Кафедра дошкільної освіти
Факультет дошкільної і технологічної освіти

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач

Програмні результати навчання

Найменування навчальних дисциплін, практик

1.      Універсальна складова

-                   здатність до критичного аналізу, оцінки і синтезу нових та складних ідей;

-                   здатність представляти та обговорювати результати своєї наукової роботи іноземною мовою в усній та письмовій формі;

-                   здатність до повного розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності;

-                   застосування сучасних інформаційних технологій у науковій діяльності, організації та проведення навчальних занять;

-       розділяти інформацію на компоненти, розуміти їх взаємозв’язки й організаційну структуру, помічати помилки й огріхи в логіці міркувань, різницю між фактами й результатами, оцінювати значущість отриманих результатів, важливість матеріалу для реалізації конкретної мети;

-       поєднувати частини разом, аби одержати єдине ціле з новою системною властивістю;

-       уміти висловлювати й обґрунтовувати власну позицію;

Філософія

-       представляти результати наукового пошуку іноземною мовою (за потреби);

-       використовувати теоретичні й емпіричні знання у сфері міжкультурної комунікації;

-       послуговуватися різними засобами мовленнєвої поведінки в різних сферах іншомовної комунікації;

-       висловлювати свої думки та виражати ставлення до наукових фактів;

-       висловлювати думки у професійному письмовому та усному спілкуванні.

-       застосовувати теоретичні знання до конкретного мовного матеріалу;

-       розуміти зміст наукового тексту, його деталі, вилучати інформацію, зосереджуючись на фактичному матеріалі;

-       перекладати та анотувати наукову статтю;

-       здатність до повного розуміння іншомовних наукових текстів з відповідної спеціальності;

Іноземна мова

 

-       послуговуватися інноваційними технологіями;

-       виявляти, запобігати та уникати інформаційних загроз, вести пошук, обробляти та зберігати наукову інформацію, презентувати себе як науковця та результати своєї наукової діяльності,

-       створювати програмні продукти  відповідно до завдань дисертаційної праці;

Сучасні інформаційні технології в наукових дослідженнях

-                   здатність спілкуватися в діалоговому режимі з широкою науковою спільнотою та громадськістю в освітній царині, з питань наукової та/або професійної діяльності;

-                   здатність представляти результати власного наукового дослідження українською мовою;

-                   здатність розробляти та керувати науковими проектами та/або складати пропозицій щодо фінансування наукових досліджень;

-                   здатність до саморозвитку і самовдосконалення протягом життя, відповідальність за навчання інших;

-                   здатність діяти на основі етичних міркувань/мотивів (професійна етика);

-       трансформувати науковий текст у його усно-інформативний різновид, пристосований до сприймання слухачів;

-       адекватно використовувати комунікативні стратегії  при розв’язанні професійних завдань;

-       володіти культурою усного виступу, брати участь у науковій дискусії, полеміці, суперечці;

-       аналізувати тексти наукового стилю різних жанрів відповідно до рівня розвитку сучасної української літературної мови;

-       створювати і редагувати текст наукової роботи згідно з вимогами наукового стилю, зокрема й із використанням інформаційних технологій;

-       презентувати результати дослідження в науковому та ненауковому контекстах, усно та письмово, у формі наукових семінарів, наукових зустрічей та громадських ініціатив;

Українська наукова мова

-       виробляти проектні пропозиції;

-       формувати, вибирати та оцінювати проектні альтернативи;

-       розробляти й обґрунтовувати концепцію проекту;

-       визначити параметри і проблематику проекту, структуру та функції зацікавлених осіб проекту, очікувані результати проектної діяльності;

-       розробляти план управління змістом проекту, складати перелік робіт;

Науково-проектна діяльність

-         визначати й проаналізувати цілі, зміст, принципи, методи і прийоми навчання;

-         аналізувати, обирати й ефективно  використовувати навчально-методичні комплекси для студентів вищих навчальних закладів;

-         планувати й реалізовувати різні форми організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі;

-         відбирати, структурувати зміст навчального матеріалу для проведення різних видів навчальних занять;

-         застосовувати інноваційні методи,  прийоми та засоби навчання і виховання студентів;

-         підвищувати професійні вміння,  вивчати передовий педагогічний досвід.

Виробнича педагогічна практика у ВНЗ

 

2.     Спеціальна складова

-          здатність до засвоєння та критичного, системного аналізу освітніх теорій, основних концепцій, розуміння теоретичних і практичних проблем за спеціальністю;

-          здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми (соціальні, наукові, культурні, етичні та інші);

-          ґрунтовні знання з історії педагогіки та сучасного розвитку педагогічної думки;

-          розуміння структури і цілей різних освітніх систем;

-          здатність розуміти та використовувати освітні теорії як методологічну основу для проведення загальних/конкретних навчальних заходів;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          впевнене оперування термінологією з наукового напряму «Освіта» (за спеціальністю);

-         аналізувати тенденції педагогічної науки, визначати перспективні напрями наукових міждисциплінарних досліджень;

-         визначати взаємозв’язок методології педагогічної науки й методології педагогічної діяльності;

-         здійснювати аналіз та інтерпретацію, розкривати закономірності педагогічного явища, виявляти принципи його розвитку;

-         порівнювати вихідні, ключові, фундаментальні педагогічні положення (теорії, концепції, гіпотези), що мають загальнонауковий та конкретно-науковий (відповідно до спеціалізації) зміст, та історію їх становлення;

-       класифікувати педагогічні явища відповідно до обраного напряму дослідження

-       вибирати, порівнювати та інтерпретувати варіанти наукового тлумачення педагогічної термінології;

-       упорядковувати понятійно-категоріальний апарат педагогічного дослідження;

-       використовувати здобуті знання для генерування нових ідей.

Методологія педагогіки;

 

-       називати філософські засади моделювання системи освіти;

-       аналізувати структуру освітньої системи, визначати рівні освітньої системи;

-       характеризувати освітні системи країн європейського союзу;

-       визначати основні тенденції розвитку освіти в країнах європейського союзу;

-       реконструювати історію становлення та розвитку світових освітніх систем, еволюцію регіональних освітніх систем;

-       пояснювати особливості системи освіти в Україні та її диференціацію;

-         оцінювати сучасні умови функціонування освітніх систем;

-         виявляти проблеми історії педагогіки, дидактики та методики навчання та методики професійної освіти, що потребують нагального вирішення;

-         застосовувати новітні підходи до проектування сучасного освітнього процесу;

-         визначати особливості розвитку закладів вищої та середньої освіти в історичній ретроспективі,

-         знаходити педагогічні ідеї/концепції, що становлять підґрунтя сучасного розвитку педагогіки;

Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі

3.                     Варіативний цикл спеціальної складової

Блок1 (Загальна педагогіка та історія педагогіки)

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики;

-          виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          цінування та повага різноманітності та мультикультурності (загальнокультурний світогляд);

-          здатність проводити порівняльні дослідження в галузі компаративістики,

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття осіб, що навчаються, та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-          здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

-         пояснювати процес творення освітньої політики відповідно до змін  історико-педагогічних парадигм;

-         класифікувати нормативно-правові документи, що становлять джерельну базу історико-педагогічного дослідження та відображають стратегії розвитку освітньої політики;

-         співставляти погляди вчених-педагогів щодо конкретного педагогічного явища в історико-педагогічній ретроспективі;

-         встановлювати періодизацію розвитку педагогічного явища у зв’язку із пріоритетами освітньої політики держави у певний (визначений) проміжок часу;

-         здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.01: теоретичні проблеми педагогіки: терміни, поняття, склад і структура науки;  соціокультурні детермінанти розвитку сучасної освіти; теоретичні засади педагогічної думки; цінності сучасної освіти; філософія освіти в системі соціогуманітарного знання; педагогіка в системі наукового знання; єдність і розбіжності педагогічної науки і практики; освіта та громадянське суспільство: тенденції взаємовпливів; формування світоглядних орієнтацій сучасної молоді - теорія та методологія; природні, суспільні та біологічні закономірності педагогічного процесу; розвиток особистостей у структурі педагогічної науки;теоретико-методологічні засади реформування системи освіти; глобалізаційні процеси у світі, їх вплив на розвиток освітньої системи; світові тенденції розвитку освіти і педагогічної науки - порівняльний аналіз; порівняльна педагогіка як напрям педагогічної науки; формування педагогічних процесів і освітньо-виховних систем; релігійна педагогіка в системі соціогуманітарного знання; методологія та теорія неперервної освіти як концептуальна основа формування інтелектуального потенціалу держави; методологічні та загальнотеоретичні проблеми проведення історико-теоретичних досліджень; джерелознавство як складова педагогічних досліджень; розвиток національної педагогіки; культурно-антропологічна історія освіти; українська народна педагогіка в її історичному контексті; історія розвитку освіти в Україні в різні історичні періоди; дитинство як об'єкт історико-педагогічного знання; персоналія в історико-педагогічному дискурсі; розвиток історії зарубіжної педагогіки як системи; готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

Методика організації історико-педагогіч-ного дослід-ження

-         прогнозувати розвиток світових освітніх процесів;

-         визначати методологічні проблеми сучасної порівняльної педагогіки;

-         розкривати та аналізувати закономірності й тенденції розвитку сфери педагогічної освіти;

-         осмислювати соціальний, економічний, культурний контексти розвитку освіти країн; які залучені до сфери наукового пошуку;

-         розуміти і враховувати при аналізі специфіку розвитку системи освіти у національному контексті, а також в умовах трансформаційних процесів, які відбуваються у сферах шкільної, професійної освіти та освіти дорослих;

-         аналізувати і використовувати у подальших дослідженнях та у практичній роботі інноваційні освітні технології зарубіжжя та України;

-         виявляти позитивні та негативні аспекти міжнародного педагогічного досвіду в освіті, напрями інтеграції світових освітніх досягнень в українському освітньому просторі як шляхом зіставлення, так і шляхом виявлення елементів позитивного досвіду і формулювання практичних рекомендацій для української освіти.

Педагогіч-на компарати-вістика

-         виявляти провідні тенденції суспільного розвитку та оцінювати їх вплив на формування освітньої політики; визначати сутність освітньої політики, її ідеологічні засади та пріоритети; встановлювати потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-         аргументувати об’єктивність імплементації гендерного напряму в сучасній освітній політиці;

-         дотримуватися громадянських, демократичних (недискримінаційних) цінностей в організації освітнього процесу;

-         розуміти сутність гендерної теорії в освіті; визначати особливості застосування гендерного підходу у вихованні; аналізувати педагогічні концепції, які передували  гендерній теорії в освіті;

-         провадити виховні заходи  на засадах гендерології; створювати гендерно-збалансоване освітнє середовище;

Гендерний вимір теорії та історії педагогіки

-         застосовувати сучасні методологічні підходи до реалізації навчально-виховного процесу на різних щаблях у різних типах закладів вищої освіти;

-         організовувати, керувати й здійснювати освітній процес із урахуванням актуальних педагогічних підходів (культурологічний, компетентністний, інтегративний, середовищний, синергетичний тощо),

-         обґрунтовувати необхідність системного аксіологічного підходу в освітньому процесі сучасної системи освіти в Україні;

-         визначати особливості урахування в організації та здійсненні освітнього процесу різноманіття осіб, що навчаються; розв’язувати професійні задачі щодо подолання складнощів освітнього процесу;

-         визначати та співвідносити ролі і функції всіх учасників освітнього процесу, діяти, відповідно до визначених функцій та форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу;

-         визначати моральну домінанту у професійній діяльності; диференціювати моральні норми (норми-заборони; норми – рамки, норми-зразки) та обґрунтовувати систему норм, що регулюють взаємовідносини суб’єктів освітнього процесу,

-         організовувати надання консультацій з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-         створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

Педагогіч-на культура викладача вищої школи;

Блок 2 (Теорія та методика навчання (українська мова))

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики;

-          виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття учнів та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-          здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

-        осмислювати актуальні вітчизняні та міжнародні лінгводидактичні проблеми;

-        виявляти суперечності й тенденції розвитку лінгводидактики;

-        характеризувати системи мовної освіти країн європейського союзу;

-        визначати основні тенденції розвитку мовної освіти в країнах європейського союзу;

-        оцінювати сучасні умови функціонування мовних освітніх систем;

-         здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.02: наукове обґрунтування змісту та структури курсу сучасної української мови в навчальних закладах різних освітніх рівнів і типів; теоретичні засади забезпечення навчання, виховання  та  розвитку  у процесі вивчення української мови; реалізація системи навчання української мови в підручниках і навчальних посібниках; методика навчання грамоти; методика вивчення різних рівнів і аспектів української мови; методика розвитку умінь і навичок учнів у всіх видах  мовленнєвої діяльності; методика навчання української мови у  школах з російською й іншими мовами навчання національних меншин; зміст методики навчання української мови у вищих педагогічних навчальних закладах; лінгводидактичні погляди видатних українських мовознавців, методистів, психологів; проблеми формування професійно орієнтованого мовлення в майбутніх спеціалістів різних галузей;

Актуальні проблеми лінгво-дидактич-них досліджень

-         упорядковувати понятійно-категоріальний апарат педагогічного дослідження;

-         тлумачити лексичне значення термінів;

-         доцільно вживати терміни в тексті наукового стилю;

-         вільно оперувати термінами в межах досліджуваної проблеми;

-         дотримуватися норм уживання термінів у комунікативних ситуаціях;

-         знаходити в тексті термінологічну лексику; послуговуватися словниками (термінологічними, тлумачними, запозичених слів тощо).

