10 лютого 2026 р. магістри гр.ІСм-25 на запрошення доцентки кафедри всесвітньої історії ДНУ Ольги Каковкіної  відвідали гостьову лекцію Володимира Леоновича Комара, українського історика, доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри історії Центральної та Східної Європи і спеціальних галузей історичної науки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Тема лекції: “Українсько-польські відносини в контексті гео-етнополітики Республіки Польща”.

Анна Жук:

Із задоволенням відвідала гостьову лекцію, присвячену темі «Українсько-польських відносин у контексті гео-етнополітики Республіки Польща». Лектор подавав матеріал дуже легко та зрозуміло, завдяки чому його було справді цікаво слухати. Під час лекції я дізналася багато нового про особливості політичних векторів Польщі, еволюцію українсько-польських стосунків та зміну ставлення польського суспільства до українців. Особливо цінним і пізнавальним було почути, як польські історики трактують і бачать події Волинської трагедії, що дозволило глибше осмислити складні сторінки спільної історії.

Лекція викликала значний інтерес серед студентів. Учасники активно долучалися до обговорення, ставили запитання щодо сучасного стану двосторонніх відносин, перспектив партнерства та ролі історичної пам’яті у формуванні міждержавного діалогу.

Захід став чудовою нагодою поглибити знання з міжнародних відносин та краще зрозуміти актуальні процеси у регіоні.

Дякуємо лектору за змістовну доповідь та цікаву дискусію!

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 199

3 лютого 2026 р. відбулася лекція директора Українського центру вивчення історії Голокосту (м. Київ) Анатолія Подольського на тему "Пам’ять про Голокост, наукові та освітні аспекти: виклики у часи війни". Зустріч була присвячена осмисленню проблем збереження пам’яті про Голокост в Україні, а також тим новим викликам, які постали перед науковцями, освітянами й громадськістю в умовах повномасштабної війни. За запрошенням колег з Дніпровського національного університету побувати на лекції змогли і студенти-історики КДПУ

У ході лекції лектор наголосив на масштабах трагедії Голокосту на українських землях: близько 25 % усіх жертв Голокосту становили українські євреї, а на території України зафіксовано понад 2000 місць масових поховань. Окрему увагу було приділено тому, що незалежна Україна здійснила важливі кроки у створенні меморіалів жертвам Голокосту, тоді як сучасна росія своїми терористичними діями нищить як пам’ятки, так і саму культуру пам’яті. Важливим акцентом стало й те, що Україна посідає четверте місце у світі за кількістю Праведників народів світу. Також було звернено увагу на регіональні особливості Голокосту, зокрема на те, що євреї Закарпаття змогли вижити до 1944 року, тоді як у більшості інших регіонів України єврейське населення було знищене значно раніше.

Враження студентів-істориків:

Анна Падалка (гр.ІС-22):

Лекція Анатолія Подольського у межах курсу від Еразмус+ Жан Море - це нагадування про важливість пам'яті нашого минулого. Голокост є невідривною частиною минулого України, яке потребує репрезентації, нагадування та розголосу. Історії людей, які пережили найстрашніший геноцид періоду Другої світової війни неодмінно крають серце і змушують не тільки замислитися про те, що вже було, а і нагадують про наші реалії. Політика геноциду в наші часи активно застосовується - вже у контексті російсько-української війни. "Багато людей, які пережили Голокост, загинули від російських ракет" - висловився професор. І ця цитата демонструє, що наш ворог, як і багато років тому, бажає стерти нашу культуру, нашу історію, і наш народ. І він використовує все щоб цього досягти. Саме тому ми маємо вистояти, пам'ятати своє минуле та боротися за нього сьогодні, щоб у наших нащадків було майбутнє.

Станіслав Черниш (гр.ІСм-25):

Дякуємо пану Анатолію за дуже цікаву та змістовну доповідь щодо теми Голокосту в Україні. Спікер порушив чимало важливих питань, які беззаперечно дають підстави на міркування: соціальна історія, родина історія, історіографія та культура пам'яті. Знову була акцентована увага на порівнянні нацистського та радянського режиму. Окрема вдячність за рекомендації в фаховій літературі з питання Голокосту та угорських військових злочинів. Важливо, що ця доповідь торкалася й освітнього контексту, автор популяризував видання центру дослідження Голокосту - рекомендації для вчителів, як донести інформацію дітям про цю трагедію світу. Були представлені ряд проєктів, які мають на меті відновити культуру пам'яті, що є беззаперечно важливим.

Айджюн Бондар (гр.ІСм-25):

Лекція була насичена прикладами сучасних наукових, освітніх і меморіальних проєктів, зокрема публікацій Українського центру вивчення історії Голокосту ("Як говорити про Голокост після 24 лютого 2022 року", "Як говорити про Голокост зі школярами") ініціативи "Камені спотикання" в Києві, а також книг, присвячених регіональній історії Голокосту. Лектор зазначив на необхідності продовження меморіалізації та захисту місць поховань жертв Голокосту в умовах війни. Загалом лекція була інформативною засвідчила, що робота з пам’яттю про Голокост сьогодні є не лише обов’язком перед минулим, а й складовою боротьби за майбутнє, в якому трагедії масового знищення не можуть бути повторені чи виправдані.

