Указом Президента України від 31 березня 2022 року № 194/2022 Євгеній Василець нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Випускник історичного факультету 2015 року, Євгеній Василець працював учителем історії в школі. Відслужив строкову службу у лавах ЗСУ з листопада 2015 р. до листопада 2016 р. З вересня 2020 р. – військовослужбовець у 93-й ОМБр Холодний Яр. 3 березня 2022 р. під Дергачами Харківської області загинув, відбиваючи атаки ворога.
Батько Євгенія, Євген Григорович Василець, весь 2022 рік не полишав спроби потрапити до лав ЗСУ. І досяг свого. В грудні 2022 року був поранений під час однієї з військових операцій, пройшов реабілітацію, повернувся до війська. Весь цей рік Євген Василець думав над тим як увіковічнити пам’ять сина.
Волонтерська група Захисники істфаку, випускники історичного факультету активно співпрацювали з батьком, зустрічаючись за можливості, підтримуючи зв’язок дистанційно.
За цей час батько зібрав книгозбирню для істориків (і не тільки), фахово і грунтовно. 3 жовтня 2023 року відбулась зустріч Євгена Григоровича Васильця зі студентами та співробітникам КДПУ у залі бібліотеки КДПУ, продовжена далі в аудиторіях, де навчаються спеціальності Історія, де міститься інформація про випусника Євгенія Васильця.
В грудні 2023 року під час виконання бойового завдання Євген Григорович Василець як повідомили з бойової частини, зник без вісті. Півтора року пекельних очікувань для рідних, експертизи ДНК і невтішна звістка – 10 грудня 2023 року Євген Григорович Василець загинув в бою, під Лиманом Донецької області, захищаючи Україну від загарбників.
2 червня 2025 року відбулась церемонія прощання з батьком, військовослужбовцем ЗСУ, Захисником України Євгеном Григоровичем Васильцем.
Родини українців, що стали на заваді просуванню ворога. Українці, що захищаючи рідну землю, віддали найцінніше – власне життя.
Будемо гідними їх Пам’яті
