25 травня студенти Гайдельберзького університету, які вивчають історію Східної Європи ХХ ст., досліджували історію росії та України в 1920-1930-ті роки. На занятті розглядалися питання створення СРСР, політика коренізації; форсована індустріалізація, примусова колективізація сільського господарства.

З доповіддю на тему "Голодомор 1932-1933 рр. - геноцид українського народу" перед німецькими колегами виступив студент групи ІП-20 Криворізького педагогічного Ростислав Горбунов

Основні тези доповіді Ростислава:

I would like to note that I have been thinking about the topic of the presentation for a long time, because there are many relevant topics that should be covered in the academic space of our European partners regarding the problems of the history of Ukraine. And yet, I chose it: the Holodomor-genocide of the Ukrainian people by the Soviet totalitarian regime in 1932-33, since Germany only officially recognized this terrible act of destruction of the Ukrainian people in 2022.

Joseph Stalin used famine as a weapon to deal with Ukrainians whom he saw as a threat.

The repressive actions of the authorities at this time were aimed primarily at ensuring the fulfillment of procurement plans by means of the so-called "invisible bread stocks", meaning, the confiscation of "stolen, illegally distributed, and hidden" grain.

Therefore, in 1934-1935, Soviet party organs began to exercise authorized "organizational pressure" on the recipients of "Hitler's aid". This was the term used by the Soviet authorities to discredit the assistance of international organizations to those peasants suffering from famine.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 59

23 травня 2023 року відбулася звітна наукова конференція студентів КДПУ за 2022/23 навчальний рік. Серед доповідачів, що мають результативну наукову діяльність, проявили нахил до такої роботи і були відзначені керівництвом університету – Ростистав Горбунов, студент третього курсу (гр. ІП-20) спеціальності Історія.

«Повернення. Актуальні питання сучасної України: переселенці та реінтеграція тимчасово окупованих територій» - з такою доповіддю виступив Р. Горбунов.

Про молодого дослідника: Ростислав Горбунов учасник багатьох студентських конференцій університетського, Всеукраїнського, міжнародного рівнів. П’ятий семестр поспіль навчається, маючи середній бал А 100. Голова студентської Ради факультету.

Автор: історичний

Перегляди: 131

19 травня 2023 р. Ніна Вінтоняк, здобувачка вищої освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності Історія (гр. ІП-20) взяла участь у Всеукраїнській студентсько-учнівській науково-практичній конференції «Актуальні питання історичного розвитку України і світу очима молоді». Науковий керівник завідувачка кафедрою історії КДПУ, доцент Наталія Печеніна. Тема доповіді «Символізм ікони як носія духовних традицій в українській родині».

Конференція була організована в Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди і проходила в онлайн форматі.

Участь студентки в роботі однієї з панелей конференції «Історико-географічний аспект регіоналістики» зафіксована в сертифікаті.

Автор: історія

Перегляди: 42

Студенти-історики продовжують вивчення курсу «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації" на базі кафедри Східноєвропейської історії історичного факультету Гайдельберзького університету.

12 травня лекцію на тему "Голокост в Трансністрії" представив доктор Вольфганг Шнайдер, викладач кафедри Східноєвропейської історії історичного факультету Гайдельберзького університету.

15 травня з темою "Роль Центрального відомства управлінь юстиції земель Німеччини з розслідування націонал-соціалістських злочинів у розкритті злочинів нацизму на окупованій території СРСР" перед студентами виступила доктор Ясмін Зьонер, науковий співробітник кафедри Східноєвропейської історії історичного факультету Гайдельберзького університету.

Вивчення курсу триватиме до кінця місяца

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 33

З 24 квітня 2023 р. студенти-історики почали досліджувати (дистанційно) курс «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації" на базі кафедри Східноєвропейської історії історичного факультету Гайдельберзького університету.

5 травня першу лекцію курсу на тему "Нацистська «евтаназія» в Україні: групи жертв, обставини злочинів, пам'ять" прочитав доктор історчних наук, професор Дмитро Титаренко.

Вивчення курсу триватиме до 24 травня 2023. р.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 27

Академічна  мобільність викладачів та здобувачів вищої освіти спеціальності "Історія" продовжується.

