Асоціації, що виникають у кожної розсудливої людини, яка почула це слово, як правило, одні і ті ж: стрілянина, вибухи, пожежі, кров, трупи, зброя і бронетехніка. Позбавлення і страждання, наднапруження сил, безприкладну мужність і героїзм. На війні спокою бути не може. Війни не буває без героїв.  

Але хто ж він - герой?  

На перший погляд дуже скромний, врівноважений і симпатичний,  має гарні чисті очі і таку саму душу, надзвичайно сором’язливий, приємний і відважний. І може пройшовши повз нього у натовпі навіть не здогадаєшся, що це справжній герой. Герой нашого часу. Нашого буремного часу, коли ненька Україна знаходиться у стані війни. Ось такий скромний і простий герой боронить її щодня, щохвилини, щосекунди. Бо він справжній чоловік, який вболіває за долю своєї держави, свого народу.

Нам пощастило… Студенти і викладачі психолого-педагогічного факультету зустрілися 28 лютого 2017 року зі справжнісіньким Героєм – Федосенком Павлом Юрійовичем, підполковником, командиром механізованого батальйону 54 механізованої бригади.

Студенти задавали багато питань, на які отримували вичерпні відповіді. Зустріч пройшла у теплій і привітній обстановці. На останок студенти передали воїнам на передову листи для підлеглих Павла Юрійовича.

Як висновок:  бути героєм – значить мати величезну силу волі для того щоб вміти пожертвувати своїм життям заради життя інших людей. У сучасному світі нас підстерігає безліч небезпек. Небезпеки можуть підстерігати нас скрізь. Найголовніше, щоб і героїв було не менше, ніж небезпек. І щоб усі герої поверталися додому живими!!!