозаїком, перекладачем та літературним критиком, одним із засновників Нью-Йоркської групи. Обидва письменники займалися перекладами творів зарубіжної літератури на українську мову, обидві писали нею і власні твори; і незважаючи на фундаментальні розбіжності у світоглядах Костецького та Бойчука, їх полемічне листування вирізняється величезною відданістю обох розвитку рідної культури і усвідомленням особистої відповідальності за неї.

    Студентка факультету української мови Ангеліна Ковжижина доповнила розповідь про рецензію на «Сонячний годинник» та поділилася враженнями про яскраво виражену українську тематику, яка превалювала у поточному числі «Кур’єра Кривбасу».

    На закінчення зустрічі Г. Д. Гусейнов анонсував наступний випуск свого літературного журналу, і всі присутні зробили традиційне фото на згадку.

Презентація збірки поетичних перекладів Любові Баранової "Переклик голосів"

    28 листопада 2014 р. у читальній залі головного корпусу Криворізького педагогічного інституту відбулась презентація збірки Любові Баранової «Переклик голосів», до якої увійшли переклади віршів Анни Ахматової, виконані криворізькою поетесою. Видання містить 50 поезій, російськомовні оригінали та українські переклади яких розташовано поряд, що становить додатковий інтерес та є зручним для всіх, хто захоплюється мистецтвом поетичного перекладу.

    На зустрічі були присутні експерт-літературознавець – кандидат філологічних наук, доцент Лариса Олексіївна Донченко; декан історичного факультету, кандидат історичних наук, доцент Андрій Валерійович Тарасов;  студенти історичного факультету та майбутні бібліотекарі – студенти факультету української філології; бібліотекарі наукової бібліотеки КПІ.

   Модератор зустрічі, завідувач відділу комплектування та наукової обробки літератури Лариса Василівна Головко нагадала присутнім про життєвий і творчий шлях Любові Баранової, розповіла про презентовану збірку та запитала у гості, чому вона вирішила перекласти  саме поезії Анни Ахматової. Любов Олександрівна розповіла, що зробила цей вибір насамперед тому, що їй, як і кожній жінці, назвичайно близька і зрозуміла тематика та настрій віршів видатної російської поетеси. До того ж, додала гостя, у жилах Анни Ахматової (Горенко) тече й українська кров, вона є близькою перекладачці за духом. Крім цього, Любов Баранова давно мріяла перекласти твори видатної російської поетеси рідною мовою.

    Завідувач сектора наукової бібліотеки Анна Петрівна Ростальна в образі Анни Ахматової декламувала вірші поетеси в оригіналі, а Любов Баранова після кожного твору виголошувала його переклад. Було продекламовано поезії «Сероглазый король», «Любовь», «Был он ревнивым, тревожным и нежным…», «Есть в близости людей заветная черта…», «Пленник чужой! Мне чужого не надо…», «Широко распахнуты ворота…», «Небывалая осень построила купол высокий…», «Мелхола», «Лотова жена», «Муза», «Клеопатра», «Родная земля».

    Директор наукової бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр розповіла про свою редакторську роботу над «Перекликом голосів».

    Кандидат філологічних наук, доцент Лариса Олексіївна Донченко, автор передмови до збірки, назвала працю Любові Баранової великою перекладацькою перемогою, розповіла про специфіку художнього перекладу та проблеми адекватної передачі авторського задуму. Відтак зупинилась на окремих епізодах життєвого та творчого шляху Анни Ахматової, відзначила схожість і відмінності ліричних героїнь двох поетес – видатної росіянки та української перекладачки її творів.

    Після виступу Лариси Олексіївни Любов Баранова продекламувала «Реквієм загиблим під Іловайськом» – адже не можна забувати і замовчувати ті трагічні історичні події, які  сьогодні відбуваються на сході нашої Батьківщини. Щемною тугою і гордістю за кращих синів України, що полягли, захищаючи рідну землю, відгукнувся цей твір у серцях присутніх. Пам’ять загиблих було вшановано загальною хвилиною мовчання.

    Наприкінці заходу усі присутні отримали можливість за символічні кошти придбати збірку «Переклик голосів» і отримати автограф Любові Баранової.