Лінгво-дидактичне терміно-знавство;

-         визначати сутність освітньої політики, її ідеологічні засади та пріоритети;

-         встановлювати потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-         виявляти провідні тенденції державного розвитку та оцінювати їх вплив на формування мовної освітньої політики;

-         класифікувати нормативно-правові документи, що становлять джерельну базу дослідження та відображають стратегії розвитку мовної освітньої політики;

-         здійснювати методичний аналіз матеріалу, що досліджується: встановлювати наступність і перспективність у його вивченні, співвідношення між теорією та практикою;

-         укладати бібліографічний покажчик;

Форму-вання мовної особистості дослідника

-       застосовувати сучасні методологічні підходи до реалізації навчально-виховного процесу на різних щаблях у різних типах закладів вищої освіти;

-         організовувати, керувати й здійснювати освітній процес із урахуванням актуальних педагогічних підходів (культурологічний, компетентністний, інтегративний, середовищний, синергетичний тощо),

-       визначати особливості урахування в організації та здійсненні освітнього процесу різноманіття осіб, що навчаються;

-       виявляти складності освітнього процесу (зі спеціальності), що мають об’єктивний та суб’єктивний характер;

-       розв’язувати професійні (зі спеціальності) задачі щодо подолання складнощів освітнього процесу;

-       упорядковувати методики інклюзивної освіти та використовувати їх відповідно до освітніх потреб осіб, що навчаються;

-       визначати та співвідносити ролі і функції всіх учасників освітнього процесу (зі спеціальності);

-       діяти, відповідно до визначених функцій та форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу (зі спеціальності);

-       проектувати роль куратора академічної групи;

організовувати надання консультацій з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу вищої школи;

-       створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо), адресовані вищій школі;

Методика викладання у вищій школі (українська мова)

 

Блок 3 (Теорія та методика навчання (математика))

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики;

-          виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття учнів та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-          здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

–       осмислювати історико-культурні аспекти методичної підготовки майбутнього вчителя математики;

-         виявляти сучасні тенденції розвитку математичної освіти і методичної думки;

-         характеризувати наукові підходи, що утворюють методологічну основу дослідження з дидактики математики;

-         визначати особливості комплексного аналізу науково-педагогічного та методичного досвіду в галузі математичної освіти;

-         здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.02 (математика): розвиток теорії і методики навчання математики в Україні; мета навчання математики в навчальних закладах різних типів; психолого-педагогічні основи навчання математики в сучасних навчальних закладах; розроблення змісту навчання математики відповідно до потреб суспільства та розвитку науки; сучасні комп’ютерно-інформаційні технології в процесі навчання математики; формування наукового світогляду учнів і студентів у процесі навчання математики; розробка технологій розвитку творчих здібностей учнів і студентів у процесі навчання математики; створення системи дидактичних засобів з математики та методики їх комплексного використання; організація самостійної роботи учнів і студентів у процесі навчання математики; гуманізація і гуманітаризація процесу навчання математики; індивідуальний та диференційований підхід до учнів і студентів  у процесі навчання математики; міжпредметні зв’язки та їх реалізація у процесі навчання математики; позакласна і позаурочна робота з математики; розробка методики формування понять, умінь і навичок учнів і студентів у процесі навчання математики; удосконалення форм і методів навчальних занять у різних типах навчальних закладів; методика навчання учнів розв’язування математичних задач; проблеми створення та використання сучасних підручників, навчальних посібників з математики, зокрема й з інтегрованих; моніторинг, контроль та оцінювання результатів навчання математики у середніх та вищих навчальних закладах;

Актуальні проблеми досліджень з методики навчання математики

-        характеризувати принципи системного підходу до дослідження педагогічних явищ; принципи математичного моделювання у наукових дослідженнях;  зміст і методи математичної статистики у наукових дослідженнях;

-        визначати логічні підстави і математико-статистичні основи вибіркових методів, можливості адаптації теоретичних підходів до побудови вибірок, придатних для комплексних психолого-педагогічних досліджень;

-        застосовувати інноваційні освітні технології, в тому числі інформаційно-комунікаційні, та проводити діагностику якості освіти;

-        вимірювати педагогічні явища за допомогою шкалювання;

-        опрацювати дані методами багатовимірної математичної статистики, включаючи непараметричні і параметричні критерії оцінки відмінностей;

-        змістовно інтерпретувати результати опрацювання;

-        статистично обґрунтовувати свої наукові і практичні висновки;

-        самостійно аналізувати та інтерпретувати емпіричні дані - результати досліджень.

-        володіти різними шкалами вимірювань в педагогічних дослідженнях;

Математич- не моделю-вання і ста-тистичний аналіз у методичних дослідженнях

-        визначати особливості урахування в організації та здійсненні освітнього процесу різноманіття осіб, що навчаються;

-        виявляти складності освітнього процесу (зі спеціальності), що мають об’єктивний та суб’єктивний характер;

-        розв’язувати професійні (зі спеціальності) задачі щодо подолання складнощів освітнього процесу;

-        упорядковувати методики інклюзивної освіти та використовувати їх відповідно до освітніх потреб осіб, що навчаються;

-        визначати та співвідносити ролі і функції всіх учасників освітнього процесу (зі спеціальності);

-        діяти, відповідно до визначених функцій та форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу (зі спеціальності);

-        організовувати надання консультацій з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу вищої школи;

-       створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо), адресовані вищій школі;

Професійна педагогіка

–        визначати мету навчання математики в навчальних закладах різних типів, зокрема середніх і вищих закладах освіти;

–        розробляти зміст навчання математики відповідно до потреб суспільства та розвитку науки;

–        розробляти і реалізовувати методики навчання учнів і студентів у різних типах навчальних закладів;

–        створювати системи дидактичних засобів з математики та методики їх комплексного використання;

–        розробляти методику формування понять, умінь і навичок учнів і студентів з математики;

–        удосконалювати форми і методи навчальних занять у різних типах навчальних закладів;

–        використовувати сучасні інформаційні технології у поєднанні з традиційними технологіями з метою підвищення ефективності навчання та виховання учнів і студентів;

–        здійснювати диференційований та індивідуальний підходи до студентів у процесі навчання математичних дисциплін;

-       обґрунтовувати необхідність застосування діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентнісного підходів у навчанні математичних дисциплін;

-       застосовувати сучасні методологічні підходи до реалізації навчально-виховного процесу на різних щаблях у різних типах закладів вищої освіти;

Теорія і методика навчання матема-тичних дисциплін у ВНЗ

Блок 4 (Теорія та методика навчання (фізика))

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики;

-          виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття учнів та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

-       аналізувати літературу з проблем реалізації сучасних методів проведення наукових досліджень;

-       використовувати фізичні закони для пояснення явищ, які відбуваються в процесі дослідження;

-       визначати характеристики реальних фізичних процесів за допомогою сучасних вимірювальних приладів;

-       графічно зображати та обчислювати досліджувані процеси,

-       представити результати наукових досліджень у вигляді презентації, звіту, статті тощо

-       здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.02 (фізика): розвиток теорії та методики навчання фізики в Україні; Мета,  завдання,  методичні засади,  принципи  та  напрями;  навчання  фізики  в  сучасних  умовах у навчальних закладах різних типів; розроблення змісту навчання фізики в  навчальних  закладах різних типів відповідно до розвитку науки та потреб суспільства; удосконалення  форм,  прийомів і методів навчання фізики в різних типах навчальних закладів; комп'ютерні  технології  вивчення  фізики  у  поєднанні  з традиційними технологіями в навчальних закладах різних типів; методика формування наукового світогляду учнів і студентів у процесі навчання фізики; методичні  умови  розвитку  творчих  здібностей  учнів і студентів у процесі навчання фізики; розроблення  сучасного  фізичного експерименту та методика його використання; сучасні педагогічні технології навчання фізики; самостійна робота учнів і студентів  у  процесі  навчання фізики; методика реалізації міжпредметних, міжкурсових зв'язків; методичні засади позакласної роботи з фізики; методика формування  понять, умінь, навичок, компетентностей учнів і студентів з фізики; методичні умови формування мислення школярів при вивченні фізики; методичні  засади  пошукової  та науково-дослідної роботи учнів і студентів з фізики; методичні підходи  до  врахування  особливостей  навчання фізики в сільській школі; Методика  складання  та  розв'язування  задач  у  процесі навчання фізики; методичні проблеми  створення  та  використання  сучасних підручників і навчальних посібників з фізики; методичні  засади  відбору  змісту фізичних дисциплін для профільних класів;

Організація наукових досліджень в фізиці

-       застосовувати отримані знання для аналізу літератури з проблем ядерної фізики та фізики елементарних частинок;

-       пояснювати основні закони, явища, процеси, моделі теорії ядра; визначати характеристики реальних процесів з елементарними частинками за законами і принципами збереження і симетрій;

-       зображати та обчислювати процеси з елементарними частинками за допомогою фейнманівських та кваркових діаграм, розв’язувати практичні задачі стандартним або оригінальним способами, використовуючи відповідний математичний апарат;

-       усвідомлювати основні задачи та проблеми у фізиці частинок високої енергії та споріднених областях, включаючи методики проведення експериментів;

-       використовувати технологію реєстрації та управління детекторами різного типу в сучасних складних лабораторних установках, включаючи спеціалізовану електроніку, системи збору даних та інше спеціалізоване обладнання, яке може включати інші області фізики: оптику, механіку, наноматеріали;

-       використовувати технологію ясного та ефективного описання інтенсивних, глибоких й деталізованих результатів наукової роботи; технологію проведення спеціалізованих наукових семінарів та публікування наукових статей в основних наукових журналах;

-       застосовувати технологію огляду та пошуку інформації в спеціалізованій літературі, використання різноманітних ресурсів: журналів, бази даних, он­лайн ресурсів;

-       розробляти алгоритм підготовки та успішного захисту дисертаційної роботи на основі індивідуальних досліджень, а також використання результатів інших членів наукової групи.

-       застосовувати методи аналізу даних і статистики на найсучаснішому рівні.

Актуальні проблеми сучасної фізики

-         характеризувати взаємозв’язок і взаємозумовленість інноваційних технологій з метою, завданнями, принципами навчання фізики, з системою побудови шкільного курсу фізики (ШКФ), з його змістом і структурою за новими програми і новим державним стандартом вивчення фізики в сучасній середній школі;

-         визначати специфіку організації навчального процесу і психолого-педагогічні засади упровадження інноваційних технологій навчання фізики в сучасній середній школі.

-         застосовувати інноваційні технології, насамперед модульне, проблемне, розвивальне, діяльнісне, інтерактивне, особистісно-орієнтоване навчання, інформаційно-комунікаційні технології навчання, сучасні технології діагностики й оцінювання якості знань учнів при вивченні фізики в ЗНЗ;

-         раціонально поєднувати традиційні та інноваційні технології навчання фізики в середній школі;

-         вибирати раціональні технології вивчення конкретних тем усіх розділів шкільного курсу фізики і готувати й проводити уроки різного типу на рівні стандартної, академічної та профільної програм;

-         розробляти удосконалену методику з оптимальним використанням інноваційних технологій навчання фізики, спрямованих на розвиток творчої особистості учнів у сучасній середній школі; 

-         систематизувати, узагальнювати й розповсюджувати передовий педагогічний досвід щодо використання інноваційних технологій навчання фізики в ЗНЗ.

