16 квітня 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про внесення змін і доповнень до освітніх програм та навчальних планів підготовки бакалаврів на основі повної загальної середньої освіти за денною формою здобуття освіти для студентів 2024 року набору.

Доповідач: гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, к. філол. н., доцент Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук.

Гарант ОПП наголосила, що у структурі й змісті програми відбулися зміни відповідно до виконання статті 6 Закону України «Про основи національного спротиву», статті 10 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Порядку проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2024 р. № 734, з урахуванням листа Міністерства освіти і науки України від 14.03.2025 р. № 1/4893-25 «Про запровадження базової підготовки здобувачів освіти»). Також звернула увагу присутніх на те, що було ухвалено рішення Вченої ради університету від 27 березня 2025 року, протокол № 11, уведено в дію наказом № 117 від 03 квітня 2025 року.

Варто наголосити, що доповнено перелік загальних компетентностей позицією «Здатність виконувати конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України», перелік програмних результатів навчання доповнено позицією «Володіти базовими загальновійськовими знаннями, практичними вміннями і навичками». Серед переліку вибіркових освітніх компонентів тепер є ОК «Базова загальна військова підготовка (теоретична підготовка)».

Викладачі кафедри долучилися до обговорення представленої інформації, звернули увагу на питання, актуальні для ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 109

09 квітня 2025 року відбулася кураторська година зі студентами першого курсу груп УАФ-24, УМЛ-24, присвячена Міжнародному дню дитячої книжки, який відзначають щороку на початку квітня.

Історія святкування пов’язана з ініціативою німецької авторки дитячих творів та громадської діячки Еллі Лепман, яка свого часу стала ідейною натхненницею появи цього свята. Очолюючи Міжнародну раду з дитячої книги, у 1967 році письменниця  сприяла запровадженню Дня дитячої книги, який швидко набув всесвітнього значення. 2 квітня як дата святкування вибрана не випадково, оскільки це день народження знаного данського письменника і казкаря Ганса Крістіана Андерсена.

Таке світле свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Здобувачі освіти разом із куратором доц. Наталею Миколаївною Шармановою обговорили важливість читання для розвитку особистості, поділилися власним читацьким досвідом.

Софія Мельник (УМЛ-24): «З Днем дитячої книги! У дитинстві мама відкривала мені чарівний світ історій, читаючи перед сном. Тепер я з радістю продовжую цю традицію – читаю своїм племінникам. І часто бачу, як у їхніх очах з’являється той самий вогник цікавості, що колись був у моїх. Книга – це найтепліший місток між поколіннями».

Шайденко Станіслав (УАФ-24): «На мою думку, дитячі книги – це дуже важлива справа. А річ у тім, що книга – це не тільки шматок мертвого дерева чи процес тривалого споглядання. Ні… Книга – це джерело найрізноманітніших історій. Кожна окрема книга як окремий паралельний світ. Мандруючи цими світами, ми не тільки переживаємо весь можливий спектр емоцій: страх, радість, здивування, любов тощо, – ми ще й виносимо певні уроки з тієї чи тієї історії. До того ж, читання книги не таке шкідливе для очей, як екран комп'ютера, завдяки чому очі дитини менше страждають. Саме тому я гадаю, що популяризація книг серед дітей та молоді – це розумна суспільна ініціатива нашого соціуму».

Коньшина Дар'я (УМЛ-24): «Вважаю, що кожна людина рано чи пізно зустрічається з книгою, особливо в дитинстві, тому можна сміливо сказати, що це невід'ємна складова всесвіту кожного маленького читача. День дитячої книги – це не просто дата в календарі, а важливе нагадування про неймовірну силу слова, яка формує світогляд маленьких читачів. Миті спілкування наповнили мене теплом і вірою в те, що любов до читання, яку ми плекаємо з дитинства, є безцінним скарбом на все життя».

Мариненко Анастасія (УМЛ-24): «Одним із найкращих спогадів про дитячі книги є згадки саме з дитинства, коли ми з подругою ходили до шкільної бібліотеки і брали журнали, які мали назву "Смайлик", де були зібрані кросворди, ребуси, різні задачки, а також купа цікавої інформацій та коротенькі доповіді, після яких треба було дати відповіді на запитання. Проте, з роками цікавість до книг поступово зникала, та вже дорослою почала помічати: читаю не так багато, як раніше». 

