У культурній палітрі кожного народу є особливі символи, що відображають його унікальну національну ідентичність. Вишиванка є промовистим прикладом такої знакової речі для України. Усесвітній день вишиванки – це міжнародна ініціатива, спрямована на збереження споконвічних традицій створення та носіння цього етнічного українського вбрання. Щорічно це свято відзначають у третій четвер травня, і у 2025 році ця дата припала на 15 травня.

Напередодні календарного свята у групі УПФ-24 відбулася кураторська година «Вишиванка. Генетичний код нації» (куратор – доц. Ганна Асмаковська), присвячена святкуванню Дня вишиванки в Україні та художньому вишиванню, як улюбленому та здавна поширеному виду народної творчости. Метою інформаційно-виховної години є формування та розвиток у здобувачів освіти факультету української філології почуття відповідальності за збереження національних традицій, звичаїв, культурних надбань свого народу.

Вишиванка – це не просто елемент гардеробу, а один із головних духовних символів України, що уособлює зв’язок між поколіннями. У цей день Україна та всі куточки світу, де живуть українці, розквітають барвами вишиванок. Для українця вишита сорочка – це оберіг, щось глибоко особисте, рідне та святе, її часто називають «молитвою без слів». Українську культуру та історію неможливо уявити без цього яскравого елемента, вплетеного кольоровими нитками в наші традиції.

Це щось надзвичайно особисте, рідне, святе. Уявити українську культуру, побут та історію без барвистої вишиванки просто неможливо – вона вплетена у саму тканину наших традицій. І найдивовижніше те, що, маючи за плечима довгу вікову історію, українська вишиванка й сьогодні залишається улюбленою та шанованою. Наші мудрі предки передали нам безцінний скарб, і наш святий обов'язок – не лише зберегти його, а й примножити цю красу та передати у спадок нашим дітям.

Вишивка – це класика українського народного мистецтва, що розкриває безмежну силу творчого духу нашого народу, вершину його майстерності. Це символ, що береже наше коріння, нашу ідентичність, наше розуміння себе. Це наша жива історія, наші давні міфи, наша віра, наше прадавнє мистецтво, сама душа нашого народу. І навіть більше – у кожному хрестику вишиванки зашифрований наш унікальний генетичний код.

Здобувачі освіти радо поділилися своїми родинними традиціями, пов’язаними із національним вбранням, розповіли про свої вишиванки, згадали урочисті події зі свого життя, під час яких були вдягнені саме в цей особливий одяг.

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На вишиванках осявають путь.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 113

Мета Наукових читань:

• залучення студентської молоді до обговорення теоретичних і прикладних проблем сучасного мовознавства, лінгводидактики й літературознавства в європейському контексті;
• презентація студентських наукових проєктів, що інтерпретують найважливіші вектори сучасної філології на тлі глобалізаційних процесів, полікультурних тенденцій і соціальних викликів.

Запрошуємо здобувачів освіти обговорити актуальні питання, пов’язані з дискурсивним, комунікативно-прагматичним, культурологійним потенціалом сучасних філологійних студій у загальнославістичному і світовому аспекті.

Формат заходу – онлайн-конференція на платформі ZOOM

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 119

29 квітня 2025 року відбулося відкрите заняття із дисципліни «Сучасна українська літературна мова», яке провела кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Світлана Андріївна Бузько.

Тема заняття «Поняття про ускладнене речення» є частиною змістового блоку із синтаксичних тем, які зараз відповідно до навчального плану вивчають студенти 3 курсу (групи УМЛ-22, УАФ-22, УПФ-22).  Відкрита лекція мала класичну структуру, була представлена інформативно та динамічно. Студенти мали змогу «зануритися» в різні типи ускладнення: однорідні та відокремлені члени речення, вставні і вставлені синтаксичні конструкції, звертання. Кожен із цих видів ускладнення був розглянутий не лише теоретично, але й проілюстрований цікавими прикладами з художньої літератури.

Протягом заняття лектор повсякчас апелювала до попередньо вивченого матеріалу, пропонувала завдання для аналізу ускладнених конструкцій, демонструючи майстерне використання українськими письменниками ускладнених речень, які можуть надати мовленню більшої виразності та емоційності. Теоретичний матеріал подано на високому академічному рівні, водночас доступно й зрозуміло, що засвідчує фахову компетентність Світлани Бузько. Викладач постійно заохочувала здобувачів освіти до дискусії та створювала атмосферу активного навчання.