Інноваційні технології навчання фізики в ЗНЗ

-           аналізувати зміст і структуру загальної й теоретичної фізики ВНЗ;

-            застосувати отримані теоретичні знання з методики і вибрати раціональні технології, методи, засоби навчання;

-            підготувати конспекти і провести лекційні, практичні та лабораторні заняття з фізики у ВНЗ з використанням комп’ютерних технологій і з виконанням вимог до формування навчально-методичних комплексів;

-         застосовувати сучасні методики й технології організації й реалізації навчально-виховного процесу на різних щаблях у різних типах закладів вищої освіти; використовувати сучасні технології діагностики й оцінювання якості навчально-виховного процесу;

-         розробляти й реалізовувати новий навчальний зміст, методичні моделі, методики, технології й прийоми навчання та виховання студентської молоді;

-         організовувати, керувати й здійснювати педагогічну підтримку самостійної, науково-дослідної й виховної роботи зі студентами;

-          здійснювати педагогічне проектування освітнього середовища, освітніх програм і індивідуальних освітніх траєкторій;

-          використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для вирішення професійних проблем;

-           систематизувати, узагальнювати й розповсюджувати передовий педагогічний досвід з організації педагогічного процесу у вищій школі;

Методика навчання фізики у вищій школі

Блок 5 (Теорія та методика професійної освіти)

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики;

-          виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття учнів та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-          здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

-              формулювати методологічні основи педагогічного дослідження; будувати робочі гіпотези;

-              здійснювати вибір методів дослідження;

-              модифікувати існуючі методи й розробляти нові методики з урахуванням завдань дослідження й правил створення діагностичного інструментарію;

-              здійснювати аналітико-синтетичну обробку теоретичних ідей і положень;

-              проводити дослідження й оформляти його результати;

-         здійснювати кількісну, якісну і статистичну обробку отриманих емпіричних результатів;готовність здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.04: розвиток професійної освіти як системи; наукові основи створення оптимальної мережі закладів освіти; взаємозв'язок професійної освіти з іншими науками про людину; стандартизація та моніторинг у професійній світі, проблеми сучасного підручника для професійної освіти; теоретико-методологічні основи професійної освіти; теоретико-методологічні засади військової педагогіки; проблеми організації діяльності професійних  навчальних закладів недержавної форми власності; педагогічний процес у професійних навчальних закладах; дидактика професійної освіти; історія розвитку професійної освіти  та її окремих галузей у системі неперервної освіти; теорія та практика професійного виховання молоді; теорія та методика багатоступеневого навчання у професійній школі; теорія та практика управління професійними навчальними закладами; теорія та практика регіонального управління професійною освітою; теорія та методика вивчення  загальноосвітніх предметів у закладах професійно-технічної освіти; теорія та методика вивчення загальнотехнічних і спеціальних дисциплін у закладах професійно-технічної освіти (за групами професій); теорія та методика професійного навчання незайнятого населення; теорія та методика вивчення загальнонаукових, соціально-політичних та спеціальних дисциплін у вищих навчальних закладах за групами спеціальностей; дидактичні основи застосування комп'ютерних та інших педагогічних технологій при  вивченні окремих предметів у професійних навчальних закладах; інноваційні процеси у професійній освіті; теорія та методика організації виробничої практики у вищих  навчальних закладах за групами спеціальностей; теорія та методика навчання в закладах післядипломної освіти за групами спеціальностей; дистанційне навчання в системі професійної освіти; світові тенденції розвитку професійної освіти.

Методика організації науково-педагогічних досліджень;

-         використовувати методи педагогічної діагностики;

-         визначати структурні компоненти педагогічної діагностики; мету і завдання педагогічної діагностики якості освіти;

-         вільно оперувати термінами (діагностика, педагогічна діагностика, якість освіти) в межах досліджуваної проблеми;

-         розуміти особливості внутрішкільного контролю, планування роботи школи з підвищення якості навчання учнів; сучасні підходи до методики проведення педагогічної діагностики якості освіти.

-         характеризувати основні принципи педагогічної діагностики; зміст, форми і методи контролю в сучасній школі;

-         визначати основні умови ефективного впровадження педагогічної діагностики якості освіти;

-         планувати роботу в школі з підвищення якості освіти;

-         використовувати сучасні технології організації і проведення  педагогічної діагностики якості освіти.

Педагогічна діагностика якості освіти

-        визначати особливості урахування в організації та здійсненні освітнього процесу різноманіття осіб, що навчаються;

-        виявляти складності освітнього процесу (зі спеціальності), що мають об’єктивний та суб’єктивний характер;

-        розв’язувати професійні (зі спеціальності) задачі щодо подолання складнощів освітнього процесу;

-        упорядковувати методики інклюзивної освіти та використовувати їх відповідно до освітніх потреб осіб, що навчаються;

-        визначати та співвідносити ролі і функції всіх учасників освітнього процесу (зі спеціальності);

-        діяти, відповідно до визначених функцій та форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу (зі спеціальності);

-        організовувати надання консультацій з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу вищої школи;

-        створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо), адресовані вищій школі;

Професійна педагогіка

-         застосовувати сучасні методологічні підходи до реалізації навчально-виховного процесу на різних щаблях у різних типах закладів вищої освіти;

-         організовувати, керувати й здійснювати освітній процес із урахуванням актуальних педагогічних підходів (культурологічний, компетентністний, інтегративний, середовищний, синергетичний тощо),

-         обґрунтовувати необхідність системного аксіологічного підходу в освітньому процесі сучасної системи освіти в Україні;

-         визначати особливості урахування в організації та здійсненні освітнього процесу різноманіття осіб, що навчаються; розв’язувати професійні задачі щодо подолання складнощів освітнього процесу;

-         визначати та співвідносити ролі і функції всіх учасників освітнього процесу, діяти, відповідно до визначених функцій та форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу;

-         визначати моральну домінанту у професійній діяльності; диференціювати моральні норми (норми-заборони; норми – рамки, норми-зразки) та обґрунтовувати систему норм, що регулюють взаємовідносини суб’єктів освітнього процесу,

-         організовувати надання консультацій з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-        створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

Педагогічна культура викладача вищої школи

Блок 6 (Теорія навчання)

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики; виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність розуміти та використовувати освітні теорії як методологічну основу для проведення загальних/конкретних навчальних заходів;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття учнів та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          розуміння структури і цілей різних освітніх систем;

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-          здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

-              формулювати методологічні основи педагогічного дослідження; будувати робочі гіпотези;

-              здійснювати вибір методів дослідження;

-              модифікувати існуючі методи й розробляти нові методики з урахуванням завдань дослідження й правил створення діагностичного інструментарію;

-              здійснювати аналітико-синтетичну обробку теоретичних ідей і положень;

-              проводити дослідження й оформляти його результати;

-              здійснювати кількісну, якісну і статистичну обробку отриманих емпіричних результатів;готовність здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.09: структура, рушійні сили та закономірності навчального процесу; теорія змісту загальної середньої, вищої та післядипломної освіти; особистісно орієнтовані дидактичні системи й технології; гуманізація й гуманітаризація дидактичного процесу: теорія та методика; мотивація учіння як дидактична проблема; дидактичні засади інтеграції та їх реалізація в різних умовах навчання; дидактичні проблеми фундаменталізації загальної середньої вищої освіти; дидактичні аспекти розвитку творчої особистості учня та студента; теоретичні засади профільного навчання в загальноосвітній школі; форми та методи індивідуалізації дидактичного процесу в середній і вищій школі; методологічні та дидактичні засади інформатизації процесу навчання; принципи, чинники навчання; дидактичні засади формування навчального середовища; дидактичні проблеми  формування  світогляду  учнівської  та  студентської молоді; історія розвитку дидактики; порівняльна дидактика; дидактичні проблеми розвитку пізнавального інтересу учнів і студентів; загальнодидактичні  проблеми  формування  навчальних  і  ключових компетентностей учнів і студентів; дидактичні умови модернізації засобів навчання; теорія навчальної книги; діагностика навчальних досягнень учнів і студентів; методи дидактичних досліджень; моделювання та кількісні характеристики дидактичних об'єктів і систем; оцінювання ефективності дидактичних досліджень; моніторинг якості навчального процесу; навчальні стилі учнів, учителя.

Методика організації науково-педагогічних досліджень;

-         використовувати методи педагогічної діагностики;

-         визначати структурні компоненти педагогічної діагностики; мету і завдання педагогічної діагностики якості освіти;

-         вільно оперувати термінами (діагностика, педагогічна діагностика, якість освіти) в межах досліджуваної проблеми;

-         розуміти особливості внутрішкільного контролю, планування роботи школи з підвищення якості навчання учнів; сучасні підходи до методики проведення педагогічної діагностики якості освіти.

-         характеризувати основні принципи педагогічної діагностики; зміст, форми і методи контролю в сучасній школі;

-         визначати основні умови ефективного впровадження педагогічної діагностики якості освіти;

-         планувати роботу в школі з підвищення якості освіти;

-         використовувати сучасні технології організації і проведення  педагогічної діагностики якості освіти.

Педагогічна діагностика якості освіти

-         виявляти провідні тенденції суспільного розвитку та оцінювати їх вплив на формування освітньої політики;

-         характеризувати види дидактичних досліджень (теоретичні, та фундаментальні);

-         обирати методи та визначати етапи дидактичних досліджень;

-         встановлювати потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми (дидактичними) теоріями;

-         пояснювати процес творення освітньої політики відповідно до змін  дидактичних парадигм;

-       аналізувати аксіологічні засади вищої освіти;

-       визначати  проблематику сучасних дидактичних досліджень;

-         кваліфіковано аналізувати процес та результати наукового дослідження;

Актуальні питання дидактики

-       визначати форми та методи індивідуалізації дидактичного процесу в середній і вищій школі;

-       діяти, відповідно до визначених функцій та форм взаємодії всіх учасників освітнього процесу;

-       визначати  проблематику сучасних дидактичних досліджень;

-       кваліфіковано аналізувати процес та результати наукового дослідження;

-       формулювати методологічні основи педагогічного дослідження; будувати робочі гіпотези;

-       здійснювати вибір методів дослідження;

-       модифікувати існуючі методи й розробляти нові методики з урахуванням завдань дослідження й правил створення діагностичного інструментарію;

-       здійснювати аналітико-синтетичну обробку теоретичних ідей і положень;

-       проводити дослідження й оформляти його результати;

-       здійснювати кількісну, якісну і статистичну обробку отриманих емпіричних результатів;

Дидактика вищої школи

Блок 7 (Теорія та методика навчання (інформатика))

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики; виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність розуміти та використовувати освітні теорії як методологічну основу для проведення загальних/конкретних навчальних заходів;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття учнів та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          розуміння структури і цілей різних освітніх систем;

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-          здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

-       осмислювати актуальні вітчизняні та міжнародні проблеми навчання інформатики та інформаційних технологій;

-       виявляти сучасні тенденції розвитку інформатичної освіти і методичної думки;

-       характеризувати наукові підходи, що утворюють методологічну основу дослідження з дидактики інформатики;

-       визначати особливості комплексного аналізу науково-педагогічного та методичного досвіду в галузі інформативної освіти;

-       здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.02: становлення та розвиток методичної системи навчання шкільного курсу інформатики; психолого-педагогічні основи навчання й особливості управління навчально-пізнавальною діяльністю при навчанні інформатики в школі та в педагогічному ВНЗ; методичні основи навчання інформатики в школі та в педагогічному ВНЗ; проблеми диференціації й індивідуалізації навчально-виховного процесу при навчанні інформатики в школі та в педагогічному ВНЗ; проблеми   гуманізації навчально-виховного процесу та гуманітаризації освіти в умовах інноваційних інформаційних технологій; наукові основи організації процесу навчання інформатики; наукові основи оцінювання рівня знань і розумового розвитку у процесі вивчення природничих дисциплін в умовах інноваційних інформаційних технологій; науково-методичні основи формування інформаційної культури учнів; методика формування знань, умінь і навичок на уроках інформатики в учнів різних вікових груп; вплив інформаційних технологій на зміст навчання й організацію навчально-виховного процесу; проблеми дистанційного навчання на базі мережених комп'ютерних технологій; методика вивчення окремих розділів шкільного курсу інформатики; проблеми трансформації змісту шкільного та вузівського курсів інформатики з урахуванням розвитку інформаційних технологій і комп'ютерної техніки; комп'ютерно-орієнтовані системи навчання природничих дисциплін; міжпредметні зв'язки курсу інформатики та їх використання у процесі навчання та виховання школярів; методологічні проблеми шкільного курсу інформатики; система підготовки вчителя до використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі; проблеми перепідготовки та підвищення кваліфікації вчителів інформатики; проблеми вибудовування нових інформаційних технологій у традиційні дидактичні системи; теоретичне обґрунтування та розроблення комп'ютерно-орієнтованих дидактичних систем; інтенсифікація навчально-виховного процесу на основі нових інформаційних технологій; розширення та поглиблення теоретичної бази знань із природничих дисциплін на основі Інформатизації навчально-виховного процесу; підвищення практичної значущості результатів навчання на основі використання сучасних інформаційних технологій; розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів на основі нових інформаційних технологій навчання; розкриття гуманітарного потенціалу комп'ютерно-орієнтованих систем навчання природничих дисциплін; загальноосвітні, світоглядні та виховні функції шкільного курсу інформатики; місце інформаційної культури в загальній культурі й освіті сучасної особистості; формування особистості в навчально-виховному процесі при навчанні інформатики; розвиток творчих здібностей учнів у процесі навчання інформатики; взаємозв'язки емпіричних і теоретичних знань у процесі навчання інформатики; проблеми визначення рівня сформованості абстрактного мислення при навчанні інформатики; проблеми навчання математичних основ інформатики в школі та в педагогічному вузі (математична логіка, теорія алгоритмів, дискретна математика, обчислювальна математика, математична статистика, методи оптимізації); проблеми надання навчально-пізнавальній діяльності дослідницького, творчого спрямування на основі інформатизації навчального процесу; методика вивчення та використання мережевих технологій у навчальному процесі в школі і в педагогічному вузі; система підготовки вчителів до викладання шкільного курсу інформатики; система формування основ інформаційної культури майбутніх учителів у педагогічному вузі.

