Флагман педагогічної освіти на Придніпров’ї: від педагогічних курсів до університету

Історія педагогічної освіти Криворіжжя сягає початку ХХ ст. Як засвідчують документи, у Кривому Розі в 1921 році функціонувала Українська вчительська семінарія. Після її завершення випускники отримували посвідчення. Очолював семінарію М. Я. Бородулін. З ім’ям цієї людини пов’язано також відкриття в жовтні 1923 року в Кривому Розі педагогічних курсів для підготовки вчителів 1–4 класів загальноосвітніх шкіл, вихователів дошкільних закладів і працівників політосвітніх установ. Ці курси за його керівництва отримали статус закладу вищої освіти із 3-річним терміном навчання на основі 7-річної освіти. Після першого випуску з 1 вересня 1925 року курси реорганізовано в педагогічний технікум і переведено до м. Нікополя. Педагогічні курси у Кривому Розі продовжували діяти як курси підвищення кваліфікації вчителів.

Власне історія освітнього закладу починається в 1930 році. У цей час у Кривому Розі засновано інститут професійної освіти (Постанова Ради Народних Комісарів УСРСР, протокол №25/677 від 11 серпня 1930 року), який очолив І. І. Сочнєв. Заняття розпочалися 1 жовтня 1930 року. Підготовка спеціалістів здійснювалася на двох факультетах: техніко-математичному та соціально-економічному. При інституті функціонував робітничий факультет, випускники якого мали право вступати до цього закладу без іспитів. Інститут готував учителів математики, фізики, історії та політекономії, української та російської мов і літератур. На новостворений освітній заклад покладалися надзвичайно важливі завдання виховання нового покоління української молоді Придніпров’я та Криворіжжя.

 ^{Перша будівля університету}

У 1933 році інститут профосвіти реорганізується у заклад вищої педагогічної освіти. Рішенням колегії НКО України від 10 липня 1933 року було перейменовано Криворізький інститут професійної освіти на Криворізький педагогічний інститут. На 1933–1934 навчальний рік зараховано 180 студентів. В інституті змінилася не тільки форма, а й зміст навчально-виховної роботи. Від 1935 року при Криворізькому педагогічному інституті функціонує три факультети: фізико-математичний, мовно-літературний і природничий.

Серед головних досягнень  першого десятиріччя існування освітнього закладу:

- введення в дію навчального корпусу та гуртожитку інституту;

- створення фонду навчальної літератури (на початок 1940-х років бібліотечний фонд інституту складав близько 30 тис. книг);

- видання першого тому «Наукових Записок Криворізького педагогічного інституту», до якого ввійшли наукові доробки викладачів освітнього закладу.

Викладачам, співробітникам і студентам інституту разом з усім українським народом довелося пройти через нелюдські випробування голодом 1932–1933 років і репресіями 1930-х років. За сфабрикованими звинуваченнями були засуджені такі вчені: відомий український літературознавець, професор С. Ю. Гаєвський; директор інституту Т. Г. Кисельов; декан фізико-математичного факультету Л. А. Карета; завідувачі кафедр; професор В. О. Дорошенко; доценти  А. С. Джидарян і К. П. Макаревич; військовий керівник інституту О. К. Іванов; доценти кафедр В. Й. Аврамів і Д. П. Болюбах; викладачі Д. І. Богатирьов,  К. І. Гордєвський, Г. І. Клейн та інші.

Напередодні нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз Криворізький педінститут був одним із найбільших педагогічних ЗВО України з денною, заочною та вечірньою формами навчання. Із 1938 по 1952 роки на базі педагогічного інституту працювало вчительське відділення, де готували фахівців для неповної середньої школи. На початку 40-х років, як свідчать архівні дані, контингент студентів складав понад дві тисячі осіб. В освітньому закладі на 12-ти кафедрах і 3-х секціях працювало 72 викладача. 

Із початком війни документація й обладнання інституту були частково евакуйовані до східної частини СРСР.  Більшість викладачів і студентів пішла на фронт, вступила до загонів народного ополчення. Військова звитяга та мужність студентів, викладачів і працівників Криворізького педагогічного інституту – учасників Другої світової війни – відзначена державними нагородами. Зокрема, випускнику фізико-математичного факультету 1935 року В. Ф. Скопенку присвоєне звання Героя Радянського Союзу. У повоєнні роки Криворізький педагогічний інститут закінчив Герой Радянського Союзу – Я. П. Вергун.

Заняття у Криворізькому державному педагогічному інституті відновилися в жовтні 1944 року вже у звільненому від німецько-фашистської окупації місті. Весь тягар роботи щодо відновлення повноцінного функціонування освітнього закладу ліг на плечі колективу вишу, очолюваного Т. Ф. Горбом.

Довоєнний навчальний корпус Криворізького педінституту відбудові не підлягав, тому освітній заклад розташувався в довоєнному приміщенні однієї з міських шкіл. Попри всі складнощі повоєнної доби (моральну та фізичну виснаженість, розруху, голод) у 1945 році відбувся перший повоєнний випуск Криворізького педінституту. А в серпні 1951 року за наказом Міністра освіти «за відмінну і сумлінну працю та зразкову постановку навчально-виховної роботи» були нагороджені нагрудним знаком «Відмінник народної освіти Української РСР» 8 викладачів Криворізького державного педагогічного інституту.

