Викладачами кафедри історії днями проведено презентацію вибіркових дисциплін професійного циклу для студентів спеціальності «Історія». Захід був спрямований на ознайомлення здобувачів освіти з можливостями формування власної освітньої траєкторії та усвідомленого вибору навчальних компонентів відповідно до професійних інтересів і кар’єрних планів.

Під час зустрічі детально розглянуто положення КДПУ щодо організації освітнього процесу, зокрема принципи та процедури обрання вибіркових дисциплін. Студентам було пояснено, як саме вибір дисциплін впливає на формування індивідуального навчального плану, розвиток фахових компетентностей та конкурентоспроможність на ринку праці.

Особливу увагу приділено важливості формування індивідуальної освітньої траєкторії як інструменту самореалізації та професійного зростання. Наголошено, що свідомий підхід до вибору дисциплін дозволяє поглибити знання в обраних напрямах історичної науки, розвинути аналітичні та дослідницькі навички, а також здобути додаткові компетентності.

30.03.2026 р. вибіркові дисципліни були презентовані для здобувачів вищої освіти групи ІС-25:

Історія молодіжних рухів та організацій в Україні ХІХ-ХХІ ст.; Історія української культури; Історія країн Центрально-Східної Європи (до ХІХ ст.); Історія Візантії; Історична географія України; Історія Криворіжжя від давнини до сучасності; Римське право; Правові аспекти захисту прав дитини; Основи адміністративного права.

31.03.2026 р. проведено презентацію вибіркових дисциплін для груп ІС-24 та ІС-23:

Сучасні ІКТ в закладах освіти; Економічна історія України; Кримінальне право України; Історія як досвід громадянства: методика інтегрованого курсу історії та громадянської освіти; Історична та сучасна геральдика; Історія європейської інтеграції; 

Основи права Євросоюзу; Історіографія історії України; Розвиток "Metaskills" у системі історичної освіти; Інтелектуальна власність;Компаративний підхід в дослідженні та викладанні історії; Застосування БПЛА в краєзнавчих та історичних дослідженнях; Сімейне право України; Опозиційний рух в Українській РСР 1950-ті – 80-ті рр.

Окремо було акцентовано на значенні обрання мікрокваліфікації. Студентам роз’яснено її роль як сучасного освітнього інструменту, що дає змогу отримати спеціалізовані знання та практичні навички у вузьких галузях, підвищити власну професійну мобільність і адаптивність до вимог ринку праці.

Захід відбувся у форматі відкритого діалогу: студенти мали можливість поставити запитання, отримати роз’яснення та рекомендації щодо вибору дисциплін і мікрокваліфікацій відповідно до своїх освітніх і професійних цілей.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 537

30 березня 2026 року в Інституті вищої освіти НАПН України відбувся культурно-просвітницький захід на тему «Освітні заповіти Софії Русової: «Прийдіть, будемо жити для наших дітей”».

Подію організовано в межах комплексу заходів НАПН України з нагоди проголошення 2026 року Роком Софії Русової, а також у контексті реалізації Концепції громадянської освіти в Україні на 2024–2030 роки.

Лекторкою виступила Галина Дацюк - голова жіночого центру «Спадщина», дослідниця життя і діяльності Софії Русової.

У межах заходу було висвітлено складні й водночас визначальні сторінки життя Софії Русової -  видатної державниці, науковиці, педагогині та письменниці, яка стояла біля витоків формування української національної педагогіки. Особливу увагу приділено її внеску в розроблення концептуальних засад національного виховання, що й сьогодні зберігають свою актуальність.

Учасники мали змогу ознайомитися з освітніми заповітами Софії Русової, в яких акцентується на вихованні свідомого громадянина, розвитку особистості дитини на засадах гуманізму, національної ідентичності та соціальної відповідальності.

До заходу  долучилися доцент кафедри історії Ірина Селищева та магістри першого курсу спеціальності А4.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)», адже питання формування громадянської свідомості, національної ідентичності та відповідального ставлення до суспільства є ключовими в їхній майбутній професійній діяльності.

