14 – 15 листопада 2024 року відбулася Всеукраїнська  конференція  «Література і історія», організована кафедрою української літератури ЗНУ. Напрочуд широкий академічний майданчик, на якому організаторам вдалося розташувати рекордних десять секцій, дозволив актуалізувати надзвичайно різноманітні розвідки у сфері українського і зарубіжного літературознавства. Дискусії розгорталися навколо жанрово-стильової специфіки історичного твору у літературознавчому і мовознавчому аспектах, знакових історичних подій в художньому творі, образів історичних осіб, альтернативного моделювання історії і т.д. Лейтмотивом усіх конференційних заходів стала теза про українську ідентичність і патріотичні імперативи. І класичні, і сучасні історичні твори розглядалися як масштабна інтелектуальна і духовна комеморативна платформа, спроможна вмістити дієві підказки і відповіді на складні питання, що стоять сьогодні перед літературним, літературознавчим і читацьким загалом.

     Про цю можливість історичної літератури говорила на конференції доцент кафедри англійської філології Л. Д. Федоряка, яка представила доповідь про історизм єлизаветинської «великої» прози: «ЗНУ – це моя друга альма-матер, і я завжди з радістю і вдячністю приймаю їхні запрошення. Минулого разу, у 2022 році, мене приємно здивувала кількість запропонованих тем, а цьогоріч організатори підтвердили свій високий статус. Вектор обговорення – література і історія – завжди актуальний. Але зараз, на тлі війни з росією, коли перед автором і дослідником відкриваються широкі інтерпретативні можливості, чітко визначитися з напрямком і механізмами репрезентації сучасних подій не завжди буває легко. Літературознавцям за приклад можна взяти, приміром, давні твори, у яких містяться згадки про історію. У романі «Нещасливий мандрівник» представник пізнього англійського Ренесансу Томас Неш говорив про те, що минулі події і пам’ятки слід сприймати не лише як складники історичної пам’яті, а й як застереження від повторення минулих доленосних помилок, і сучасному читачеві треба бути в першу чергу «історіографом власного лиха, а не чіпати трофеїв чужих міст». Тобто, на думку письменника, від споглядання і читання історичної минувшини покоління сучасне і прийдешнє має не просто отримувати естетичну насолоду, але й запозичувати досвід і виносити життєві уроки. Подібні думки зараз видаються напрочуд актуальними».

     Другий день конференції був присвячений культурно-мистецьким заходам і методичній практиці. Особливу зацікавленість учасників викликав вебінар «Діалог історії та сучасності», організатори якого зосередились виключно на методиці викладання творів історичної тематики. Магістрантка спеціальності Середня освіта. Мова і зарубіжна література (англійська) Світлана Мялик поділилася своїми думками щодо вебінару, проведеного колегами із ЗНУ: 

   «Тема вебінару виявилася надзвичайно актуальною та корисною для всіх, хто прагне зробити процес вивчення історичних творів більш цікавим та ефективним. Особливо вразило те, як органічно авторкам вдалось поєднати два, здавалося б, різні предмети, літературу і історію, та продемонструвати їхній взаємозв’язок. 

    Інтерактивні засоби, представлені на конференції, відкрили перед нами нові можливості для підвищення мотивації учнів та студентів. Онлайн-платформи Канва та Падлет відомі багатьом з нас, але були запропоновані й такі інтерактивні майданчики, що стали справжнім відкриттям. Так, наприклад, сайт http://kazka.fun дає можливість створити свою власну казку! Для цього лише потрібно задати тему казки, обрати головного героя та описати події, які б ви хотіли бачити в цій казці... І вуаля! Стається диво – перед вами плід вашої уяви у вигляді готової казки.

    Всі запропоновані ресурси дозволяють створювати яскраві, динамічні та інтерактивні матеріали, які захоплюють уяву молоді. Можливість самостійно створювати проекти, презентувати їх та отримувати зворотний зв’язок від однолітків – це потужний стимул для навчання.

    Особливо сподобалося, як під час конференції лектори акцентували увагу на важливості розвитку критичного мислення та творчих здібностей учнів. Запропоновані інструменти та методики дозволяють не просто запам’ятовувати факти, а й аналізувати їх, висловлювати власну думку та будувати логічні ланцюжки.

Отримана інформація допоможе мені:

• Урізноманітнити свої уроки: впровадити в навчальний процес інтерактивні елементи, які зроблять заняття більш цікавими та ефективними.
• Підвищити мотивацію учнів: залучити їх до спільного створення навчальних матеріалів, що зробить процес навчання більш особистим та значущим.
• Розвивати критичне мислення та творчі здібності учнів: запропонувати їм завдання, які вимагають аналізу, синтезу та оцінки інформації.
• Створити більш позитивну навчальну атмосферу: завдяки використанню сучасних технологій та інтерактивних методів навчання, учні почуватимуться залученими до навчального процесу та мотивованими».

Дякуємо колегам із Запорізького національного університету за запрошення і організацію конференції, цікаві та корисні заходи, і сподіваємось на майбутні зустрічі та обмін досвідом!