Напередодні дня незалежності України, 22-23 серпня 2024 року, у Стокгольмі (Швеція) відбулася міжнародна наукова конференція «New Voices in Children’s Literature in Translation: Culture, Power And Transnational Approaches», у якій взяли участь представники з-понад 50 країн світу від різних університетів та інституцій. Серед них – наша колега, д.філол.н., проф., професор кафедри перекладу та слов’янської філології Марина Варданян, яка зараз проходить наукове стажування в Гайдельберзькому університеті.
Перед корпусом Стокгольмського університету
Міжнародна конференція відбувалася на базі Інституту усного та письмового перекладу Стокгольмського університету. Учасники з США, Китаю, Бразилії, Канади, Бельгії, Ірландії, Грузії, Польщі, Німеччини, Угорщини тощо представили широкий діапазон тем, присвячених різним аспектам перекладу дитячої та підліткової літератури, серед яких поставали й питання деколонізації, війни, ідентичності, біженців, мультикультуралізму та української мови. Крім роботи в паралельних секціях, учасники конференції брали участь у дискусіях після презентацій доповідей ключовими спікерами, круглими столами з перекладачами, письменниками та видавцями, а також в офіційних зустрічах із представниками мерії Стокгольма.
Наша колега, проф. Марина Варданян представила доповідь «Rewiring for What? Swedish Literature in Soviet Translation from the Ukrainian Perspective», у якій порівняла з позиції ідеологічного підходу два радянських переклади книги відомої шведської письменниці Сельми Лагерльоф про пригоди Нільса з гусьми Швецією. У своїй доповіді Марина Варданян простежила, як радянська цензура та норми впливали на переклади дитячої літератури, а український переклад демонструє реалізацію стратегії підпорядкування однієї культури іншій.
«Вибір теми для конференції пов'язаний з основним напрямом моїх досліджень – ідеологіями та соціологією в перекладах дитячої та підліткової літератури. На жаль, дотепер західний світ пам’ятає про радянський союз як якусь велику та щасливу державу. Моє завдання показати ось ці стратегії маніпуляції та цензури, які формували через переклад такий собі образ щасливого радянського дитинства, і водночас розкрити як відбувалося власне підпорядкування української культури, мови, ідентичності через переклад. Важливо брати участь у таких заходах, аби українці висловлювали свою перспективу на сучасні проблеми, що беруть свої корені в минулому. На жаль, на цій конференції я вкотре була єдиною представницею від України, і слухала доповіді іноземців про українську коміксову літературу та мову з позиції іншого», – коментує проф. Марина Варданян.
Бажаємо нашим колегам подальших плідних заходів, а Україні – потужної міжнародної підтримки!