Ірина Селищева (ст.викладач кафедри),  Дар"я Чуніховська і Катерина Фатченко (гр.ІС-22) брали участь у Міжнародній конференції «Центральноєвропейські зустрічі у другий рік війни», що проходила 12-17 березня 2023 р. на базі Освітнього центру «Heiligenhof» м. Бад Кіссінген (Німеччина).

На заході були присутні викладачі та студенти з України, Німеччини, Чехії, Угорщини.

Доповідачі конференції: науковці з України, Чехії, Німеччини. Криворізький державний педагогічний університет представляли доктор педагогічних наук, професор В. Гаманюк (тема: «Європейські цінності та українська незалежність: вчора, сьогодні, завтра») і доктор історичних наук, професор Д. Титаренко (тема: «Війна на сході України (2014-2022): соціальні та гуманітарні аспекти»).

Доповіді містили інформацію про діяльність університетів у вигнанні (на прикладі Донецького національного університету ім. Василя Стуса), про трагедію м. Маріуполя та його мешканців (Маріупольський державний університет), про минуле, теперішнє та майбутнє України в європейському контексті, про окремі питання історичного минулого Європи очима колишнього посла Німеччини (Axel Hartmann) та представника Бундесверу (Ulrich Feldmann). Науковці з Чехії торкнулись питання німецько-чеських відносин, їхніх протирічь та подолання проблем в історичному вимірі.

Студенти отримали уявлення про надто складний характер розвитку демократичних суспільств на європейському континенті. Вони мали можливість поспілкуватись зі студентами університетів Чехії (м, Пардубіце, м. Градець-Кралове), Угорщини, України (Київський національний університет ім. Т.Шевченка, Донецького національного університету ім. В. Стуса (Вінниця).

Обмінялися думками, досвідом.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 56

"Спочатку тепла кімната, а вже потім - мораль. Сировина в світі, що змінюється". Тематика конференції надактуальна.

Яке місце моралі та етики у вимірі використання природних ресурсів. Використання природніх ресурсів не тільки як економічна, екологічна, але й морально-етична проблема.

Ростислав Горубунов (гр. ІП-20), бере участь в організованій Міжнародним домом Зоннеберг (Німеччина) міжнародній конференції. Частина команди криворізьких студентів працює офлайн, Ростислав виходить в ZOOM-конференції онлайн.

Поїздка до міжнародної школи завдяки сприянню проректорки з наукової роботи КДПУ Віти Гаманюк планувалась навесні 2022 року. Але участь студента-історика стала можливою в іншому форматі наприкінці цього надзвичано складного для нашої держави року. Робочі мови конференції – англійська та німецька.

На першій сесії-знайомстві українській команді було надано слово одній з перших. Ростислав Горбунов, базуючись на тезі програми конференції, яка має контраверсійні положення – тепло в домівках європейців і можливість використання газу з росії, що напала на Україну.

З тез доповіді Р. Горбунова

Виступ студента з Кривого Рогу о 20.00 28 грудня відбувався під час оголошеної тривоги, що тривала дві години по всій Україні,  Отже, логічні викладки доповідача супроводжувались незаперечними фактами того, як володіння природними ресурсами може стати інструментом шантажу в конкретній політичній системі. Використовуємо всі можливі майданчики, щоб донести правду про війну в Україні до світу. Виступ Ростислава Горбунова довів, що студентам це теж під силу.

Конференція триватиме з 28 грудня 2022 року по 3 січня 2023 року. Студентські канікули студентів-істориків мають такий зміст.

Побажаємо успіху нашим учасникам!

Автор: історичний

Перегляди: 176

Завершенням воєнного 2022 року може бути продовження дослідницької діяльності студентів. Роби, що можеш, там де ти є.  

