Кафедра педагогіки
Криворізький державний педагогічний університет

   

      кібербулінг.jpgНебезпека чекає нас в Інтернеті навіть у звичайних, на наш погляд, життєвих ситуаціях.

Прогрес - явище різнобічне, яке разом з користю і розвитком несе нові ризики та проблеми.

  Анонімні погрози, тролінг, хейтинг, кіберсталкінг, секстинг – усе це сучасні різновиди цькування в Інтернеті. Така форма насильства набирає все більших обертів. Часто діти не розуміють, як можуть захиститися від кібербулінгу. Більш того, батьки самі часто не розуміють, як себе поводити в Інтернеті та яким чином захистити дитину. 

   Без_названия.jpeg              КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.

 

 

Найпоширеніші типи кібербулінгу

 

1a9c7a2a858a91a74f7641d76398ab8e.png       Розглянемо методи кібербулінгу докладніше.

  1. Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
  2. Анонімні погрози. Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою.
  3. Переслідування. Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь-якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.
  4. Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в Інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.
  5. Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.

Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ.. – свята війна). На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в певних умовах вона       теж  може  перетворитися  на  нерівноправний  психологічний  терор.  Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.

  1. Обмовлення, або зведення наклепів –  розповсюдження  принизливої  неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад),   створюються   спеціальні   «книги   для   критики», в   яких розміщуються жарти про однокласників, наклепи. Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.

7.  Самозванство, втілення в певну особу – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді.

8. Хепіслепінг (HappySlapping – щасливе ляскання, радісне побиття) – назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.

   Без_названия.pngЯк боротися з кібербулінгом?

Найчастіше від кібербулінгу потерпають підлітки, хоча дорослі також не застраховані від такого виду цькування. В українське законодавство вже ввели поняття булінгу і наступним кроком обіцяють встановити відповідальність за кібербулінг. Поки це лише в планах, то потрібно навчитися нейтралізувати булерів.

На початковому етапі, коли ви помітили перші образи чи цькування, намагайтеся ігнорувати булера. Часто люди, що шукають собі жертву у мережі, хочуть бачити зворотний зв’язок та викликати певні емоції. Тож за відсутності будь-якої реакції можуть просто втратити інтерес.

Якщо це не зупинить булера і він продовжить діставати вас повідомленнями та коментарями – просто заблокуйте його. У соцмережах є така можливість, щоб людина більше не могла стежити за вами та надсилати вам повідомлення. Також є можливість поскаржитися на булера у саму соцмережу, щоб його сторінку заблокували для всіх.

Намагайтеся обмежити публікацію особистої інформації у соцмережах. Наприклад, не вказуйте номер телефону чи адресу проживання. Такою інформацією може скористатися не лише булер для цькування, а й шахраї у серйозніших цілях.

Для безпеки своєї пошти та соцмереж оберіть складний пароль та змінюйте його час від часу. Не зайвим також буде налаштувати багатофакторну автентифікацію: коли для доступу до свого профілю потрібно ввести код з SMS чи пошти. За таких умов самозванство реалізувати стане набагато важче.

Що ж робити, якщо ви стали жертвою кібербулінгу чи кібергрумінгу?

1.    Зберегти свідчення факту кібербулінгу.
2.    Видалити сторінку із соціальних мереж.
3.    Звернутися до правоохоронних органів.
4.    Якщо є зміни поведінкового та емоційного стану – звернутися до психолога.

Збережені свідчення – листування, коментарі, відеоматеріали стануть вашими доказами у справі, яку відкриють правоохоронні органи. І тоді агресора можуть покарати: відповідно до зазначеного закону, накладуть штраф або призначать громадські роботи.

А ще, всі особи, які стали жертвами чи свідками кібербулінгу, можуть звернутися за допомогою:

  • Національна дитяча «гаряча» лінія:  0 800 500 225або  116 111(безкоштовно з усіх мобільних).
    ● Національна поліція України – 102;
    ● Контакт-центр безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103;
    ● Освітній омбудсмен – 03058, м. Київ, відділення поштового зв’язку 58, а/с 48, телефон: 095 143-87-26, email: [email protected]
28195
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Грудень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31