В квітні-травні 2023 р. студенти-історики мали можливість, реалізуючи право на академічну мобільність, долучитися до вивчення курсу «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації" на базі кафедри Східноєвропейської історії історичного факультету Гайдельберзького університету.

      Курс проходили здобувачі освіти груп ІП-21, ІП-20 та ІСм-22.

      Студенти прослухали цікаві лекції, присвячені важливим проблемам курсу. Необхідним елементом оволодіння матеріалом з курсу є самостійна робота у вигляді есе.  Самостійна робота сприяє більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу, забезпечує розвиток творчої ініціативи здобувача освіти під час роботи над завданнями, формує необхідні навички роботи із джерелами наукової інформації. Серед запропонованих тем 

1. Геноцид як історична та політико-правова категорія.
2. Нацистський геноцид: ідеологія, теорія, практика.
3. Геноцид єврейського населення на території України.
4. Геноцид радянських військовополонених.
5. Нацистські вбивства за політичними мотивами на території України.
6. Нюрнберзький процес над нацистськими злочинцями: особливості організації та історичне значення.
7. Німецько-українська правова співпраця у переслідуванні нацистських злочинців.
8. Бабин Яр як місце злочину і пам’яті.
9. «Книга Пам’яті України» та «Книга Скорботи України»: цілі, особливості створення, значення.
10. Нацистські злочини на Криворіжжі: особливості комеморації.

Висновки з есе Артема Аванесова Нюрнберзький процес над нацистськими злочинцями: особливості організації та історичне значення:

Усе 20 століття було періодом значних інновацій в історії людства. Світові війни, падіння імперій, поява нових ідеологій та впровадження новітніх технологій зробили це століття надзвичайно цікавим і непередбачуваним. У галузі міжнародного права відбулося створення різних міжнародних організацій і трибуналів для співробітництва, забезпечення миру та засудження воєнних злочинців.

Нюрнберзький процес це дійсно дуже важлива подія у світовій історії, котра вплинула на подальший розвиток усього міжнародного права, це взагалі перший міжнародний трибунал. Він був спрямований на залучення відповідальних осіб за злочини проти людства, військові злочини та злочини проти миру. Він засудив високопосадових представників нацистського режиму, включаючи політиків, військових командирів і членів СС.

Але звичайно що не без своїх нюансів, як я і зазначав що була певна  «ізоляція» німецького фактору в аналізі подій і вона призвела до спотворення повної картини ігноруванням інших важливих чинників. Аналіз був упередженим і недостатнім, що може означати пропуск важливих доказів та свідчень, тому що він фокусувався переважно на злочинах нацистського режиму, і, наприклад, не охоплював всіх аспектів радянсько-німецького співробітництва, економічного і технологічного співробітництва між обома країнами, а також осіб, що фінансували тогочасний режим у Німеччині. Крім того, багато справжніх організаторів злочинів залишилися непокараними і не були достеменно притягнуті до відповідальності.

Але з іншого боку була засуджена ідеологія націоналізму, практика етнічних чисток і геноциду, використання військової сили та агресії. Судилися військові злочинці, і це покарання сприяло запобіганню подібним злочинам у майбутньому та зміцненню миру.

Нюрнберзькі процеси встановили прецедент для подальшого розвитку міжнародного гуманітарного права та створили основу для засудження воєнних злочинів та злочинів проти людства. Вони відображали засудження нацистської ідеології та режиму, а також прагнення до міжнародного співробітництва та правосуддя. Ці процеси стали важливим кроком у протидії безкарності та зміцненні прав людини.