 

 

Презентація бібліографічного покажчика
«Моє славетне Криворіжжя»

    13 листопада 2014 р. у читальній залі суспільних наук наукової бібліотеки КПІ відбулася презентація краєзнавчого бібліографічного покажчика «Моє славетне Криворіжжя» та зустріч з краєзнавцями міста.

     Захід доповнювала тематична виставка «Кривий Ріг – моє місто», на якій було представлено краєзнавчу літературу з фонду бібліотеки.

     Захід відвідали знані криворізькі краєзнавці: Похитун Людмила Опанасівна –  учасниця багатьох випусків краєзнавчої передачі ТРК «Рудана» «На розі вулиць»; Мельник Олександр Олександрович – заступник директора з наукової роботи Криворізького історико-краєзнавчого музею, археолог, автор «Історичної енциклопедії Криворіжжя», член асоціації дослідників голодомору, історичного товариства «Холодний Яр», голова спілки «Старе місто»; Бухтіяров Володимир Пилипович – завідувач краєзнавчим відділом редакції газети «Червоний гірник», історик, журналіст, письменник і публіцист, автор багатьох книг, статей, присвячених історії міста; Дворчук Едуард Володимирович – краєзнавець, фотограф, співзасновник Клубу любителів історії міста «Криворізька старовина», творець спільноти «Криворізька старовина» «ВКонтакте», яка об'єднала вже 12 тисяч учасників. Також були присутні викладачі та співробітники Криворізького педагогічного інституту (Ярков С. В., Казаков В. Л., Печеніна Н. А., Товстоляк Н. М., Грабар М. М., Фінічева В. А.), студенти географічного та історичного факультетів, бібліотекарі.

     Модератор заходу, завідуюча науково-методичним відділом Олена Олександрівна Лебедюк розповіла присутнім про зміст і специфіку бібліотечного краєзнавства та презентувала нове видання наукової бібліотеки – бібліографічний покажчик «Моє славетне Криворіжжя», окремо зупинившись на кожному з розділів цієї фундаментальної збірки краєзнавчих джерел.

     Людмила Опанасівна Похитун схвально відгукнулася про нове краєзнавче видання, підкреслила новизну ідеї покажчика та його необхідність для міста. Краєзнавець розповіла про білі плями у криворізькій історіографії, про людей, що жили і творили у Кривому Розі, але залишилися майже непоміченими офіційною історичною наукою. Людмила Опанасівна детально зупинилася на житті та діяльності знаменитої криворізької родини Рахманових, ім’я якої носить одне з селищ Криворізького району, розповіла про зв'язок видатного російського поета О. С. Пушкіна з Криворіжжям.

     Олександр Олександрович Мельник продовжив розповідь пані Людмили та розповів присутнім про визначну пам’ятку криворізької архітектури – Рахманівську церкву. Відтак відзначив важливість презентованого покажчика для архівно-бібліографічних розвідок і збору бібліографічної інформації для історіографічних досліджень та історико-краєзнавчої роботи. Пан Олександр розповів про специфіку локальних краєзнавчих студій та унікальність криворізького краю – особливості та потенціал населення, своєрідний менталітет, притаманний лише мешканцям Криворіжжя. На закінчення своєї промови Олександр Олександрович нагадав присутнім про величезний масив краєзнавчої літератури, присвяченої нашому краю, та закликав присутніх вивчати і любити свою малу Батьківщину.

     Володимир Пилипович Бухтіяров презентував свій твір «Придніпровці за Піренеями» – чи не єдину книгу на теренах СНД, яка присвячена подіям громадянської війни в Іспанії 1936-1939 рр. Це видання містить дванадцять розповідей – нарисів про учасників тієї війни, доля яких пов’язана з Придніпров’ям. Іншу свою книгу – «Шурави за Пянджем» – Володимир Пилипович також подарував науковій бібліотеці і коротко розповів про неї. Книгу «Шурави за Пянджем» було видано до 25-річчя виводу радянських військ з Афганістану. Книга розповідає про криворіжців – учасників бойових дій за річкою Пяндж у 1979-1989 рр. Краєзнавець повідомив, що вже почав збирати матеріали для наступної книги з цієї серії – про участь жителів Кривого Рогу у Першій світовій війні. На завершення свого виступу пан Володимир висловив думку про необхідність покажчика у кожному навчальному закладі міста та відзначив користь такої збірки джерел для краєзнавчих розвідок, присвячених Криворіжжю.