У 1951–1961 роках Криворізький державний педагогічний інституту очолив кандидат хімічних наук, доцент М. Д. Бонь, який розпочав відродження наукових традицій освітнього закладу. Відбуваються студентські та викладацькі наукові конференції, результатом чого стало видання ІІ і ІІІ томів «Наукових Записок КДПІ» (1957 рік, 1958 рік). Закладаються підвалини ґрунтовних наукових досліджень з історії Криворіжжя, ініційованих істориком П. Л. Варгатюком і геобіоценологічних досліджень, запроваджених І. А. Добровольським.

Естафету якісних змін і розбудови Криворізького державного педагогічного інституту перейняв кандидат економічних наук, доцент Ф. А. Мазур, який був ректором освітнього закладу у 1961–1973 роках.  У Криворізькому педагогічному інституті урізноманітнюються напрями фахової підготовки студентів. Так, у 1960 році відбувся перший набір студентів на спеціальність «Початкова освіта», у 1967 році започаткована спеціальність «Музика і співи». Наукова і творча діяльності студентів інституту відзначається на конкурсах різних рівнів.

Саме в цей період на базі освітнього закладу починає свою плідну роботу Криворізьке відділення Українського географічного товариства під головуванням першого науковця-географа на Криворіжжі Т. А. Клевцова.

У 1966 році вступив до ладу новий навчальний корпус, що розташований на проспекті Гагаріна. Це дало змогу з 1966–1967 н. р. проводити навчання в одну зміну. Поруч із освітнім корпусом закладено новий ботанічний сад, збудовано спортивний комплекс. У 1962 і 1976 роки стали діяти студентські гуртожитки та їдальня.

У 1973–1979 роках освітній заклад очолював кандидат технічних наук, доцент В. І. Биков. У 1970–80-х роках у Криворізькому державному педагогічному інституті відкриваються нові факультети: загальнотехнічних дисциплін (1974), музично-педагогічний і початкової освіти (1975).

Із 1975 р. на кафедрі фізики започатковано новий напрям наукових досліджень «Комп’ютерне моделювання дефектів у кристалах», керівництво яким здійснював фізик-атомщик А. Ю. Ків. Регулярні конференції з проблем дифузії та дефектоутворення у твердих тілах, що проходили на базі фізико-математичного факультету, отримують статус Всесоюзного постійно діючого семінару. Особливої популярності набуває створений у КДПІ, єдиний у місті, астрономічний комплекс.

Понад 20 років, із 1979 по 2000 роки, Криворізький державний педагогічний інститут розвивався під керівництвом Заслуженого вчителя УРСР, професора П. І. Шевченка. Завдяки його наполегливій, творчій діяльності заклад вищої освіти набув значного розвитку. За період діяльності П. І. Шевченка відкрито нові факультети й спеціальності, зокрема географічний, художньо-графічний, іноземних мов, української філології, розпочато підготовку спеціалістів з історії, англійської та німецької мов, практичної психології.

Якісно новий етап в історії освітнього закладу розпочався з проголошенням Незалежності України. Науковцями інституту активно розробляються ідеї національної педагогіки, а координуючим центром цієї роботи стає науково-дослідна лабораторія з проблем національної педагогіки (науковий керівник – Заслужений працівник народної освіти України О. О. Любар). У 1992 році в інституті відкривається аспірантура з 8-ми спеціальностей. Це значною мірою позначилося на якісній зміні професорсько-викладацького складу. У другій половині 90-х років ступінь доктора наук отримали 8 викладачів, кандидата наук – 55.

Тривав процес відкриття нових факультетів і спеціальностей: факультет іноземних мов (1995), спеціальність «Історія» (1997), історичний факультет (2002), спеціальність «Практична психологія» (2000), факультет мистецтв (2005).

Із квітня 1999 року після акредитації за 4-м рівнем освітній заклад починає працювати у статусі університету (Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 1999 р. за № 403). Ректором Криворізького державного педагогічного університету в 2000 році призначається доктор педагогічних наук, професор В. К. Буряк, який обіймав цю посаду до 2010 р.

Сьогодні керівництво освітнім закладом здійснює доктор філософських наук, професор Я. В. Шрамко.

У 2011–2015 роках КДПУ функціонував у складі Криворізького національного університету, який було утворено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 280 від 21.03.2011 року на базі Криворізького технічного університету і Криворізького державного педагогічного університету шляхом їх злиття. Проте саме життя довело необхідність існування в Дніпропетровській області базового педагогічного закладу вищої освіти як провідного освітнього, наукового, методичного центру для всієї системи педагогічної освіти  Придніпровського регіону. Тому розпорядженням Кабінету міністрів України від 27 січня 2016 року № 51-р відновлено Державний вищий навчальний заклад «Криворізький державний педагогічний університет». Наказом Міністерства освіти і науки № 477 від 15 травня 2018 року Державний вищий навчальний заклад «Криворізький державний педагогічний університет» перейменовано на Криворізький державний педагогічний університет.

Сьогодні КДПУ є центром інноваційної освітньої діяльності й методичних пошуків, науковим, культурним і національно-патріотичним осередком міста й регіону, на який покладено місію з підготовки висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців-педагогів для всіх ланок галузі освіти.

Автор: Прес-центр

Перегляди: 11913