Відкрита лекція відповідала всім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, а тому продемонструвала великий досвід роботи Бузько С. А. зі здобувачами освіти, вміння викладача володіти авдиторією, методично грамотно подавати складну мовознавчу теорію, збагачувати мовлення студентів, спонукати їх до прочитання сучасної української літератури.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 302

24–25 квітня 2025 року на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова відбувся ІІ етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з української мови, літератури (з методиками їх викладання). Своє дослідження «Часова і способова транспозиція дієслівних форм» презентувала студентка факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету Наталія Гришальова (група УАФ‑21).

Якість підготовленої роботи, ґрунтовність дослідження (науковий аналіз мовного матеріалу, інтерпретація, структурування його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювання узагальнень тощо), уміння оприлюднювати результати діяльності з розроблення актуальної проблеми дозволили Наталії Гришальовій посісти призове 2 місце.

Конкурсну роботу молода науковиця виконала під керівництвом к. філол. н., доцента кафедри української мови Наталії Малюги. Розвитку компетентностей дослідника сприяла участь у роботі проблемної групи  «Актуальні проблеми художнього дискурсу».

Вітаємо здобувачку освіти та її наукову керівницю з успіхом! Наталія Гришальова заявила про свій дослідницький потенціал, тож щиро зичимо їй реалізації себе в нових проєктах.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 435

16 квітня 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про внесення змін і доповнень до освітніх програм та навчальних планів підготовки бакалаврів на основі повної загальної середньої освіти за денною формою здобуття освіти для студентів 2024 року набору.

Доповідач: гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, к. філол. н., доцент Наталя Анатоліївна Березовська-Савчук.

Гарант ОПП наголосила, що у структурі й змісті програми відбулися зміни відповідно до виконання статті 6 Закону України «Про основи національного спротиву», статті 10 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Порядку проведення базової загальновійськової підготовки громадян України, які здобувають вищу освіту, та поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2024 р. № 734, з урахуванням листа Міністерства освіти і науки України від 14.03.2025 р. № 1/4893-25 «Про запровадження базової підготовки здобувачів освіти»). Також звернула увагу присутніх на те, що було ухвалено рішення Вченої ради університету від 27 березня 2025 року, протокол № 11, уведено в дію наказом № 117 від 03 квітня 2025 року.

Варто наголосити, що доповнено перелік загальних компетентностей позицією «Здатність виконувати конституційний обов’язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України», перелік програмних результатів навчання доповнено позицією «Володіти базовими загальновійськовими знаннями, практичними вміннями і навичками». Серед переліку вибіркових освітніх компонентів тепер є ОК «Базова загальна військова підготовка (теоретична підготовка)».

Викладачі кафедри долучилися до обговорення представленої інформації, звернули увагу на питання, актуальні для ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 373

09 квітня 2025 року відбулася кураторська година зі студентами першого курсу груп УАФ-24, УМЛ-24, присвячена Міжнародному дню дитячої книжки, який відзначають щороку на початку квітня.

Історія святкування пов’язана з ініціативою німецької авторки дитячих творів та громадської діячки Еллі Лепман, яка свого часу стала ідейною натхненницею появи цього свята. Очолюючи Міжнародну раду з дитячої книги, у 1967 році письменниця  сприяла запровадженню Дня дитячої книги, який швидко набув всесвітнього значення. 2 квітня як дата святкування вибрана не випадково, оскільки це день народження знаного данського письменника і казкаря Ганса Крістіана Андерсена.

Таке світле свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Здобувачі освіти разом із куратором доц. Наталею Миколаївною Шармановою обговорили важливість читання для розвитку особистості, поділилися власним читацьким досвідом.

Софія Мельник (УМЛ-24): «З Днем дитячої книги! У дитинстві мама відкривала мені чарівний світ історій, читаючи перед сном. Тепер я з радістю продовжую цю традицію – читаю своїм племінникам. І часто бачу, як у їхніх очах з’являється той самий вогник цікавості, що колись був у моїх. Книга – це найтепліший місток між поколіннями».

Шайденко Станіслав (УАФ-24): «На мою думку, дитячі книги – це дуже важлива справа. А річ у тім, що книга – це не тільки шматок мертвого дерева чи процес тривалого споглядання. Ні… Книга – це джерело найрізноманітніших історій. Кожна окрема книга як окремий паралельний світ. Мандруючи цими світами, ми не тільки переживаємо весь можливий спектр емоцій: страх, радість, здивування, любов тощо, – ми ще й виносимо певні уроки з тієї чи тієї історії. До того ж, читання книги не таке шкідливе для очей, як екран комп'ютера, завдяки чому очі дитини менше страждають. Саме тому я гадаю, що популяризація книг серед дітей та молоді – це розумна суспільна ініціатива нашого соціуму».

