На період карантину припадають 4 практичних заняття

Теми практичних занять необхідно опрацювати,  зробити конспект за темою «Ігровий метод в хореографії» (принципи його застосування на практиці з учасниками різних вікових груп хореографічного коллективу, психологічні аспекти виховання, індивідуальний та груповий підходи до виховання учасників хореографічного колективу різних вікових груп) та надіслати для перевірки на електронну пошту: [email protected]

Рекомендована література

• Антипова І.М. Танцювальний гурток в клубі. Київ : Мистецтво, 1972. 68 с.
• Березова Г.О. Класичний танець у дитячих хореографічних колективах. Київ : Муз. Україна, 1990. 256 с.
• Бекина С. И., и др. Музыка и движение. Москва : Искусство, 1983. 208 с.
• Габрилович М. Сочинение танца. Страницы педагогического опыта. Москва : Искусство, 1977.  235 с.
• Захаров Р. Сочинение танца. Москва : Искусство, 1983. 224 с.
• Захаров Р. В. Искусство балетмейстера. Москва : Искусство, 2000. 431 с.
• Захаров Р. Слово о танце. Москва : Молодая гвардия, 1989. 356 с.
• Захаров Р. Сочинение танца: страницы педагогического опыта. Москва : Искусство, 1989. 235 с.
• Колногузенко Б. М. Методика роботи з хореографічним колективом. Хореографічна робота з дітьми: навч. Посібник. Харків : ХДАК, 2005. 135 с.
• Красовская В. История русского балета. Ленинград : Искусство, 1978. 230 с.
• Кривохижа А. М. Гармонія танцю. Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2005. 92 с.
• Наливайко Д. Искусство: направления, течения, стили. Київ : Мистецтво, 1981. 226 с.

13.           Никитин. В. Ю. Модерн-джаз танец: Этапы развития. Метод. Техника . Москва : Изд. «Один из лучших», 2004. 414 с.

• Пасютинская В. Волшебный мир танца: Книга для учащихся. Москва : Просвещение, 1985. 223 с.

15.           Смирнов И. В. Искусство балетмейстера. Москва : Просвещение, 1966. 190 с.

Допоміжна

• Костровицкая В. Сто уроков классического танца. Ленинград : Искусство, 1981.
• Костровицкая В., Писарев А. Школа классического танца. Ленинград : Искусство, 1986. 266 с.

3.                Михайлов М. Жизнь в балете. Ленинград : Искусство, 1966. 316 с.

• Сарабьянов Д. В. Стиль модерн. Москва : СПВ, 2000. 192 с.
• Цвєткова Л. Методика класичного танцю: Підручник. Київ : Альтерпрес. 2005.
• Чурко Ю. Линия, уходящая в бесконечность: Субъективные заметки о современной хореографи. Минск : Полымя, 1999. 224 с.
• Шаріков Д. І. Класифікація сучасної хореографії. Київ : Видавець Карпенко В., 2008.168 с.

ІГРОВИЙ МЕТОД В ХОРЕОГРАФІЇ. ІГРИ ДЛЯ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП.

Дуже важливу роль в хореографічному розвитку дитини відіграють ігрові методи і форми навчання. В рамках навчально-виховного процесу використання гри – явище не нове. У грі створюється предметний і соціальний зміст діяльності, моделювання системи відносин, адекватних умов формування особистості. На уроках з хореографії іграм відводиться небагато часу, проте вони є одним із важливих засобів різнобічного фізичного, естетичного та національного виховання.

Ігри для дошкільнят

Мета і завдання для учасників цього віку проявляються в тому, що через гру, музичні вправи у вигляді гри знімають втому, тим самим стимулюють бажання брати участь у колективі, дитині цікаво і, якщо її тільки вчити танцювати, вона втомлюється від занять і просто піде з колективу. Але не тільки цікавістю характеризуються завдання цього віку. Ігри сприяють розвитку колективної творчості, виявленню почуттів, проявленню характеру, темпераменту, нахилів, розвивають слух, музичну пам’ять, дають певне фізичне та емоційне навантаження.

Експериментально, на контрольних групах, доведено, що якщо в підготовчій групі не використовувались ігри, то діти слабкіше розвинуті в музичному відношенні, менш емоційні, більше розрізнені, замкнуті, в них менше розвинуті акторські можливості і. в цілому, зовнішньо на сцені виглядають гірше, ніж інші діти.

Слід звернути увагу на той факт, що в підготовчій групі майже цілком не мають значення статеві ознаки, діти грають, не звертаючи на це уваги. Але вже в наступній віковій категорії це проявляється.

Ігри-танці: “Проліски і фіалки”, “Кішка і мишенята”, “Збирання грибів”, “Клумба”, “Гра у сніжки”, “Гномики”, “Зайчата”, “Хоровод ялинок”, “Подарунок мамі”.