Актуальні проблеми навчання інформатики

-       характеризувати інновації у змісті та структурі шкільного курсу інформатики;

-       визначати специфіку організації навчального процесу і психолого-педагогічні засади упровадження інноваційних технологій навчання інформатики в сучасній середній школі.

-       застосовувати інноваційні технології, насамперед розвивальне, компетентнісно орієнтоване, діяльнісне та особистісно орієнтоване навчання, інформаційно-комунікаційні технології навчання, сучасні технології діагностики й оцінювання якості знань учнів при вивченні інформатики у ЗНЗ;

-       добирати раціональні технології вивчення конкретних тем усіх розділів шкільного курсу інформатики, готувати й проводити уроки різного типу за програмами рівня стандарту, академічного, профільного та поглибленого рівнів;

-       раціонально поєднувати традиційні та інноваційні технології навчання шкільної інформатики;

-       узагальнювати, систематизувати та упроваджувати передовий педагогічний досвід щодо використання інноваційних технологій навчання інформатики в ЗНЗ.

Інноваційні технології навчання інформатики у ЗНЗ

-       визначати мету навчання інформатики у навчальних закладах різних типів;

-       розробляти (проектувати) зміст навчання інформатики відповідно до потреб суспільства та розвитку науки;

-       розвивати наявні, проектувати та упроваджувати нові методики навчання інформатики (зокрема методики формування понять та компетентностей) учнів і студентів у навчальних закладах різних типів;

-       удосконалювати, створювати та реалізовувати наявні засоби, форми та методи навчання інформатики;

-       здійснювати диференційований та індивідуальний підходи до студентів у процесі навчання інформатичних дисциплін;

-       обґрунтовувати необхідність застосування діяльнісного, особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів у навчанні інформатичних дисциплін.

Методика навчання інформатики у ВНЗ

-       обґрунтовувати доцільність розробки програмного засобу навчання інформатики (педагогічного програмного засобу, інформаційно-освітнього середовища, електронного підручника тощо);

-       характеризувати типову структуру, етапи та технології моделювання інформаційно-освітнього середовища навчання інформатики та його окремих складових;

-       проектувати, моделювати та реалізовувати інформаційно-освітнього середовища навчання інформатики та його складових, використовуючи готові програмні засоби або програмуючи у певних інструментальних середовищах;

-       розробляти методичні рекомендації до використання програмного засобу навчання учнями/студентами та вчителями/студентами;

-       упроваджувати та перевіряти ефективність використання засобу у навчанні інформатики учнів та/або студентів.

Проектування засобів навчання інформатичних дисциплін

Блок 8 (Інформаційно-комунікаційні технології в освіті)

-          здатність розуміти провідні тенденції суспільного розвитку та визначати їх вплив на формування освітньої політики; виявляти потенційні зв’язки між освітньою політикою та освітніми теоріями;

-          здатність розуміти та використовувати освітні теорії як методологічну основу для проведення загальних/конкретних навчальних заходів;

-          здатність провадити освітню діяльність на аксіологічних засадах та цінностях громадянства, демократії, що мають бути експлікованими на власну систему цінностей здобувача вищої освіти;

-          здатність розпізнавати і реагувати на різноманіття учнів та складності процесу навчання, розробляти та здійснювати освіту осіб з особливими потребами;

-          здатність розуміти різні ролі та функції всіх учасників освітнього процесу;

-          розуміння структури і цілей різних освітніх систем;

-          готовність здійснювати наукові різноаспектні дослідження освітніх проблем;

-          здатність надавати консультації з проблем освіти та виховання всім учасникам освітнього процесу;

-          здатність створювати, керувати та оцінювати різноманітні методичні матеріали (програми, заходи тощо).

-       осмислювати актуальні вітчизняні та міжнародні проблеми використання ІКТ навчання, управління освітою та підтримки наукової діяльності;

-       характеризувати наукові підходи, що утворюють методологічну основу досліджень з теорії та методики використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

-       виконувати комплексний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду інформатизації освіти;

-       здійснювати дослідження проблем за паспортом спеціальності 13.00.10: філософські, історичні та психолого-педагогічні основи інформатизації освіти; дослідження процесів розвитку, еволюції та конвергенції інформаційно-комунікаційних технологій в освіті; теорія та методика застосування апаратних і програмних засобів інформатизації освіти; системний аналіз процесів упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту, навчання та тренування; теоретико-методичні засади створення і розвитку комп’ютерно-орієнтованого навчального середовища, електронного науково-освітнього інформаційного простору для комп’ютерної підтримки освіти, навчання та тренування в умовах розвитку інформаційного суспільства і переходу до суспільства знань; розробка формального апарату описування науково-освітніх інформаційних просторів; прогностичні дослідження розвитку психолого-педагогічних засад і методів навчання на основі інформаційно-комунікаційних технологій; теоретико-методичні засади створення та використання комп’ютерно-орієнтованих систем і засобів навчання; науково-педагогічне обґрунтування автоматизованих, моделюючих, експертних систем, семантичних і штучних нейронних мереж і баз знань, їх створення та впровадження в освітню практику; психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні засади автоматизації процесів управління в освіті: розробка та використання автоматизованих систем організації і планування навчально-виховного процесу, електронного документообігу, управління навчальним закладом і системою освіти; психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні проблеми розробки та використання автоматизованих систем інформаційно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу і підтримки наукових досліджень; теоретичні та методичні проблеми розробки і використання інформаційно-комунікаційних технологій для вимірювання та оцінювання рівня навчальних досягнень, моніторингу освітньої діяльності, освітнього аудиту і маркетингу; психолого-педагогічні проблеми оцінювання, експертизи й апробації інформаційно-комунікаційних технологій в освіті; розвиток змісту і розробка методичних систем навчання інформатичних дисциплін та інформаційно-комунікаційних технологій у різних галузях освіти; теорія та методика підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів інформатизації освіти; теоретичні та методичні засади розробки і використання інформаційно-комунікаційних технологій у відкритій освіті: мультимедійні, телекомунікаційні технології, технології віртуального і розподіленого навчання, технології дистанційного навчання, освітньо-наукові технології та ресурси глобальних інформаційних мереж; психолого-педагогічні проблеми стандартизації та сертифікації комп’ютерно-орієнтованих методичних систем і засобів навчання; психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні проблеми формування і використання електронних ресурсів освітніх і наукових матеріалів в умовах єдиного інформаційного освітнього простору; психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні основи створення і використання освітньо-наукових електронних бібліотек та їх мереж; теорія та методика використання інформаційних і комунікаційних засобів у позаурочній діяльності, забезпечення системи інформаційного освітнього консультування та професійної орієнтації; психолого-педагогічні та організаційно-педагогічні засади вирішення проблем інформаційної безпеки в галузі освіти, захисту учасників навчально-виховного процесу від нелегітимних і педагогічно невиважених відомостей; психолого-педагогічні та морально-етичні проблеми навчальних комунікацій у комп’ютерно-орієнтованому навчальному середовищі; організаційно-педагогічні проблеми дотримання авторських прав розробників інтелектуальної власності, поданої в електронному вигляді.

Актуальні проблеми застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті

-       застосовувати методи фрактального та вейвлет-аналізу для дослідження динаміки складних педагогічних систем;

-       прогнозувати результати розвитку педагогічних систем у швидкозмінному середовищі;

-       будувати моделі функціонування і розвитку систем;

-       розробляти моделі систем освіти і освітнього середовища;

-       визначати доцільну модель педагогічної системи;

-       моделювати та проектувати методичні системи навчання;

-       розробляти моделі навчальних середовищ систем відкритої освіти;

-       розробляти моделі автоматизованих розв’язувальних систем;

-       інтерпретувати моделі систем засобів навчання;

-       визначати особливості модельного подання процесів планування та управління освітою;

-       застосовувати системи експериментального дослідження об’єктів і процесів;

-       розробляти імітаційні моделі систем освіти і навчання.

Комп’ютерне моделювання систем освіти і навчання

-       володіти дидактичними основами створення й використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій;

-       застосовувати педагогічні та ергономічні вимоги до створення й використання електронних засобів навчального призначення;

-       виокремлювати педагогіко-ергономічні умови ефективного й безпечного використання засобів обчислювальної техніки;

-       формулювати вимоги до обладнання кабінету інформатики та комп’ютерно-комунікаційної техніки, методичні рекомендації з організації їх роботи;

-       автоматизувати інформаційно-методичне забезпечення навчально-виховного процесу й управління навчальним закладом;

-       проектувати, розробляти та використовувати автоматизовані системи організації і планування навчального-виховного процесу, електронного документообігу, управління навчальним закладом і системою освіти та підтримки наукових досліджень;

-       володіти методикою проектування, розробки і використання інформаційно-комунікаційних технологій автоматизації процесів вимірювання та оцінювання рівня навчальних досягнень, моніторингу освітньої діяльності, освітнього аудиту і маркетингу;

-       застосовувати аудіовізуальні технології навчання;

-       проектувати аудіо-, відео- та електронні навчальні посібники;

-       володіти методикою організації педагогічного експерименту й опрацювання його результатів;

-       формулювати критерії і показники оцінювання ефективності результатів експериментального педагогічного дослідження;

-       впроваджувати наукові результати у практику роботи навчальних закладів.

Методичні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті

-       досліджувати історію систем інформатизації освіти, виявляти тенденції їх розвитку;

-       обґрунтовувати застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освіті;

-       адаптувати та локалізовувати програмні засоби, убудовувати їх у існуючі комп’ютерно орієнтовані системи навчання;

-       виявляти тенденції розвитку наукової бази інформатизації формальної та інформальної освіти в умовах глобалізації суспільства на основі комплексного розв’язання педагогічних, технологічних, програмно-апаратних та ергономічних задач;

-       виконувати порівняльний аналіз понятійно-філософських, науково-педагогічних, фізіолого-гігієнічних, інженерно-ергономічних, програмно-технологічних, соціально-економічних аспектів інформатизації освіти;

-       визначати загальне та особливе у ІКТ-підтримуваному освітньому процесі;

-       розробляти концептуальні моделі, демонстраційні та дослідницькі прототипи навчальних засобів і систем на основі ІКТ;

-       прогнозувати розвиток комп’ютерно орієнтованих систем навчання.

Перспективні інформаційно-комунікаційні технології в освіті

6086

ОПИС ДИСЦИПЛІН

 

І. Цикл загальної підготовки

Нормативна частина циклу

Опис дисципліни:  Філософія та методологія науки

 

Тип

нормативна

Семестр

2

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3 / 90

Форма контролю

залік

Результати навчання за навчальною дисципліною

розуміння сутності науки, особливостей наукової діяльності та наукового типу раціональності; уявлення про закономірності виникнення та розвитку науки; розуміння гносеологічних, онтологічних та соціально-етичних засад сучасної науки; поглиблення знання щодо методів отримання нових знань.

Зміст дисципліни

Мета: формування наукового стилю мислення та усвідомлення місця науки/сучасної науки в системі культури, розширення базису знань для вдосконалення професійної майстерності.

Знання:  ключові поняття, головні напрямки та найбільш впливові  концепції філософії науки; специфіка наукової раціональності та критерії науковості знання; сучасні проблеми методології наукового пізнання; основні риси сучасної наукової картини світу;

Уміння та навички: адекватно оцінювати складний характер та нові тенденції у розвитку сучасної науки; застосовувати набуті знання у майбутній педагогічній діяльності;  використовувати принципи наукової методології у науково-дослідницькій діяльності у відповідній галузі пізнання;  аналізувати та опрацьовувати наукову літературу; формулювати світоглядні та методологічні засади наукової картини світу.