Анна Жук (гр.ІСм-25):

Надзвичайно важливим аспектом лекції стало осмислення сучасного контексту - зокрема руйнування російськими військами у 2022 році пам’яток, пов’язаних із пам’яттю про Голокост в Україні: меморіалів, єврейських кладовищ, менор та пам’ятних знаків жертвам. Це дало змогу усвідомити, що війна спрямована не лише проти людей, а й проти історичної пам’яті.

Лектор також згадав про українських Праведників народів світу, наголосивши, що Україна посідає четверте місце за їх кількістю після Польщі, Франції та Нідерландів. На мою думку, доволі влучною була цитата Доріс Берген: «Голокост - це людська історія!», яка задала гуманістичний тон усьому викладу.

Особливо цікавою буде демонстрація історично та культурно важливих проєктів, пов’язаних із тематикою Голокосту. Особисто міні найбільше запам’ятався проєкт чернівецьких істориків «Піжмурки зі смертю: дитячі розповіді про недитячу історію», що представляє собою документальну виставу та книгу, які були створені на основі реальних історій чотирьох єврейських дітей, які пережили Голокост у Чернівцях. Проєкт глибоко й водночас доступно розкриває теми втраченого дитинства у формі коміксу. Влучним підсумком лекції стала думка: «Пам’ять - це форма стійкості», яка особливо актуально звучить у реаліях сучасної війни.

Загалом лекція була інформативною, глибокою за змістом і важливою з погляду формування історичної пам’яті та громадянської відповідальності.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 296

Вивчення історії європейської інтеграції є важливою складовою підготовки майбутніх фахівців у галузі громадянської освіти. Розуміння процесів формування Європейського Союзу надає змогу глибше оцінити політичні, економічні та соціальні трансформації, що відбувалися в європейських державах упродовж останніх десятиліть.

У межах курсу «Основи права ЄС» (викладач - доцент Ірина Селищева) студенти отримали завдання дослідити історію інтеграції однієї з країн – членів ЄС.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 520

До Міжнародного дня боротьби з корупцією магістранти групи ІСм-25 (дисципліна "Антикорупція та доброчесніть") обговорили актуальні питання протидії корупційним проявам у сучасному суспільстві.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 621

Цифровізація різних сфер життя людей по всьому світу є вже доконаним фактом. Україна є одним з лідерів цього процесу. Все це вимагає змін і до змісту навчальних програм. Для студентів-істориків КДПУ викладається курс “Цифрова історія”.

Курс знайомить студентів з методами цифрової гуманітаристики та навчає працювати з інструментами, що змінюють спосіб вивчення минулого. Так, зокрема, для візуалізації історичних баз даних студенти/тки мають можливість працювати на онлайн ресурсах Стенфордського університету (https://hdlab.stanford.edu/palladio/) Програма охоплює роботу з базами даних, квантитативні методи, геоінформаційні системи, 3D-реконструкції та можливості віртуальних музеїв. Окрему увагу приділено навичкам візуалізації історичних даних та використанню OSINT-інструментів у дослідженні новітньої історії.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 530

Команда Офісу доброчесності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) ініціювала проведення у рамках Тижня доброчесності дводенного онлайн-лекторію «Доброчесність та антикорупція: свідомість, відповідальність, приклад», що буде проходити 02 та 03 грудня 2025 р. з нагоди відзначення Міжнародного дня боротьби з корупцією. Лекторій сприяє розвитку антикорупційної культури в закладах освіти, формуючи відповідальне ставлення до етичних норм і принципів доброчесності серед всіх учасників освітнього процесу.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 509

25 листопада 2025 року успішно пройшов підсумковий семінар з курсу "Методика профільного навчання історії" у магістрантів групи ІСм-25. Семінар був не простим, це був справжній методологічний форум авторських освітніх конструктів. На цьому форумі була не лише, вже звична, академічна презентація нормативної складової розробок та рекламний виступ, а і повноцінна перевірка продукту на міцність із проблемними, а іноді і провокативними, питаннями. 

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 604

3 листопада 2025 р. проведено практичне заняття з курсу "Археологія" для студентів-істориків. Викладач - доцент Андрій Тарасов.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 538

29 вересня 2025 р було проведено семінарське заняття з курсу "Археологія" (викладач - доцент Андрій Тарасов).

На занятті студенти-історики мали можливість не лише засвоїти теоретичний матеріал, але й набути практичні навички роботи з артефактами.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 731

18 вересня 2025 року відбулася зустріч здобувачів освіти 4 курсу (гр. ІС-22) із вчителем історії та громадянської освіти, заступником директора з виховної роботи Криворізької гімназії № 57, магістрантом 2 курсу (гр. ІСм-24) спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) Ігорем Зимнім.

Метою заходу було обговорення актуальних питань впровадження курсу «Громадянська освіта» у 8 класі, який від цього навчального року вперше введено в освітній процес відповідно до реформ Нової української школи (НУШ).

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 686