14 січня 2026 р. відбулося чергове засідання науково-методичного семінару, на якому заслухали доповідь Ольги Смаглюк, аспірантки ІІІ року навчання (ОНП "Соціологія"), на тему: «Раннє статеве життя підлітків: соціальна ситуація  в Україні та її експертна верифікація». У своєму виступі О. Смаглюк закцентувала увагу на тому, що в умовах російсько-української війни загострилася така соціальна проблема як раннє статеве життя підлітків, яка була у центрі уваги науковців і у довоєнний час. Важливість наукового вирішення цієї проблеми пов’язується з тим, що  раннє статеве життя наносить непоправної шкоди фізіологічному, сексуальному, психологічному і соціальному здоров’ю підлітків (вік від 12 до 17 років), які перебувають на стадії свого статевого дозрівання.

Аспірантка представила результати соціологічного опитування учнів старших класів криворізьких гімназій та ліцеїв, а також висновки експертного опитування медпрацівників, соціальних педагогів, психологів, соціологів і працівників правоохоронних органів стосовно причин, агентів та наслідків раннього статевого життя підлітків в Україні. Підсумовуючи, на прикладі м. Кривий Ріг, констатувала, що статева самосвідомість підлітків в умовах війни перебуває на стадії свого формування і характеризується фрагментарністю та неоднорідністю розвитку її компонентів, до яких нею віднесено когнітивний, емоційний, поведінковий і ціннісно-оцінний. Попри визнання важливості теми статевого життя, вона не є пріоритетною для більшості опитаних підлітків. Основними соціальними агентами щодо інформації про статеву культуру у підлітків залишаються інтернет, соціальні мережі і однолітки, що зумовлює потенційні викривлення та поверхневість їх знань щодо статевої культури та статевих відносин. Водночас, схильність значної частини підлітків відкладати початок статевого життя до повноліття, свідчить про наявність у них критичного мислення та відповідального ставлення до теми.

В умовах війни, коли традиційні механізми соціалізації частково зруйновані або ослаблені, формування статевої самосвідомості підлітків, як підкреслила аспірантка, відбувається під впливом нових викликів, серед яких – підвищена тривожність, зростання інформаційної вразливості, дефіцит емоційної підтримки та порушення безпечного соціального середовища. Це актуалізує потребу в активізації комплесної соціально-правової та психолого-педагогічної діяльності у сфері формування статевої культури і сексульної поведінки підлітків і молоді. Активна дискусія, яка відбулася при обговоренні доповіді, засвідчила гостроту проблеми і виявила теоретичну обізнаність О.Смаглюк у сфері соціології права, соціології молоді, соціології сім’ї та шлюбу, а також проявила її практичні навички  і компетентності щодо організації і проведення соціологічних досліджень з важливих суспільних проблем.

Автор: Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи

Перегляди: 451

15 грудня 2025 року відбувся методичний семінар, де Чижик Д.С. - аспірант 4-го року навчання ОНП "Соціологія" презентував результати свого авторського дослідження. Доповідь було сфокусовано на реінтеграції ідей націотворення І. Франка у фундамент українського сьогодення.

Внесок мислителя у формування національної ідентичності розглядається через призму його цілісного підходу. Нація за І. Франком ‒ це не просто етнічна група, а «єдиний культурний організм», де культурна складова забезпечує тяглість традицій та мовну стійкість, натомість соціальна ‒ гарантує внутрішню солідарність класів та верств, а політична спрямована на здобуття суб’єктності та державності. І. Франко випередив свій час, визначивши національну свідомість та подолання регіональної партикулярності як головні передумови створення політичної нації. Аналіз сучасних етносоціальних змін свідчить про те, що Франкові ідеї отримали нову емпіричну перевірку. В умовах повномасштабної агресії відбулися ключові зміни в структурі українського соціуму:

- поліетнічність України не спровокувала внутрішніх конфліктів (як на те розраховував агресор), а стала базою для зміцнення політичної
ідентичності;

- відбувається остаточний розрив із радянською моделлю «дружби народів», де етнічність була інструментом контролю. Натомість
домінує модель громадянської нації, де приналежність визначається спільними цінностями та участю у захисті держави;

- сучасний український націоналізм інтерпретується як імунний механізм самозахисту, що прямо корелює з Франковим ідеалом
«виховання почуття обов’язку перед рідним краєм».