Ігри для дітей молодшої групи

Тут починають проявлятися “симпатії”. І це слід враховувати в іграх. Продовжуються ті ж намагання, що і в молодшій групі, але завдання дещо змінюються. Про одну ми вже сказали. Треба звернути увагу на чоловіче, лицарське відношення до дівчат. їх можна порівняти з квітами, з ніжним ароматом. Ігри повинні відповідати цьому завданню. Наприклад, “Знайди пару”, “Вибери квітку”, “Третій зайвий”, “Полька з хлопками” та інші. У цій же віковій групі вводяться ігри, які розвивають уяву, фантазію, ігри пізнавального характеру, які знайомлять з природою і тваринами, ігри, збуджуючі до колективних дій і в той же час залишаючи простір для проявлення індивідуальної ініціативи. Діти самі придумують чи просто пропонують ігри, які вони знають, що привчає їх до самостійності, творчості. Це можуть бути ігри: “Лис і зайчата”, “Сови і ворони”, “День і ніч”, “Боязливий козлик”, “Кішка і котенята”, “Лавата”, “Магазин іграшок”, “Дзвоники”, “Карусель”.

В цей період, тобто під час занять з молодшими групами, не можна зосереджуватись на техніці, треба розворушити уяву, привчити до дисципліни, виробити поважне відношення один до одного і до старших.

Надалі, по мірі зростання, діти переходять в другу групу, де заняття будуються дещо інакше. Вже менше ігор – більше танцю. Діти від заняття до заняття все більше опановують хореографічні вміння і навички, музичну грамоту, починають розбиратися в тактах, темпах, ритмах, фразах та іншій музично-хореографічній науці. Так поступово від першого кроку під музику, дитина, як по сходинках, піднімається до заповітної мрії - танцю, а керівник непомітно діє на нього, виховує.

Ігри для дітей середньої групи

В цьому віці дійсно, вже менше гри, а більше танцю, і якщо у перших двох вікових групах ігри і танець сприймались окремо, то в середній групі танець вивчається через гру, це одне ціле, спрямоване для досягнення мети.

Учасники цієї групи входять в основний склад колективу. Вивчаючи репертуар, тут знову використовують ігровий момент. У репертуарі повинні бути концертні номери, в яких присутні ігрові моменти, елементи акторської гри – “смішні рухи”. Багато рухів вивчають, граючи. Наприклад, “па де баск” чи “тинок” (огорожа) - вивчається як гра - стрибок через огорожу. “Бігунець” – вивчається включаючи уяву, нібито стрибаємо через калюжу. Також “смішно”, весело, граючи вивчаються рухи – “голубці”, “гармошка”, “доріжка”, “колупалочка”, “жабка”, “чорт”, “козел”, “коза” та інші.

У колективах, в яких використовується ігровий метод, є багато танців, які мають ігрові моменти, гумор, акторські завдання. На це звертається увага, в цій віковій групі, в таких танцях, як: “Наталка – першокласниця”, “Скоморохи”, “Нам весело”, “Разом – дружна родина”, інші танцювальні номери, в яких діти себе проявляють, несуть, кращі риси, котрі залишаються з ними на все життя.

Ігри для дітей старшої групи

Своєрідна, і навіть чи не головна школа виховання – це шефська робота. Шефство старших дітей над молодшими вважається в ансамблі не тільки важливим, але й престижним, поважною справою. Шефство спочатку виникло за необхідністю забезпечити безпеку і здоров’я. Під час поїздок. Поступово воно розвилося в цілу систему. Старший відповідає за життя і здоров’я молодшого, допомагає йому переносити речі, готуватися до виступів, слідкувати за костюмами. “Шефи” допомагають малятам готувати уроки, обговорюють з ними книги, організовують ігри, проводять вечори відпочинку, займаються спортом.

Кращий шлях дорослішати – самовиховання – самому стати в положення вихователя. І старші діти під керівництвом балетмейстера, педагога, використовуючи знання, отримані раніше у колективі, виховують молодших і в тому числі при допомозі гри. Але тепер всі ігри є ланкою між поколіннями у колективі, підтримуючи традиції, виховуючи, зближуючи дітей. А старші діти, в свою чергу, “грають” у інтелектуальної хореографічної підготовки. До них відносяться : “Вальс-знайомство”, “Від мелодії до мелодії”, “Турнір ввічливості”, “Зміна пари” та інші. Таким чином ми починаємо з простих ігор, самі діти в змозі проводити ігри, бути вихователями молодших.

Ігрова діяльність складає важливий бік життя, сприяє самовираженню дитини, і завдання балетмейстера – не випустити цю важливу і значну можливість для виховання.