З початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, розв'язування кривавої війни проти нашої незалежності та бажання українців жити під мирним небом квітучої країни чи не в кожного викладача, студента, пересічного громадянина постає питання: «А що я можу зробити у цій жахливій ситуації, коли окупанти кожного дня ракетами і чисельними снарядами розстрілюють мирні міста України, свідомо і підступно руйнують все, зокрема і заклади освіти, знищуючи майбутнє наших дітей? Як зберегти свій психологічний стан, здоров'я і чим можу допомогти?»

Викладачі і студенти музично-хореографічного відділення знайшли вже давно відповідь на це питання. Свій внесок у надважливу справу захисту держави, міста, наших родин з перших днів у Волонтерському центрі КДПУ здійснюють викладачі музично-хореографічного відділення доц. Тетяна Сидоренко та куратор групи МХК-20 Ольга Черніж, показуючи особистий приклад такої необхідної зараз підтримки одне одного, допомоги, слів вдячності та долучаючи до цього своїх студентів (Пархоменко Діана, Волосова Єлизавета, Євтушенко Вікторія з групи МХК-20, їх знайомі).

На шостому місяці війни, під час відпустки і канікул студенти (знайомі студентів) та викладачі щоденно займаються важливими справами підтримки наших захисників: сітки, модульні подушки, заготовки для плетіння кікімор, оберегів та багато іншої дрібної і, часом, важкої роботи.

Студентка гр. МХК-20 Вікторія Євтушенко (на фото справа) поділилась своїми почуттями про життєво необхідне і наболіле:

"В нашій рідній країні досі триває жорстока та кривава війна. Війна, яка забирає тисячі невинних життів, руйнує мрії та майбутнє. У чорну годину для нас та нашої України неможливо бути байдужим один до одних.  Саме в такі хвилини, краще за все ми бачимо добро. Добро, яке обов'язково переможе  це зло... Опинившись під небом, в якому літають не птахи, а ракети, спостерігаючи як кожен день знищують наші мирні міста та села, команда КДПУ не змогла залишитись байдужою. Ми - студенти, викладачі та просто небайдужі люди прагнемо допомогти нашим героям ЗСУ. Адже кожна протягнута рука допомоги- це вже крок до перемоги. Вже одна виготовлена маскувальна сітка рятує життя декількох солдатів. Хоч один зв'язаний теплий светр зігріє героя в холодну ніч. І цих речей багато : модулі, кікімори, підголовники... Все це є маленькими, але впевненими кроками до нашої перемоги. Наша команда намагається як можна більше допомогти нашим ГЕРОЯМ. Ми віримо та знаємо, що зовсім скоро батько або мати кожної дитини, студента повернеться додому. Що зовсім   скоро ми будемо радіти та співати пісні про перемогу України. Ми з нетерпінням чекаємо цього моменту та закликаємо всіх небайдужих якомога більше допомагати один одному, а головне - нашим мужнім ЗСУ!"

Ми дякуємо вам, наші невтомні, мужні і щирі, за вашу активну громадянську і людяну позицію! Разом до Перемоги! Слава Україні! Героям слава! І вам!