Айджюн Бондар:

Я відвідала культурно-просвітницький захід "Освітні заповіти Софії Русової: "Прийдіть, будемо жити для наших дітей"", що відбувся 30 березня 2026 року в Інституті вищої освіти НАПН України.

Під час заходу спікери висвітлили основні біографічні відомості Софії Русової, зосередивши увагу на її діяльності як педагогині, громадської діячки та письменниці. Було наголошено на її внеску в розвиток української освіти, зокрема створенні "Українського букваря", організації першого дитячого садка в Києві разом із сестрою Марією, а також активній участі у діяльності товариства "Просвіта". Важливим аспектом виступів стало висвітлення громадянської позиції Софії Русової. Вона послідовно відстоювала ідеї національного виховання, підкреслювала значення індивідуального підходу до дитини та необхідність виявлення й розвитку її природних здібностей. Центральним принципом педагогічної концепції С.Русової була любов до дитини та виховання в неї любові до рідної Батьківщини. Особливу увагу діячка приділяла мовному питанню, наголошуючи на необхідності навчання дітей рідною мовою та критично оцінюючи практику двомовної школи. Незважаючи на переслідування і неодноразові ув’язнення, загальний термін яких сягав близько двох років, Русова продовжувала працювати задля розвитку української культури й освіти й активно підтримувала прагнення українців до національного визволення. 

Загалом захід справив позитивне враження, був змістовним і пізнавальним. Він дозволив глибше ознайомитися з маловідомими сторінками біографії Софії Русової та усвідомити актуальність її ідей у сучасних умовах. Її педагогічна та громадська спадщина продовжує впливати на розвиток освіти в незалежній Україні та залишається важливим орієнтиром для сучасної педагогіки.

Анна Жук:

Сьогодні мала можливість відвідати культурно-просвітницький захід від НАПН України, який був присвячений особистості та спадщині СофіїРусової. Сам захід виявився цікавим іпізнавальним, адже дозволив глибше понайомитися з її діяльністю. Особливе враження справив виступ лекторки ГалиниДацюк, яка з великимзахопленням розповідала про Русову. Це відчувалося і в подачі матеріалу, і вдоборі фактів, серед яких були й нові для мене. Такожбуло помітно зацікавлення темою серед інших учасників заходу, зокремапредставників музеїв, пов’язаних із постаттю Русової. Дуже прикро, що не змогла доєднатися пра-праонука Софії Русової – Софія Рудакевич, виступ якої було б цікаво почути. Загалом захід залишив приємні враження і нові знання!

Дмитро Данилків:

Хочу відзначити високий рівень підготовки виступу на культурно-просвітницькому заході. Спікер вдало представив основні ідеї Софії Русової, зокрема, її концепцію про важливість освіти для майбутнього покоління. Мене вразила глибина розуміння теми та здатність передати важливість її спадщини у сучасному контексті. Особливо цінно було чути акценти на практичних аспектах впровадження освітніх заповітів С.Русової в сучасній педагогіці та національному вихованні.

Станіслав Черниш:

Відвіданий культурно-просвітницький захід «Освітні заповіти Софії Русової: “Прийдіть, будемо жити для наших дітей”», що відбувся 30 березня 2026 р. в Інституті вищої освіти НАПН України, був присвячений висвітленню життєвого шляху та педагогічної спадщини Софії Русової. Виступи доповідачів був присвячений ключовим етапам діяльності С. Русової як педагога, громадської діячки та письменниці, зокрема акцентовано увагу на її внеску в розвиток національної освіти: створенні «Українського букваря», організації першого дитячого садка в Києві, а також активній участі в роботі товариства «Просвіта».

Окремо підкреслювалася її послідовна громадянська позиція, спрямована на утвердження ідей національного виховання, необхідності індивідуального підходу до дитини та розвитку її природних здібностей.