 

  1. Цикл професійної підготовки

Нормативна частина циклу

Професійно-педагогічна і методична підготовка

 

Опис дисципліни:  Педагогіка вищої школи

 

Тип

нормативна

Семестр

2

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3/90

Форма контролю

екзамен

Результати навчання за навчальною дисципліною

здійснювати об’єктивний аналіз навчально-виховного процесу вищої школи, професійну й особистісну самоосвіту, проектувати подальший освітній маршрут і професійну кар’єру; вивчати й формувати культурні потреби й підвищувати культурно-освітній рівень студентів; послуговуватися засобами формування та розвитку власної педагогічної культури; застосовувати сучасні методики й технології організації й реалізації навчально-виховного процесу на різних щаблях у різних типах закладів вищої освіти;

Зміст дисципліни

Мета: формування у майбутніх магістрів цілісного уявлення про сутність навчально-виховного процесу у вищій школі, його закони і закономірності,  структуру, умови організації, напрями й засоби прогнозування та моделювання навчальної діяльності сучасних студентів,  механізмів взаємодії її структурних елементів.

Знання: методологічних основ педагогічного процесу у вищій школі; структури вищої освіти, філософських засад моделювання системи освіти; специфіки організації процесу навчання у вищій школі; змісту, форму, методів й найбільш розповсюджених технології навчання, вимог й методів організації виховної роботи зі студентами; обов’язків куратора академічної групи.

Уміння та навички:  використовувати сучасні технології діагностики й оцінювання якості навчально-виховного процесу; розробляти й реалізовувати новий навчальний зміст, методичні моделі, методики, технології й прийоми навчання та виховання студентської молоді; організовувати, керувати й здійснювати педагогічну підтримку самостійної, науково-дослідної й виховної роботи зі студентами; здійснювати педагогічне проектування освітніх програм і індивідуальних освітніх траєкторій; використовувати сучасні інформаційно-комунікаційні технології для вирішення професійних проблем; систематизувати, узагальнювати й розповсюджувати передовий педагогічний досвід з організації педагогічного процесу у вищій школі.

 

Опис дисципліни: Психологія вищої школи

 

Тип

нормативна

Семестр

1

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3 / 90

Форма контролю

екзамен

Результати навчання за навчальною дисципліною

засвоєння основних психологічних категорій та розуміння психолого-педагогічних основ управління процесуальними компонентами професійно-учбової діяльності у системі психології вищої школи; здатність використовувати теоретичні знання для самостійного аналізу, критичного оцінювання і прогнозування поведінки суб’єктів навчально-виховного процесу у ВНЗ; володіння дослідницькими вміннями, методами синтезу нових ідей; удосконалення навичок свідомого використання психологічних знань для самореалізації та оптимізації власної поведінки.

Зміст дисципліни

Мета: озброєння магістрантів теоретичними знаннями, накопиченими у психології вищої школи, засвоєння ними системи наукових понять, умінь здійснювати аналіз психічних явищ та використовувати отримані знання, вміння та практичні навички під час навчальної діяльності та виробничої практики у ВНЗ.

Знання: сутності предмету, задач психології вищої школи, її міжгалузевих зв’язків; особливостей психічного розвитку особистості у студентському віці; особливостей цілепокладання, мотивації, когнітивних дій та продуктів навчально-професійної діяльності, принципів і механізмів управління цілепокладанням та когнітивними діями студентів; атракторів самоздійснення студента як майбутнього фахівця; деонтологічної психограми особистості викладача вищої школи.

Уміння та навички: орієнтуватися у сучасних психологічних теоріях психології вищої школи; критично аналізувати різні моделі організації навчання у ВНЗ, оперувати основними термінологічними поняттями; використовувати психологічні знання для критичного аналізу поведінки суб’єктів освітньої діяльності, знаходити і застосовувати прийоми саморозвитку; порівнювати психологічні особливості поведінки студентів у різних ситуаціях навчально-виховного процесу; використовувати ефективні прийоми психологічного впливу на особистість у межах професійного спілкування.

 

 

Опис дисципліни:  Методика викладання фахових педагогічних дисциплін у ВНЗ

 

Тип

нормативна

Семестр

1

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3/90

Форма контролю

екзамен

Результати навчання за навчальною дисципліною

Здатність володіти методикою та змістом навчального процесу у вищій школі; володіння педагогічними формами освітньої взаємодії зі студентами, знаннями і способами навчальної взаємодії; володіння методикою планування та організації різних типів навчальних занять, самостійну та науково-дослідну роботу зі студентами; володіння сучасними методами навчання та виховання студентів; володіння методикою психолого-педагогічної моніторингу професійної готовності майбутніх фахівців до викладацької діяльності у  ВНЗ.

Зміст дисципліни

Мета: озброєння студентів знаннями щодо викладацької діяльності у ВНЗ та формування методичної компетентності майбутніх викладачів у викладанні фахових педагогічних дисциплін.

Знання: усвідомлення внутрішніх механізмів навчально-виховного процесу у вищому навчальному закладі; методологічні і теоретичні основи викладання дисциплін з дошкільної галузі на сучасному етапі розвитку вищої освіти; оволодіння організаційними формами, технологіями і методами навчання у вищій школі

Уміння та навички: проектувати, організовувати і аналізувати різноманітні види навчальних і позааудиторних занять з урахуванням конкретних умов навчальної діяльності; використовувати доцільні методи навчання, виховання і розвитку студентів та прогнозувати результати; структурувати методичний матеріал відповідно до змісту навчальної дисципліни, теми, форми проведення навчального заняття.  

 

Професійна науково-предметна підготовка

 

Опис дисципліни:  Менеджмент в дошкільній освіті

 

Тип

нормативна

Семестр

1

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3/90

Форма контролю

екзамен

Результати навчання за навчальною дисципліною

Здатність до розуміння специфіки здійснення менеджменту в дошкільній освіті. Здатність до демонстрації знань про зміст, функції, напрями роботи спеціалістів (інспекторів, методистів) з питань дошкільної освіти міських (районних) відділів освіти, керівника (завідувача) і вихователя-методиста дошкільного навчального закладу; уміння планувати роботу колективу ДНЗ, роботу органів управління, організовувати колектив дошкільних працівників, проводити різноманітні методичні заходи, здійснювати контроль і аналіз навчально-виховного процесу в ДНЗ.

Зміст дисципліни

Мета: забезпечення  фахової підготовки майбутніх фахівців до реалізації менеджерської діяльності у різних ланках дошкільної освіти.

Знання законодавчої та нормативної бази функціонування системи дошкільної освіти в Україні; про роль менеджменту в дошкільній освіті, виокремлювати його структуру, функції, методи, психолого-педагогічні аспекти; основних напрямів і специфіки роботи органів управління дошкільною освітою різних рівнів та менеджерів дошкільної освіти;

Уміння та навички організовувати управлінську діяльність в дошкільних навчальних закладах та у районному (міському) відділі освіти; прогнозувати і планувати роботу об’єктів управління та власну управлінську діяльність; організовувати, контролювати і регулювати діяльність підлеглих; використовувати різноманітні методи управління в своїй діяльності.

                                                                                                        

Опис дисципліни: Порівняльна дошкільна педагогіка

Тип

нормативна

Семестр

2

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3/90

Форма контролю

екзамен

Результати навчання за навчальною дисципліною

Здатність до реалізації знань про стан, закономірності і основні тенденції розвитку систем дошкільної освіти у співставленні різних освітніх проблем у міжнародному контексті. Здатність продемонструвати міжкультурну компетентність.

Зміст дисципліни

Мета: вивчення стану, закономірностей і основних тенденцій розвитку систем дошкільної освіти у співставленні різних освітніх проблем у міжнародному контексті; формування у студентів міжкультурної компетентності.

Знання основних зразків вітчизняного і зарубіжного досвіду організації дошкільної освіти; сучасних методики і технології організації навчально-виховного процесу в дошкільних закладах різних країн.

Вміння та навички виявляти форми і способи взаємозбагачення національної системи дошкільної освіти шляхом використання зарубіжного досвіду; самостійно здійснювати порівняльний аналіз дошкільної освіти в Україні і за кордоном; аргументовано викладати свою точку зору у питаннях сучасної дошкільної освіти в Україні і в різних країнах; організовувати і проводити компаративні педагогічні дослідження.

Опис дисципліни: Виховання дітей у грі

Тип

нормативна

Семестр

2

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3/90

Форма контролю

залік

Результати навчання за навчальною дисципліною

Здатність демонструвати знання про особливості становлення ігрової діяльності  у дітей раннього та дошкільного віку; про виховні можливості різних видів дитячих ігор; володіння практичними прийомами керівництва іграми в дошкільному навчальному закладі.

Зміст дисципліни

Мета: формування  у майбутніх вихователів рівня компетентності щодо організації і розвитку різних видів дитячої гри як засобу виховання особистості дошкільників.

Знання про особливості та виховне значення різних видів ігор дітей; специфіку організації та прийоми керівництва іграми дітей; систему формування ігрової діяльності як засобу виховання дітей різних вікових груп;

Уміння та навички проектувати розвиток ігрової діяльності дітей різних вікових груп, намічати виховні завдання в ігровій діяльності;підбирати матеріал, який збагачує уявлення дітей та для розвитку змісту гри;визначати методичні прийоми, які спонукають дітей до позитивних взаємин у грі у співвідношенні з виховними завданнями;моделювати зміст конкретної творчої гри, уявляти розвиток сюжетної лінії.

Опис дисципліни: Розвиток професійно-творчого потенціалу

фахівців з дошкільної освіти

Тип

нормативна

Семестр

2

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3/90

Форма контролю

залік

Результати навчання за навчальною дисципліною

Здатність демонструвати професійні знання студентів про нові технології формування творчої особистості дитини; вміння створити творче розвивальне середовище; аналізувати специфіку сучасного дитинства в сукупності проявів суб’єктності та самобутності кожної окремої дитини; вміння вирішувати педагогічні завдання з позиції творчості.

Зміст дисципліни

Мета: підготувати фахівця з вищою освітою, що вільно орієнтується у розмаїтті нових підходів до виховання дітей у дошкільних закладах та володіє педагогічною творчістю.

Знання сутність та зміст творчої педагогічної діяльності контексті інтеграційних та інноваційних процесів в сучасному освітньому просторі; умови ефективної реалізації Базового компонента дошкільної освіти у практиці з метою формування творчої особистості дитини.

Уміння та навички вирішувати проблеми нестандартно, оригінально; аналізувати та оцінювати проблемні ситуації у практиці взаємодії з дітьми на нових засадах; проектувати власні технології удосконалення форм і методів освітнього процесу дошкільних навчальних закладів відповідно до сучасних вимог дошкільної освіти України;

Опис дисципліни: Теорія та методика передшкільної освіти

 

Тип

нормативна

Семестр

2

Загальна кількість кредитів ECTS / годин:

3/90

Форма контролю

екзамен

Результати навчання за навчальною дисципліною

Продемонстрував знання щодо підготовки дітей передшкі­льного віку до  навчання  в школі та методи і форми її здійснення; обізнаність щодо сучасних тенденцій, закономірностей розвитку передшкільної освіти, пріоритети вітчизняної педагогічної думки, її вплив на розвиток освіти в інших країнах. Володіння змістом програмно-методичними документами і матеріалами організації передшкільної освіти.

Зміст дисципліни

Мета: забезпечення фахової підготовки майбутніх вихователів до організації передшкільної освіти в сучасному освітньому просторі.

Знання методів психолого-педагогічної діагностики  готовності дітей до школи; способів педагогічного керівництва педагогом вихованням дітей в сім'ї, а також забезпечення наступності між дитячим садком і школою; ефективних форм і методів роботи з батьками.

Уміння та навички здійснювати диференційований та індивідуальний підхід до організації навчально-виховного процесу в передшкільній освіті; сприяти розвитку здібностей і задатків; проводити діагностичне обстеження дошкільника напередодні його вступу до школи, аналізувати рівень розвитку знань і умінь випускника ДНЗ, здійснювати різні види спостереження, співпрацювати з сім'єю.

6085

Компетентності, якими повинен оволодіти здобувач

Програмні результати навчання

Найменування навчальних дисциплін, практик

I. Цикл загальної підготовки

Нормативна частина циклу

Інтегральна компетентність:

Здатність до усвідомлення сучасних концепцій філософської, історичної  й соціально-економічної освіти України; критично осмислювати етапи розвитку гуманітарних і соціально-економічних знань в умовах виробничих відносин.

Загальні компетентності:

Усне і письмове спілкування рідною та іноземною мовами.

Міжособистісні навички та вміння.

Здатність працювати в міждисциплінарній команді.

Здатність цінувати та поважати різноманітність та мультикультурність.

Здатність до культури мислення.

Здатність вчитися і бути сучасно навченим.

Здатність діяти соціально відповідально та громадянські свідомо.

Здатність діяти на основі етичних міркувань.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

Здатність розв’язувати широке коло проблем і задач шляхом розуміння їх фундаментальних основ та використання як теоретичних, так і експериментальних методів.

Здатність описати широке коло природних об’єктів та процесів.

