Науковці кафедри соціології та масових комунікацій 23 лютого п.р. провели плановий науково-методичний семінар «Вища освіта в Україні в контексті європейського освітнього простору», на якому заслухали та обговорили доповіді Олени Приходько, ст. викладача, к.соціол.н. про роль ЗМІ у висвітленні соціальної підтримки, зокрема працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і Людмили Калашнікової, професора, д.соціол.н. про внутрішні та зовнішні загрози, які постали перед студентською молоддю в умовах російської агресії на території Україні з 24 лютого 2022 року.

    О.Приходько акцентувала увагу на змінах, які відбулися у висвітлені ЗМІ тематики ВПО до та під час війни, звернула увагу на той факт, що до 2018 року не існувало рекомендацій щодо особливостей висвітлення тематики ВПО. Вперше рекомендації були сформовані в умовах російсько-української війни учасниками проєкту «Голос місцевих ЗМІ», оскільки в Україні зявилися мільйони переселенців.
   Експерти радять медійникам під час висвітлення історій та проблем ВПО, дотримуватися наступних вимог: уникати таврування (стигматизації) з приводу чутливих соціально-економічних тем, включаючи тему житла, зайнятості або соціальної допомоги; ретельно підбирати слова та терміни; бути чутливими та максимально збалансованими, уникати написання статей, що розпалюють ворожнечу; не відокремлювати ВПО від загалу та не забувати, що люди зі статусом ВПО у першу чергу громадяни України з такими самими правами, як і будь-який інший громадянин; захищати ідентичність та приватну інформацію ВПО, проявляти співчуття і розуміння; не
використовувати дітей як інструмент пропаганди.

  Л.Калашнікова представила ґрунтовний соціологічний аналіз внутрішніх та зовнішніх загроз, які стояли перед студентською молоддю до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну та які посилилися під час війни. Вона умовно поділила усі ризики молодіжного середовища на п’ять груп:
 Ризики здоров’я і життя, пов’язані з процесами відродження (захворюваність, міграція, шлюбність тощо).
 Ризики життєвого старту (трудова експлуатація, можливості відтворення життєвих сил, нерівність соціально-статусних позицій, соціальний капітал, фінансові можливості і т. д.).
 Ризики невизначеності самореалізації (працевлаштування, організація дозвілля, висхідна і низхідна мобільність, соціальне виключення, екстремальні практики, ризикована поведінка).
 Ризики ціннісно-нормативної невизначеності (маніпуляції, втягнення у політичні ігри, дезорієнтація, аномія, девіації, розрив з соціальними інститутами).
 Ризики ідентичності (криза ідентичності національної, громадянської, делінкветні та аддиктивні прояви, субкультури та ін.).
   Схарактеризувала особливості кожної групи ризиків, представила шляхи посилення соціальної безпеки студентства і окреслила шляхи щодо її забезпечення в умовах воєнного стану.

  Науковці кафедри обговорили доповіді, висловили свої судження щодо необхідності використання висловлених пропозицій у освітньому та виховному процесі.