     Едуард Володимирович Дворчук розповів про своє студентське захоплення краєзнавством, яке він не полишив і після закінчення інституту. Краєзнавець відзначив труднощі, з якими стикаються він та його колеги у свої дослідженнях через нестачу надійних джерел інформації про Криворіжжя, та подякував бібліотекарям за укладання бібліографічного покажчика, присвяченого саме цій тематиці. Пан Едуард розповів про те, як у 2009 р. він створив у соціальній мережі «ВКонтакте» групу «Криворізька старовина», вивчав краєзнавчу літературу, організовував наукові експедиції і публікував у групі фото- та відеоматеріали з історії, архітектури та природи рідного міста. Відтак було створено і краєзнавчий криворізький сайт 1775.dp.ua, який продовжив і розвинув справу «Криворізької старовини».

     Кандидат географічних наук, завідувач кафедри фізичної географії, краєзнавства і туризму, доцент Володимир Леонідович Казаков розповів про розвиток краєзнавства у Кривому Розі, про роботу викладачів географічного факультету КПІ і коло їхніх наукових інтересів та про плід своєї багаторічної праці – монографічну навчальну книгу «Фізична географія Криворіжжя». Володимир Леонідович відзначив необхідність збільшення тиражу бібліографічного покажчика «Моє славетне Криворіжжя» та його доповнення найновішими джерелами; про важливість краєзнавчих знань для виховання молодого покоління у дусі поваги до минулого, традицій і досягнень Батьківщини. Наприкінці свого виступу пан Володимир наголосив на необхідності подальшого розвитку екскурсійної діяльності у Кривому Розі та відродження «живого» краєзнавства; закликав присутніх до участі у краєзнавчій роботі.

     Директор наукової бібліотеки, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр виступила із заключним словом, і подякувала гостям заходу за їхні розповіді.

     На завершення презентації модератор заходу Олена Олександрівна Лебедюк нагадала присутнім рядки українського поета Василя Симоненка про Батьківщину і афоризм Костянтина Паустовського про дослідження рідного краю й закликала усіх вивчати та любити рідне місто – адже наша Батьківщина, Україна, починається саме з нього.

Зустріч з Ольгою Хвостовою –
журналісткою, авторкою, ведучою телевізійної програми «Книжкова полиця»

    30 жовтня 2014 р. у приміщенні читальної зали головного корпусу наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» відбулась зустріч з Ольгою Хвостовою – журналісткою, авторкою, ведучою телевізійної програми «Книжкова полиця» і організаторкою поетичного фестивалю «Руді тексти».

    На зустрічі були присутні криворізькі перекладачі Олекса Казаков та Дмитро Щербина, викладачі та студенти факультетів української філології, іноземних мов, бібліотекарі (120 осіб).

    Захід було присвячено обговоренню питання перекладу сучасної літератури – як на українську, так і з української мови.
    Модератор зустрічі, бібліограф читальної зали Кулаковська Олена Володимирівна відрекомендувала гостю відвідувачам заходу та запросила її до слова.

    За пропозицією Ольги Хвостової, зустріч розпочалась з хвилини мовчання у пам'ять про доктора філологічних наук, професора Анатолія Васильовича Козлова, раптова смерть якого тяжко вразила весь колектив Криворізького педагогічного інституту.
   Поетеса розповіла про початок свого творчого шляху у царині перекладу та важливість перекладацького мистецтва як першочергової умови знайомства широких мас українських читачів із творами світової літератури.
   Пані Ольга запропонувала увазі присутніх фрагмент літературознавчої рефлексії українського журналіста, письменника та перекладача Михайла Бриниха над творчістю Рея Бредбері. Відтак розповіла про специфіку та особливу енергетику сприйняття творів іноземної літератури  мовою оригіналу.
    Крім цього, Ольга Хвостова познайомила присутніх із поетичною збіркою ««Горби»: українські варіації поезій Бродського», яка містить переклади поезій видатного російського барда на українську мову, виконані Анатолієм Секретарьовим. Поетеса зачитала український переспів віршу «Холмы», та пояснила різницю між перекладами та переспівами художніх творів.