розуміння історичних та культурних фактів, подій від найдавнішого періоду розвитку людської цивілізації на теренах України до сучасності, сформованість світоглядних ідей, розвиток української мови та культури, утвердження національної самосвідомості, поповнення духовного арсеналу нації культурними здобутками світової цивілізації.

Актуальні проблеми української історії та культури 

розкривати основні відомості про нормативність сучасної української літературної мови (фонетичні, орфоепічні, акцентуаційні, графічні, лексичні, фразеологічні, граматичні, пунктуаційні, стилістичні норми); комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних сферах наукового і професійного ділового мовлення;  збагатити активний словник термінологічною й фаховою лексикою галузевого й педагогічного спрямування; працювати з текстами різних стилів і жанрів залежно від мети мовлення й сфери спілкування; диференціювати найпоширеніші види документації й правила їх укладання.

Українська мова за професійним спрямуванням

збагатити активний словник термінологічною й фаховою лексикою галузевого спрямування;

комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних сферах мовлення;

працювати з текстами загального та професійного плану;

спілкуватися на загальні та професійні теми.

Іноземна мова

 

розуміння проблематики, закономірностей розвитку та перспектив світової філософської думки; плюралістична та неупереджена оцінка світоглядних систем; розуміння філософського підґрунтя соціальної ситуації та перспектив її розвитку; побудова  поведінки для досягнення балансу між своїми цінностями, потребами, очікуваннями і вимогами соціальної дійсності.      

Філософія

знання суспільно-політичних теорій, вітчизняної суспільно-політичної думки, методів і підходів до аналізу суспільно-політичних проблем українського суспільства; вміння виявляти, діагностувати та аналізувати причини і наслідки суспільно-політичних відносин, конфліктів; проектувати і прогнозувати шляхи удосконалення суспільно-політичних відносин в умовах глобальних викликів.

Соціально-політичні студії

знання історії розвитку економічної теорії, поняттєво-категоріального апарату економічної науки, основних інструментів, методів економічного аналізу, основних економічних законів, типів економічних систем, особливостей підприємницької діяльності та економічних механізмів функціонування національного та світового господарства; вміння розв’язувати економічні задачі, розробляти бізнес-плани, аналізувати економічний стан суспільства, регіону, підприємства і прогнозувати шляхи розвитку ринкових відносин, зокрема задоволення споживачів товарами і послугами.

Основи економічних знань

Варіативна частина циклу

 

оволодіння мисленнєвою, мовленнєвою комунікативною культурою у професійному середовищі та  публічній сфері, побудова ефективної технології комунікації (вміння вести ефективну бесіду з фахової проблематики, вирішувати комунікативні та мовленнєві завдання в конкретній ситуації ділового спілкування, логічно правильно, точно, етично й емоційно виражати думки в словах, відповідно до змісту, умов комунікації та адресата, прагнучи при цьому передати у промові свій індивідуальний

 стиль), оволодіння полемічним мистецтвом (диспут, полеміка, дискусія), шляхом переконання та аналізу комунікативного процесу.

Ораторська майстерність та соціальні  комунікації

оволодіння студентами основами управлінських знань та навичок, які можна реалізувати в формуванні та управлінні освітніми колективами, розуміння соціально-психологічних особливостей взаємодії двох підсистем: управлінської та підлеглої в системі освіти.

Менеджмент в освіті

оволодіння студентами основами компетентності у сфері етики бізнесу і корпоративної соціальної відповідальності, оволодіння вмінням визначати інтереси зацікавлених сторін в соціальних, маркетингових питаннях компанії з урахуванням етичних дилем бізнесу, побудова алгоритмів практичної реалізації ініціатив в області корпоративної соціальної відповідальності.

Соціально-етичний бізнес

розуміння механізмів і методів формування іміджу, знання про конфлікт як явище, що постійно супроводжує людське життя та загрожує йому, неупереджена оцінка конфліктогенності

 рішень, попередження виникнення та деструктивного розвитку конфліктів.

Іміджологія та конфліктоло

гія

розуміння сутності феномена культури, основних проблем реформування освіти і розвитку культури, їх ролі у процесі соціальних змін; теоретико-методологічних засад соціології освіти і культури, основних етапів та напрямків її розвитку, опанування сутністю основних понять щодо сучасних соціокультурних процесів, змін соціокультурної та освітньої сфер українського суспільства, що сталися під час його трансформації на межі третього тисячоліття.

Соціологія освіти та соціологія культури

розуміння ролі та місця молоді в соціальному розвитку суспільства, аналіз «соціального портрету» різних груп молоді, вивчення потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних очікувань молоді в усіх сферах життєдіяльності; проявляти активну життєву позицію, стилю життя та поведінки; вивчення життєвих планів молоді та визначення оптимальних умов їх реалізації; дослідження резервів соціальної активності та причин пасивності, включення молоді в соціальне управління та самоуправління на різних рівнях; визначення сім’ї як соціального інституту та групи, функції сім’ї, демографічні проблеми сучасного українського суспільства.

Соціологія молоді і соціологія сім’ї та шлюбу

наявність розвиненої логічної культури, розуміння механізмів її виховання; розуміння особливостей та специфіки формально-логічного аналізу процесів та явищ; здійснення правильної аргументації; здатність послідовно і аргументовано представити результати свої діяльності; здатність до плюралістичного та критичного раціонального мислення на основі розуміння  логічних закономірностей людського спілкування; усвідомлення ролі раціонального міркування у повсякденній та професійній діяльності.

Логіка

розуміння соціокультурного значення релігії та особливостей її функціонування у поліконфесійному українському суспільстві; розуміння особливостей релігійної свідомості та функціонування релігійної громади; дотримання релігійної безпеки та здійснення міжрелігійного діалогу в повсякденній та педагогічній діяльності.

Релігієзнавство

розуміння основних критеріїв морального вибору, етичних та естетичних норм комунікативної діяльності; розуміння та аналіз творів класичного і сучасного мистецтва; наявність уявлень про процес художньої творчості; розуміння головних загальнолюдських цінностей; розширення морального та художнього досвіду; здатність до самостійного морального та естетичного розвитку та критичної самооцінки.

Етика і естетика

II. Цикл професійної підготовки

Нормативна частина циклу

Фундаментальна і природничо-наукова підготовка

Інтегральна компетентність:

Здатність продемонструвати знання та розуміння основ психолого-педагогічних, методичних дисциплін, необхідних для розв’язання педагогічних, науково-методичних і організаційних завдань за заданим алгоритмом у галузі дошкільної освіти.

Загальні компетентності:

Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

Здатність породжувати нові ідеї.

Навички диференційованого оціню­вання.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

Здатність розуміти закономірності освітньо-виховної роботи з дітьми від народження до семи років.

Здатність шляхом самостійного навчання освоїти нові області, використовуючи здобуті знання.

Здатність вивчати вікові та індивідуальні особливості дітей і враховувати їх в організації роботи з дітьми.

Вміння оцiнювати темпи розвитку дитини; проводити кросекцiональнi та лонгiтудинальнi дослiдження;

давати бiологiчну оцiнку подразникам;  користуватися та працювати з мiкроскопом при роботi iз гiстологiчними та

цитологiчними препаратами нервової тканини; оцiнювати ступiнь розвитку аналiзаторiв; проводити оцiнку рефлексiв людини; використовувати гальмування умовних рефлексів у вихованні дитини; використовувати типологічні риси дитини при

 вихованні характеру; оцінювати розумову діяльність дитини; запобігати розвитку в дітей порушень ВНД та вегетативних систем.

Фізіологія (ВНД і вікова) з основами генетики

 

Вміння проводити профілактику негативного стресу (дистресу) у школярів; використовувати методи зняття втоми; зберігати та підвищувати стійкість організму до інфекційних хвороб; організовувати та проводити заходи із здорового способу життя серед дітей та школярів; організовувати та впроваджувати в практичну діяльність вчителя методи  профілактики різноманітних захворювань у дітей і школярів; надавати першу медичну допомогу  і долікарську допомогу у загрозливих для життя станах, що виникають при інфекційних захворюваннях; володіти правилами роботи при бактеріологічній небезпеці; оцінювати стан хворого чи потерпілого при наданні  першої  медичної допомоги, підготовляти хворих чи потерпілих до транспортування.

Основи медичних знань і охорони здоров’я

Знання про основні захворювання дітей, заходи по профілактиці цих захворювань в дошкільних дитячих колективах для оптимізації навчально-виховної роботи, збереження і зміцнення здоров'я дітей, догляду за здоровою і хворою дитиною; надання допомоги хворій дитині, сприяння зниженню захворюваності дітей в колективі, допомога оптимальній організації навчально-виховної та оздоровчої роботи, профілактиці захворювань у дітей.

Педіатрія

вміння застосовувати методи вивчення фізичного здоров’я та біологічного віку дітей; проводити функціональну діагностику рівня фізичного і психічного здоров’я; проводити профілактику факторів ризику для життя і здоров’я дітей; дотримуватися санітарно-гігієнічних норм харчування; проводити профілактику фізичних та психічних відхилень, дидактичних захворювань, шкідливих звичок.

Основи валеології 

Засвоєння студентами теоретичних основ навчальної дисципліни «Основи дефектології та логопедії» і розуміння специфіки використання їх під час практичної діяльності;

Володіння знаннями про причини, механізми та симптоматику порушень психофізичного розвитку у дітей дошкільного  віку;  провідними напрямами корекційної педагогіки, психолого-педагогічними особливостями різних категорій аномальних дітей, методами та прийомами організації корекційно-розвивального навчання та виховання в закладах спеціальної освіти та інклюзивної освіти у ДНЗ; використовувати теоретичні знання на практиці, диференціювати різні форми порушень психофізичного розвитку дітей і враховувати їх при організації педагогічного процесу.

Основи дефектології та логопедії

сформувати усвідомлене розуміння основних положень інклю­зивної освіти; уміти використовувати ефективні стратегії взаємодії з  різнопрофільними фахівцями та батьками дітей з особливими потре­бами; розробляти індивідуальні навчальні плани та програми для дітей з особливими освітніми потребами на основі визна­чення їхніх потреб; реалізовувати підходи диференційованого викладання та оці­нювання навчальних досягнень та розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Інклюзивна освіта

Психолого-педагогічна і методична підготовка

Інтегральна компетентність:

Здатність збирати, описувати та пояснювати педагогічні явища.

Здатність аргументувати сутність проблем в галузі дошкільної освіти.

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у процесі навчання та у галузі професійної діяльності.

Загальні компетентності:

Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу.

Здатність до засвоєння основ базових знань і розуміння професії.

Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

Здатність приймати обгрунтовані рішення.

Здатність до

педагогічного аналізу, проектування.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

Здатність відповідно до заданого алгоритму, що містить процедуру часткового конструювання відповідних операцій здійснювати розв’язок задачі.

називати педагогів-новаторів минулого і сучасності; розуміти сутність професійної майстерної вихователя, гуманістичну спрямованість і творчий характер діяльності, свої педагогічні потреби і можливості;  аналізувати риси творчого почерку педагогів-новаторів; застосовувати педагогічну техніку; продемонструвати індивідуальний стиль професійної діяльності, педагогічні здібності; застосовувати вміння вміння педагогічного спілкування.

Основи педагогічної майстерності вихователя

розуміння закономірностей психічної діяльності; здатність використовувати теоретичні знання для аналізу, оцінки і прогнозування поведінки людини; методологічно виправдано користуватися психодіагностичним інструментарієм (об’єктивне спостереження, експеримент, анкетування та іншими методами) для знаходження індивідуального підходу до дитини, усвідомлення закономірностей та особливостей поведінки людей, їх психічного стану та специфіки пізнавальної діяльності; збагачення активного словника фаховою термінологією галузевого й педагогічного спрямування; удосконалення навичок свідомого самоконтролю та саморегуляції власних психічних станів та поведінки.

Загальна психологія

розкривати сутність та основні змістові положення педагогіки; планувати педагогічну діяльність, ставити мету і задачі, визначати близькі, та  віддалені перспективи; використовувати в практичній роботі методи і засоби виховання та навчання, обираючи оптимальне співвідношення для конкретних ситуацій; ефективно виконувати функції класного керівника, організувати позакласну і позашкільну роботу з учнями, а також роботу з батьками, громадськими організаціями, органами учнівського самоврядування.

Загальна педагогіка

визначати зміст наукових понять, що складають основи організації проведення наукових досліджень; усвідомлювати необхідність використання наукових методів у соціально-педагогічній діяльності; співвідносити міжнародний і вітчизняний досвід наукових досліджень у соціально-педагогічній сфері; конструювати наукові дослідження в освітній системі.

