Шоста секція симпозіуму пройшла у формі воркшопу Witnessing the Unfinished War: Current Practices of Self- Reflection and Their Impact on Ukrainian Culture, led by Natalia Khanenko-Friesen and Gelinada Grinchenko. Мета воркшопу - аналіз поточних практик рефлексії та реагування на досвід війни. У відповідь на російське повномасштабне вторгнення в Україну ми стали свідками безпрецедентного зростання продукування особистих свідчень і его-документації війни та її різноманітного досвіду. Команди та окремі дослідники, професійні науковці та документалісти-любителі почали опитування свідків війни, збір письмових та усних розповідей та заохочення вербальної та невербальної реакції на вторгнення. Наразі ми спостерігаємо дві широкі тенденції рефлексії війни: самоініціативну та дослідницьку, де дослідником може бути науковець, місцевий активіст чи журналіст. Ці дві тенденції перетинаються з двома сферами культурного обміну – цифровим і особистим. У результаті чого ми спостерігаємо на цьому перетині динамічне поле прискореного культурного виробництва, де мова та образи, оповідання та візуальне культурне виробництво – виникають і змінюються з безпрецедентною швидкістю. Що ми маємо робити з цими свідченнями? Як ми можемо вловити та зрозуміти ці зміни? А у випадках, коли це культурне продукування здійснюється під керівництвом дослідників, як ми можемо одночасно бути корисними та не нашкодити оповідачам, свідкам та їх історіям? Щоб зрозуміти масштаби та параметри свідчень про війну, виключно динамічного культурного продукування, учасники воркшопу визначали різні напрямки саморефлексії в рамках вищезазначених трендів; обговорювали тривалість життєздатності культурної реакції на війну; розглядали етичну складову збору таких доказів під час війни, що триває; і обмірковували використання у майбутньому цих свідчень, а також їх актуальність.
Заключна сьома сесія Why study language and communication in times of war?, яка пройшла у формі круглого столу під керівництвом Holger Kuße, TU Dresden, була присвячена аналізу роботи попередніх секцій. Всі учасники обмірковували та порівнювали свої результати та очікування. Дійшли висновку, що комунікативна сторона війни: широко розповсюджені оголошення та супровідний дискурс були частими темами репортажів міжнародних ЗМІ. Були створені, стали популярними різноманітні культурні продукти. Зокрема, були написані та набули розголосу літературні твори, однак ці тексти не стали предметом емпіричних досліджень. На заключній дискусії критично обговорили таке: якою мірою можна передбачити війну на основі аналізу комунікації, зокрема в контексті Росії; чого можна очікувати від аналізу інформаційного супроводження під час війни в контексті Україна - Росія, а також Білорусь; що ми дізналися про культурні твори, літературні твори, цифрові наративи та як вони пов’язані зі життєстійкістю під час війни; як культурна та лінгвістична складові пов’язані з питаннями ідентичності та як вони проєктують певну ідентичність у світ.
Із заключним словом до учасників симпозіуму в актовій залі звернувся представник концерну Volkswagen AG, потім Beatrix Kreß подякувала спонсорам за підтримку, а учасникам за плідну роботу. Доктор філологічних наук, професор Н.С. Кудрявцева також взяла слово та подякувала організаторам, спонсорам, учасникам.
Дякуємо організаторам, спонсорам за можливість долучитися до наукового заходу, а нашим учасникам бажаємо натхнення та наснаги!
Слава Україні!
Вистоїмо!
