15 грудня п.р. науковці кафедри соціології та масових комунікацій провели черговий науково-методичний семінар на тему «Екологічні проблеми сучасності».
Доктор філософії Валерій Каритка презентував доповідь на тему «Екологічна культура молоді в умовах глобальних викликів», а професор Алла Лобанова -«Екологічні наслідки російської агресії в Україні».
В.Каритка зазначив, що екологічна культура – це ціннісно-раціональна соціальна дія, що орієнтована на отримання економічних благ для задоволення зростаючих потреб з мінімальними ресурсними витратами. При розумінні змісту екологічної культури варто враховувати три базові принципи:
а) необхідність усвідомлення людиною і суспільством характеру своїх дій по відношенню до природи в широкому її розумінні;
б) здійснення розумної практично-перетворювальної діяльності в навколишньому середовищі з метою задоволення своїх базових потреб;
в) прогнозування соціальними суб’єктами наслідків своєї ресурсно-споживчої діяльності.
Він підкреслив, що у довоєнний час рівень екологічної культури молоді у промислових регіонах залишався доволі низьким, а відтак потребував підвищення через систему освіти та мас-медіа. В умовах російської агресії посилюється необхідність формувати у підлітків та молоді екологічну відповідальність як особистісну рису і соціальний ресурс, оскільки вона є діяльнісним проявом і результатом рівня екологічної культури.
В історії є так звані «Сади перемоги», які засновувалися під час війни, ця ідея вже має своє утілення і у Кривому Розі. Це прекрасний приклад формування екологічної культури підлітків і молоді навіть в умовах війни. В системі освіти необхідно формувати у підлітків і молоді ціннісно-раціональне ставлення до природного середовища, розумне використання природних благ та відновлення природного середовища після війни.
А.Лобанова розкрила небезпеку екологічних наслідків, які вже має і може мати у майбутньому Україна від російсько-української війни. До них вона віднесла:
-забруднення і пошкодження природних ландшафтів. Як свідчать екологи, агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду площею 12406,6 кв.км, що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України;
-мінування та забруднення водних шляхів. Під час наступу російських військ, обстрілів і бомбардувань міст та інфраструктури було завдано шкоди системам водопостачання, водовідведення та комунікаціям багатьох міст на півночі, сході та півдні України. Це загрожує запасам прісної води, спричиняє забруднення річок, які є джерелами водопостачання для промислових, комунальних підприємств та окремих домогосподарств;
-порушення морського біоценозу, оскільки російські військові замінували морські узбережжя та морські шляхи від Босфору до Одеси, постійно обстрілюють українські морські порти, зокрема Маріуполь, Бердянськ, Одесу та інші, що призводить до потрапляння отруйних речовин, зокрема нафтопродуктів, у морську акваторію;
-хімічне забруднення повітря і грунтів, яке відбувається під час обстрілів промислових об’єктів, соціальної інфраструктури, міст та селищ. Після детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка отруйних хімічних сполук, а також велика кількість токсичної органіки, внаслідок чого забруднюється повітря та окислюються навколишні ґрунти, що вкрай негативно позначається на організмі людини, а також вбиває живі організми флори і фауни; (Омельчук & Садогурська, 2022).
-потенційна загроза радіаційного та ядерного забруднення, яка існує внаслідок пошкоджень під час окупації Чорнобильської АЕС, Енергодарської АЕС, обстрілів Харківського фізико-технічного інституту, де розташована ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів» та інші.
Російська агресія проти України нанесла і продовжує наносити колосальні екологічні збитки як для екосистеми країни, так і для здоров’я і життя населення. Відновлення соціально-екологічної рівноваги, потребуватиме: по-перше, юридичної фіксації екозлочинів РФ в Україні та відшкодування нанесених збитків; по-друге, систематичного екологічного моніторингу; по-третє, надпотужних трудових зусиль українського народу і, по-четверте, значних фінансових ресурсів.
Науковці кафедри залучилися до обговорення доповідей і зазначили, що в освітньому процесі мають обов’язково знайти своє утілення питання виховання екологічної культури та екологічної відповідальності підлітків і молоді.