Науковий керівник студента Володимира Кошматого (гр. ІП-20) старший викладач кафедри історії КДПУ, заступник директора з наукової роботи Криворізького історико-краєзнавчого музею Артур Дробот:

Володимир Кошматий на канікулах не розслабляється, а продовжує досліджувати рідний край, чим захопився під час написання курсової роботи. Ретельно вивчаючи джерела, Володимир натрапив на матеріали щодо відновлення мережі громадського транспорту міста по завершенню Другої світової війни. Опрацювання архіву газети «Червоний гірник» вилилось у написання статті «Налагодження пасажирських перевезень на Криворіжжі в роки повоєнної відбудови на шпальтах місцевої періодики». Розширюємо горизонти - стаття була опублікована у збірнику міжнародної наукової конференції «Інновації та перспективи розвитку науки і техніки у XXI столітті: виклики майбутнього», що відбулась 25 грудня 2022 року (м. Лодзь, Польща). Принагідно, Володя опанував список оформлення літератури у відповідності з одним із діючих стандартів стилю Американської психологічної асоціації (APA style). Впевнений, він на цьому не зупиниться!

Відновлення трамвайної лінії (1945-1946 роки)

Трамвай проходить по вулиці Леніна (2 липня 1946 року). Фотохроніка ТАРС

Принагідно зауважимо, - проводити канікули в наукових розвідках - притаманне студентам-історикам

Автор: історичний

Перегляди: 188

Фінальний етап університетського туру олімпіади з історії 2021/22 навчального року для студентів спеціальності Історія припав на лютий 2022 року. В якості олімпіадної  передбачалось написання студентами творчої роботи  – обгрунтованої відповіді на питання «…Єдино достовірна історія можлива лише при взаємодопомозі, – це всесвітня історія». Чи погоджуєтесь ви з твердженням?

Саме на 24 лютого було заплановано розпочати  тур, зустріч на платформі ZOOM викладачів кафедри та студентів різних курсів з найвищим рейтингом. Ми маємо відеозапис початку туру. Оскільки незважаючи на трагічність дня, постійне відслідковування дуже трагічних новин, на кафедрі історії ми вирішили захід не скасовувати. Крім продовження олімпіади (в умовах війни), мали на меті підтримати дух наших студентів.

Два тижні непередбачених березневих канікул четверо студентів-істориків в умовах повномасштабного вторгнення рф на територію України використали, створюючи свої відповіді. Сьогодні, через півроку після початку вторгнення, в роботах можна прочитати ще більше, ніж це відкривалось у березні.

Пропонуємо вам окремі тези з робіт сьогодні, півроку потому, в День Незалежності України.

Діана Назаренко (гр. ІП-19)
До початку повномасштабної війни на території України чимало громадян різних країн, які нині надають притулки для біженців, суттєву гуманітарну та військову допомогу, раніше навіть не змогли б показати територію нашої країни на карті. Чому ж французи та американці спокійно обходяться без глобального вивчення всесвітньої історії, натомість українці беруть більший територіальний аспект дослідження? І чи дійсно ми можемо отримувати єдино достовірну історію лише при взаємодопомозі?
Достовірна історія допомагає нам в порівнянні втрат рашистів з іншими війнами: «За час радянської інтервенції в Афганістані (1979-1989), за офіційними даними, загинуло 14 453 військовослужбовця. За неповний місяць російського вторгнення в Україну, згідно з даними Генштабу ЗСУ, вже загинуло десь біля 15 300 російських військових» [Хотин Р. Російська армія менш ніж за місяць зазнала в Україні більших втрат, аніж СРСР за 10 років війни в Афганістані. Чому? ]. Українці впевнені в перемозі, питання лише в тому – якою ціною вона буде досягнута, адже: «…в попередніх розрахунках необхідно вважати на такі обставини, як то: У якої зі сторін государ мудріше? У якій зі сторін головнокомандувач більш здібний? Який рельєф і клімат краще підходить для війни? У якій зі сторін армія міцніше? У якій зі сторін краще навчені солдати? Яка сторона більш справедливо відзначає нагородами і карає? Знаючи ці обставини, вже можна судити: хто переможе, а хто програє» [Сун-Цзи. Мистецтво війни. Київ: Андронум, 2020. 92 с. - С.6].