Коньшина Дар'я (УМЛ-24): «Вважаю, що кожна людина рано чи пізно зустрічається з книгою, особливо в дитинстві, тому можна сміливо сказати, що це невід'ємна складова всесвіту кожного маленького читача. День дитячої книги – це не просто дата в календарі, а важливе нагадування про неймовірну силу слова, яка формує світогляд маленьких читачів. Миті спілкування наповнили мене теплом і вірою в те, що любов до читання, яку ми плекаємо з дитинства, є безцінним скарбом на все життя».

Мариненко Анастасія (УМЛ-24): «Одним із найкращих спогадів про дитячі книги є згадки саме з дитинства, коли ми з подругою ходили до шкільної бібліотеки і брали журнали, які мали назву "Смайлик", де були зібрані кросворди, ребуси, різні задачки, а також купа цікавої інформацій та коротенькі доповіді, після яких треба було дати відповіді на запитання. Проте, з роками цікавість до книг поступово зникала, та вже дорослою почала помічати: читаю не так багато, як раніше». 

Як майбутні вчителі-словесники студенти відзначили важливість книги в житті людини, її вплив на формування розвиненої, високо інтелектуальної особистості, здатної критично мислити, висловлювати власну думку, відстоювати свої права, не цуратися обов’язків, бути гідним членом суспільства. А відтак надзвичайно потужною є роль учителя, який поведе дитину у світ художнього слова, залюбить у читання книжок.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 443

07 квітня 2025 року зі студентами першого курсу було проведено годину спілкування «Ментальне та фізичне здоров’я: як подбати про себе?», присвячену Всесвітньому дню здоров’я.

На початку зустрічі хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто загинув від російської ракети 04 квітня 2025 року...

Студенти групи УПФ-24 мали змогу поспілкуватися на запропоновану тему, висловити свої думки про фізичне й ментальне здоров’я людини. Здобувачі освіти поділилися своїми переживаннями з приводу трагічних подій у місті, поділилися власними порадами, як зберегти своє фізичне й психологічне благополуччя під час війни, чим зарадити собі і як допомогти тим, хто потребує підтримки.  

У преамбулі Статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначено, що здоров’я – це не лише відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя.

Дбати про власне здоров’я – необхідна умова і невід'ємна характеристика повноцінного життя, особливо у воєнний час.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 440

01 квітня 2025 року відбулося відкрите заняття з дисципліни «Історична граматика української мови», яке провела доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз.

Тема лекції «Іменник староукраїнської мови» обрана не випадково, вона відображає поступальність у вивченні складної філологічної дисципліни і засвідчує формування та розвиток української мови, ті зміни, що відбувалися в її системі в напрямку до вдосконалення. Такі зміни не оминули іменник, яким ми його вивчаємо на сучасному етапі. Тому для студентів-словесників, які тільки почали професійно опановувати українську мову, варто висвітлити граматичні категорії давніх іменників (рід, число, відмінок, істота і неістота), показати різні типи відмінювання, прокоментувати історію формування сучасних відмін.

Жанна Василівна має великий досвід науково-педагогічної роботи, досконало володіє програмовим матеріалом, легко й невимушено розтлумачує першокурсникам історичні впливи, коментує сучасний правопис, який з 2019 року має нову редакцію – небезпідставні зміни, а вмотивовані історичним розвитком мови. Логічно вмотивованими є лінгвістичні коментарі викладача до граматичних явищ крізь призму діалектології, історії української літературної мови.

Високо відзначено й уміння професора Жанни Колоїз володіти автодиторією, повсякчас підтримувати її увагу, зокрема й завдяки цікавим приклад із сучасності у паралельних зіставленнях із тими формами, які властиві староукраїнській мові.

Лекторка вміло й органічно поєднала теоретичні положення з ілюстративним матеріалом, залучивши до роботу електронну дошку, доступно розтлумачила парадигми відмінювання іменників, методично грамотно подала складні наукові поняття, виважено розставляючи акценти на важливих питаннях.

