На кафедрі соціології та масових комунікацій відбувся черговий науково-методичний семінар, на якому були розглянуті два питання :
1. Технології дистанційної освіти та їх можливості.
Доповідач: доцент, к.соціол. наук Черноус Л.С.
2. Інформаційно-комунікативні технології в екологічному маркетингу.
Доповідач: професор, д.соціол.н. Лобанова А.С.
У своєму виступі Л.С.Черноус як менеджер кафедри з дистанційної освіти проаналізувала рік навчання в дистанційному режимі, який став альтернативою очній формі навчання. Зокрема вона акцентувала увагу на тому, що усі викладачі кафедри активно і сумлінно долучилися до дистанційного навчання, опанували платформи Moodle, Zoom, Вайбер, Скайп і відповідно до розкладу (і поза ним) проводили заняття зі студентами. Людмила Сергіївна назвала позитивні сторони дистанційного навчання, до яких віднесла:
- запобігання розповсюдженню короновірусної інфекції і збереження здоров’я тисячам студентів і викладачів;
- відносна легкість опанування дистанційних платформ викладачами і студентами;
- можливість залучитися до дистанційного ведення занять великій кількості учасників;
- зручність використання викладачем презентацій з комп’ютера, що робить лекцію цікавішою й динамічнішою;
- зручність для студентів презентувати свої практичні й самостійні завдання у вигляді візуальних проектів, які легко бачити і обговорювати.
Між тим є й деякі небажані моменти у дистанційному навчанні, а саме:
- відсутність безпосередніх соціальних контактів між студентами і викладачами;
- неможливість викладачу побачити реакції студентів на лекції, оскільки практично всі вони ховаються за аватарками, не включаючи камеру;
- часті від’єднання Інтернету або електроенергії розривають цілісний процес проведення лекції;
- порушення студентами графіків представлення на Moodle самостійних завдань, тощо.
Між тим, незважаючи на ці недоліки, дистанційна форма навчання є сучасним полем для освітнього процесу, яке необхідно удосконалювати і використовувати одночасно з очною формою навчання у критичних та небезпечних чи форс-мажорних обставинах, щоб запобігти розповсюдженню пандемій.
У обговоренні взяли участь завідувач кафедри Грабовець І.В., професор А.С.Лобанова, доцент Ю.В.Візниця, ст. викладач О.О. Комарова.
Вони зазначили, що дистанційна освіта – нова для викладачів і студентів форма, однак така, що була вдало опанована швидкими темпами і стала альтернативою очній формі навчання.
Завдяки дистанційній освіті, яка професійно реалізувалася в нашому Університеті, освітній процес не призупинився і не знизилася його якість, що свідчить про високу відповідальність керівництва Університету, фахівців кафедри інформатики та прикладної математики, інформаційного відділу, професорсько-викладацького складу.
По другому питанню виступила професор Лобанова А.С. зазначила, що потреба запровадження екологічного маркетингу та удосконалення його інструментів для сталого розвитку великих промислових регіонів є досить актуальною та гостро затребуваною в сучасних умовах. Адже мова йде, по-перше, про соціально-економічну ефективність реалізації світової доктрини сталого розвитку в тих регіонах, які мають потужний промисловий потенціал, а відтак і значне екологічне навантаження на стан здоров’я та рівень життя соціально-територіальних спільнот. А, по-друге, про нові глобалізаційні виклики, що пов’язані з запровадженням цифрової економіки, нових інформаційних технологій, без яких стає неможливим інтенсивний розвиток промисловості та диверсифікація традиційних енергомістських галузей промисловості, відповідно до інновацій. Найбільшими промисловими регіонами у Польщі є Верхньосілезький промисловий округ (GOP), а в України – Криворіжжя.
І тому спільною працею з польськими вченими з Сілезької Політехніки став пошук ефективних інноваційних інструментів для активізації процесу реалізації стратегії сталого розвитку у промислових регіонах.
Основним результатом роботи стало обґрунтування наукової ідеї про те, що реалізація стратегії сталого розвитку у промислових регіонах можлива завдяки активізації процесу екологічного маркетингу на основі використання новітніх інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) та їх інноваційних інструментів: методологій, цифрових систем, Інтернет-мереж, хмарних технологій, систем проектування продукції, її виготовлення, продажу, завдяки прискореним комунікаційним зв’язкам. Новизна наукової роботи полягає у розробці моделі ринкового поля екологічного маркетингу та єдиного інформаційного простору для запровадження новітніх ІСТ.
Розглянуті та запропоновані у роботі ІКТ та їх інструменти сприяють прискоренню процесів пошуку необхідної інформації для промислових підприємств, дослідження ринку екологічної продукції, екопопиту, екопропозиції, екоціни, конкуренції, просуванню екопродукції та екопослуг до споживача, розробки екологічних технологій життєвого циклу екопродукції, а відтак прискоренню промислової інтеграції, формуванню корпоративної архітектури, удосконаленню управління бізнес-процесами в промислових регіонах і відтак прискоренню сталого розвитку у промислових регіонах.
Матеріали спільного дослідження оприлюднені у швейцарському журналі «Risk Financial Management» який індексується у наукометричній базі «Scopus».
У обговоренні взяли участь завідувач кафедри Грабовець І.В., доценти Ю.В.Візниця, О.А.Тарасова. Вони зазначили, що проблема запровадження ІКТ у екологічному маркетингу є насправді дуже важливою для промислових регіонів, зокрема для Кривбасу. І тому спільне наукове дослідження з польськими науковцями є подвійно корисним і як наукова співпраця, і як стратегія запровадження стратегії сталого розвитку.
За результатами обговорення питань, науковці кафедри ухвалили наступні рішення:
Рекомендувати викладачам кафедри у процесі дистанційної освіти активно залучати нові форми роботи із студентами і формувати у них відповідальне ставлення до участі у лекціях і семінарах на електронних платформах.
Продовжити у межах науково-дослідної проблематики досліджувати запровадження інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі і соціально-економічній діяльності суб’єктів підприємницької діяльності.
