Чи може бути кліповим мислення? Чи доречна така термінології і звідки витоки подібної проблеми?

Ці питання обговорювалися на засіданні наукового семінару кафедри філософії, який відбувся 05 травня 2023 р. Із презентацією результатів дослідження виступили к. філос. н., доц. Н. П. Козаченко та к. філос.н., ст. викладач М. М. Брюховецький.  

Доповідачі наголосили, що для розвитку сучасної науки необхідно створювати спільний світовий дискурс. Важливим при цьому є проблема вживання однакових термінів. З одного боку, науковець повинен проводити свою діяльність на засадах академічної доброчесності, що унеможливлює вигадування власних термінів для наявних і описаних явищ.  З іншого боку, побудова спільного наукового наративу актуалізує питання запозичення та перекладу термінів.

У представленому досліджені проаналізовано історію виникнення термінів «кліпове мислення» та «кліпова свідомість»,  вивчено ставлення української наукової спільноти до цього терміну. Отримані результати порівняли з іноземними дослідженнями. Також було висвітлено різницю у функціонуванні термінів в українському та англомовному  наукових дискурсах.   

У висновках доповідачі зазначили, що в англомовній літературі немає відповідника терміну «кліпове мислення». Зарубіжні дослідники не схиляються аналізувати це явище як новітнє чи унікальне. Тому воно не є «мисленням» чи «свідомістю». Зазначений термін є псевдотерміном, який не описує реальність, а є радше вигадкою. Були запропоновані два можливі філософські підходи до розгляду феномену «кліпового мислення»: практичний та онтологічний.