    На продовження зустрічі пані Ольга презентувала збірку творів криворізьких майстрів перекладу, яка містить її власні роботи, а також перекладацький доробок Олекси Казакова і Дмитра Щербини. Нікого з присутніх не залишили байдужими український переклад російськомовного твору криворізької поетеси Світлани Мокрякової, переспів вірша Максима Кабіра, присвяченого криворізькому поету Юрію Камінському, переклад поезії Інни Доленник «За все говорити спасибі».

    Ольга Хвостова підкреслила важливість створення якісних перекладів на світові мови для популяризації української літератури, і закликала усіх, хто володіє іноземними мовами займатися перекладом творів українських письменників.
    Поетеса розповіла про літературно-музичний фестиваль «Руді тексти» та участь у ньому криворізьких перекладачів та поетів – Вікторії Наріжної, Олекси Казакова, Любові Баранової та інших. Відтак пані Ольга передала слово координаторові криворізьких перекладачів Олексі Казакову, який разом із нею став лауреатом цьогорічної польської премії «Книжковий екслібрис» за вірш «Пахне борщем». Поетеса та перекладач продекламували оригінал цього твору та його переклад на польську мову.
    На завершення зустрічі слово було надано перекладачеві віршів та прози, українському філологу Дмитру Щербині. Він розповів про свої переклади віршів білоруських поетів, та продекламував один із них – українську версію вірша Володимира Некляєва.

    Наприкінці заходу присутні подякували гостям за отриману насолоду від зустрічі із поезією та зробили фото на згадку.

 

Зустріч з письменником, журналістом,
головним редактором літературного часопису «Кур’єр Кривбасу»
Григорієм Джамаловичем Гусейновим

    21 жовтня 2014 року відбулась чергова зустріч у «Літературній вітальні» наукової бібліотеки Криворізького педагогічного інституту. До читальної зали гуманітарного корпусу завітав письменник, журналіст, головний редактор літературного часопису «Кур’єр Кривбасу», лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка Григорій Джамалович Гусейнов.

     На зустрічі були присутні викладачі факультету української філології (кандидати філологічних наук, доценти кафедри української і світової літератур Лариса Олексіївна Донченко, Інна Миколаївна Онікієнко), директор наукової бібліотеки ДВНЗ «Криворізький національний університет», кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Ганна Миколаївна Віняр, бібліотекарі Криворізького педагогічного інституту, студенти факультету української філології.

     Модератор зустрічі, бібліотекар відділу обслуговування Ю. С. Недоруба відкрила захід вступним словом, у якому нагадала присутнім основні віхи творчого шляху Григорія Джамаловича, та розповіла про нові твори письменника, представлені на тематичній книжковій виставці «…Своїми творами прагну відновлювати втрачену українську історію».

     Г. Д. Гусейнов запропонував побудувати зустріч у форматі обговорення чергового числа «Кур’єру Кривбасу», і поспілкуватися у форматі професійної літературознавчої бесіди.

     Присутні обговорили випуск «Кур’єру Кривбасу» від ІІІ кварталу 2014 року, який зокрема містить фрагмент нової і заключної частини антиутопічної трилогії письменника, публіциста і дипломата Юрія Щербака «Час тирана» та оповідання «Піаністка», що піднімає тему руйнування ілюзій та приреченості високих почуттів, кохання перед суворими реаліями суспільного життя.

     Ю. С. Недоруба поділилася враженнями від оповідання Тимофія Гавриліва «Наші діти», у якому письменник розмірковує над темою брехні та її наслідків.

     І. М. Онікієнко та Л. О. Донченко розповіли про розділ «Універс» «Кур’єру Кривбасу», у якому в останньому випуску часопису було представлено оповідання Ламії Бегагич, Катерини Калитко, Роберта Кувера та інших, а також видатну п'єсу Теннессі Вільямса «Скляний звіринець» – нині вже класичний твір про самотність, непорозуміння, та беззахисність краси.

  Наприкінці зустрічі Григорій Джамалович подарував новий випуск свого часопису Альбіні Шилко, студентці факультету української філології, яка ділились своїми враженнями від прочитаних у «Кур’єрі Кривбасу» творів.
   На завершення виступу слово взяла Г. М. Віняр, яка виступила із заключним словом та подякувала Г. Д. Гусейнову за візит та подарунки.