До обговорення долучилися усі викладачі і аспіранти кафедри, жвава дискусія сприяла глибокому аналізу винесених на розгляд тез та допомогла уточнити методологічну базу досліджень. Аспірант засвідчив наявність у нього ґрунтовних знань теоретичного матеріалу та вільне володіння термінологією, здатність до самостійного розв'язання складних наукових завдань.

Автор: Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи

Перегляди: 416

26 листопада 2025 року пройшов науковий семінар на тему «Соціальна травма та міграція: досвід вимушених переселенців». Основним доповідачем була Олена Приходько, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри. Науково-методичний семінар був присвячений осмисленню соціальних, психологічних та управлінських викликів, пов’язаних із внутрішньою та зовнішньою міграцією в умовах криз.

Під час семінару Олена Олексіївна розглянула поняття соціальної травми як колективного та індивідуального досвіду, що виникає внаслідок різких соціальних змін, втрати безпеки, розриву соціальних зв’язків і вимушеної адаптації до нових умов життя. Акцентувала увагу на тому, що міграція в такому контексті є не лише фізичним переміщенням, а й складним процесом переосмислення ідентичності, соціальних ролей та життєвих стратегій. У доповіді висвітлила питання інтеграції вимушених переселенців у приймаючих громадах, доступу до освіти та ринку праці, трансформації сімейних і професійних траєкторій, а також механізмів соціальної підтримки.

Важливою частиною семінару стала дискусія, у межах якої учасники обмінялися власними спостереженнями та результатами досліджень, порушили питання ролі освітніх і наукових інституцій у подоланні наслідків соціальної травми та формуванні інклюзивного середовища. Окремо обговорювалися методи дослідження досвіду переселенців у соціальних науках, поєднання кількісних і якісних підходів, етичні аспекти роботи з вразливими групами. Проведення семінару засвідчило актуальність тематики соціальної травми й міграції та необхідність подальших наукових розвідок, спрямованих на вироблення ефективних підходів до підтримки вимушених переселенців і розвитку стійких соціальних спільнот.

Автор: Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи

Перегляди: 363

12 листопада 2025 року відбувся науково-методичний семінар кафедри соціології та соціальної роботи, на якому було заслухано та обговорено доповідь аспіранта 4-го року навчання Олексія Бондаря на тему: «Концептуальні відмінності екологічного та інвайронментального мислення: аналітичний огляд експертних оцінок». Олексій Бондар презентував результати масового та експертного опитування, яке було здійснено відповідно до завдань дисертаційного дослідження «Інвайронментальна свідомість в умовах глобальних ризиків: український вимір».

У анонімному онлайн-анкетуванні за допомогою платформи Microsoft Forms протягом травня 2025 р. - липня 2025 р. ним було опитано 560 респондентів, а також 15 еспертів, фахівців у сфері екології, зокрема науковців, держслужбовців, працівників освіти і мас-медіа, екоактивістів і правозахисників. Основний теоретичний висновок дисертаційного дослідження О.Бондаря, який складає його новизну та емпірично верифікований, полягає у тому, що екологічна та інвайронментальна свідомість як відносно самостійні різновиди суспільної (індивідуальної) свідомості, базуються на принципах інвайронменталізму, є подібними (застосовуються для дослідження взаємодії людини з природними системами, відображають наслідки людської діяльності, містять стратегії збереження ресурсів, підкреслюють міждисциплінарний характер екологічних досліджень), але не є абсолютно тотожними за своїм змістом. Екологічна свідомість виявляється у знаннях і ставленні людини до природного середовища, тоді як інвайронментальна – виявляється через особистісну відповідальність за споживчу поведінку, ресурсозбереження та екоініціативи і розглядається як більш високий рівень розвитку екологічної свідомості, що інтегрує ціннісні, поведінкові та практичні аспекти взаємодії людини з довкіллям.

До обговорення результатів дослідження долучилися усі викладачі кафедри. Аспірант засвідчив ґрунтовні соціологічні знання, зокрема щодо предмету дисертації, всебічну методичну обізнаність і грамотність щодо організації і проведення соціологічних досліджень, виваженість наукових міркувань при відповідях на усі поставлені запитання. 

Автор: Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи

Перегляди: 393

Автор: Кафедра соціальної педагогіки і соціальної роботи

Перегляди: 819