Анна Жук (гр. ІП-21)
Війна… Страх…Повітряна тривога…Окупант…ЗСУ…
Ніколи не могла подумати, що це відбудеться в 2022 році ХХІ століття.
Написання цієї роботи припало саме на цей складний для мене, моїх близьких, друзів та й усієї України час. Тому я вирішила, що це буде не просто твір або есе для участі в університетській олімпіаді, а висвітлення моїх внутрішніх переживань та власної думки стосовно того, що зараз відбувається, ну й звичайно про важливість ролі історії України у всесвітній.

Навчаючись на історичному факультеті зрозуміло, що я постійно вивчаю та аналізую події, які відбувалися у різні історичні періоди. Але я ніколи не могла подумати, що колись буду свідком такої страшної події, як ВІЙНА, так саме свідком, а не спостерігачем…
Емоції відставляючи назад і повертаючись до питання, щодо ролі історії України у всесвітній, то тут зрозуміло, що події, які відбувалися у минулому нашої країни, є важливими складовими світової історії.

Яскравим прикладом є Друга світова війна 1939-1945 рр., коли Україна входила до СРСР. Від червня 1941 по жовтень 1944 була центральною ділянкою всього «європейського театру воєнних дій». Україна зазнала у зв'язку з цим величезних матеріальних і людських втрат, а це за сучасними підрахунками близько 9 млн. осіб. Гітлер намагався встановити беззаперечну гегемонію Німеччини в Європі і у світі. Нацистська Німеччина розраховувала на підтримку радянського населення, яке відчувало відразу до більшовицького режиму. Спочатку так і було, німців зустрічали радо, але нелюдське поводження, терор, експлуатація змінили настрої народу. Помилки нацистів сприяли посилення руху радянських партизанів на всіх окупованих територіях. Але на Україні, крім радянських партизанів з’явився інший опір, дуже сильний національний опір, спрямований як проти нацистського панування, так і проти радянського. Це дуже здивувало німців, вони не думали, що Організація Українських Націоналістів Бандери зможе поширитись на всій Україні і створити повстанську армію (УПА). І тут ми знову спостерігаємо як український народ бореться за свою незалежність і свободу. Друга світова війна закінчилася у Східній Європі явним відступом західного впливу в усіх країнах та встановленням у цих країнах диктатур.

… Я думаю, що події 2022 року, які зараз відбуваються в Україні зроблять вагомий внесок не тільки в історію, але й в економіку, політику, а головне на свідомість людей різних країн всього світу. Адже ми українці, не побоюсь цього слова, є еталоном патріотизму, єдності, вірності собі і любові до своєї країни. Протягом усього тернистого шляху нашої нації ми весь час боролися за волю, за незалежність…

Владислав Кутьков (гр. ІП-18)

…Констатуючи. Філософська концепція єдиності історії хоч і існує, але в дуже сирому, теоретичному плані поки що принаймні бачиться неспроможною. Не витримує критики й технічна реалізація такого проекту. Разом з тим, така ідея абсолютно не виправдовує себе в плані виховання нації. Підсумок: концепція достовірна історія - всесвітня історія при всіх спробах і просуваннях в даній галузі існує тільки в теоретичному вимірі й вимагає подальшого вивчення та доповнення, проте це не виключає того варіанту, що такий проект цілком можливо реалізувати у найближчому майбутньому.

  Ростислав Горбунов (гр. ІП-20)

   Активні процеси декомунізації не тільки в Україні, а і в Балтійських
   країнах, Польщі, ряду держав Балканського півострова - все це взаємодія
   історичних фактів, спротиву жахам спільного минулого, що вразило
   світову спільноту. Як і підтримка усім демократичним, свідомим та
   цивілізаційним світом України у війні з країною-агресором: вона не
   береться із порожнього місця, тому що всесвітня історія вже давно
   розставила пріоритети до нашої з вами перемоги.

З Днем Незалежності України!

Автор плакату Нікіта Тітов

Автор: історичний

Перегляди: 545

Якщо ти обираєш тему своєї першої курсової роботи, бачиш перспективи її розвитку на науковому полі і не зраджуєш своїм намаганням – діяльність продовжується. Незважаючи на канікулярний час, Володимир Кошматий (гр. ІП-20) разом з своїм науковоим керівником Артуром Дроботом продовжує активно досліджувати повоєнне Криворіжжя в соціокультурному розрізі.

Автор: історичний

Перегляди: 421