З нагоди 162-ї річниці з дня народження М.О. Врубеля у групі магістрів ОМм-13 (куратор – доцент кафедри образотворчого мистецтва І.О.Красюк) відбулася кураторська година у форматі круглого столу.
Михайло Олександрович Врубель – видатний художник межі XIX—XX століть, який працював майже у всіх видах та жанрах образотворчого мистецтва: світському й сакральному живопису, графіці, декоративній скульптурі й театральному мистецтві. Чимала частина життя і творчості Михайла Врубеля пов'язана з Києвом. У 1884 році на запрошення відомого київського археолога, історика мистецтв, професора Адріяна Прахова молодий М. Врубелю взявся створити візантійський іконостас та реставрувати фрески Кирилівської церкви. Перша ж проба Врубеля — зображення архангела на одному зі стовпів церкви – викликала загальне схвалення. Також для Кирилівської церкви Врубель створив фреску «Сходження Святого Духу на Апостолів» (1885).
Восени 1884 року він їде до Венеції вивчати мозаїки Равенни. Для мармурового іконостаса, виконаного за ескізами А. Прахова, Врубель написав у Венеції ікони «Афанасій», «Богоматір», «Христос» і «Кирило». Ці твори відзначаються образністю, глибоким реалізмом і високою живописною майстерністю. Найбільш вдалася художникові «Богоматір». У бездонних очах цієї тендітної молодої жінки, одягненої у дорогі шати, стільки страждання й тривоги за долю сина, що вона сприймається як втілення материнської скорботи і стоїть у ряду найкращих жіночих образів, створених художником. Кирилівський розпис та ікони стали важливою віхою у творчій біографії Михайла Врубеля і в історії вітчизняного монументального живопису XIX сторіччя.
Наприкінці 1885 повертається до Києва, де дає приватні уроки малювання, працює над ескізами для розпису Володимирського собору. У Володимирському соборі за ескізами Врубеля виконано орнаменти на внутрішніх стінах храму і арках двох нефів, однак ескізи великого розпису «Плач надгробний» та «Ангел з кадилом і свічкою» (1887) не були затверджені і реалізовані, оскільки були виконані в незвичній новаторській манері і не відповідали церковним канонам. Пізніше для розпису собору запросили молодого Васнецова.
Серед світських робіт київського періоду визначним твором став «Портрет дівчини на тлі перського килиму», де Врубель дав волю своїм колористичним здібностям. У Києві художник намалював також картини «Східна казка», «Автопортрет», велику кількість акварелей з квітковими мотивами та ін.