Як майбутні вчителі-словесники студенти відзначили важливість книги в житті людини, її вплив на формування розвиненої, високо інтелектуальної особистості, здатної критично мислити, висловлювати власну думку, відстоювати свої права, не цуратися обов’язків, бути гідним членом суспільства. А відтак надзвичайно потужною є роль учителя, який поведе дитину у світ художнього слова, залюбить у читання книжок.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 341

07 квітня 2025 року зі студентами першого курсу було проведено годину спілкування «Ментальне та фізичне здоров’я: як подбати про себе?», присвячену Всесвітньому дню здоров’я.

На початку зустрічі хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто загинув від російської ракети 04 квітня 2025 року...

Студенти групи УПФ-24 мали змогу поспілкуватися на запропоновану тему, висловити свої думки про фізичне й ментальне здоров’я людини. Здобувачі освіти поділилися своїми переживаннями з приводу трагічних подій у місті, поділилися власними порадами, як зберегти своє фізичне й психологічне благополуччя під час війни, чим зарадити собі і як допомогти тим, хто потребує підтримки.  

У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначено, що здоров’я – це не лише відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя.

Дбати про власне здоров’я – необхідна умова і невід'ємна характеристика повноцінного життя, особливо у воєнний час.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 322

01 квітня 2025 року відбулося відкрите заняття з дисципліни «Історична граматика української мови», яке провела доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз.

Тема лекції «Іменник староукраїнської мови» обрана не випадково, вона відображає поступальність у вивченні складної філологічної дисципліни і засвідчує формування та розвиток української мови, ті зміни, що відбувалися в її системі в напрямку до вдосконалення. Такі зміни не оминули іменник, яким ми його вивчаємо на сучасному етапі. Тому для студентів-словесників, які тільки почали професійно опановувати українську мову, варто висвітлити граматичні категорії давніх іменників (рід, число, відмінок, істота і неістота), показати різні типи відмінювання, прокоментувати історію формування сучасних відмін.

Жанна Василівна має великий досвід науково-педагогічної роботи, досконало володіє програмовим матеріалом, легко й невимушено розтлумачує першокурсникам історичні впливи, коментує сучасний правопис, який з 2019 року має нову редакцію – небезпідставні зміни, а вмотивовані історичним розвитком мови. Логічно вмотивованими є лінгвістичні коментарі викладача до граматичних явищ крізь призму діалектології, історії української літературної мови.

Високо відзначено й уміння професора Жанни Колоїз володіти автодиторією, повсякчас підтримувати її увагу, зокрема й завдяки цікавим приклад із сучасності у паралельних зіставленнях із тими формами, які властиві староукраїнській мові.

Лекторка вміло й органічно поєднала теоретичні положення з ілюстративним матеріалом, залучивши до роботу електронну дошку, доступно розтлумачила парадигми відмінювання іменників, методично грамотно подала складні наукові поняття, виважено розставляючи акценти на важливих питаннях.

Відкрита лекція відповідала усім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, має високий академічний рівень, що засвідчує професійну майстерність професора Жанни Василівни Колоїз, її фахову та загальнокультурну компетентність.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 406

24 березня 2025 року напередодні Міжнародного дня театру у групі УПФ-24 (куратор доц. Ганна Асмаковська) відбулася тематична кураторська година, присвячена цьому виду мистецтва, що являє собою самобутню ділянку культури кожного народу, а лейтмотивом стали слова легендарного Леся Курбаса про первинність театрального мистецтва.

У процесі спілкування в академічній групі торкнулося питань про походження театру, історії його становлення від давньогрецького зразка до національного. Цінним зразком вітчизняного театрального мистецтва є відомий «Театр корифеїв» – перша професійна трупа, яка боролася за українську ідею. Його засновником був письменник і драматург Марко Кропивницький. До складу цього театру входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Не оминули своєю увагою й театр «Березіль», який був визначним феноменом українського культурно-мистецького життя 1920-1930-х років. Як відомо, його засновника, українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста та перекладача Леся Курбаса, звинуватили в українському націоналізмі й розстріляли в урочищі Сандармох.

Здобувачі освіти поділилися своїми думками й спогадами про відвідування театру, про його значення в новітній історії України, зокрема йшлося про роль театрального мистецтва в період російсько-української війни. Свого часу відомий письменник, літературознавець, театрознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч Григір Лужницький (псевдонім – Леонід Нигрицький) справедливо зазначив: «Театр – це найсильніша підпора національного організму, це збірний вияв слова нації, яка живе й бореться».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 314

21 березня 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про досвід аналогічних освітніх програм «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти».

Доповідач: гарант ОП, к. філол. н., доцент Наталія Миколаївна Малюга.