Основи наукових досліджень

називати основні етапи розвитку зарубіжної і вітчизняної навчально-виховних систем; розкривати зміст педагогічних концепцій минулого та сучасності; усвідомлювати взаємозв’язок демократизації виховання і прогресу суспільства, внесок вітчизняних педагогів у світову педагогічну спадщину; застосовувати отримані знання у процесі вивчення педагогічних дисциплін; використовувати

 надбання світової педагогіки у власній педагогічній діяльності.

Історія педагогіки

здатність використовувати теоретичні знання для аналізу, оцінки і прогнозування поведінки дошкільника; методологічно виправдано користуватися психодіагностичним інструментарієм (спостереження, експеримент, аналіз продуктів діяльності та іншими методами) для знаходження індивідуального та диференційованого підходу до дитини, усвідомлення закономірностей та особливостей поведінки дошкільників, їх психічного стану та специфіки пізнавальної діяльності; збагачення активного словника фаховою термінологією галузевого й педагогічного спрямування.

Психологія дитяча

розуміти зміст дошкільної педагогіки як науки, її місце в системі педагогічних дисциплін; формувати здатність до педагогічного осмислення явищ виховання, навчання і розвитку дитини; розкривати принципи, методи, завдання, зміст, основні поняття педагогіки дошкільної, педагогічні традиції українського народу, передовий педагогічний досвід, вміти практично здійснювати завдання педагога.

Педагогіка дошкільна

формування в студентів знань щодо змісту професійної діяльності фахівця напряму «Дошкільна освіта», її цілісний, гуманістичний і творчий характер; педагогічну майстерність, її структурні компоненти; розвиток педагогічних та комунікативних здібностей;формування педагогічної техніки;  ознайомлення із сучасними освітніми технологіями та впровадження їх у навчально-виховной процес ДНЗ.

Інноваційні педагогічні технології в дошкільній освіті

Професійна науково-предметна підготовка

Інтегральна компетентність:

Здатність до міжпредметної й внутрішньодисциплінарної інтеграції знань, умінь і навичок в процесі організації й реалізації педагогічних технологій гармонійного розвитку дошкільника.

Загальні компетентності:

Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях.

Здатність мотивувати людей та рухатися до спільної мети.

розкрити теоретичні положення, що сприяють розвитку їх мислення, зв’язного мовлення, які в подальшій роботі допоможуть удосконалювати мовленнєву діяльність дітей; розуміти зміст сучасної української літературної мови, типологію мовних норм, характеристику найважливіших лінгвістичних понять;  вільно користуватися всіма багатствами рідної мови в процесі педагогічного спілкування.

Сучасна українська мова з практикумом

Сформованість словникового запасу студентів; прищеплення вміння використовувати мовленнєві можливості художньої літератури у процесі слухання та читання літературних текстів, багаторазового повторення прочитаного, декламації словесних ігор, спонукати до використання в мовленні прислів’їв, приказок, ідіоматичних висловів, учити відрізняти мову художню від побутової, засвоювати норми літературного мовлення; прагнути максимально використати у педагогічному процесі потенціал дитячої літератури, оволодіти, спираючись на літературознавчі знання, методикою її аналізу; у ході бесід, обговорення творів різних авторів, жанрів, тем за допомогою запитань, пояснень, коментарів формувати здатність подавати

Література для дітей дошкільного віку

Здатність до організації педагогічної діяльності.

Здатність планування змін для удосконалення педагогічних систем.

Здатність працювати автономно.

Здатність до адаптації та дії в новій ситуації.

Здатність проведення досліджень на відповідному рівні.

Здатність бути критичним та самокритичним при оцінюванні та забезпеченні якості виконуваних робіт в умовах розвитку науки та мінливої соціальної практики (педагогічна рефлексія).

Здатність порівнювати, аналізувати, аргументувати, рекомендувати.

Спеціальні (фахові, предметні) компетентності:

Здатність координувати серію дій за допомогою поєднання двох або більше навичок для виконання нетипових операцій і розробки змісту виховання і навчання дітей.

Здатність  використовувати нові форми і методи спрямовані на забезпечення життєдіяльності дітей на основі передових методик і технологій педагогічної діяльності.

Здатність виконувати експерименти незалежно, а також описувати, аналізувати та критично оцінювати експериментальні дані.

Здатність визначати рівень розвитку дітей, стану педагогічного процесу і завдань освітньо-виховної роботи з дітьми.

Здатність забезпечувати єдність роботи дошкільного навчального закладу і сім’ї, спрямованої на створення повноцінного потенціалу середовища, сприятливого для становлення самостійної, творчої особистості дитини.

Здатність визначати підсумки власної педагогічної роботи, їх відповідність вимогам часу.

характеристику героїв, подій, відрізняти різножанрові твори; розрізняти жанри (казка, загадка, прислів’я, пісня, байка), відчувати окремі художні прийоми (олюднення в казках), визначати й запам’ятовувати основні художні елементи казок (зачин, кінцівка, сталі образні вислови) та вчити цьому дітей, оволодівати знаннями про художній образ.

 

глибше оволодіти літературними нормами української мови, комунікативними ознаками літературної мови, технікою мовлення, мовним етикетом, ораторським мистецтвом; вправність у користуванні мовними засобами в усному й писемному мовленні з урахуванням ситуації та мети комунікації; пробудження у студентів інтересу до мови, володіння наявними засобами вербальної та невербальної комунікації.

Культура мовлення та виразне читання

Засвоєння студентами технологічних прийомів обробки різних матеріалів;  озброєння студентів необхідними практичними уміннями й навичками виготовлення та художнього оформлення виробів; розвиток художнього сприйняття: вміння відчувати колір, форму, усвідомлювати

емоційну виразність об’єкту, здійснювати відбір засобів, що дозволяють передавати його образний зміст;  застосування набутих знань, вмінь і навичок при виконанні творчих завдань; оволодіння

методикою навчання художньої праці дітей дошкільного віку; виховання у студентів активності, самостійності, прагнення до творчості.

Художня праця

знати природу Всесвіту та природні умови Землі, рослинний і тваринний світ України і рідного краю; орієнтуватися в рослинному світі: розрізняти групи рослин, дикорослі й культурні, лікарські, рослини-обереги й символи України; розуміти , що людина є частиною Всесвіту і має жити за його законами; вміти встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в природі; виявляти та аналізувати знання дітей про довкілля для визначення перспективних ліній навчальної роботи з ними з урахуванням темпів індивідуального розвитку.

Основи природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою

розкрити теоретичні, методичні та методологічні  основи музичного виховання дітей в дошкільному навчальному закладі; аргументувати та обирати форми, методи та прийоми, системи музичного виховання для творчого розвитку особистості; узагальнювати результати практичної діяльності.

Методика музичного виховання

Засвоєння студентами теоретичних основ навчальної дисципліни «Декоративне мистецтво та основи дизайну» і розуміння специфіки використання їх під час практичної діяльності; володіння знаннями про види декоративного мистецтва;

художньо-виразні особливості декоративного мистецтва; головні елементи українського народного декоративного розпису; традиційні центри українських народних промислів; теоретичні положення основ дизайну,  його види та художньо-естетичні особливості об’єктів дизайну. Здатність до проведення різних форм роботи з декоративного мистецтва згідно програмових вимог виховання дітей дошкільного віку; вміння планувати художню діяльність дітей, контролювати та оцінювати художньо-естетичний розвиток і підготовленість дітей дошкільного віку; вміння використовувати специфічні засоби художньої виразності в проектуванні об’єктів дизайну; використовувати елементи дизайну в оформленні навколишнього середовища.

Декоративне мистецтво та основи дизайну

розкрити основні форми роботи з дітьми по формуванню у них навичок здорового способу життя, який забезпечує їх повноцінне фізичне, психічне, моральне здоров’я  та соціальне благополуччя; допомогти дитині усвідомити власну неповторність та індивідуальність; розкрити необмежені можливості організму на шляху до гармонії; допомогти дитині реалізувати свої здібності до саморозвитку, самовдосконаленню, спираючись на індивідуальну програму   ЗСЖ; створити умови  для збереження і зміцнення здоров’я дитини.

Теорія та технології валеологічного виховання дошкільників

Засвоєння студентами теоретичних основ навчальної дисципліни «Методика фізичного виховання дітей» і розуміння специфіки використання їх під час практичної діяльності;

Володіння знаннями про систему оздоровчих, виховних, освітніх напрямів програми фізичного виховання дітей дошкільного віку, показати їх взаємозв’язок; Здатність до проведення занять з фізичного виховання та його окремих етапів і щодо використання методів і прийомів навчання; вміння планувати рухову діяльність дітей дошкільного віку, контролювати, оцінювати та діагностувати стан здоров’я, фізичний розвиток та рухову підготовленість дітей дошкільного віку; вміння використовувати специфічні засоби й методи фізичного виховання для вирішення оздоровчих, виховних та освітніх завдань методики фізичного виховання.

Методика фізичного виховання дітей

розкриття методологічних, лінгводидактичних і психолого-педагогічних засад навчання дітей рідної мови в дошкільному закладі; ознайомлення з метою, завданнями та змістом провідних концептуальних, базових та варіативних програмових документів з актуальних проблем сучасної дошкільної освіти; озброєння варіативними технологіями розвитку мовлення і навчання дітей від народження до 6 років рідної мови; уміння планування різних видів роботи з розвитку мовлення; прищеплення навичок коригування відхилень і вад у мовленні дітей, що виникли з різних причин; формування навичок контролю за навчально-мовленнєвою діяльністю дітей, за

 організацією та здійсненням навчально-мовленнєвої діяльності вихователями ДНЗ.

Теорія і методика розвитку рідної мови дітей

розкрити теоретичні основи розвитку логіко-математичних уявлень у дітей, описати підходи до реалізації сучасних технологій навчання і виховання; усвідомлювати методологічні основи до конструювання змісту та технологій в умовах диференційованого та індивідуалізованого навчання дітей; знайти необхідні для конкретної реалізації змісту навчання і розвитку дитини дидактичні засоби, методи та прийоми; самостійно адаптувати зміст і технології до запропонованих умов, оцінити їх результативність.

Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень

розуміти сутність образотворчого мистецтва як джерела творчих пошуків; розкривати загальні та спеціальні закономірності процесу навчання та розвитку образотворчої діяльності дітей; розуміти зміст і структуру художньо-творчої діяльності вихователя дошкільного закладу як організатора та супроводжувача образотворчої діяльності дитини; збагатити

активний словник термінологічною й фаховою лексикою галузевого й педагогічного спрямування; сформувати загальні та спеціальні художньо-творчі уміння і професійні якості, необхідні майбутньому вихователю для виконання професійних обов’язків.

Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва зображувальною діяльністю дітей

здатність використовувати теоретичні основи та практичний досвід ознайомлення дітей із суспільним довкіллям; складати конспекти занять із ознайомлення з довкіллям; збагачення активного словника фаховою термінологією; методологічно виправдано здійснювати спостереження за соціальною поведінкою дитини, виявляючи різноманітні її характеристики в процесі діяльності та в повсякденні.

Ознайомлення дітей з суспільним довкіллям

озброєння студентів глибокими й системними знаннями в галузі народної педагогіки; оволодіння різноманітним народознавчим матеріалом, сучасними методами й прийомами ознайомлення дітей з українським народознавством; підвищення рівня національної самосвідомості студентів.

Етнопедагогіка дитинства з методикою проведення занять з народознавства

називати види, особливості, функції сучасної сім’ї; розкрити зміст основних форм співпраці з родиною, розуміти особливості, сучасні тенденції розвитку сімейного виховання; вміти уникати конфліктів з батьками,

контролювати свої думки і вчинки, давати правильну самооцінку; здатність правильного вживання фахової термінології; реагування на зростаючі потреби суспільного та родинного виховання; удосконалення навичок планування й організації просвітницької діяльності; застосування різноманітніих форм, методів і засобів співпраці з батьками дошкільників.

Теорія і методика співпраці ДНЗ з родинами

Практична підготовка

Здатність демонструвати професійний інтерес до педагогічної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу, створювати установку на формування професійної позиції.

Здатність накопичувати власний педагогічний досвід, оцінювати  результати власної педагогічної діяльності, аналізувати зміни, що відбуваються в сучасній освіті.

Здатність розвивати педагогічні здібності, потребу систематичного професійного самовдосконалення, формувати основи педагогічної майстерності, виховувати любов до майбутньої професії.

Здатність демонструвати

творчий дослідницький підхід до педагогічної діяльності.

розкрити специфіку праці вихователя як головного субєкта виховного процесу в дошкільному закладі; розуміти сучасні методи та форми організації життєдіяльності дітей раннього віку; стимулювати потребу у формуванні культури педагогічної діяльності, самопізнанні та самовдосконаленні; описувати, обробляти, узагальнювати інформацію в ході спостережень, повно і правильно відображати її у щоденнику практики; аналізувати та оцінювати навчально-виховний процес в групах раннього віку, його відповідність програмовим вимогам; демонструвати оволодіння засобами елементарної діагностики особистості та діяльності

вихователя.

