27 жовтня 2025 року на факультеті української філології відбувся урочистий захід з нагоди Дня української писемності та мови, який підготували студенти другого, третього і четвертого курсів.

Завідувач кафедри української мови, професор Тетяна Михайлівна Мішеніна вернулася до присутніх із палким закликом шанувати рідне слово, наголошуючи, що саме в його неповторному багатстві, дивовижній красі та милозвучності криється сакральна цінність, життєво важлива для нашого народу.

На святкове зібрання завітати шановні гості: перший проректор Криворізького державного педагогічного університету, доцент Оксана Андріївна Остроушко, заступник декана факультету української філології з навчально-виховної роботи, доцент Любов Миколаївна Семененко, викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, кафедри технологічної та професійної освіти, кафедри педагогіки, здобувачі освіти різних курсів факультету української філології та факультету педагогічної освіти, учні Криворізького ліцею №4 з педагогами Оленою Вікторівною Журбою, Оксаною Миколаївною Вовченко та інші.

Перший проректор, кандидат філологічних наук, доцент Оксана Андріївна Остроушко наголосила, що проведення цього заходу є вкрай необхідним, особливо в буремний час війни, коли ми захищаємо свою незалежність та самобутність, які ґрунтуються насамперед на рідній мові. Ось чому День української писемності та мови має глибоке й особливе значення для української нації.

Заступник декана з навчально-виховної роботи, доцент Любов Миколаївна Семененко поділилася міркуваннями про важливість самого свята та пошанування його на факультеті, оскільки факультет української філології завжди стояв на сторожі рідного слова, плекав традиції, виховав не одне покоління вчителів-словесників. Мова покликана гуртувати нас, надихати на нові звершення і зберігати живий зв'язок із попередніми поколіннями.

День української писемності та мови – державне свято, яке віднедавна почали відзначати в Україні 27 жовтня відповідно до зміни церковного календаря. Встановлене воно 9 листопада 1997 р. Указом Президента  «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

У віртуальній авдиторії прозвучали вагомі слова про українську мову, її значення для людини, для народу й нації. У своїх виступах здобувачі освіти майстерно декламували українські поезії, поєднавши класичні твори із доробком поетів-сучасників, а також представили власні щирі поетичні рядки, що відображають світосприйняття молодого покоління. Студентка другого курсу Єлизавета Єрмолаєва з нагоди свята рідної мови написала поезію «Молитва до янголів»: 

Студенти факультету педагогічної освіти, які активно долучилися до святкування, не лишилися байдужими до щирого українського слова. Здобувач освіти третього курсу Едуард Асадов (група ТНІ-23) зачитав власну поезію, присвячену рідній мові та трагедії, яку несе із собою війна.

Роздуми
Наш ворог прийшов усе забрати,

Ти мусиш утекти з своєї хати,

Але Господь все бачить і спостерігає,

Що кожен з нас у світі цім шукає.

Десь за горбом – нові міста і люди,

І серце знов надію в собі будить.

Ти серед них знаходиш теплі очі –

І світ стає трішки ясніший вночі.

Хай дім зруйнований – та не зламалась воля,

І вчишся знов, і знов ростеш поволі.

В університетських залах, між книжками,

Живе твоя країна між думками.

І хоч війна залишає тінь і втрати,

Ми вчимося любити і прощати.

Бо кожен день – це крок до світла знову,

До миру, дому й рідного слова (22.10.2025)

Для сучасних українців питання мови й національного гідності, незламності духу і прагнення до незалежності є особливо актуальним у часи випробувань, болю і смутку. Україна втрачає найкращих, які віддають свої життя за найвищі цінності. Вони не складають свої мужні крила, а передають їх кожному із нас, оскільки ці крила – це правда і чесність, довіра та вірність, надія й терпіння, сміливість бути собою і відповідальність за свою долю та долю своєї країни. Недарма Ліна Костенко нагадує нам, що справжня цінність людини полягає у її духовному багатстві, одним із яких є мова.