14 листопада 2024 року відбулася лекція кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету Наталії Миколаївни Малюги на тему: «Нація живе у мові: українсько-угорські паралелі», проведена в контексті онлайн-проєкту кредитної мобільності здобувачів вищої освіти «Осіння філологічна школа 2024». Тема філологічної школи – «Літературно-культурні взаємини України та Угорщини: текст, контекст». Організатори проєкту: Ніредьгазький університет (Угорщина), Криворізький державний педагогічний університет (Україна), ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (Україна).
Лейтмотивом лекції стали слова Іштвана Сечені, засновника Угорської Академії наук, із якими він звернувся до угорського сейму: «Нація живе в мові. Бо якщо не там, то де?». Учасники філологічної школи мали змогу прослухати цікаву лінгвістичну розвідку про взаємодію української та угорської мов, запозичення, які увійшли до угорських говорів зі слов’янських мов, зокрема й української, усвідомити силу прояву національного відродження в мові. Лекторка звернула увагу на особливості мовної організації українців та угорців, яку етноси сформували в процесі боротьби за власну незалежність. Неабиякий інтерес у слухачів викликали колоритні приклади, зокрема спільнокореневі слова на позначення любові szeretet і szerelem. Не залишилися поза увагою й етикетні форми спілкування: присутні задумалися, чому монетизація подяки в українців вербалізована у вислові на чай (чайові), а угорці в подібній ситуації використовують конструкцію, відповідником якої є на вино (винні гроші).
Наталії Миколаївні вдалося охопити питання мовного контактування, узаємозв’язку мови, культури та історії етносу, проблему націєтворення. Лекторка підкріплювала виклад місткими цитатами авторитетних учених. Відгомін у середовищі слухачів знайшли слова філософа і мовознавця Йоганна Готфріда Гердера з огляду на їхню зануреність у сучасний контекст: «Усі такі близькі носії різних мов є рівночасно найзапеклішими, найнепримиреннішими ворогами, і якраз не з хижості та зажерливості, бо вони здебільшого не грабують, а лише вбивають, руйнують і приносять жертви тіням своїх батьків». Під час викладу зростало сприйняття тези про те, що сила мови визначається за п’ятьма стандартними критеріями: географічним, економічним, комунікаційним, знаннєвим, дипломатичним і медійним.
І здобувачі освіти, і викладачі відзначили змістовність лекції Наталії Малюги, її глибокий мовно-філософський аналіз усіх мовно-історичних процесів, пов’язаних із формуванням української та угорської мов, а відтак рефлексія від отриманої інформації була глибокою.
Наприкінці лекції Наталія Миколаївна подякувала організаторам школи за запрошення і можливість долучитися до цієї знакової для факультету академічної події, а здобувачам освіти побажала й надалі пізнавати світ українського (й не тільки) слова, занурюватися в міжмовні процеси, керуватися важливим для всієї філологічної спільноти гаслом: «Мова має значення».