Гарант ОПП наголосила, що КДПУ має багатий досвід і сталі традиції в підготовці фахівців із предметної спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» з додатковою предметною спеціальністю «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))».

У своїй доповіді Наталія Малюга зазначила, що під час розробки та оновлення ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти робоча група спирається на позитивний досвід упровадження в освітній процес аналогічних ОП, зокрема,  Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ужгородського національного університету.

До уваги було пропоновано ОП «Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова)» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (розроблено 2024 р.). Оскільки на сайті виставлено програми різних років, можна ознайомитися зі змінами, простежити етапи модернізації програми, приведення її у відповідність до оновлених вимог.

Крім того, опрацьовано ОП моноспеціальності Хмельницького національного університету та Львівського національного університету імені Івана Франка, що мають ідентичні назви «Середня освіта (Українська мова і література)». 

Наприкінці свого виступу Наталія Миколївна зважила на те, що згідно з нормативними документами, ОП переглядають та оновлюють не рідше одного разу на чотири роки. Готуватися до цього перегляду науково-педагогічні працівники мають заздалегідь, вивчаючи ринок праці, аналізуючи моніторинги роботодавців. Сказане стосується насамперед розробки нових курсів загальної і професійної підготовки, орієнтованих на актуальні потреби галузі.

За реалізацію освітньо-професійних програм відповідає випускова кафедра, профіль діяльності та кадровий склад якої найбільшою мірою відповідає профілю і фокусу ОП та яка забезпечує більшість ОК професійної підготовки. Усі викладачі, які беруть участь у викладанні навчальних дисциплін, керують кваліфікаційними роботами і практиками, несуть спільну відповідальність за результати своєї роботи й досягнення здобувачами вищої освіти результатів, передбачених ОП та відповідними робочими програмами навчальних дисциплін і практик.

До обговорення теми науково-методичного семінару долучилися викладачі кафедри, які підтримали думку про загальну відповідальність кожного НПП у підготовці висококваліфікованих фахівців за ОПП «Середня освіта (Українська мова і література)» з додатковою предметною спеціальністю «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 327

05 березня 2025 року проведено кураторську годину зі студентами-першокурсниками груп УМЛ-24 й УАФ-24 (наставник доц. Наталя Шарманова) з нагоди відзначення Всесвітнього дня письменника, що має на меті пошанування літераторів і заклик до чесності й відповідальності у друкованому слові.

Здобувачі освіти презентували інформацію про свято, яке ініціював ПЕН-клуб – міжнародна організація письменників, заснована Кетрін Емі Доусон-Скотт у 1921 році в Лондоні. Назву було утворено засобом абревіації від Poets (поети), Essayists (есеїсти), Novelists (романісти); відповідно таке найменування співзвучне зі словом pen («ручка»). Першим президентом творчої асоціації став Джон Голсуорсі.

Новим для майбутніх словесників стало і те, що у 1986 році ПЕН-клуб проголосив 3 березня Днем миру для письменника. В Україні свято з’явилося у 2012 році завдяки Ларисі Ніцой. Українських літераторів об’єднує Національна спілка письменників України, що має власне видавництво «Український письменник» й унікальну багатотисячну бібліотеку, організовує виставки, популяризує сучасну українську літературу та сприяє розвитку культури рідного слова.

Крім того, студенти дізналися цікаві факти із життєписів українських і зарубіжних митців, дивовижні і подекуди курйозні випадки з їх творчого й особистого життя. Так, Іван Нечуй-Левицький пішов з роботи вчителя російської мови заради письменництва на рідній солов’їній. Аналогічне відкриття відбулося і в родині Бориса Грінченка, яка розмовляла російською: після прочитання «Кобзаря» Тараса Шевченка письменник твердо вирішив спілкуватися виключно українською.

Цікавинками з фаху виявилася інформація про те, що Микола Гоголь мав неабияку пристрасть до рукоділля, Оноре де Бальзак завжди писав у темряві, а Джек Лондон став першим в історії американським письменником, який заробив своєю працею мільйон доларів. Марк Твен був справжнім винахідником, який дав світу низку розробок, серед яких блокнот із відривними сторінками для журналістів і шафа з розсувними поличками. А найгеніальнішим із його винаходів була машинка для зав’язування краваток. Ну, й інші подібні лайфаки, які засвідчують не пересічність і багатогранність письменницьких персоналій.