Центральне місце в педагогічній концепції С. Русової займали принципи гуманізму, зокрема ідея любові до дитини як основи виховного процесу, а також формування в неї національної свідомості та любові до Батьківщини. Важливим аспектом її діяльності було обґрунтування необхідності навчання рідною мовою та критика практики двомовної школи. Попри переслідування й ув’язнення, Русова продовжувала активну культурно-освітню діяльність і підтримувала національно-визвольний рух.

Загалом захід справив позитивне враження завдяки змістовності та науковій насиченості, сприяв глибшому осмисленню постаті Софії Русової та актуалізації її ідей у контексті сучасного розвитку української освіти.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 485

30 березня 2026 р. для здобувачів групи ІС-25 було проведено організаційну зустріч, на якій студентам повідомлено про можливості реалізації їхньої індивідуальної освітньої траєкторії, акцентовано увагу на процесі вибору дисциплін циклів загальної і професійної підготовки.

Заступник декана гуманітарного факультету Ірина Селищева ознайомила присутніх з Положенням про індивідуальну освітню траєкторію здобувачів вищої освіти у КДПУ (затверджено Вченою радою університету, протокол № 3 від 26 вересня 2024 р.) та Розпорядженням НМВ  № 13 від 23 березня 2026 року "Про реєстрацію здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти на вибіркові дисципліни на 2026-2027 н. р."

Студентам були презентовані вибіркові дисципліни загального циклу підготовки:

Переглянути презентації:

• Інформаційні війни: історія та сучасність
• Військова історія України
• Територія несвободи: диктатури, тоталітарні режими та пропаганда в історії ХХ ст.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 546

24 лютого 2022 року стало однією з ключових дат новітньої історії України та Європи. Цього дня російська федерація розпочала повномасштабне військове вторгнення проти України, що ознаменувало новий етап російсько-української війни, яка триває з 2014 року.

Разом зі студентами згадували події перших тижнів повномасштабної війни - днів розгубленості й тривоги, але водночас неймовірної єдності, відповідальності та готовності діяти. Говорили про те, як змінювалося життя університетської спільноти, як викладачі та студенти долучалися до допомоги армії й цивільним. Осередком підтримки військових і прикладом самоорганізації та небайдужості стала Волонтерська група «Захисники істфаку».

Окрему увагу приділили воїнам - випускникам історичного, які ще з 2014 року стали на захист України. Їхній вибір, мужність і відданість державі є важливим нагадуванням про те, що історія твориться не лише в підручниках - вона відбувається поруч із нами, завдяки людям, яких ми знаємо особисто.

Також було проведено кураторську годину в групі ІС-24 (куратор – Олександр Коротаєв), присвячену подіям початкового етапу повномасштабної війни. Під час зустрічі здобувачі освіти разом із куратором згадали події перших днів війни, обговорили виклики, з якими зіткнулася наша держава, та героїзм українських військових, волонтерів і мирних громадян. Особливу увагу було приділено цінності людського життя, важливості підтримки одне одного та ролі молоді у збереженні національної ідентичності й майбутнього України.

У групі ІС-25 відбулася година спілкування, під час якої студенти обговорили події лютого 2022 року, їхні причини, перебіг і наслідки для країни та кожного українця.

Зустріч розпочалася хвилиною мовчання на знак вшанування пам’яті загиблих захисників і мирних громадян. Куратор групи, доцент Ігор Панафідін наголосив, що 24 лютого стало точкою неповернення - моментом, коли стало очевидно: агресія переходить у нову, масштабну фазу з використанням усіх видів озброєння та масованими ударами по цивільній інфраструктурі. Саме цього дня розпочався відкритий етап повномасштабної агресії Росія проти Україна, яка стала продовженням війни, що тривала з 2014 року.

У ході дискусії студенти пригадали перші дні повномасштабного вторгнення: тривожні новини, вибухи, масове переміщення людей, мобілізацію суспільства. Особливу увагу приділили питанням: міжнародної реакції та запровадження санкцій; ролі Збройних Сил України у стримуванні наступу; волонтерського руху та громадянської солідарності; інформаційної війни та протидії дезінформації.