Навчальна практика:

в групах раннього

розкрити систему професійних знань, умінь, навичок, необхідних для виконання функцій вихователя в групах дошкільного віку; розширити цілісне уявлення студентів про особливості педагогічної взаємодії між вихователем і дошкільниками та оволодіння функціями діяльності вихователя в групах дошкільного віку; організувати науково обгрунтовану роботу,

спрямовану на забезпечення принципу наступності і перспективності в освіті дітей різних вікових груп; виховувати відповідальне ставлення до професійних обов’язків, педагогічну культуру, доброзичливе ставлення до дітей.

 

відтворити знання з навчальних дисциплін у процесі догляду, розвитку  та виховання дітей раннього віку; демонструвати самостійне проведення розвивальної і виховної роботи з дітьми перших трьох років життя, враховуючи їх вікові та індивідуальні особливості; аналізувати процес адаптації дітей раннього віку в літній період до умов ДНЗ; дослідити розвиток дитини; виявляти турботливе ставлення до здоров’я дітей.

Виробнича педагогічна практика:

в групах раннього віку

застосовувати набуті теоретичні знання з професійно спрямованих дисциплін в процесі самостійного вирішення педагогічних завдань в умовах реального навчально-виховного процесу; забезпечення розуміння майбутніми вихователями особистісних, вікових та індивідуальних особливостей дітей четвертого, п’ятого, шостого років життя; розробити зміст роботи, цілеспрямовано відбирати методи, засоби, прийоми організації навчально-виховного процесу, оцінювати та прогнозувати результати їх застосування; враховувати динаміку розвитку дітей групи; оволодіти способами і тактикою спілкування. 

в дитячому садку

 

Варіативна частина циклу

Інтегральні компетентності:

-     здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у певній галузі професійної діяльності або у процесі навчання, що передбачає застосування певних теорій та методів відповідної науки і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

 

Загальні компетентності:

-     здатність аналітично мислити, бути проникливим та об’єктивним, прагнути до наукових пошуків оптимальних рішень і творчої взаємодії із зацікавленими суб’єкти, групами, організаціями;

-     здатність вирішувати проблеми і задачі соціальної діяльності;

-     здатність до застосування нових технологій та інновацій в усіх сферах професійної діяльності;

-     здатність до забезпечення ефективності психодіагностики, корекції та реабілітації окремих осіб, соціальних груп;

-     навички до саморозвитку, розширення свого кругозору, підвищення професійної майстерності на основі самоосвіти;

-     навички систематичного опрацювання літератури за фахом (з урахуванням зарубіжної), складання реферату, анотації.

 

Спеціальні компетентності:

-     здатність до наскрізного і системного бачення психологічної ситуації та проблеми, творчої інтуїції, що синтезує теоретичні знання і практичний досвід;

-     здатність до ефективного прогнозування в аспекті динаміки особистості чи групи;

-     здатність до вибору і застосування психологічних технологій, що дозволяють здійснювати розв’язання  завдань у різних галузях професійної практики;

-     здатність до логічного, послідовного й аргументованого викладу думки під час консультації чи групової роботи, при викладанні психологічних знань;

-     здатність та навички систематичного опрацювання літератури за фахом (з урахуванням зарубіжної), складання реферату, анотації;

 

Компетентність у питаннях про структуру сучасної клінічної психології та історію її становлення, її прикладні можливості профілактичну спрямованість, зв'язок соматичних і психічних явищ, структуру і функції психологічних служб медичних та інших типів установ охорони здоров’я в наданні допомоги населенню.

Здатність розв'язувати диференціально-діагностичні завдання; проводити комплексну судово-психологічну, медико-психологічну експертизу, оволодіти в межах програми методами психопрофілактичної, психотерапевтичної та реабілітаційної діяльності.

Основи клінічної психології

Компетентність у питаннях про місце соціальної психології в системі наукового знання та соціально-психологічні закономірності спілкування та взаємодії людей, роль соціально-психологічних досліджень в розв'язанні практичних задач в суспільстві, методи соціально-психологічного дослідження масових соціальних процесів та колективів.

Здатність застосовувати комплексні методи вивчення соціально-психологічного клімату в колективі. застосовувати техніку складання анкети, розробляти програми соціально-психологічних досліджень та здійснювати їх.

Соціальна психологія

Здатність до професійної діагностики психологічних явищ, що визначають процеси особистісного і групового соціально-психологічного розвитку, готовність розробляти програми діагностичної роботи у відповідності до  практичних потреб, вміння застосовувати кількісні і якісні, індивідуальні і групові методи психодіагностики у відповідності з поставленою метою (психологічною практикою) та забезпечувати перехід від діагностичної до консультативної роботи з урахуванням особливостей клієнта.

Компетентність у питаннях основних шкіл і напрямків психокорекції та психотерапії (психодинамічна терапія, тілесна терапія, гештальтерапія, психодрама, терапія, центрована на клієнті, поведінкова терапія, когнітивна терапія, терапія нейролінгвістичним програмуванням).

Володіння базовими поняттями та розуміння механізмів корекційного впливу.

Готовність до застосування психокорекційних технік. Здатність до забезпечення ефективності корекції та реабілітації окремих осіб, соціальних груп, обґрунтовування і продуктивного навчання. Готовність забезпечувати розвиток і корекцію психічного стану та діяльності індивіда, уміння планувати зміни у поведінці під впливом психокорекційних заходів, здатність застосовувати методи корекційної роботи з різними категоріями клієнтів.

Основи діагностики та психокорекції з практикумом

 Здатність до науково-дослідної діяльності (володіння алгоритмами психологічних досліджень, техніками емпіричного і теоретичного аналізу, готовність до застосовування якісних та кількісних методів, використання математичної обробки результатів дослідження, кількісно та якісно інтерпретації отриманих емпіричних результатів).

Здатність висувати оригінальні професійні-значущі ідеї, підбирати і при необхідності модифікувати адекватні цілям конкретного дослідження методи та методики, а також розробляти оригінальні, авторські методичні засоби дослідження психологічних явищ.

Експериментальна психологія

Здатність застосовувати психофізіологічні та психологічні методи дослідження індивідуально-типологічних та статево-вікових особливостей, зокрема, комплексні та лонгітюдні методи, приладові психофізіологічні методики.

Здатність використовувати знання про стійкі властивості індивідуальностей в практиці роботи психолога.

Диференційна психологія

Здатність проводити психологічне консультування на виробництві, в школі та консультативних службах з дотриманням етичних норм та зі знанням методики цієї роботи. Уміння застосовувати психологічні техніки, що відповідають різним теоретичним підходам, для надання ефективної психологічної допомоги дітям та підліткам в освітніх закладах.

Здатність диференціювати психологічний та психотерапевтичний підходи у

 психологічному консультуванні, підбирати та застосовувати у кожному конкретному випадку відповідні форми та методи, що відповідають віковим особливостям.

Здатність організовувати роботу служб психологічної допомоги різним верствам населення.

Основи психологічного консультування

Компетентність у питаннях про розвиток наукових поглядів на психічне життя людини; методи ї принципи історико - психічного дослідження, логіку розвитку психологічної науки в часі,  трансформацію наукової думки в області психології, сучасні теорії і гіпотези з позиції історичного аспекту.

Здатність орієнтуватися в історії окремих психологічних проблем, галузей психології, використовувати знання з історії психології для усвідомлення завдань подальшого розвитку цієї науки в цілому.

Історія психології

Компетентність у питаннях  математичної статистики та здатність до використання цих знань для обробки масивів експериментальних даних у психологічних дослідженнях (міри розсіювання статистичних даних; графічні методи аналізу розподілу випадкових величин; види розподілу випадкових величин; кореляційний аналіз зв’язків (кореляції); коефіцієнт прямолінійної регресії; кореляційне відношення; кореляція якісних оцінок) із метою надання кількісних характеристик психічним явищам.

Математичні методи в психології

Здатність визначати перспективи розвитку окремих психологічних властивостей пізнавальної, емоційно-вольової сфери людини та індивідуально-типологічних якостей та особистісних рис на основі аналізу динаміки її розвитку упродовж певного відрізку часу, вміти розподіляти індивідів на групи для подальшої диференційованої роботи з урахуванням досягнутих результатів розвитку.

Здатність використовувати знання та проводити дослідження щодо психологічного змісту пізнавальної сфери особистості.

Практикум з загальної психології

Компетентність у питаннях феноменології та закономірностей функціонування психіки людей різних національностей;  спілкування та взаємодії, взаємовідносин етногруп; можливостей співпраці в міжнародних спільнотах та інших об’єднаннях.

Здатність аналізувати реальні етнопсихологічні проблеми та розуміти шляхи конструктивного розв’язання етнопсихологічних проблем.

Здатність до аналізу функціонування групи, її міжособистісних стосунків та спілкування, вміння виявляти внутрішньо групові суперечності в малої соціальної групи та прогнозувати її подальший розвиток. Здатність здійснювати психопрофілактику і корекцію можливих відхилень і труднощів у комунікаційних процесах в різних типах соціальної взаємодії (виробничого та сімейного спілкування, специфіки спілкування в різних вікових групах).

Етнопсихологія

Компетентність у питаннях управління як діяльності, феноменологічних  характе-ристик організаторської діяльності, структури організаторської діяльності; типології та стилів індивідуальної управлінської діяльності.

Здатність комплектувати управлінські команди на основі використання психологічних методів добору, здійснювати психологічну підготовку управлінських кадрів.

Психологія управління

6084

012 ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Українська мова за професійним спрямуванням

Основи дефектології та логопедії

Інклюзивна освіта

Основи педагогічної майстерності вихователя

Загальна психологія

Загальна педагогіка

Основи наукових досліджень

Історія педагогіки

Психологія дитяча

Педагогіка дошкільна

Інноваційні педагогічні технології в дошкільній освіті

Сучасна українська мова з практикумом

Література для дітей дошкільного віку 

Декоративне мистецтво та основи дизайну

Культура мовлення та виразне читання

Основи природознавства з методикою ознайомлення дітей з природою

Художня праця

Теорія та технології валеологічного виховання дошкільників

Ознайомлення дітей з суспільним довкіллям

Методика фізичного виховання дітей

Методика музичного виховання

Етнопедагогіка дитинства з методикою проведення занять з  народознавства

Теорія і методика співпраці ДНЗ з родинами

Теорія та методика розвитку рідної мови дітей

Теорія та методика формування елементарних математичних уявлень

Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва зображувальною діяльністю дітей

016 СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА

Українська мова за професійним спрямуванням

Основи дефектології

Основи олігофренопедагогіки

Основи інклюзивої освіти

Вступ до спеціальності «Спеціальна освіта»

Загальна педагогіка

Основи наукових досліджень

Спеціальна педагогіка

Історія спецпедагогіки

Інноваційні педагогічні технології в спеціальній освіті

Дитяча література

Логопедія

Логоритміка

Спеціальна методика розвитку мовлення дітей дошкільного віку

Спеціальна методика початкового навчання української мови та літератури

Основи природознавства  зі спеціальною методикою

Спеціальна методика трудового навчання

Основи теорії і методики корекційно-виховної роботи

Управління в системі спеціальної освіти

Спеціальна методика фізичного виховання дітей

Ігри в логопедичній роботі

Спеціальна методика народознавства та курсу «Я і Україна»

Спеціальна методика соціально-побутового орієнтування

Спеціальна методика математики з основами математики

Курсова робота із спеціальних методик (на вибір)

Диференційне викладання  в інклюзивному закладі

Корекційно-оздоровчі технології та діагностичні методики фізичного розвитку дітей

Арт-терапія в спеціальній освіті і соціальній сфері

Спеціальна методика образотворчого мистецтва

Педагогічні технології комунікативного розвитку дітей із тяжкими порушеннями мовлення / Підготовка до школи дітей з порушеннями мовлення

Логопедичний масаж /  Методика розвитку дрібної моторики в дітей з психофізичними вадами

Основи теорії і практики логодидактики / Логопатологія дитячого віку

Спеціальні методики ігрової діяльності / Логопсихологія

Логопедична реабілітація дітей з порушенням психофізичного розвитку / Методи ранньої діагностики психофізичного порушення

Методика ранньої корекції дітей з мовленнєвими порушеннями / Спеціальні альтернативні засоби спілкування в корекційній педагогіці

Робота з сім’єю дітей з особливими освітніми потребами / Соціальний супровід сім'ї

Мовленнєві і сенсорні системи та їх порушення / Фізична реабілітація та логопедична гімнастика

Практикум з технологій логопедичного обстеження / Практикум із логопедії

Організація та планування логопедичної роботи / Організація логопедичної роботи в системі освіти.

 

1473
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Квітень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30