Здобувачі вже зрозуміли: їм ще попереду доведеться набагато більше студіювати ази філології з її здобутками й перспективами, аби свідомо оволодіти обраним фахом і зацікавлювати своїх майбутніх учнів, заглиблюючись в цю дивовижну царину. Бажаємо успіху й подальших пошуків на розмаїтому шляху словесності!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 415

21 лютого 2025 року викладачі кафедри української мови, а також здобувачі освіти другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового рівня) взяли дистанційну участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблеми філології: історія та сучасність», яка відбулася у Хмельницькому національному університеті.

Конференція відбулася в особливий для кожного філолога день – Міжнародний день рідної мови, а відтак всі учасники мали змогу висловити своє ставлення до свята, до рідної мови, її національної потуги. Мова – це більше, ніж слова. Це пам’ять поколінь, код нації, основа ідентичності. Саме на таких важливих тезах акцентував Уповноважений із захисту державної мови Тарас Дмитрович Кремінь.

Доповіді, представлені на пленарному засіданні, стосувалися різних аспектів філологічної царини, викликали зацікавлення й сприяли науковій дискусії.

Глибоку аналітичну розвідку «Ціннісний вимір концепту МИР у новітніх медіа» презентувала шановній науковій спільноті доцент кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталя Миколаївна Шарманова.

Дякуємо колегам з Хмельницького національного університету за можливість долучитися до поважного академічного заходу. Сподіваємося на подальшу наукову співпрацю.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 313

Міжнародний день рідної мови, який відзначають щороку 21 лютого, не лише нагадує про культурне розмаїття і багатомовність світу, а й про право кожного у цьому світі розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Цьому святу передували трагічні події. Як свідчить історія, у 1952 році тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, хоч рідною вона була лише для 3 % населення. Це негативно сприйняли на сході, де переважала бенґальська мова. 21 лютого 1952 року в під час демонстрації протесту в Дацці поліція та військові вбили кількох студентів-демонстрантів, які протестували проти заборони на використання у країні своєї рідної бенгальської мови. Після проголошення незалежності Східного Пакистану (Банґладеш) 1971 року, цей день відзначають у країні як день мучеників. У 1999 році ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим міжнародним днем рідної мови.

Рідна мова є носієм цінностей та знань, які передаються з покоління в покоління як нематеріальний культурний спадок. Наш народ також пройшов свій шлях боротьби за збереження та утвердження української мови. Цим шляхом ми крокуємо й нині, у часи жорстокої російської навали.

Нині українська мова для кожної людини є не лише важливим елементом культурної свідомості, а й маркером розпізнання «свій – чужий». Вона ввібрала в себе весь досвід та традиції попередніх поколінь. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

Українська мова – це фундамент, основа нашої державності, це наш кордон.

Українська мова – це мова Перемоги!

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова. Ліна Костенко

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 349

20 лютого 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про розробку і проведення уроку української мови для учнів 10–11 класів у межах реалізації проєкту «День педагогічного університету у школі».

Доповідач – к. філол. н., доцент кафедри української мови Вероніка Анатоліївна Городецька.

Під час обговорення важливих питань профорієнтаційної роботи кафедри постає складне і водночас цікаве завдання, яке полягає у створенні актуального й пізнавального контенту філологічного спрямування для здобувачів освіти старшої ланки школи. Саме до таких продуманих і затребуваних тем звернулася Вероніка Анатоліївна, готуючись до зустрічей з учнями закладів загальної середньої освіти.

У підготовленому матеріалі йшлося про особливості підготовки наукових робіт у школі, представленні наукових проєктів для участі в конкурсі МАНі, до якого викладачі кафедри регулярно долучаються, зокрема в 2024 році доц. Городецька В. А. і Качайло К. А. були членами журі згадуваного конкурсу.

Окремий інтерес у школярів викликають інтерактивні ігри лінгвістичного характеру, здебільшого побудовані на завданнях лінгвокультурологічного змісту, лінгвістичні задачі тощо. Зустрічі з подібними ініціативами, зреалізовані у процесі взаємодії з учнівською молоддю, не залишають байдужими учасників лінгвістичних квестів, стають стимулом вивчати українську мову, дають поштовх до наукової діяльності здобувачів середньої освіти, удосконалення власних наукових вмінь і навичок.

«Це корисний досвід спілкування і для учнів, і для вчителів, і для викладачів кафедри української мови. На таких зустрічах учні розширюють свої лінгвістичні горизонти, краще розуміють мовні процеси, звертаючи увагу на мандрівку слів з однієї мови в іншу, на історичний та культурний контекст уживання цих слів», – підсумувала Вероніка Анатоліївна.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 378