Відкрита лекція відповідала усім вимогам, які висуваються до занять такого типу у вищій школі, має високий академічний рівень, що засвідчує професійну майстерність професора Жанни Василівни Колоїз, її фахову та загальнокультурну компетентність.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 492

24 березня 2025 року напередодні Міжнародного дня театру у групі УПФ-24 (куратор доц. Ганна Асмаковська) відбулася тематична кураторська година, присвячена цьому виду мистецтва, що являє собою самобутню ділянку культури кожного народу, а лейтмотивом стали слова легендарного Леся Курбаса про первинність театрального мистецтва.

У процесі спілкування в академічній групі торкнулося питань про походження театру, історії його становлення від давньогрецького зразка до національного. Цінним зразком вітчизняного театрального мистецтва є відомий «Театр корифеїв» – перша професійна трупа, яка боролася за українську ідею. Його засновником був письменник і драматург Марко Кропивницький. До складу цього театру входили брати Тобілевичі (псевдоніми: Івана – Карпенко-Карий, Миколи – Садовський, Панаса – Саксаганський), Михайло Старицький, Єфросинія Зарницька, Марія Заньковецька та інші. Не оминули своєю увагою й театр «Березіль», який був визначним феноменом українського культурно-мистецького життя 1920-1930-х років. Як відомо, його засновника, українського режисера, актора, теоретика театру, драматурга, публіциста та перекладача Леся Курбаса, звинуватили в українському націоналізмі й розстріляли в урочищі Сандармох.

Здобувачі освіти поділилися своїми думками й спогадами про відвідування театру, про його значення в новітній історії України, зокрема йшлося про роль театрального мистецтва в період російсько-української війни. Свого часу відомий письменник, літературознавець, театрознавець, перекладач, громадсько-культурний діяч Григір Лужницький (псевдонім – Леонід Нигрицький) справедливо зазначив: «Театр – це найсильніша підпора національного організму, це збірний вияв слова нації, яка живе й бореться».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 407

21 березня 2025 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому було заслухано інформацію про досвід аналогічних освітніх програм «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» другого (магістерського) рівня вищої освіти».

Доповідач: гарант ОП, к. філол. н., доцент Наталія Миколаївна Малюга.

Гарант ОПП наголосила, що КДПУ має багатий досвід і сталі традиції в підготовці фахівців із предметної спеціальності «Середня освіта (Українська мова і література)» з додатковою предметною спеціальністю «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))».

У своїй доповіді Наталія Малюга зазначила, що під час розробки та оновлення ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» підготовки фахівців другого (магістерського) рівня вищої освіти робоча група спирається на позитивний досвід упровадження в освітній процес аналогічних ОП, зокрема,  Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Житомирського державного університету імені Івана Франка, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Ужгородського національного університету.

До уваги було пропоновано ОП «Середня освіта (Українська мова і література, англійська мова)» Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (розроблено 2024 р.). Оскільки на сайті виставлено програми різних років, можна ознайомитися зі змінами, простежити етапи модернізації програми, приведення її у відповідність до оновлених вимог.

Крім того, опрацьовано ОП моноспеціальності Хмельницького національного університету та Львівського національного університету імені Івана Франка, що мають ідентичні назви «Середня освіта (Українська мова і література)». 

Наприкінці свого виступу Наталія Миколївна зважила на те, що згідно з нормативними документами, ОП переглядають та оновлюють не рідше одного разу на чотири роки. Готуватися до цього перегляду науково-педагогічні працівники мають заздалегідь, вивчаючи ринок праці, аналізуючи моніторинги роботодавців. Сказане стосується насамперед розробки нових курсів загальної і професійної підготовки, орієнтованих на актуальні потреби галузі.

За реалізацію освітньо-професійних програм відповідає випускова кафедра, профіль діяльності та кадровий склад якої найбільшою мірою відповідає профілю і фокусу ОП та яка забезпечує більшість ОК професійної підготовки. Усі викладачі, які беруть участь у викладанні навчальних дисциплін, керують кваліфікаційними роботами і практиками, несуть спільну відповідальність за результати своєї роботи й досягнення здобувачами вищої освіти результатів, передбачених ОП та відповідними робочими програмами навчальних дисциплін і практик.

До обговорення теми науково-методичного семінару долучилися викладачі кафедри, які підтримали думку про загальну відповідальність кожного НПП у підготовці висококваліфікованих фахівців за ОПП «Середня освіта (Українська мова і література)» з додатковою предметною спеціальністю «Середня освіта (Мова та зарубіжна література (англійська))».

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 406