Обговорення мало не лише історичний, а й особистий вимір. Студенти поділилися власними спогадами про початок вторгнення - хто де перебував, як ухвалювалися рішення про евакуацію чи залишення в рідному місті, як змінилося навчання та повсякденне життя.

Куратор підкреслив, що осмислення цих подій є важливою складовою громадянської позиції. Пам’ять про початок повномасштабної агресії - це не лише констатація факту, а й усвідомлення ціни свободи, відповідальності та єдності суспільства.

Зустріч завершилася спільним висновком: попри біль і втрати, український народ продемонстрував стійкість, здатність до самоорганізації та віру в перемогу. Гіркі роковини - це нагадування про трагедію, але водночас і про незламність країни.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 332

23 січня 2026 р. 

Маігстри груп ІСм-24 та ЗІСм-24 завершили важливий етап свого професійного та особистісного становлення. Роки наполегливої праці, досліджень і дискусій увінчалися заслуженим результатом - дипломом магістра історії.

Це більше ніж фінал навчання - це старт нового етапу. За плечима роки пошуків, дискусій, джерел і власних відкриттів. Попереду - професійні виклики, нові ідеї та можливість змінювати уявлення про минуле й сучасність.

Нехай отримані знання працюють на вас, критичне мислення відкриває нові горизонти, а інтерес до історії ніколи не згасає. Бажаємо сміливо рухатися вперед, знаходити себе у науці, освіті, культурі чи публічному просторі та реалізовувати найамбітніші плани.

Вітаємо з важливою перемогою - ви це зробили!

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 756

Про феномен «майданів» в українській історії, про роздуми на тему успішності Євромайдану та Революції Гідності.

У програмі «Прайм-тайм» - доцент кафедри історії Вадим Яшин

Дивитися  https://youtu.be/beCO48m_Qdc

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 775

30 жовтня 2025 року  магістранти групи ІСм-25 з викладачем, доц. Наталею Печеніною взяли участь у Форумі “Доброчесність та освіта: нові орієнтири”, який об’єднав українських та іноземних спікерів, представників освітньої спільноти, громадських організацій та державних інституцій.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1087

24 жовтня 2025 р. кафедрою історії було проведено семінар для здобувачів освіти перших курсів бакалаврського та магістерського рівнів освіти на тему "Академічна доброчесність як абсолютна умова якісної освіти".

Презентаційний тематичний виступ на семінарі було підготовлено доцентом, канд. істор. наук Вадимом Яшиним. Організаційна частина - завідувач кафедри, доцент, канд. істор. наук Наталя Печеніна.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 869

Відповідно до розпорядження НМВ  № 39  від 01 вересня 2025 року «Про проведення опитування здобувачів вищої освіти» задля проведення моніторингу якості викладання навчальних дисциплін здобувачі освіти 2-4 курсів бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності «Історія»,  здобувачі 2 курсу магістерського рівня вищої освіти спеціальності «Історія та громадянська освіта» проходили опитування в термін з 01 вересня по 30 вересня 2025 р.

Аналіз проведеного опитування на засіданні кафедри історії представив доцент Вадим Яшин (протокол №4 від 16 жовтня 2025 р.)

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1017

XXVIII. Місце сили та натхнення, або чому історики завжди виживатимуть.

Сергій Корнієнко. Пряма мова:

Минула посвята. Двадцять восьма від початку. Майже ювілей, що наштовхує на роздуми. Передусім це творчість студентів - не просто формальне відтворення традиційного історичного маршруту (надто європоцентричного, але зараз не про це), не просто костюми зроблені з натхненням, а саме здатність до творення наративів. Первісна філософія від печерних людей? з задоволенням. Екскурс в китайське травництво? Піпетка вже готова. Головна педагогічна проблема - виховання дітей? З гонором та гумором і блискучим реквізитом. Ця круговерть зачіпала та інтригувала, та до самого кінця лишалося щось невидиме.... ледь помітний бар'єр...який успішно прорвали сатирою на дідів-гєнсєків і кукурудзу. Бачили б ви обличчя першокурсників які по закінченні дороги отримали качан... ах, це було прекрасно.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1136